Рішення

від 23.09.2019 по справі 640/6143/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 вересня 2019 року № 640/6143/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик"

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001201404,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0001201404 від 11.01.2019.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та зазначає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві є протиправним, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик" правомірно відображено господарські операції за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Група "Каста", а висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України та зазначив, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик" правомірно збільшено суму податкового зобов`язання, оскільки під час здійснення перевірки встановлені обставини, які в сукупності свідчать про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про фінансово-господарські взаємовідносини Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Група "Каста" та неможливість виконання операцій, спрямованості дій платника на отримання необгрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать сплаті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В період з 4 грудня 2018 року по 10 грудня 2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна Група Каста за березень 2018 року.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві складено акт від 17.12.2018 № 1247/26-15-14-04/40898030, яким встановлено порушення вимог пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 766 000 грн. за березень 2018 року.

На підставі складеного акту перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001201404 від 11.02.2019, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1 149 000 грн., з яких: за податковими зобов`язаннями 766 000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 383 000 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 15.03.2019 за № 12214/6/99-99-11-04-02-25 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Щодо визначення позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв`язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

29 листопада 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Група "Каста", як єкспедитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик", як клієнтом, укладено договір № 1-2911/2017 Т, за умовами якого експедитор зобов`язується за дорученням клієнта за винагороду і за рахунок клієнта організувати виконання інформаційно-консультаційних (або транспортно-експедиційних послуг), пов`язаних з перевезенням вантажів вказаних клієнтом по лініях залізниць України, СНД і Західної Європи. Відповідно до пункту 2.1 договору, експедитор зобов`язується по письмовому запиту клієнта здійснювати діяльність по забезпеченню залізничного перевезення вантажів відповідно до умов і вимог внутрішніх і міжнародних Правил залізничних перевезень, включаючи Соглашение о международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС) от 01.11.1951 г. (Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951 р.), Статуту залізниць України. Забезпечити контроль проходження заявок на місячне планування експортних, імпортних, транзитних вантажів, а також вантажів, що перевозяться усередині України і в міждержавному сполученні, здійснюваного клієнтом на умовах цього договору. Здійснювати за узгодженням з клієнтом і за його рахунок оплату тарифу і додаткових платежів, зборів (при необхідності відшкодовувати витрати, пов`язані з поверненням порожніх вагонів, митним оглядом на прикордонних станціях і інше) за перевезення вантажів по залізницях. Організовувати заявлене клієнтом перевезення в строк не пізніше 7 робочих днів з моменту подачі заявки і оплати вартості перевезення. Організація перевезення включає в себе оформлення залізничних накладних; оформлення вантажної митної декларація (ВМД); відправка телеграми про підтвердження оплати на станцію відправлення/призначення; позапланова/планова заявка вантажу на перевезення, а також отримання на шляху призначення/відправлення дозволів, необхідних для відправки/прийому вантажу. Здійснювати на вимогу клієнта та за узгодженням з ним і за його рахунок страхування вантажу, що перевозиться, із залученням незалежних страхових компаній. Здійснювати виконання додаткових транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з цими перевезеннями, за додатковою угодою.

Відповідно до листа від 27.02.2018 № 1-2702/2018, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Група "Каста" із проханням вказати вартість наданих вагонів власного/орендованого/залученого парку в технічний рейс для забезпечення наступних перевезень:

Максимівка-Тернопільська - Кривий Ріг, Кушугум, Мамалига, Самарівка, Сухоліси, Правда, Куряж, Заоскілля, Батуринська, Основа,

Гнівань - Одеса тов., Денисів-Куп.,

Вінниця - Сокаль, Одеса-Тов.,

Заоскілля - Горяиново, Правда,

Ярошенка - Крюків-на-Дніпрі, Олександрівка,

Волочиськ - Корсунь, Тальне.

Листом від 28.02.2018 за № 48/2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Група "Каста" повідомило про вартість надання вагонів для забезпечення перевезень з 01.03.2018.

