Постанова

від 18.09.2019 по справі 607/9853/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/6087/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Качмара В. Я., Курильця А. Р.,

з участю секретаря судового засідання - Михальської М. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

суддя в 1-й інстанції - Мандзій Н. В.,

час ухвалення рішення - 23.04.2019 року, 13:05 год.,

місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення - 03.05.2019 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідача - Управління містобудування, архітектури та кадастру виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Управління містобудування, архітектури та кадастру виконавчого комітету Тернопільської міської ради НОМЕР_1 від 09 жовтня 2017 року щодо видачі будівельного паспорта ОСОБА_1 на будівництво індивідуального житлового будинку із внесенням господарської будівлі по АДРЕСА_1 ; зобов`язати Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради винести повторно на розгляд питання щодо можливості будівництва ОСОБА_1 індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до представленого проекту з врахуванням вимог ДБН та прав ОСОБА_2 як співвласника даного будинку.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року позов задоволено частково. Скасовано будівельний паспорт НОМЕР_1 від 09 жовтня 2017 року, виданий Управлінням містобудування, архітектури та кадастру виконавчого комітету Тернопільської міської ради на будівництво індивідуального житлового будинку із знесенням господарської будівлі АДРЕСА_1 . У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що між ОСОБА_2 та управлінням архітектури, містобудування та кадастру Тернопільської міської ради не виникали адміністративні правовідносини, а порушення своїх прав позивач мотивував не діями суб`єкта владних повноважень в адміністративних відносинах щодо нього, а безпосередньо діями третьої особи ОСОБА_1 щодо будівництва житлового будинку, що виразилися в порушенні, на думку позивача, його прав та інтересів, як власника суміжної земельної ділянки, та позбавлення його можливості в майбутньому проводити будь - які будівельні роботи щодо перебудови. Спірна видача будівельного паспорта, яка здійснена суб`єктом владних повноважень, породжує права та обов`язки тільки для суб`єкта, якому вона адресована, тобто для замовника. За таких обставин цей спір стосується не стільки правомірності дій суб`єкта владних повноважень щодо видачі будівельного паспорта, скільки правомірності здійснення третьою особою будівництва індивідуального житлового будинку зі знесенням господарської будівлі. Апелянт зазначає, що визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу. Таким чином, оскарження відповідних актів і дій управління архітектури та містобудування Тернопільської міської ради у цьому випадку не має на меті захисту прав позивача як учасника адміністративних правовідносин, а є зверненням щодо захисту його речових прав. Враховуючи усе вищенаведене, апелянт зазначає, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи, і не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що висновок суду першої інстанції про те, що будівельний паспорт НОМЕР_1 від 09 жовтня 2017 року видано на підставі спотвореного топографо-геодезичного плану м. Тернополя та ескізних намірів забудови без усіх розташованих на сусідній земельній ділянці об`єктів, без необхідної згоди співвласника житлового будинку на забудову не відповідає дійсності та обставинам справи, оскільки сертифікованим архітектором до ескізних намірів надано схему забудови земельної ділянки, яка розроблена станом на 2017 року, а відповідач надав суду викопіювання станом на 2012 рік. Підтримує вимоги апеляційної скарги, просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі №607/9853/18 та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (апелянта) - ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким закрити провадження у справі.

Представник позивача - ОСОБА_4 у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Преставник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником 12/25 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Власником іншої 13/25 частини вказаного житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами є ОСОБА_1

27 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулася в Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради із заявою про видачу будівельного паспорта (внесення змін до будівельного паспорта, видачу дубліката будівельного паспорта) та просила видати їй будівельний паспорт забудови земельної ділянки загальною площею 0,0194 га, посвідченою інформаційною довідкою з державного реєстру за адресою: АДРЕСА_1 .

До заяви додано пакет документів: інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, ескізні наміри забудов, справу по домоволодінню №3.

09 жовтня 2017 року Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради видало ОСОБА_1 будівельний паспорт № НОМЕР_1 на будівництво індивідуального житлового будинку із знесенням господарської будівлі по АДРЕСА_1 .

Позивач - ОСОБА_2 звернулася до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради та виконавчого комітету Тернопільської міської ради із заявами щодо проведення перевірки дотримання містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 .

Листом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради від 20 листопада 2017 року №258/27 та листом виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 04 квітня 2018 року №5007/07 позивача повідомлено, що за результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що замовник - ОСОБА_1 надала всі документи, які зазначені в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта "Будівництво індивідуального житлового будинку із знесенням господарської будівлі по АДРЕСА_1 " від 26 жовтня 2017 року №ТП 061172990091.

