Ухвала

від 16.09.2019 по справі 279/4279/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/4279/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду

в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5

за участю :

прокурора ОСОБА_6 ,

представників Горщиківської

сільської ради

Коростенського району ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника ТОВ

«Острозька зернова компанія» ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27.08.2019 року про відмову у накладенні арешту на майно,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання заступника начальника СВ Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 , погодженого з прокурором Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на посіви технічної сільськогосподарської культури (соняшник), які знаходяться на земельних ділянках сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення сільськогосподарського виробництва площею 299,00 га (кадастрові № 1822381400:03:000:0082, 1822381400:03:000:0002, 1822381000:02:000:0078, 1822381000:02:000:0076, 1822381001:01:000:0001, 1822381400:04:000:0130, 1822381400:10:000:0015, 1822381400:10:000:0016) та накладення арешту на земельну ділянку, що знаходиться в с. Березівка Коростенського району Житомирської області на території Горщаківської сільської ради площею 12,00 га., яка не має кадастрового номеру та відноситься до земель резерву комунальної власності, які розташовані на території Горщаківської сільської ради Коростенського району Житомирської області.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про арешту на майно, слідчий суддя зазначив, що в клопотанні не вказані правові підстави для накладення апешту на майно, а в судовому засіданні не встановлена кількість та вартість вирощеного врожаю на земельних ділянках, не зазначено індивідуальні ознаки посівів соняшнику, тобто його сорт, стан розвитку та стадія зрілості посівів, шляхи збереження і збору врожаю та не встановлена особа власника майна на яке просить накласти арешт прокурор.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор подала апеляційну скаргу зі змінами, в якій ухвалу слідчого судді просить скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на посіви технічної сільськогосподарської культури (соняшник), які знаходяться на земельних ділянках сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення сільськогосподарського виробництва площею 299,00 га (кадастрові № 1822381400:03:000:0082, 1822381400:03:000:0002, 1822381000:02:000:0078, 1822381000:02:000:0076, 1822381001:01:000:0001, 1822381400:04:000:0130, 1822381400:10:000:0015, 1822381400:10:000:0016) та накласти арешт на земельні ділянки, які знаходиться в с. Березівка Коростенського району Житомирської області на території Горщаківської сільської ради площею 12,00 га., яка не має кадастрового номеру та відноситься до земель резерву комунальної власності, які розташовані на території Горщаківської сільської ради Коростенського району Житомирської області. Зазначає, що слідчим судею не враховано, що на даному етапі провадження до завдань суду не належить оцінювати повноту досудового розслідування. Посилається на те, що судом не враховано той факт, що посіви соняшника на зазначених земельних ділянках досудовим слідством визнано речовими доказами.

Заслухавши доповідача, прокурора та представників Горщиківської сільської ради Коростенського району які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, представника ТОВ «Острозька зернова компанія» про законність та обгрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ч.1ст.170 КПКарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускаєтьсяз метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.1ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.2ст.171 КПК Україниу клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

З матеріалів провадження видно, що в клопотанні слідчого не зазанчено, а в судовому засіданні не встановлена кількість та вартість вирощеного врожаю на земельних ділянках, не вказано індивідуальні ознаки посівів соняшнику, тобто його сорт, стан розвитку та стадія зрілості посівів, шляхи збереження і збору врожаю та не встановлена особа власника майна на яке просить накласти арешт прокурор.

Апеляційним судом залучено до провадження як власник посівів соняшнику ТОВ «Острозька зернова компанія», однак її представник категорично заперечив будь-яке відношення товариства до посіву, вирощування та збирання посівів соняшника, який знаходиться на вказаних земельних угіддях.

Одночасно, згідно вимогст.173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При постановленні ухвали слідчим суддею вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримано.

Із змісту клопотання, матеріалів провадження, як і доводів, висловлених слідчим у суді першої інстанції, вбачається, що органом досудового слідства, в суді першої інстанції, та під час апеляційного розгляду не встановлено достаніх підстав для накладення арешту на посіви технічної сільськогосподарської культури (соняшника).

Слідчий суддя прийшов до обгрунтованого висновку, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на посіви сільськогосподарських культур на земельних ділянках, які із позбавленням, в тому числі і користування ними невизначеному колу осіб фактично призведуть лише до встановлення обтяження, яке по суті позбавить державу, в особі її уповноважених органів, можливості за встановленою процедурою та у відповідності до закону володіти, розпоряджатися та користуватися вказаними земельними ділянками, а мета досягнення дієвості цього провадження реалізована не буде.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді, є законна та обгрунтована, підстав для її скасування за мотивів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, не знаходить.

Керуючись ст.ст. 404,407,422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Коростенської місцевої прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27.08.2019 року про відмову у накладенні арешту без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: