Рішення

від 10.09.2019 по справі 915/1218/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року Справа № 915/1218/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Сьяновій О.С.,

з участю представників сторін:

від позивача - Кушнір Р.О., довіреність від 22.02.2019;

від відповідача - Баришнікова А.О., ордер серії МК №101604 від 09.01.19;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

справу № 915/1218/18

за позовом: приватного підприємство "ПРОФМАШ",

72319, вул. Героїв України, 210/3, м.Мелітополь;

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Полюс-Юг Компані",

54055, пр. Леніна, 139, кв. 95, м. Миколаїв;

про стягнення грошових коштів у сумі 211710 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство (ПП) "ПРОФМАШ" звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Полюс-Юг Компані" про стягнення з останнього грошових коштів у сумі 211710 грн., з посиланням на порушення відповідачем зобов`язань за укладеним між ними договором поставки холодильного обладнання від 29.03.2018 № 29-03/03-29-2018, а саме, зобов`язань щодо своєчасної поставки замовленого ПП "ПРОФМАШ" товару, внаслідок чого позивач просить стягнути з ТОВ "Полюс-Юг Компані" суму попередньої оплати, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат.

Ухвалою суду від 10.12.2018 після усунення позивачем недоліків позову відкрито провадження в даній справі і призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

26.04.2019 від відповідача до суду надійшли пояснення від 26.04.2019 №01-26/04 в яких останній просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що в кінці березня 2018 року між ПП "Профмаш" та ТОВ "Полюс-Юг Компані" велись перемовини щодо поставки охолоджувачів рідини Goedhard KOAD-LF-NA101K4H-091H06D-AL, в результаті яких сторони погодили умови про предмет та ціну договору поставки, а саме вищезазначених охолоджувачів в кількості 2 шт. за ціною 352850 грн. кожний на загальну суму 705700 грн. ТОВ "Полюс-Юг Компані" направив на адресу ПП "Профмаш" підписаний з боку ТОВ "Полюс-Юг Компані" договір поставки, специфікація якого передбачала 30% передплату від суми 705700 грн. (211710 грн.). ПП "Профмаш" оплатило 30% від загальної вартості обладнання, на підставі рахунку № 83 від 23.03.18 р. Таким чином сторони погодили умови щодо предмету та ціни договору та погодили інші істотні умови, які були зазначені в тексті договору, який був направлений відповідачем позивачу. З метою виконання своїх зобов`язань з поставки товару ТОВ "Полюс-Юг Компані" на підставі зовнішньоекономічного контракту на поставку обладнання з компанією KELVION s.r.o. (LLC), Чехія, замовило обладнання, щодо якого було досягнуто згоди. Так згідно зі специфікацією № 3 від 29.03.2018 р. до контракту № 2-18 від 12.02.18 р. загальна вартість 2-х шт. охолоджувачів рідини Goedhard KOAD-LF-NA101K4H-091H06D-AL склала 12308 Євро, що станом на дату укладення специфікації (29.03.2018 р.) за міжбанківським курсом Євро до гривні 32,65 грн./l EUR Євро дорівнювало 32,65*12308 = 401856,20 грн. ТОВ "Полюс-Юг Компані" сплатило вартість обладнання на користь постачальника - компанії KELVION s.r.o. (LLC) 4923,20 Євро на підставі платіжного доручення від 16.04.2018 р. та 7384,20 Євро на підставі платіжного доручення від 12.06.2018 р. Відповідно до пункту 3.1 специфікації №1 від 29.03.2018 p. відвантаження товару здійснюється після 100% оплати товару. Строк поставки - 16 тижнів з дня здійснення 30% передплати - тобто до 01.08.18 р. В межах цього строку ТОВ "Полюс-Юг Компані" направило на адресу ПП "Профмаш" рекомендованим листом повідомлення № 15/05 від 15.05.18 р. про готовність обладнання до відправки, яке було отримано ПП "Профмаш" 22.06.18 р. В цьому ж листі ТОВ "Полюс-Юг Компані" просило оплатити решту вартості обладнання, а саме 493990 грн., оскільки решта суми 211710 грн. вже була оплачена ПП "Профмаш". Однак ПП "Профмаш" своїх грошових зобов`язань на суму 493990 грн. не виконало, залишивши лист № 15/05 від 15.05.18 р. без відповіді та задоволення вимог. В позовній заяві ПП "Профмаш" заперечує факт отримання листа № 15/05 від 15.05.18 р. Сума передплати 211710 грн., яка була сплачена ПП "Профмаш" за період з 2 по 11 квітня 2018 року - менше ніж контрактна вартість обладнання (за міжбанківським курсом Євро до гривні 32,65 грн./1 EUR Євро дорівнювало 32,65*12308 = 401856,20 грн.), тому ТОВ "Полюс-Юг Компані" сплатило також власні кошти на суму 190146,20 грн. зверх того що було отримано від ПП "Профмаш". ТОВ "Полюс-Юг Компані" реально вчинило дії для виконання своїх договірних зобов`язань з поставки товару, товар був доставлений в Україну, пройшов митне оформлення, що підтверджується укладеним контрактом № 2-18 від 12.02.18 p.; специфікацією № 3 від 29.03.2018 р. до цього контракту, платіжними дорученнями SWIFT на оплату контрактної вартості товару від 16.04.2018 р. та від 12.06.2018 p., рахунком-фактурою (інвойсом) № 1829000091 від 16.08.2018 p., митною декларацією МД-2 № UA504170/2018/008797, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 847297, згідно з якою товар надійшов на митну територію України під митний контроль 18.08.18. Таким чином позивач фактично отримавши лист відповідача № 15/05 від 15.05.18 р. про готовність здійснити поставку, та вимогу про сплату повної вартості товару, не виконав свого обов`язку щодо оплати решти вартості товару на суму 493990 грн. Вимога позивача про поставку товару за відсутності повного розрахунку не передбачалась жодною домовленістю сторін, а тому є протиправною, необґрунтованою, та такою, що не породжує у відповідача жодних господарських зобов`язань.

23.05.2019 від позивача до суду надійшла відповідь вих№53-ю від 17.05.2019 на пояснення відповідача від 26.04.2019 №01-26/04 в яких він просить суд не приймати при розгляді справи по суті останні пояснення, оскільки вони подані з порушенням норм Господарського процесуального кодексу України та фактично є відзивом у справі. При цьому позивач в свою чергу надає відповідь на ці пояснення в яких заперечує факт отримання листа від відповідача про готовність поставки товару. Звертає увагу суду на той факт, що у копії листа за вих. №15/05 від 15.05.2018р., мова йде про охолоджувач рідини LF-NA101K4H-091H06D-AL, в той час як сторони домовились про поставку охолоджувачів рідини LF-PC202L4H-091H06D. Позивач зазначає, що відповідач не отримував кореспонденцію - вимогу щодо повернення суми отриманої за обладнання передплати. ТОВ "ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ" лише у грудні 2018 року, після отримання позовної заяви про стягнення передплати, надіслало на адресу ПП "ПРОФМАШ" цінного листа, в якому висловлювало готовність повернути грошові кошти, отримані у якості передплати. ПП "ПРОФМАШ", в свою чергу, запропонувало порядок і строки повернення передплати у розмірі 211710,00 грн., проте ТОВ "ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ" у черговий раз не отримало кореспонденцію та не відповіло на нашу пропозицію.

Суд, проаналізувавши подані сторонами документи, а також приписи статті 80 ГПК України , якою врегульовано порядок подання доказів, приписи ст.ст. 161 , 165 , 166 ГПК України, якими врегульовано порядок подання заяв по суті, дійшов висновку задля дотримання принципів господарського судочинства, зокрема рівності та змагальності учасників справи, про необхідність розгляду даної справи з урахуванням поданих сторонами всіх документів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

У позовній заяві позивач посилається на те, що в кінці березня 2018 року між ПП "ПРОФМАШ" та ТОВ "ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ" велись перемовини щодо поставки охолоджувачів рідини LF -PC202L4H-091H06D у кількості двох штук на загальну суму 705700,00 грн. З метою фіксування ціни на вказані охолоджувачі рідини, ПП "ПРОФМАШ", на підставі рахунку №83 від 23.03.2018, перерахувало ТОВ "ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ" 30% передплати у розмірі 211710,00 грн. за поставку охолоджувачів рідини, на підтвердження чого надані платіжні доручення від 29.03.2018 №1201, від 02.04.2018 №1249, від 03.04.2018 №1269, від 04.04.2018 №1287, від 05.04.2018 №1301, від 06.04.2018 №1308, від 10.04.2018 №1360, від 11.04.2018 № 1365 (а.с. 8-15).

У подальшому позивач зазначає, що ним від ТОВ "ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ", засобами електронного зв`язку отримано проект договору №29-03/03-29-2018 поставки холодильного обладнання, проте його не влаштували умови щодо оплати обладнання та строки поставки, у зв`язку із чим договір №29-03/03-29-2018 поставки холодильного обладнання від 29.03.2018 підписано не було.

Позивач вважає, що його дії щодо передплати за обладнання у розмірі 30% спрямовані на виконання умов договору.

Позивач також зазначає, що 22.06.2018 ним отримано від ТОВ "ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ" рекомендованого листа, вкладенням до якого був чистий аркуш паперу, про що ним надано акт, складений його співробітниками (а.с. 21).

Також позивач зазначає, що 20.07.2018 він, керуючись вимогами ст. 693 Цивільного кодексу України, направив на адресу ТОВ "ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ" цінним листом вимогу щодо повернення суми отриманої за обладнання передплати, яку 07.08.2018 повернуто на його адресу у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Позивач зазначає, що наразі пройшли всі розумні строки поставки та строки поставки, зазначені у проекті договору №29-03/03-29-2018 поставки холодильного обладнання від 29.03.2018, але поставка обладнання так і не здійснена. Жодної кореспонденції щодо поставки обладнання після 22.06.2018 від ТОВ "ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ" не отримувало.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи та правовідносинам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За положеннями ст. 208 ЦК України правочини між юридичним особами належить вчиняти у письмовій формі.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України ).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України ).

Відповідно ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За положеннями ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції (ст. 642 ЦК України ).

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладання договору поставки. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вказує позивач у позовній заяві та, не заперечується відповідачем, в кінці березня 2018 року між ними виникла домовленість про поставку товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем виставлено позивачу рахунок №83 від 23.03.2018 на оплату товару, в якому зазначено предмет поставки - охолоджувача рідина LF -PC202L4H-091H06D, кількість - 2 шт. та ціну - 352850 грн. з ПДВ за одну одиницю, та загальну вартість з ПДВ - 705700 грн. Також, в зазначеному рахунку вказано, що постачальником є ТОВ "ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ", а покупцем - ПП "ПРОФМАШ".

У вказаному рахунку зазначено, що його оплата означає погодження з умовами поставки товарів; повідомлення про оплату є обов`язковим, в іншому випадку не гарантується наявність товарів на складі; товар відпускається за фактом надходження коштів на п/р постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорта.

Таким чином, вказаний рахунок №83 від 23.03.2018 містить усі істотні умови договору поставки товару, так як виражає намір особи (постачальника) вважати себе зобов`язаною (поставити або виготовити відповідний товар) та відповідно положень ст. 641 ЦК України може вважатися пропозицією укласти договір (оферта).

Відповідно до платіжних доручень від 29.03.2018 №1201, від 02.04.2018 №1249, від 03.04.2018 №1269, від 04.04.2018 №1287, від 05.04.2018 №1301, від 06.04.2018 №1308, від 10.04.2018 №1360, від 11.04.2018 № 1365 (а.с. 8-15) позивачем здійснено перерахування грошових коштів, проте у розмірі 30% від загальної суми, вказаної у рахунку в сумі 211710 грн. на рахунок відповідача з призначенням платежу "передоплата за охолоджувач зг.рах.№83 від 23.03.2017".

Вищезазначене свідчить, що вказаний рахунок-фактуру №83 від 23.03.2017 було отримано позивачем та здійснено дії щодо його виконання.

Таким чином, позивач отримавши пропозицію укласти договір (у вигляді рахунку-фактури), вчинив дію відповідно до вказаних у пропозиції умов, а саме сплатив відповідну суму грошей з посиланням на вказаний рахунок, чим засвідчив своє бажання укласти договір, тобто прийняв пропозицію.

Доказів повідомлення відповідача (до моменту або в момент одержання ним відповіді про прийняття пропозиції) про відкликання своєї відповіді про прийняття пропозиції згідно положення ч. 3 ст. 642 ЦК України позивач не надав .

Враховуючи викладене, суд вважає, що сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб на визначених у рахунку-фактурі умовах.

Позивач у позовній заяві зазначає, що його не влаштували умови щодо оплати обладнання та строки поставки, викладені у договорі №29-03/03-29-2018 поставки холодильного обладнання від 29.03.2018, а тому він його не підписав, але при цьому вважає, що його дії щодо передплати за обладнання у розмірі 30% спрямовані на виконання умов саме цього договору.

