Ухвала

від 17.09.2019 по справі 755/9598/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/9598/19

Провадження №: 1-кс/755/6364/19

"17" вересня 2019 р.

м. Київ

слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «Абсолют Опт», про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000000866 від 29.03.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 205-?, ч. 3 ст. 209 КК України, встановив:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «Абсолют Опт», звернувся дослідчого суддіданого місцевогосуду,із клопотаннямв порядкуст.174КПК України,в якомупросить скасуватиарешт накладенийухвалою слідчогосудді Дніпровськогорайонного судум.Києва (усправі №755/9598/19)від 13.08.2019на майно,шляхом заборонивідчуження,розпорядження такористування майном,а саме:на активи-суми лімітуПДВ всистемі електронногоадміністрування ПДВв Державнійфіскальній службіУкраїни (кодЄДРПОУ 39292197)за адресою:м.Київ,Львівська площа,8,в томучислі, ТОВ"АбсолютОпт"42941454 шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаним підприємствам, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Клопотання умотивоване, зокрема, тим, що у силу п. 201.1 ст. 200.1 Податкового кодексу України (далі - ПК) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.2 ст. 200.1 ПК платникам податку на додану вартість автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Тобто, система електронного адміністрування податку на додану вартість - це база даних Державної фіскальної служби, яка аналізує та проводить аналітичний облік податку на додану вартість по кожному підприємству.

Як передбачено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість Постановою КМУ від 16.10.2014 N 569), рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично та виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству.

З наведеного вбачається, що відкриття електронних рахунків платнику ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ здійснюється з метою аналізу та автоматичного обліку органами Державної фіскальної служби податку по кожному підприємству на підставі зазначених суб`єктом господарювання сум податку, на які останній має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних, суми поповнення та залишку коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Таким чином, показники, відображені відповідним підприємством у системі електронного адміністрування, є за своєю суттю обліком господарських операцій платника податку, а сума ліміту податку на додану вартість - це електронний розрахунок суми податку, на яку його платник має право зареєструвати податкові накладні та сплатити до бюджету відповідну суму податку.

Водночас, як зазначено вище, реєстраційний ліміт податку на додану вартість, на який ухвалою слідчого судді від 13.08.2019 накладений арешт, - це електронний розрахунок суми податку, на яку його платник має право зареєструвати податкові накладні та сплатити до бюджету відповідну суму податку та який міститься у системі електронного адміністрування.

Тобто, реєстраційний ліміт не є майном платника податку, об`єктом матеріального світу, а виступає лише умовним значенням, яке обчислюється за формулою, передбаченою ст. 200.1 ПК, та на яке платник податку лише має право реєструвати податкові накладні.

Викладене дає підстави для висновку, що підприємство не має права власності на суму ліміту податку на додану вартість, оскільки останнє за своє суттю не є грошовими коштами підприємства, що перебувають у його власності та фактичному розпорядженні.

Таким чином, сума ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ не є майном у розумінні ст. 170 КПК, що унеможливлює накладення на такий об`єкт арешту.

З огляду на зазначене, за результатами судового розгляду даного клопотання висновки слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту відповідно майна заявника з підстав, визначених п. п. 1, 3 - 4 ч. 2 статті 170 КПК України не знаходять свого підтвердження.

Отже, арешт на майно, а саме на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміти ПДВ) на ТОВ «Абсолют Опт» накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13.08.2019 необґрунтовано, і таке обмеження права власності у даному випадку не є співрозмірним до завдань кримінального провадження. Крім того, обмежується права підприємства на діяльність, сплату ПДВ до бюджету за наслідками діяльності.

Позиція сторін

Сторони у судове засідання будучи повідомленими про нього, згідно положень ст. 135 КПК України, не прибули, від представника ОСОБА_3 надійшла заява про розгляду клопотання у його відсутність, тож слідчий суддя беручи до уваги положення ст.ст. 22, 26, 174 даного Кодексу в частині того, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, перейти до розгляду звернення по суті.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі фактичних обстаивн установлених з даного питання

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України (ст. 1 КПК України).

Згідно ч. 1ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

З урахуваннямтого,що Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановою № 5 від 3 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" указав, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт.

У цій ситуації, заявник власне і заявив таке клопотання у порядку ст. 174 КПК України до суду, що наклав арешт, проаналізувавши, яке слідчий суддя, у порядку указаної статті наведеного Кодексу, приходить до такого.

У даному випадку, в судовому засіданні встановлено, що арешт було накладено на ліміт ПДВ.

Разом з тим, у відповідності до ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цимКПКпорядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) зазначеною нормоюКПК Українине передбачений, як не передбачено і можливості накладення арешту на кошти, які знаходяться на електронному рахунку платника ПДВ.

Це випливає не тільки із положень ч. 10ст. 170 КПК України, а і з того, що арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) фактично унеможливить перерахування платником податку коштів з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

Тотожні орієнтири з даного питання окреслив і КАС в ухвалі від 04.07.2017 у справі № 757/25795/19-к, а у справі № 757/22151/19-к в ухвалі від 11.07.2019 цим же судом апеляційної інстанції констатовано, що суми ПДВ не є матеріальними об`єктами в розумінніст. 98 КПК України, тобто не можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні, виходячи з того, що вони мають адміністративно-правову природу та існують виключно в межах адміністративних правовідносин між платником і органом ДФС.

Указані висновки суду апеляційної інстанції ураховуються слідчим суддею у світлі нормЗакону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою однакового застосування всіма судами загальної юрисдикції кримінального процесуального законодавства та уникнення неоднозначного тлумачення норм права.

Таким чином, клопотання заявника підлягає задоволенню, а арешт скасуванню саме з цих передумов.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.170,174,369-372,376КПК України,слідчий суддя постановив:

клопотання задовольнити.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районногосуду м.Києва від 13.08.2019 у справі № 755/9598/19 на майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197, за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8) ТОВ «Абсолют Опт» (42941454) шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаному підприємству, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою для безумовного виконання на всій території України.

Слідчий суддя: ОСОБА_1