28.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик" надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Група "Каста" заявку № 1 про надання в березні 2018 року вагонів власного/орендованого/залученого парку в технічний рейс для забезпечення наступних перевезень:

Максимівка-Тернопільська - Кривий Ріг (вантажовідправник ПАТ Тернопільський кар`єр , 1120), 305 вагонів п/в, ставка 6 345 грн./ваг.;

Максимівка-Тернопільська - Кривий Ріг (вантажовідправник ПАТ Тернопільський кар`єр , 1120), 15 вагонів п/в, ставка 7 822,50 грн./ваг.;

Гнівань - Одеса-тов, Денисів-Куп (вантажовідправник ТОВ Гніванський гранітний кар`єр , 8225, ТОВ Інтеррейл Логістик , 8336), 85 вагонів обр., ставка 6 740 грн./ваг.;

Вінниця - Сокаль, Одеса-Тов. (вантажовідправник ТОВ Бетон-Центр , 7421), 96 вагонів обр., ставка 6 740 грн./ваг.;

Максимівка-Тернопільська - Кушугум (вантажовідправник ПАТ Тернопільський кар`єр , 1120), 15 вагонів п/в., ставка 6 385 грн./ваг.;

Заоскілля - Горяиново (вантажовідправник ТОВ Купянськспецпереробка , 5066), 2 вагони п/в., ставка 7 012,50 грн./ваг.;

Максимівка-Тернопільська - Мамалига, Самарівка, Сухоліси, Правда, Куряж, Заоскілля, Батуринська (вантажовідправник ПАТ Тернопільський кар`єр , 1120), 155 вагонів п/в, ставка 6 740 грн./ваг.;

Заоскілля - Правда (вантажовідправник ТОВ Купянськспецпереробка , 5066), 5 вагонів п/в, ставка 6 740 грн./ваг.;

Ярошенка - Крюків-на-Дніпрі (вантажовідправник ФОП ОСОБА_1 ., 8277), 1 вагон п/в, ставка 6 740 грн./ваг.;

Ярошенка - Олександрівка (вантажовідправник ФОП ОСОБА_1 ., 8277), 20 вагон п/в, ставка 6 740 грн./ваг.;

Волочиськ - Корсунь, Тальне (ТзОВ Вапняки України , 2428), 10 вагон п/в, ставка 6 740 грн./ваг.

19.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Група "Каста" підписані акт виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ-0319/01, відповідно до якого виконавцем надані послуги по організації перевезення вантажів залізничним транспортом митною територією України на суму 2 520 300 грн. з ПДВ, винагорода експедитора - 7 500 грн. з ПДВ та акт виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ-0319/02, відповідно до якого виконавцем надані послуги по організації перевезення вантажів залізничним транспортом митною територією України на суму 2 061 000 грн. з ПДВ, винагорода експедитора - 7 200 грн. з ПДВ.

Із листом від 20.03.2018 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Група "Каста" з проханням призупинити виконання заявки № 1 від 28.02.2018 з метою запобігання збитків підприємства, оскільки запропонована ціна є економічно необгрунтованою і завищеною в порівнянні з цінами інших експедиторів на ринку послуг з перевезення.

На підтвердження наданих послуг, згідно з актами виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ-0319/01 та № ОУ-0319/02 позивачем надано копії залізничних накладних, відповідно до яких платником вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик".

На підтвердження оплати наданих послуг позивачем надано копії платіжних доручень № 234 від 22.03.2018, № 126 від 22.03.2018, № 238 від 28.03.2018, № 246 від 04.04.2018, № 249 від 12.04.2018, № 257 від 05.05.2018, № 30 від 11.05.2018, № 249 від 14.05.2018.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Група "Каста" виписало на користь позивача податкові накладі:

№ 53 від 19.03.2018 на загальну суму 2 527 800 грн., в тому числі ПДВ - 421 300 грн.,

№ 54 від 19.03.2018 на загальну суму 2 068 200 грн., в тому числі ПДВ - 344 700 грн.

З метою підтвердження реальності вчинених операцій позивачем надано акти виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до яких позивачем надані експедиторські послуги ТОВ НВП Укрднепротрейд , ПрАТ Тернопільській кар`єр , ТОВ Дніпроекопром2 , ТОВ ДЗБМ , ТОВ Завод Харківські будматеріали , ТОВ КМП Агропром , ТОВ Група Від , ТОВ Тирасбуд , ТОВ Трия , ТОВ УПК Пласт , ТОВ УПК Трейдінг , ФОП ОСОБА_1 , ТОВ ГК Ребус , ТОВ Агрокомпекс Зелена долина , ТОВ АКЗ , ТОВ Химекс .