Але суд вважає такі висновки позивача помилковими, оскільки договір №29-03/03-29-2018 поставки холодильного обладнання від 29.03.2018 ним не підписаний, тобто не породжує для сторін договірних зобов`язань саме в тексті цього договору. При цьому сам позивач у позовній заяві зазначив, що договір ним не підписаний у зв`язку з непогодженням умов щодо оплати замовленого товару (в договорі вказано 30 % попередньої оплати, останні 70% протягом 3-х банківських днів після повідомлення покупцю щодо готовності відгрузки товару).

За таких обставин суд прийшов до висновку, що між сторонами не виникало договірних зобов`язань на підставі договору №29-03/03-29-2018 поставки холодильного обладнання від 29.03.2018, а виникли господарські зобов`язання на підставі рахунок-фактуру №83 від 23.03.2017 у спрощений спосіб і саме його оплата означає погодження з умовами поставки товару, при цьому умова про попередню оплату в розмірі 30% товару в рахунку відстуні.

Вартість товару в рахунку визначена в сумі 705700 грн. та її оплата означає погодження з умовами поставки товарів.

Позивачем даний рахунок оплачено частково в сумі 211710,00 грн. за поставку охолоджувачів рідини, тобто здійснено дії щодо його виконання, але не в повному обсязі.

Суд вважає, що при вирішенні спору належить керуватися законодавством України про поставку та відповідними положеннями купівлі-продажу.

Згідно чинного господарського законодавства України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.265 ГК України ). До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України , застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 265 ГК України ).

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до Цивільного кодексу України , якщо договором купівлі-продажу встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України).

Рахунок №83 від 23.03.2018 не містить строку його оплати.

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу .

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Відповідач посилається на те, що ним було направлено на адресу позивача вимогу від 15.05.2018 №15/05, в якій він повідомляв про те, що на теперішній час обладнання готове до відправки та просив перерахувати на поточний рахунок підприємства залишок по рахунку.

Позивач заперечує отримання даної вимоги та зазначає, що ним отримано від відповідача листа з чистим аркушем паперу, про що він склав відповідний акт.

Ураховуючи те, що позивач заперечує факт отримання даної вимоги, а відповідачем не надано суду опису вкладення до рекомендованого повідомлення, у порядку передбаченому п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270), про вручення поштового відправлення для перевірки судом наявності або відсутності направлення даної вимоги, суд прийшов до висновку, що матеріали справи не містять доказів у відповідності до ст. 73, 74 ГПК України, її направлення відповідачем та отримання позивачем для встановлення строку оплати товару.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що строк для повної попередньої оплати позивачем виставленого рахунку не настав, а тому у відповідача не виникло обов`язку щодо поставки замовленого товару.

Разом з тим, враховуючи посилання позивача на втрату інтересу в поставці обумовленого в рахунку товару, який йому більше не потрібен для використання у господарській діяльності та те, що ним направлено відповідачу в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України вимогу від 20.07.2018 №125-ю (а.с. 22), в якій він з посиланням на ч. 2 ст. 693 ЦК України вимагав від відповідача повернення передплати у розмірі 211710 грн. після отримання цієї вимоги суд виходить з того, що у позивача наявне право на повернення суми попередньої оплати.

Так, згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Звернення позивача 20.07.2018 до ТОВ "ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ" шляхом направлення претензії з вимогою про повернення грошових коштів, суд вважає належним доказом дотримання позивачем положень ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Враховуючи те, що вимога направлена відповідачу 20.07.2018 та вже пройшло достатньо часу після направлення даної претензії, і відповідачем за цей проміжок часу грошові кошти в сумі 211710 грн. так і не повернено, а позивач втратив інтерес у необхідності замовленого товару, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову ПП "ПРОФМАШ" та стягнення з ТОВ "ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ" попередньої оплати товару в сумі 211710 грн.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

Отже, витрати ПП "ПРОФМАШ" за платіжним дорученням від 25.10.2018 № 3173 на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 3175 грн. 65 коп. (1,5 від ціни позову згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 91, 123, 129, 195, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного підприємство "ПРОФМАШ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Полюс-Юг Компані" (54055, пр. Леніна, 139, кв. 95, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 38790580) на користь приватного підприємство "ПРОФМАШ" (72319, вул. Героїв України, 210/3, м.Мелітополь, ідентифікаційний код 35432651) грошові кошти в сумі 211710 грн., а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 3175 грн. 65 коп.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до вимог статті 238 ГПК України, рішення підписано 20.09.2019 року.

Суддя С.М.Коваль.