Рішення

від 28.08.2019 по справі 761/17416/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17416/17

Провадження № 2/761/533/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарях: Припутневич В.І., Грицик В.Л., Смігунову В.В.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника ГТУЮ в м.Києві: Фартушної В.Л. ,

представника ОСОБА_3 : ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві в особі Управління державної реєстрації Головного територіального Управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_6 , треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шпитковська (Мартинюк) Сабіна Валеріївна, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В :

22 травня 2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шпитковської (Мартинюк) Сабіни Валеріївни, третя особа - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Під час слухання справи як співвідповідачів було залучено Головне територіальне управління юстиції у м. Києві в особі Управління державної реєстрації Головного територіального Управління юстиції у м. Києві та ОСОБА_6 .

Крім того, ОСОБА_3 було залучено як третю особу.

В позовних вимогах з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 07.11.2018 року позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером: 13219513 від 21.05.2014 року, скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальна площа 799,8 кв.м., житлова площа 317,8 кв.м. та земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 0,1000 га. кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:122:0044, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель;

витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 , нерухоме майно, а саме: домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальна площа 799,8 кв.м., житлова площа 317,8 кв.м. та земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 0,1000 га. кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:91:122:0044, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 17.08.2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був укладений договір позики за яким позивач отримала кошти в сумі 2 412 980,00 грн та зобов`язувалась повернути не пізніше 01.02.2013 року.

17.08.2012 року в забезпечення виконання зобов`язань за договором позики був укладений договір іпотеки за яким ОСОБА_5 передала в іпотеку земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1000 га та домоволодіння, за цією ж адресою.

Як зазначає позивач, в порушення п.5.2 та 5.4.1 Договору іпотеки Іпотекодавець жодного документу від Іпотекодержателя не отримував, що свідчить про порушення процедури позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також в порушення ч.3 ст.37 Закону України Про іпотеку іпотекодержателем не проводилась оцінка предмету іпотеки.

Таким чином іпотекодержателем порушений порядок звернення стягнення на предмет іпотеки визначений Законом України Про іпотеку .

Оскільки було порушено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі положень статті 387 ЦК України позивач вважає, що є підстави для витребування майна з незаконного володіння відповідача.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Головного територіального управління юстиції у м. Києві в особі Управління державної реєстрації Головного територіального Управління юстиції у м. Києві в судовому засіданні заперечила проти задоволення заявлених вимог на тій підставі, що на момент звернення ОСОБА_3 із заявою про вчинення реєстраційних дій, державним реєстратором було правомірно прийнято заяву про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та здійснення самої реєстрації.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовні вимоги не направив.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шпитковська (Мартинюк) Сабіна Валеріївна в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи.

Представник третьої особи - Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.

Представник третьої особи - Клименко Олександри Ігорівни в судовому засіданні заперечила проти задоволення заявлених вимог на тій підставі, що наведені в позовній заяві факти вже були предметом дослідження у справі №761/21250/15-ц.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Вислухавши представників сторін, оцінивши в сукупності надані в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 17.08.2012 року між ОСОБА_3 (далі - Позикодавець) та ОСОБА_5 (далі - Позичальник) був укладений договір позики за яким Позичальник отримала від Позикодавця позику в сумі 2 412 980,00 грн., що по курсу НБУ станом на 17.08.2012 року складає 302 000,00 доларів США строком до 01.02.2013 року.

На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором, 17.08.2012 року між сторонами був укладений договір іпотеки та передано в іпотеку земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,1000 га та домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальна площа 799,8 кв.м., житлова площа 317,8 кв.м.

Згідно з п.5.2 Договору іпотеки, у разі порушення основного зобов`язання або умов цього договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В такій вимозі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань/умов, вимога про виконання порушених зобов`язань/умов у не менш ніж 30 денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку Вимога про усунення порушення залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

В пункті 5.4 Договору іпотеки сторони погодили звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Згідно з п.5.4.1 Договору іпотеки, Іпотекодержатель може задовольнити забезпечені Іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Згідно із зазначеним пунктом Договору, передача Іпотекодавцем Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки вважається такою, що відбулася, і Іпотекодержатель вважається таким, що став власником Предмета іпотеки, з моменту надання/направлення Іпотекодержателем письмового повідомлення Іпотекодавцю про набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки та державної реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки. Форма повідомлення про набуття встановлюється Іпотекодержателем самостійно.

Сторони встановили, що цей Договір є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки.

21.05.2014 року на підставі договору іпотеки право власності на домоволодіння було зареєстроване за ОСОБА_3 .

