Ухвала

від 19.09.2019 по справі 907/1022/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"19" вересня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/1022/13

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали за заявою селянського фермерського господарства „Ходиші" про визнання наказу таким, що не підлягає до виконання у справі

за позовом публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

до відповідача селянського фермерського господарства „Ходиші", с. Білки Іршавський район

про стягнення заборгованості в розмірі 182 446,21 грн.,

секретар судового засідання - Штундер Д.Л.

Представники:

від заявника (боржника) - не з`явився;

від стягувача -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.12.2013 року у справі №907/1022/13 позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з Селянського - фермерського господарства „Ходиші" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ суму 182446,21 грн. (сто вісімдесят дві тисячі чотириста сорок шість гривень, двадцять одна копійка), в т.ч. суму 80341,23 грн. простроченої заборгованості по відсоткам, суму 102104,98 грн. простроченої заборгованості за кредитом, суму 3648,93 грн. (три тисячі шістсот сорок вісім гривень, дев`яносто три копійки) у відшкодування витрат по оплаті судового збору.

На примусове виконання вказаного рішення 22.01.2014 року Господарським судом Закарпатської області було видано відповідний наказ.

На адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява селянського фермерського господарства „Ходиші" про визнання наказу Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2014 № 907/1022/13 таким, що не підлягає виконанню. Як на підставу своєї вимоги, заявник посилається на те, що строк на пред`явлення виконавчого документа у справі, закінчився ще в 2017 році, а тому він є таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2019, справу (заяву) розподілено судді Андрейчуку Л.В.

Ухвалою суду від 22 серпня 2019 року заяву селянського фермерського господарства „Ходиші" про визнання наказу таким, що не підлягає до виконання у справі № 907/1022/13 залишено без руху.

Заявою, надісланою в межах встановленого ухвалою строку, заявник усунув недоліки, що зумовили залишення поданої заяви без руху, а тому, ухвалою суду від 09.09.2019 року її прийнято до розгляду, призначено судове засідання за участю стягувача, боржника та приватного виконавця.

До дня призначення розгляду заяви від стягувача надійшли заперечення від 18.09.2019, якими він вважає подану заяву безпідставною і такою, що не підлягає до задоволення.

Заявник у засідання суду не з`явився. 16.09.2019 року заявник ознайомився з усіма матеріалами справи, а тому суд констатує, що йому точно було відомо про засідання по розгляду заяви, яке призначено на 19.09.2019 року на 11:00.

Крім того, оскільки ст. 328 ГПК України визначає, що неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви, суд вважає за доцільне розглянути заяву за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши, дослідивши та оцінивши подані на розгляд матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст. 317 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

З викладеного заявником у заяві, слід дійти висновку, що такою іншою причиною, яка, на його переконання, є підставою для визнання наказу від 22.01.2014 № 907/1022/13 таким, що не підлягає виконанню, це пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Тобто заявник вважає, що строк пред`явлення оскаржуваного ним наказу до виконання закінчився ще у 2017 році.

Судом встановлено, що наказ у справі № 907/1022/13 був виданий господарським судом 22.01.2014 із зазначенням строку для пред`явлення його до виконання : до 31.12.2014.

Такий строк відповідає вимогам статтею 22 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент його видачі), відповідно до якої наказ господарського суду може бути пред`явлений до примусового виконання протягом року з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Поряд з цим, ст. 23 цього ж Закону встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Після набрання чинності новою редакцією Закону України Про виконавче провадження (прийнятою 05.10.2016), відповідно до ст. 12 якої строк пред`явлення до виконання виконавчих документів був збільшений до трьох років, обчислення строку пред`явлення документа до виконання після переривання регулюється так само, тобто встановлюється з дня його повернення.

Матеріали справи містять подані стягувачем докази неодноразового пред`явлення наказу до примусового виконання, який, однак, повертався органом ДВС, у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення суду(копії постанов про повернення виконавчого документа від 19.12.2014, від 25.12.2015, від 31.03.2017 містяться в матеріалах справи).

Таким чином, відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.03.2017, строк пред`явлення наказу від 22.01.2014 № 907/1022/13 до виконання встановлено до 31.03.2020 року, що і було зазначено виконавцем у пункті 2 резолютивної частини постанови.

Враховуючи те, що строк для пред`явлення наказу Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2014 року у справі за № 907/1022/13 до примусового виконання не закінчився, тобто спростовано єдину наведену боржником підставу для визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви СФГ Ходиші від 16.08.2019 року в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні заяви СФГ Ходиші про визнання наказу таким, що не підлягає до виконання від 16.08.2019 року відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановленийч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.09.2019.

Суддя Л.В. Андрейчук