Відповідно до листа Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області від 19 березня 2018 року №40-1019.1.20/473-18 за результатами документальної перевірки представленого Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 09 жовтня 2017 року НОМЕР_1 порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не виявлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що будівельний паспорт НОМЕР_1 від 09 жовтня 2017 року видано на підставі спотвореного топографо - геодезичного плану м. Тернополя та ескізних намірів забудови без усіх розташованих на сусідній земельні ділянці об`єктів, без необхідної згоди співвласника житлового будинку на забудову, тобто вказаний будівельний паспорт № НОМЕР_1 не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню. Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради винести повторно на розгляд питання щодо можливості будівництва ОСОБА_1 індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до представленого проекту з врахуванням вимог ДБН та прав ОСОБА_2 як співвласника цього будинку, то позивачем не надано обґрунтувань того, що обраний ним спосіб захисту є ефективним та спрямованим на відновлення його порушених прав, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог у цій частині.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справ є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Разом з тим, колегія суддів, вирішуючи спірні правовідносини, виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.1 та п.2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

П.7 ч.1 ст.4 КАС України передбачає, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Колегія суддів звертає увагу на те, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, оскільки участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Разом з тим, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є питання правомірності видачі Управлінням містобудування, архітектури та кадастру виконавчого комітету Тернопільської міської ради будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку НОМЕР_1 від 09 жовтня 2017 року ОСОБА_1 (третій особі).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_2 , зокрема, вказала, що при видачі будівельного паспорту відповідачем не враховано той фат, що житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності та зазначила, що знесення ОСОБА_1 сараю та будівництво нового житлового будинку грубо порушує її права як суміжного землекористувача, позаяк позбавляє позивача можливості перебудувати свій сарай під літню кухню.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів нерухомого майна за №122418098 від 02 травня 2018 року.

На час звернення із заявою про видачу будівельного паспорта право спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не припинилось.

09 жовтня 2017 року Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради видало ОСОБА_1 будівельний паспорт № НОМЕР_1 на будівництво індивідуального житлового будинку із знесенням господарської будівлі по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Згідно із ст.36 вказаного Закону право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Отже, будівельний паспорт є документом, який містить дані містобудівних та архітектурних вимог індивідуального будівництва, на підставі якого у визначених законодавством випадках здійснюється будівництво. Разом з цим, будівельний паспорт не надає замовнику право на виконання підготовчих робіт та будівельних робіт, оскільки право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт набувається на підставі поданого до уповноваженого органу повідомлення.

Судом встановлено і визнається сторонами той факт, що на підставі вищевказаного будівельного паспорта 26 жовтня 2017 року зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт №ТП 061172990091.

Тобто, оскаржуваний будівельний паспорт вичерпав свою дію шляхом виконання, а тому його скасування не породжує жодних правових наслідків для ОСОБА_2 .

Колегія суддів звертає увагу, що позивач фактично оспорює будівельний паспорт, який є правовим актом індивідуальної дії. Такий правовий акт породжує права й обов`язки тільки для тих суб`єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів), яким його адресовано.

Спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок проведення третьою особою будівельних робіт, які порушують, на думку позивача, її права, а тому у позивача виникла необхідність захисту її цивільних прав.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що між ОСОБА_2 та Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради не виникали адміністративні правовідносини, а порушення своїх прав позивач мотивувала не діями суб`єкта владних повноважень в адміністративних відносинах щодо неї, а безпосередньо діями третьої особи - ОСОБА_1 щодо здійснення реконструкції житлового будинку та господарських будівель із знесенням існуючої господарської споруди, що, на думку позивача, порушує її права та інтереси, як власника суміжної земельної ділянки.

Таким чином, оскарження відповідних актів і дій Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради у такий спосіб у спірних правовідносинах не має на меті захисту прав позивача як учасника адміністративних правовідносин, а є зверненням щодо захисту її речових прав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 705/552/15.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів, що свідчить про те, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється та вказує на необхідність вирішення спору в порядку цивільного судочинства у визначений спосіб захисту.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 818/1129/18, від 24 липня 2019 року у справі №811/363/16, і відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів вважає, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачки у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, а стосується захисту її приватних інтересів, тому правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами цивільного права, і спір необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ст.238, 242, 243, 250, 310, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі № 607/9853/18 скасувати та провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 23 вересня 2019 року.