Постанова

від 18.09.2019 по справі 535/239/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 535/239/19 Номер провадження 22-ц/814/2073/19Головуючий у 1-й інстанції Загнійко А. В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі Ачкасовій О.Н.

переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 27 травня 2019 року, ухвалене суддею Загнійко А.В., повний текст рішення складено - 03 червня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області про визнання в порядку спадкування за законом права постійного користування земельною ділянкою, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області про визнання в порядку спадкування за законом права постійного користування на земельну ділянку площею 25,0 га, яка надана для ведення селянського фермерського господарства, що розташована на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, й до дня смерті перебувала у постійному користуванні його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна заява мотивована тим, що після смерті батька ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом спадкового майна, у тому числі права постійного користування на земельну ділянку площею 25,0 га, яка надана для ведення селянського фермерського господарства, що розташована на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, ОСОБА_2 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ПЛ №000465 від 06.07.1998 року. Для належного оформлення своїх спадкових прав позивач звернувся до державного нотаріуса Першої полтавської державної нотаріальної контори, виконуючої обов`язки завідувача Котелевської державної нотаріальної контори, Троцької О. А ., яка відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, оскільки у спадкодавця не виникло права власності на земельну ділянку, останній мав лише право користування нею. Позивач вважає, що право постійного користування земельною ділянкою, яке спадкодавець набув до набрання чинності Земельним кодексом України (у редакції 2001 року), в разі його смерті підлягає успадкуванню. Просив позов задовольнити.

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 27 травня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області про визнання в порядку спадкування за законом права постійного користування на земельну ділянку площею 25,0 га, яка надана для ведення селянського фермерського господарства, що розташована на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, шо була надана ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства рішенням 10 сесії 22 скликання Котелевської районної Ради народних депутатів Полтавської області від 24.12.1996 року, та яка на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ПЛ №000465, виданого Котелевською районною Радою народних депутатів Полтавської області 06.07.1998 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №10, перебувала у постійному користуванні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Козлівщина Котелевського району Полтавської області - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. Згідно з ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Частиною 2 ст. 92 Земельного кодексу України не передбачена передача земельної ділянки у постійне користування громадянам. Пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування. Право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акту на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини, тому згідно вимог частин першої, другої статті 407 Цивільного кодексу України відсутні правові підстави для визнання за спадкоємцем ОСОБА_1 права користування чужою земельною ділянкою, щодо якої у сторін виник спір.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на час видачі та реєстрації державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_2 у чинному законодавстві не було такої правової підстави для припинення права постійного користування, як смерть користувача. Це підтверджується ч. 1 ст. 86 ЦК України (у редакції 1963 року) та ст.ст. 4, 7, 22, 23, 27, 28 Земельного кодексу України (у редакції 1990 року), які були чинними на час виникнення правовідносин. Земельним кодексом України (у редакції 2001 року) та Закон України Про фермерське господарство передбачено, що у разі бажання ведення фермерського господарства отримання земельної ділянки тільки у власність або оренду, відповідно до діючого на момент смерті спадкодавця ОСОБА_2 , законодавством не передбачено можливості передачі у постійне користування земельної ділянки для сільськогосподарських потреб, яка перебуває у державній або комунальній власності фізичній особі. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року у справі № 5-рп/2005, ст. ст. 13, 22 Конституції України, положення ст. ст. 92, 102-1 Земельного кодексу України, норми ст. ст. 407, 1216, 1218 ЦК України вказують, що Державний акт на право постійного користування землею, який був виданий ОСОБА_2 . 06.07.1998 року Котелевською районною Радою народних депутатів, є правовстановлюючим документом на земельну ділянку площею 25,0 га, а та обставина, що серед суб`єктів права постійного користування земельною ділянкою у ч. 1 ст. 92 ЦК України не зазначено громадян України, не є підставою для припинення такого права у громадян, що набули його на підставі раніше діючого законодавства, в тому числі і у зв`язку з смертю особи.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області зазначає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є необгрунтованою, а тому задоволенню не підлягає. Зазначає, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акту на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.10.2016 року у справі № 6-2329цс16 та від 23.11.2016 року у справі № 6-3113цс15 та постанові Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі № 552/3951/17.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 30.10.2017 року Котелевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (а.с. 7).

Згідно довідки виконавчого комітету Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області від 01.06.2018 року за №05-06/252 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . При цьому на час відкриття спадщини із спадкодавцем за вказаною адресою проживали і були зареєстровані його дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які є його спадкоємцями (а.с. 15).

Спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведена Котелевською державною нотаріальною конторою 10.04.2018 року за №37/2018. У матеріалах спадкової справи міститься заява про відмову від спадщини від імені дружини спадкодавця ОСОБА_5 від 26.02.2018 року; заява про прийняття спадщини від імені сина спадкодавця ОСОБА_1 від 10.04.2018 року (а.с. 8,9).