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій за участю ТОВ Торгівельна група Каста , з огляду на нижченаведене.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податковий кодекс України встановлюють, що будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, право платника податків на збільшення валових витрат та на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів (та/або будування, спорудження останніх), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів виключно у разі фактичного здійснення платником податків господарської операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, а тому не можуть бути підставою для врахування фінансових показників господарської операції в податковому обліку платника. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому суд зазначає, що кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, позивач повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 815/6878/14.

Судом досліджено надані позивачем первинні документи. Проте, з наданих документів не вбачається факту реального надання ТОВ "Торгівельна Група "Каста" послуг по організації перевезення вантажів залізничним транспортом митною територією України.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, під час проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик" Головним управлінням ДФС у м. Києві надіслано запит ПАТ Українська залізниця від 12.12.2018 № 123075/10/26-15-14-04-04-12 про надання копій документів, відповідно до якого просило повідомити про наступне:

факт укладання ПАТ Українська залізниця договору з ТОВ Торгівельна група Каста , як експедитора про надання вагонів в технічний рейс для забезпечення перевезень в березні 2018 року, які наведені в додатку;

надати інформацію про надходження грошових коштів від ТОВ "Торгівельна Група "Каста" в адресу ПАТ Українська залізниця за надання вагонів в оренду за березень 2018 року;

надати інформацію про отримання станціями відправлення/призначення телеграми від ТОВ Торгівельна група Каста щодо підтвердження оплати за березень 2018 року.

Листом від 02.01.2019 № ЦЦО-13/5 АТ Українська залізниця повідомило Головне управління ДФС у м. Києві, що ТОВ Торгівельна група Каста відсутнє в Єдиній електронній картотеці клієнтів та базі даних власників вагонів.

Відповідно до листа від 24.06.2019 № ЦЦО-13/580, договори про надання послуг між АТ Українська залізниця та ТОВ Торгівельна група Каста не укладались.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом проаналізовано податкову інформацію отриману у відношенні ТОВ "Торгівельна Група "Каста" та за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ Торгівельна Група Каста зроблений висновок щодо неможливості надання послуг організації перевезення вантажів залізничним транспортом митною територією України власними силами та засобами. За даними ЄРПН, ТОВ Торгівельна Група "Каста" не придбавалися та не залучалися відповідні засоби, спецтехніка, обладнання та будь-які матеріально-технічні ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності. Відповідно до баз даних контролюючих органів, у ТОВ Торгівельна Група "Каста" у березні 2018 року відсутні взаємовідносини з ПАТ "Укрзалізниця" щодо оренди вагонів. Відсутня інформація щодо залучення вагонів власного/орендованого/залученого парку в інших суб"єктів господарювання. В акті також зазначено, що послуги по супроводженню вагонів та подачу їх під навантаження є недоцільним так як надання даних послуг передбачено статутом Укрзалізниці та включається до складу залізничного тарифу.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що надані позивачем документи не можна вважати такими, що підтверджують здійснення господарської операції, оскільки не містять належних доказів організації перевезення вантажів залізничним транспортом митною територією України саме ТОВ Торгівельна Група "Каста", суд приходить до висновку, що показники податкового обліку підприємства по даним відносинам не підтверджені у встановленому порядку. Позивачем, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та підтверджують факти господарської діяльності, яка здійснюється з розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект.

При цьому, як зазначено в постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі 2а-10440/10/2670 про відсутність факту здійснення господарської операції може свідчити, зокрема те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Отже, всі вищенаведені дані в сукупності свідчать про відсутність фактичного здійснення господарських операцій за участю позивача та ТОВ Торгівельна Група Каста .

При цьому суд зазначає, що за відсутності факту реальної реалізації товару відповідні суми не можуть бути підставою для формування бухгалтерського обліку.

Разом з тим, суд приймає до уваги доводи позивача, що податкова інформація та порушення кримінальної справи не є імперативною ознакою протиправної діяльності суб`єкта господарювання та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних такою особою, проте в межах даної справи суд виходить з того, що наданими позивачем первинними документами не підтверджено реальність спірних господарських операцій.

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

- невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

- завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

- заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини, суд приходить до висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення № 0001201404 від 11.01.2019.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеррейл Логістик" (проспект Голосіївський, 132, м. Київ, 03127, код ЄДРПОУ 40898030) до Головного управління ДФС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001201404 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева

Повний текст рішення складений 23.09.2019.