Рішення

від 23.09.2019 по справі 200/10567/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 р. Справа№200/10567/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом громадської організації Агенція стратегічного захисту ініціатив Азовська Паланка до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У серпні 2019 року громадська організація Агенція стратегічного захисту ініціатив Азовська Паланка (далі - ГО АСЗІ Азовська Паланка ) звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що нею 26 червня 2019 року до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області подані запити на отримання публічної інформації від 26 червня 2019 року №30/19 та №31/19, однак в надані запитуваної інформації відмовлено (відповіді від 26 липня 2019 року №31-328-04 та №31-329-04) з посиланням на те, що звернення не містять обґрунтування підстав звернення та отримання запитуваної інформації.

Позивач вважав, що відмовою у надані публічної інформації відповідач порушив його право на отримання інформації, яке передбачено ч. 2 ст. 34 Конституції України, та норми Закону України Про доступ до публічної інформації .

У зв`язку з наведеним позивач просив:

- визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області від 26 липня 2019 року у наданні відповідей на запити громадської організації Агенція стратегічного захисту ініціатив Азовська Паланка щодо отримання публічної інформації на підставі Законів України Про доступ до публічної інформації , Про інформацію , а саме:

на запит від 26 червня 2019 року № 31/19, в якому він просив надати: перелік комунальних підприємств, заснованих Маріупольською міською радою, керівники яких призначається на конкурсних засадах; перелік комунальних підприємств, заснованих Маріупольською міською радою, для яких визначено ключові показники результативності або ключові показники ефективності діяльності; перелік комунальних підприємств, заснованих Маріупольською міською радою, в яких утворена наглядова рада; перелік комунальних підприємств, заснованих Маріупольською міською радою, для яких проведено незалежний аудит консолідованої фінансової звітності за 2017 або 2018 роки; перелік комунальних підприємств, заснованих Маріупольською міською радою, у яких запроваджено систему ризиків індикаторів для публічних закупівель; перелік комунальних підприємств, заснованих Маріупольською міською радою, у яких запроваджено систему ризиків менеджменту;

на запит від 26 червня 2019 року № 30/19 про надання переліку всіх комунальних підприємств, які створені у м. Маріуполі, з кодами ЄДРПОУ (ідентифікаційного номеру підприємств) при кожному департаменті.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що на запити позивача спочатку були надіслані проміжні листи від 04 липня 2019 року № 31.6.2-328-03 та № 31.6.2-329-03 про те, що у зв`язку з тим, що діяльність громадської організації регулюється спеціальним законом - Законом України Про громадські об`єднання , тому запити будуть розглянуті як звернення громадської організації з урахуванням вказаного Закону на загальних підставах; відповідь буде надана протягом 30 днів.

Вказані листи позивачем не оскаржувалися, що дає підстави вважати те, що громадська організація погодилася із зазначеним у листах порядком їх розгляду.

Потім на запити були надані відповіді від 26 липня 2019 року № 31-328-04 та № 31-329-04 про те, що для ґрунтовного розгляду звернень громадської організації відповідно до ст. 21 Закону України Про громадські об`єднання необхідно надати обґрунтування підстав звернення та отримання інформації; після надання відповідної інформації звернення будуть розглянуті у відповідності до діючого законодавства.

Але на сьогоднішній день листи з обґрунтуванням отримання запитуваної інформації від позивача до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради не надходили.

Жодний з листів відповідача не містить в собі відмову в надані інформації, яку запитував позивач.

Вважав, що запити були розглянуті у відповідності до Закону України Про доступ до публічної інформації та Закону України Про громадські об`єднання .

Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що громадська організація Агенція стратегічного захисту ініціатив Азовська Паланка (скорочене найменування - ГО АСЗІ Азовська Паланка ) є юридичною особою (код ЄДРПОУ 41937452).

26 червня 2019 року ГО АСЗІ Азовська Паланка подала до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області запит на отримання публічної інформації від 26 червня 2019 року №30/19, в якому посилаючись, зокрема, на Конституцію України та ст. 19 Закону України Про доступ до публічної інформації , просила надати перелік всіх комунальних підприємств, які створені у м. Маріуполі, при кожному департаменті з кодами ЄДРПОУ цих підприємств.

В цей же день громадська організація подала до відповідача запит на отримання публічної інформації від 26 червня 2019 року №31/19, в якому посилаючись, зокрема, на Конституцію України та ст. 19 Закону України Про доступ до публічної інформації , просила надати:

перелік комунальних підприємств, заснованих Маріупольською міською радою, керівники яких призначається на конкурсних засадах;

перелік комунальних підприємств, заснованих Маріупольською міською радою, для яких визначено ключові показники результативності або ключові показники ефективності діяльності;

перелік комунальних підприємств, заснованих Маріупольською міською радою, в яких утворена наглядова рада;

перелік комунальних підприємств, заснованих Маріупольською міською радою, для яких проведено незалежний аудит консолідованої фінансової звітності за 2017 або 2018 роки;

перелік комунальних підприємств, заснованих Маріупольською міською радою, у яких запроваджено систему ризиків індикаторів для публічних закупівель;

перелік комунальних підприємств, заснованих Маріупольською міською радою, у яких запроваджено систему ризиків менеджменту.

Відповідь на запити просила направити на її поштову або електронну адресу чи повідомити за номерами телефонів, що вказані у запитах, із зазначенням де та коли можна ознайомитися та/або зробити відповідні копії документів.

Листами від 04 липня 2019 року № 31.6.2-329-03 та № 31.6.2-328-03 (аналогічного змісту) Виконавчий комітет Маріупольської міської ради повідомив позивача про те, що у зв`язку з тим, що діяльність позивача як громадської організації регулюється спеціальним законом - Законом України Про громадські об`єднання , тому запити будуть розглянуті як звернення громадської організації з урахуванням норм вказаного Закону на загальних підставах; відповідь буде надана протягом 30 днів.

26 липня 2019 року Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області на запити позивача надано відповіді від 26 липня 2019 року № 31-329-04 та, відповідно, від 26 липня 2019 року № 31-328-04 (аналогічного змісту), в яких з посиланням на ст. 1, ч. 1 ст. 21 Закону України Про громадські об`єднання , зазначалося, що ключовим моментом звернення громадських об`єднань є для здійснення своєї мети (цілей) . Оскільки в зверненнях не вказано як поставлені в них питання пов`язані з діяльністю громадського об`єднання, тому відповідач просив надати обґрунтування підстав звернень та отримання запитуваної інформації з посиланням на норми законодавства. Також зазначав, що після отримання такої інформації звернення позивача будуть розглянуті відповідно до норм Закону України Про громадські об`єднання та діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 та 5 ст. 1 Закону України Про громадські об`єднання громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Згідно з ч. 1 ст. 21 вказаного Закону для здійснення своєї мети (цілей) громадське об`єднання має право, зокрема: звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами; одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації; здійснювати інші права, не заборонені законом (п.п. 2, 3, 6 ч. 1 ст. 21).

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про інформацію кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та до інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України Про доступ до публічної інформації .

Згідно зі ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ст. 12 вказаного Закону суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Згідно зі ч. 1 та 2 ст. 19 Закону України Про доступ до публічної інформації запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати і оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 20 Закону України Про інформацію визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом (ч. 1 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 6 вказаного Закону інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України Про інформацію будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону України Про доступ до публічної інформації обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 20 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з ч. 1 ст. 22 вказаного Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Частиною 2 ст. 22 вказаного Закону визначено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 вказаного Закону розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Згідно з ч. 4 ст. 22 вказаного Закону у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Запитувана позивачем інформація (про перелік комунальних підприємств, що засновані Маріупольською міською радою, і які знаходяться у м. Маріуполі) не належить до інформації з обмеженим доступом, що також не заперечується відповідачем.

З огляду на наведене позивач, як запитувач інформації мав право на отримання такої інформації, як зазначено у ч. 2 ст. 19 Закону України Про доступ до публічної інформації , незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту, у встановлений вказаним Законом строк.

Між тим, запити позивача не були розглянуті в порядку та у строк, що встановлені вказаним Законом, чим порушені наведені вимоги законодавства та право позивача на отримання інформації у встановлений Законом України Про доступ до публічної інформації строк (ст. 20 Закону).

Вказані порушення свідчать про протиправну бездіяльність відповідача щодо надання відповідей на запити на інформацію.

Посилання відповідача у відзиві на те, що оскільки позивачем не оскаржувалися листи, якими відповідач встановив порядок розгляду запитів на інформацію протягом 30 днів, тому позивач погодився з таким порядком, є неприйнятними, оскільки такий порядок визначений Законом України Про доступ до публічної інформації і не може бути встановлений в інший спосіб, тим більше розпорядником інформації самостійно.

Вимагаючи у позивача (за межами п`ятиденного строку розгляду запитів на інформацію) пояснення причин подання запитів на інформацію для їх розгляду, розпорядник інформації порушив наведені вимоги законодавства (зокрема, ч. 2 ст. 19 вказаного Закону), що спричинило надання позивачу відповідей не по суті запитів.

Як вже зазначалося, відповідь розпорядника інформації не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч. 2 ст. 22 Закону України Про доступ до публічної інформації ).

При цьому відповідачем не враховано те, що в спірних правовідносинах норми Закону України Про доступ до публічної інформації є спеціальними і підлягали обов`язковому застосуванню щодо позивача як запитувача інформації незалежно від його статусу.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України Про інформацію суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Частинами 2 і 3 ст. 23 Закону України Про доступ до публічної інформації встановлено, що запитувач має право оскаржити, зокрема: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 вказаного Закону відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як, зокрема, ненадання відповіді на запит; ненадання інформації на запит; безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію.

Отже, недотримання розпорядником інформації вимог Закону України Про доступ до публічної інформації , що стало підставою для звернення до суду з даним позовом, мало місце і призвело до порушення прав позивача як запитувача інформації.

З огляду на наведене порушені права підлягають захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою повного та ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений (рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року в справі Чуйкіна проти України (Case of Chuykina v. Ukraine, заява №28924/04, п. 50) суд дійшов висновку, що слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду запитів позивача в порядку та у строк, що встановлені Законом України Про доступ до публічної інформації , визнати неправомірними дії щодо відмови в наданні інформації на запити позивача та зобов`язати відповідача повторно розглянути запити позивача на інформацію в порядку, встановленому Законом України Про доступ до публічної інформації з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні (ч. 2 ст. 9, п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року в справі № 800/369/17, де зазначено, що право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання. Не надавши відповідь на запит у встановлений Законом України Про доступ до публічної інформації п`ятиденний строк, розпорядник інформації (який надав відповідну відповідь, але за межами вказаного строку), допустив протиправну бездіяльність, і захистити порушене право особи на своєчасне отримання інформації можливо шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 263 цього Кодексу (оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію) виконуються негайно.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 вказаного Кодексу, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому судові витрати, які оплачені позивачем в сумі 1921 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов громадської організації Агенція стратегічного захисту ініціатив Азовська Паланка (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Миру, 4, кв. 4, код ЄДРПОУ 41937452) до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Миру, 70, код ЄДРПОУ 04052784) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області щодо не розгляду запитів громадської організації Агенція стратегічного захисту ініціатив Азовська Паланка від 26 червня 2019 року №30/19 та від 26 червня 2019 року №31/19 в порядку та у строк, що встановлені Законом України Про доступ до публічної інформації .

Визнати неправомірними дії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області щодо відмови в наданні інформації на запити громадської організації Агенція стратегічного захисту ініціатив Азовська Паланка від 26 червня 2019 року №30/19 та від 26 червня 2019 року №31/19 листами від 26 липня 2019 року № 31-329-04 та від 26 липня 2019 року № 31-328-04.

Зобов`язати Виконавчий комітет Маріупольської міської ради Донецької області повторно розглянути запити громадської організації Агенція стратегічного захисту ініціатив Азовська Паланка від 26 червня 2019 року №30/19 та від 26 червня 2019 року №31/19 в порядку, встановленому Законом України Про доступ до публічної інформації з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Допустити негайне виконання судового рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Миру, 70, код ЄДРПОУ 04052784) на користь громадської організації Агенція стратегічного захисту ініціатив Азовська Паланка (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Миру, 4, кв. 4, код ЄДРПОУ 41937452) здійснені нею документально підтверджені судові витрати в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 23 вересня 2019 року.

Суддя Т.В. Логойда