Відповідно до даних Спадкового реєстру (інформаційна довідка із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 10.04.2018 року за №51530329) заповіти від імені ОСОБА_2 не посвідчувалися (а.с. 18).

Факт родинних відносин позивача із спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 19.04.1993 року Козлівщинською сільською радою Котелевського району Полтавської області (а.с. 10).

Згідно рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 20.11.2018 року (справа №535/760/18) визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , право власності на частку в статутному капіталі (статутному фонді) Фермерського господарства Промінь (код ЄДРПОУ 25158630) юридична адреса: АДРЕСА_1, у розмірі 00 гривень 00 копійок, що становить 100% розміру статутного капіталу (статутного фонду) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Козлівщина Котелевського району Полтавської області. Рішення набрало законної сили 03.01.2019 року (а.с. 25 - 27).

Позивач звернувся до державного нотаріуса Першої полтавської державної нотаріальної контори, виконуючої обов`язки завідувача Котелевської державної нотаріальної контори, Троцької О.А., яка відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 25,0 га, яка надана для ведення селянського фермерського господарства, що розташована на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки у спадкодавця не виникло права власності на земельну ділянку, останній мав лише право користування нею, а тому видати свідоцтво про право на спадщину на заявлену земельну ділянку неможливо, у зв`язку з відсутністю складу спадкового майна (а.с. 18).

06.07.1998 року на підставі рішення десятої сесії двадцять другого скликання Котелевської районної Ради народних депутатів Полтавської області від 24.12.1996 року Про надання земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства видано ОСОБА_2 Державний акт на право постійного користування землею, серії ПЛ №000465, на постійне користування земельною ділянкою площею 25,0 га, яка надана для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області (а.с. 16).

З листа Відділу у Котелевському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 14.02.2019 року №67/109-19 вбачається, що відомості про вищевказану земельну ділянку не внесені до Державного земельного кадастру, кадастровий номер земельній ділянці не визначався та відповідно до вимог діючого законодавства України відділ не має правових підстав для надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 37).

Згідно довідки Відділу у Котелевському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 08.04.2019 року №71/169-19 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2016 року Розділ І, 2.1 Селянські (фермерські) господарства: ф.г. Промінь ОСОБА_2. Козлівщинська сільська рада, загальна площа землі 37,0 га. З усіх земель перебуває: у державній власності - 25,52 га; в оренді - 4,5 га; у приватні власності - 6,98 га. Примітка: відповідно до записів у Книгах про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі 06.07.1998 року №10 внесено запис на ім`я ОСОБА_2 та зареєстровано і видано державний акт на право постійного користування землею серії ПЛ №000473 (а.с. 87).

ОСОБА_1 надано світлокопію Державного акту на право постійного користування землею серії ПЛ 000465, що виданий головою Котелевської районної ради народних депутатів 06.07.1998 року на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 16), а представник позивача у ході судового розгляду зазначив, що в архіві відділу у Котелевському районі ГУ Держнеокадастру у Полтавській області наявна інформація лише щодо державного акту на право постійного користування землею на ім`я ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 .

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обгрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

По справі вбачається, що предметом даного спору є визнання за спадкоємцем права постійного користування в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка була надана спадкодавцю на підставі державного акту на право постійного користування.

Спадкодавець ОСОБА_2 за життя мав державний акт на право постійного користування землею.

Ухвалюючи судове рішення по справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірна земельна ділянка не входить до складу спадщини.

Згідно ч. 4. ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правової позиції Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 22.03.2018 р. у справі №552/3951/17, адміністративне провадження №К/9901/1180/17, право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акту на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Доводи апеляційної скарги про те, що на час видачі та реєстрації державного акту на право постійного користування спірною ділянкою ОСОБА_2 у чинному законодавстві не було такої правової підстави припинення права постійного користування, як смерть користувача, що підтверджується відповідними нормами Земельного кодексу України у редакціях 1963 р. та 1990 року, не заслуговують на увагу, оскільки підлягають застосуванню норми матеріального права на час виникнення спірних правовідносин, у даному випадку спадкодавець помер у 2017 р., тому підлягають застосуванню норми права, що діяли у 2017 р., зокрема, щодо відкриття спадщини, визначення її складу, визначення права власності чи права користування, що належали померлій особі.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що право постійного користування земельною ділянкою, яке особа набула до набрання чинності Земельним Кодексом України (в редакції 2001 р.), а разі смерті особи підлягає спадкування, оскільки ці доводи є особистим тлумаченням позивача норм матеріального права та не узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду.

Факт визнання відповідачем позову по даній справі не є підставою для задоволення позову, тому доводи апеляційної скарги в цій частині також те заслуговують на увагу.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд у складі колегії суддів не вбачає.

Згідно ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 27 травня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2019 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов