Постанова

від 28.11.2019 по справі 607/9853/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2019 року

м. Київ

справа №607/9853/18

адміністративне провадження №К/9901/29499/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 607/9853/18

за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування, архітектури та кадастру виконавчого комітету Тернопільської міської ради (далі - Управління містобудування виконкому Тернопільської міськради), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Мікули О.І., суддів Качмара В.Я., Курильця А.Р., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 30.05.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправним та скасування рішення Управління містобудування виконкому Тернопільської міськради від 09.10.2017 №479 щодо видачі будівельного паспорта ОСОБА_2 на будівництво індивідуального житлового будинку із знесенням господарської будівлі по АДРЕСА_1 ;

зобов`язати Управління містобудування виконкому Тернопільської міськради винести повторно на розгляд питання щодо можливості будівництва ОСОБА_2 індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до представленого проекту з врахуванням вимог Державних будівельних норм (далі - ДБН) та прав ОСОБА_1 як співвласника даного будинку.

Позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що вона є співвласником житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Управлінням містобудування виконкому Тернопільської міськради 09.10.2017 ухвалено рішення про видачу ОСОБА_2 , яка також є співвласником, будівельного паспорта № 479 на будівництво індивідуального житлового будинку із знесенням господарської будівлі по АДРЕСА_1 . При видачі будівельного паспорта не було взято до уваги наявності сусідньої господарської будівлі та залишено поза увагою, що нею як співвласником не було надано згоди ненадання згоди на вчинення таких дій третьою особою.

На думку позивача, будівельні роботи, що проводяться третьою особою, порушують її права та інтереси, зокрема щодо дотримання протипожежних відстаней та неможливістю в подальшому розпоряджатись належними їй об`єктами нерухомості, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом..

2. Тернопільській окружний адміністративний суд постановою від 23.04.2019 частково задовольнив позовні вимоги:

скасував будівельний паспорт від 09.10.2017 №479, виданий Управлінням містобудування виконкому Тернопільської міськради на будівництво індивідуального житлового будинку із знесенням господарської будівлі в АДРЕСА_1 ;

в задоволені решти позовних вимог - відмовив.

3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 18.09.2019 скасував рішення суду першої інстанції та на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) закрив провадження у справі № 607/9853/18.

4. 23.10.2019 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 - залишити в силі.

5. Верховний Суд ухвалою від 31.10.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. ОСОБА_1 є власником 12/25 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Власником іншої 13/25 частини вказаного житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами є ОСОБА_2 .

Суміжним землекористувачем позивача є ОСОБА_2 , у власності якої перебуває земельна ділянка площею 0,0194 га, кадастровий номер 6110100000:02:017:0018, та площею 0,0069 га, кадастровий номер 6110100000:02:017:0020.

27.09.2017 ОСОБА_2 звернулася в Управління містобудування виконкому Тернопільської міськради із заявою про видачу будівельного паспорта (внесення змін до будівельного паспорта, видачу дубліката будівельного паспорта) та просила видати їй будівельний паспорт забудови земельної ділянки загальною площею 0,0194 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

До заяви додано пакет документів: інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, ескізні наміри забудов, справу по домоволодінню в„–3 .

09.10.2017 Управління містобудування виконкому Тернопільської міськради видало ОСОБА_2 будівельний паспорт №479 на будівництво індивідуального житлового будинку із знесенням господарської будівлі по АДРЕСА_1 .

Також судами встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міськради та виконкому Тернопільської міськради із заявами щодо проведення перевірки дотримання містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 .

Листом відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міськради від 20.11.2017 №258/27 та листом виконкому Тернопільської міськради від 04.04.2018 №5007/07 позивача повідомлено, що за результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що замовник - ОСОБА_2 надала всі документи, які зазначені в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта Будівництво індивідуального житлового будинку із знесенням господарської будівлі по АДРЕСА_1 від 26.10.2017 №ТП 061172990091.

Відповідно до листа Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області від 19.03.2018 №40-1019.1.20/473-18 за результатами документальної перевірки представленого Управлінням містобудування виконкому Тернопільської міськради будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 09.10.2017 №479 порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не виявлено.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що будівельний паспорт від 09.10.2017 №479 видано відповідачем на підставі спотвореного топографо - геодезичного плану м. Тернополя та ескізних намірів забудови без усіх розташованих на сусідній земельні ділянці об`єктів, без необхідної згоди співвласника житлового будинку на забудову, тобто вказаний будівельний паспорт не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті частини другої статті 2 КАС України.

8. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, виходив із того, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів, що свідчить про те, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється та вказує на необхідність вирішення спору в порядку цивільного судочинства у визначений спосіб захисту.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції дав невірну оцінку спірним відносинам, а спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судового рішення апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

11. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

12. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

13. Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

14. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

15. Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

16. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

17. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

18. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

19. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

20. Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

21. Як видно з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування будівельного паспорта від 09.10.2017 № 479, який виданий ОСОБА_2 . Управлінням містобудування виконкому Тернопільської міськради на будівництво індивідуального житлового будинку із знесенням господарської будівлі по

АДРЕСА_1 . Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 , зокрема, вказала на те, що при видачі будівельного паспорту відповідачем не враховано той фат, що житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 належить їй та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності та зазначила, що знесення ОСОБА_2 сараю та будівництво нового житлового будинку грубо порушує її права як суміжного землекористувача, позаяк позбавляє її можливості перебудувати свій сарай під літню кухню.

23 . Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, на підставі оспорюваного будівельного паспорта 26.10.2017 зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт №ТП 061172990091.

24. Так, відповідно до частини першої статті 27 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI) забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

25. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

26. Згідно зі статтею 36 вказаного Закону право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

27. Отже, будівельний паспорт є документом, який містить дані містобудівних та архітектурних вимог індивідуального будівництва, на підставі якого у визначених законодавством випадках здійснюється будівництво. Разом з цим, будівельний паспорт не надає замовнику право на виконання підготовчих робіт та будівельних робіт, оскільки право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт набувається на підставі поданого до уповноваженого органу повідомлення.

28. За встановлених у справі обставин, оспорюваний будівельний паспорт вичерпав свою дію шляхом реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, а тому його скасування не породжує жодних правових наслідків для ОСОБА_1 .

29. Колегія суддів зазначає, що між позивачем та відповідачем не виникали адміністративні правовідносини, а порушення своїх прав ОСОБА_1 мотивувала не діями суб`єкта владних повноважень в адміністративних відносинах щодо неї, а безпосередньо діями третьої особи - ОСОБА_2 щодо здійснення реконструкції житлового будинку та господарських будівель із знесенням існуючої господарської споруди, що, на думку позивача, порушує її права та інтереси, як власника суміжної земельної ділянки та співвласника житлової будівлі .

30. Таким чином, оскарження відповідних актів і дій відповідача у такий спосіб у спірних правовідносинах не має на меті захисту прав позивача як учасника адміністративних правовідносин, а є зверненням щодо захисту її речових прав.

31. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.

32. Така правова позиція викладена, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15 та від 15.05.2019 у справі № 818/1129/18.

33. При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

34. Таким чином, колегія суддів касаційного суду не вбачає процесуальних підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, навіть попри те, що касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами попередніх інстанцій під час її вирішення правил предметної юрисдикції.

35. За приписами частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

36. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судове рішення - залишенню без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 у справі №607/9853/18 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду