Ухвала

від 19.09.2019 по справі 904/968/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/968/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро"

представник - адвокат Кушнір С.В. (довіреність №12/А/Б від 09.11.2018)

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар"

представник - адвокат Німак Є.Ю. (довіреність від 19.07.2018)

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович

розглянувши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" та Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 11.06.2019

у складі колегії суддів: Вечірко І.О. (головуючий), Кузнецов В.О., Чус О.В.

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

від 03.04.2019

у складі судді Бєлік В.Г.

про розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар" на дії чи бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича

у справі №904/968/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар"

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором поставки №22/03/2017-АС від 22.03.2017 на суму 7 780 853, 12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Дніпропетровської області здійснювалося провадження у справі №904/968/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (далі - ТОВ "Седна-Агро", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар" (далі - ТОВ "СФ "Агростар", відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором поставки №22/03/2017-АС від 22.03.2017 на суму 7 780 853, 12 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2018 у справі №904/968/18 позов задоволено, стягнено з ТОВ "СФ "Агростар" на користь ТОВ "Седна-Агро" 6 298 271, 32 грн. основної суми боргу, 776 244, 37 грн. пені, 489 825, 85 грн. - 18% річних, 216 511, 58 грн. інфляційних втрат, 35 200 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 116 712, 80 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі №904/968/18 апеляційну скаргу ТОВ "СФ "Агростар" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2018 - без змін.

06.11.2018 до місцевого суду надійшла скарга ТОВ "СФ "Агростар" на дії та бездіяльність приватного виконавця в порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в якій відповідач просив визнати протиправними дії приватного виконавця Сивокозова О.М. щодо винесення постанови від 17.10.2018 про арешт майна боржника ВП №56921403 та скасувати оскаржувану постанову приватного виконавця Сивокозова О.М.

В обґрунтування вимог скарги відповідач зазначив про те, що на виконання рішення суду від 21.06.2018 у справі №904/968/18 приватним виконавцем Сивокозовим О.М. винесено постанову, якою накладено арешт на право оренди земельних ділянок, перелік яких визначено в оскаржуваній постанові; зазначені дії приватного виконавця відповідач вважає протиправними, вчиненими з перевищенням повноважень та такими, що порушують принцип співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням, що виконується. Відповідач доводив, що накладення арешту на право оренди земельних ділянок, які є власністю фізичних осіб-орендодавців, жодним чином не спрямоване на задоволення майнових вимог стягувача до боржника, оскільки право оренди земельної ділянки приватної форми власності не може бути реалізовано в порядку статті 61 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідач зауважив, що в силу частини 5 статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельних ділянок може відчужуватися виключно власниками спірних ділянок-фізичними особами, тому не може вважатися майном, за рахунок якого є можливим задоволення вимог позивача як стягувача у виконавчому провадженні ВП №56921403 до відповідача-юридичної особи, який є орендарем спірних земельних ділянок за договорами оренди у фізичних осіб.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2019 у справі №904/968/18 скаргу ТОВ "Україна" на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. задоволено частково; визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. щодо винесення постанови ВП №56921403 від 17.10.2018 про арешт майна боржника в частині накладення арешту на права оренди земельних ділянок; скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. від 17.10.2018 ВП №56921403 про арешт майна боржника в частині накладення арешту на права оренди земельних ділянок ; в частині накладення арешту на право користування земельними ділянками кадастровий номер 1221487200:01:026:0518 та 1221487700:01:028:0024 для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) залишено в силі.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції з посиланням на приписи частини 5 статті 93 ЗК України, статей 13, 25 Закону України "Про оренду землі", статей 2, 5, 10, 18, 26, 56 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016, статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні", статей 339, 341 ГПК України, дійшов висновку, що законодавцем надано приватному виконавцю право на накладення арешту на майнові права боржника, за рахунок яких є можливим повне (часткове) погашення його заборгованості перед стягувачем; водночас, під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику та які можливо відчужити, а кошти, виручені від їх продажу, спрямувати на погашення вимог стягувача до боржника у виконавчому провадженні; за змістом частини 5 статті 93 ЗК України вбачається, що право оренди земельної ділянки може відчужуватися, в тому числі продаватися, лише власником земельної ділянки, тому на належне відповідачу-боржнику на підставі договорів оренди право користування спірними земельними ділянками не може бути накладено арешт у виконавчому провадженні з виконання рішення суду від 21.06.2018 у справі №904/968/18 про стягнення з відповідача заборгованості на суму більше 7,9 млн грн.; за встановлених обставин накладення приватним виконавцем Сивокозовим О.М. арешту на право користування земельними ділянками, що належить відповідачу за договорами оренди, укладеними з фізичними особами-орендодавцями, як власниками спірних земельних ділянок, місцевий суд дійшов висновку, що такі дії приватного виконавця мають наслідком порушення принципу розумної пропорційності між втручанням у право відповідача на користування земельними ділянками на підставі договорів оренди та інтересами суспільства щодо забезпечення належного виконання судових рішень, які набрали законної сили; зазначене стало підставою для визнання протиправними дій приватного виконавця Сивокозова О.М. щодо винесення постанови ВП №56921403 від 17.10.2018 про арешт майна боржника в частині накладення арешту на права оренди земельних ділянок.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 апеляційні скарги ТОВ "Седна-Агро" та приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2019 у справі №904/968/18 змінено шляхом викладення абзацу першого резолютивної частини ухвали в такій редакції:

"Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар" на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. задовольнити частково".

В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2019 у справі №904/968/18 залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення скарги відповідача на дії приватного виконавця Сивокозова О.М. під час виконання рішення суду від 21.06.2018 у справі №904/968/18 в частині накладення арешту на права оренди земельних ділянок, які належать відповідачу на підставі договорів оренди, укладених з фізичними особами-власниками спірних ділянок, визнання дій приватного виконавця протиправними щодо винесення постанови ВП №56921403 від 17.10.2018 в частині накладення арешту на права оренди земельних ділянок та скасування оскаржуваної постанови в зазначеній частині.

Водночас, зважаючи на допущену місцевим судом описку в резолютивній частині ухвали від 03.04.2019 у найменуванні особи, яка звернулася зі скаргою на дії приватного виконавця, суд апеляційної інстанції змінив оскаржувану ухвалу суду та виклав абзац перший її резолютивної частини в новій редакції із врахуванням правильного найменування заявника скарги на дії приватного виконавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар".

Апеляційний суд, виходячи з аналізу приписів частини 5 статті 93, статті 141 ЗК України, статей 13, 16, 25 Закону України "Про оренду землі", зробив висновок про те, що правовідносини орендодавця та орендаря щодо користування земельною ділянкою виникають на підставі договору оренди, як цивільно-правого договору, або в порядку спадкування; за умовами оренди, орендар володіє і користується земельною ділянкою впродовж строку, погодженого з орендодавцем, та має право самостійно господарювати на землі з дотримання умов договору оренди, отримувати продукцію і доходи та здійснювати інші права, визначені законом та договором; водночас, частиною 5 статті 93 ЗК України законодавець визначив можливість відчуження права оренди земельної ділянки, в тому числі її продажу, однак, реалізація такого права належить лише власнику земельної ділянки.

Зважаючи на те, що оскаржуваною постановою приватного виконавця було накладено арешт на належне відповідачу-орендарю право оренди земельних ділянок за відсутності у відповідача, як боржника у виконавчому провадженні, права на відчуження належних йому прав оренди земельних ділянок, що виникли на підставі договорів оренди землі, укладених із власниками спірних земельних ділянок, суд апеляційної інстанції зазначив про порушення приватним виконавцем принципу пропорційності вжитих ним заходів щодо виконання судового рішення про стягнення заборгованості з відповідача та неправомірність таких дій, що є підставою для скасування арешту в цій частині.

Не погоджуючись з прийнятими у справі №904/968/18 судовими рішеннями за результатами розгляду скарги відповідача на дії та бездіяльність приватного виконавця у виконавчому провадженні №56921403, позивач - ТОВ "Седна-Агро" та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов О.М. звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами з вимогами про скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2019 з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні скарги відповідача на дії приватного виконавця.

В обґрунтування вимог касаційних скарг скаржники зазначили, що дії приватного виконавця з накладення арешту на належні відповідачу права оренди земельних ділянок з метою виконання судового рішення про стягнення заборгованості узгоджуються з приписами статей 10, 48, 56 Закону України "Про виконавче провадження" щодо вжиття заходів примусового виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на майно (майнові права) боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Скаржники зауважили, що звернення стягнення на земельні ділянки або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) допускається в силу частини 2 статті 135 ЗК України під час виконання судових рішень, що підлягають примусовому виконанню, зокрема приватним виконавцем; скаржники доводили, що право оренди земельної ділянки є майновим правом відповідача-орендаря, тому під час здійснення виконавчого провадження щодо стягнення з відповідача-боржника заборгованості на користь позивача за судовим рішенням приватний виконавець вправі накласти арешт на такі майнові права відповідача. Приватний виконавець Сивокозов О.М. у касаційній скарзі доводив неправильне застосування судами до спірних правовідносин приписів частини 5 статті 93 ЗК України щодо можливості переходу права оренди земельної ділянки від орендаря до інших осіб та зазначив, що даною нормою передбачено можливість відчуження, в тому числі продажу, права оренди земельної ділянки, однак, жодним чином не обмежено реалізацію цього права виключно особою, яка є власником такої земельної ділянки.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/968/18 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується витягами з протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.07.2019.

У зв`язку з відпусткою судді Погребняка В.Я. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/968/18 визначено колегію суддів у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Білоус В.В., що підтверджується витягами з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2019 та від 12.08.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2019 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Банасько О.О., суддя - Білоус В.В. відкрито касаційне провадження у справі №904/968/18 за касаційними скаргами ТОВ "Седна-Агро" та Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2019 та призначено розгляд касаційних скарг на 12.09.2019 о 09:30.

У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційних скарг ТОВ "Седна-Агро" та Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. у справі №904/968/18 визначено колегію суддів у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2019 та витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.09.2019; ухвалою Суду від 09.09.2019 зазначеною колегією суддів справу №904/968/18 за касаційними скаргами ТОВ "Седна-Агро" та Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2019 прийнято до провадження з призначеним розглядом на 12.09.2019 о 09:30.

Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2019 розгляд касаційних скарг ТОВ "Седна-Агро" та Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. у справі №904/968/18 відкладено на 19.09.2019 о 09:20.

Під час підготовки до розгляду справи №904/968/18 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г. виявлено ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №149/1120/19, в якій Суд, з посиланням на положення статей 190, 395 ЦК України, частини 5 статті 93, частини 4 статті 124, частини 2 статті 135 ЗК України, статті 13 Закону України "Про оренду землі" та статей 10, 18, 56 Закону України "Про виконавче провадження", дійшов висновку про очевидність правильного застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення (постанови) про відмову у задоволенні скарги боржника у виконавчому провадженні на постанову приватного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно з якою накладено арешт на права оренди земельних ділянок, належні боржнику як орендарю на підставі договорів оренди, та відмовив у відкритті касаційного провадження з перегляду оскаржуваної постанови апеляційного суду.

За правовим висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 08.08.2019 у справі №149/1120/19 , право оренди земельної ділянки, що виникає на підставі договору оренди, укладеного між орендодавцем та орендарем, в силу частини 5 статті 93 ЗК України може відчужуватися орендарем, в тому числі продаватися на земельних торгах; виходячи з приписів частини 2 статті 135 ЗК України, право оренди земельної ділянки може бути об`єктом звернення стягнення державним (приватним) виконавцем під час примусового виконання рішення суду, боржником за яким є орендар, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"; відтак, на право оренди земельної ділянки, як майнове право, належне орендарю, може бути накладено арешт у виконавчому провадженні в порядку статті 56 цього Закону .

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційні скарги ТОВ "Седна-Агро" та Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. на постанову апеляційного суду від 11.06.2019 та ухвалу суду першої інстанції від 03.04.2019 у справі №904/968/18, не може погодитися з висновком, викладеним в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №149/1120/19 щодо застосування частини 5 статті 93 та частини 2 статті 135 ЗК України під час вирішення питання про можливість накладення у виконавчому провадженні арешту на належне боржнику-орендарю право оренди земельної ділянки для забезпечення виконання рішення суду про стягнення заборгованості з огляду на таке.

Право оренди земельної ділянки як строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі, який укладається між орендодавцем та орендарем, виходячи із принципу свободи цивільно-правового договору та з погодженням істотних умов такого договору щодо строку оренди, орендної плати та взаємних прав та обов`язків орендодавця та орендаря, які не можуть суперечити чинному законодавству України (частина 1 статті 93 ЗК України, стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Законодавцем розмежовано права власника земельної ділянки (стаття 90 ЗК України) та права землекористувача (стаття 95 ЗК України).

Серед прав власника земельної ділянки визначено право здійснювати продаж або іншим чином відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину (пункт "а" частини 1 статті 90 ЗК України).

До прав землекористувачів віднесено права щодо самостійного господарювання на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використання у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель та споруд (частина 1 статті 95 ЗК України).

Отже, з тріади правомочностей власника майна (володіння, користування та розпорядження майном), що визначені частиною 1 статті 319 ЦК України, право оренди земельної ділянки надає орендарю правомочності володіти та користуватися земельною ділянкою для цілей ведення ним підприємницької та іншої діяльності (частина 1 статті 93 ЗК України), однак не надає йому права розпоряджатися як земельною ділянкою, так майновими правами на неї землевласника.

Водночас, власник земельної ділянки, який наділений правом на розпорядження земельною ділянкою та майновими правами на неї, в силу частини 5 статті 93 ЗК України вправі відчужувати право оренди земельної ділянки, в тому числі продавати таке право на земельних торгах, передавати у заставу, спадщину, вносити до статутного капіталу на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

Відтак, реалізація абзацу 5 частини 2 статті 135 ЗК України щодо права державного (приватного) виконавця на звернення стягнення на право оренди земельної ділянки та накладення на нього арешту в порядку статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" повинна здійснюватися з урахуванням того, що боржник у виконавчому провадженні повинен мати статус власника земельної ділянки, а не її орендаря.

Відповідно до частини 3 статті 302 ГПК України, Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

З огляду на те, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді справи №904/968/18 вважає за необхідне відступити від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 08.08.2019 у справі №149/120/19 щодо застосування частини 5 статті 93 та частини 2 статті 135 ЗК України у подібних правовідносинах, Суд дійшов висновку про передання справи №904/968/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, частиною 3 статті 302, статтею 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

У Х В А Л И В:

Справу №904/968/18 разом із касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" та Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2019 і доданими до них документами передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді О.О. Банасько

В.Г. Пєсков