30.01.2015 року земельна ділянка та домоволодіння було зареєстроване за ОСОБА_6 на підставі договорів купівлі-продажу.

У липні 2015 року ОСОБА_5 зверталась з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шпитковська Сабіна Валеріївна, ОСОБА_10 , Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання договорів недійсними та витребування майна з чужого володіння (справа №761/21250/15-ц).

В позовних вимогах вона просила: 1) визнати недійсним договір позики, укладений 17.08.2012р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шпитковською Сабіною Валеріївною за реєстровим номером 2309; 2) визнати недійсним договір іпотеки, укладений 17.08.2012р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шпитковською Сабіною Валеріївною за реєстровим номером 2310; 3) витребувати земельну ділянку, площею 0,1 га, реєстраційний номер 366090880000, кадастровий номер 8000000000:91:122:0044, розташовану за адресою АДРЕСА_1 та домоволодіння загальною площею 799,8 кв.м., житлова площа 317,8 кв.м., реєстровий номер 366079880000, за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_6 ; 4) визнати за ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку, площею 0,1 га, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кадастровий номер 8000000000:91:122:0044, розташовану за адресою АДРЕСА_1 та домоволодіння загальною площею 799,8 кв.м., житлова площа 317,8 кв.м., реєстровий номер 366079880000, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 30 серпня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шпитковська Сабіна Валеріївна, ОСОБА_10 , Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання договорів недійсними та витребування майна з чужого володіння - відмовлено.

Як встановлено рішенням суду, в зв`язку з порушенням зобов`язань по договору позики від 17.08.2012р. щодо своєчасного та в повному обсязі повернення суми позики, ОСОБА_3 07.02.2013р. звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шпитковської С.В. із заявою згідно якої просила передати ОСОБА_5 заяву наступного змісту, зокрема повідомляла Позивачку, що у зв`язку з неповерненням останньою грошових коштів в сумі 2 591 956,00 грн., що складає 324 400,00 доларів США, отриманих по договору позики від 17.08.2012р., та пені за несвоєчасну сплату грошових коштів по вищевказаному договору у сумі 3 887 934,00 грн., та запропоновано в добровільному порядку повернути вказану суму протягом 30 днів з дня отримання повідомлення, та зазначено, що у разі неповернення Позивачкою грошових коштів або ухилення від отримання цього документа, ОСОБА_3 зареєструє право власності на предмет іпотеки.

Приватним нотаріусом Шпитковською С.В. вказану заяву ОСОБА_3 направлено листом з рекомендованим повідомленням за адресою Позивачки, зазначену як в договорах, так і в позові до суду - АДРЕСА_2 .

Разом з тим, рекомендований лист з повідомленням повернувся на адресу нотаріуса за закінченням встановленого строку зберігання, що відповідає Інструкції вчинення нотаріальних дій. 22.05.2013р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шпитковською С.В. видано Свідоцтво, в якому зафіксовано, що заяву ОСОБА_3 про повідомлення неповернення грошових коштів у сумі 2 591 956,00 грн. та пені 3 887 934,00 грн. нею було передано ОСОБА_5 поштою зі зворотним повідомленням, відповідь у встановлений строк не надійшла.

Так, у зв`язку з невиконанням Позивачкою своїх зобов`язань по договору позики від 17.08.2012р., Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві 15.05.2014р. на підставі зокрема договору іпотеки від 17.08.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шпитковською С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2310, за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 799,8 кв.м., житловою площею 317,8 кв.м. та земельну ділянку за вказаною адресою площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:91:122:0044, цільове призначення - обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

З реєстраційної справи № 6615081 по м АДРЕСА_1 , наданої Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві на виконання протокольної ухвали суду від 17.11.2015р. вбачається, що згідно Висновку, складеного 14.05.2014р. експертом ТОВ Каратай і партнери" Чумак О.І. ринкова вартість домоволодіння, загальною площею 799,80 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 14 травня 2014 року складає 2 086 000,00 грн., а згідно висновку експерта про ринкову вартість земельної ділянки, складеного 14.05.2014р. експертом ТОВ Нотаріус Дяченко В.Я. , ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1000 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель станом на 14.05.2014р. становить 418 680,00 грн..

В подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 30.01.2015р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Н.Б. та зареєстрованого в реєстрі за в„– 205, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 та домоволодіння, що на ній знаходиться було продано ОСОБА_6 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 38760930 від 09.06.2015р.

Зазначені обставини встановлені рішенням суду, а тому у відповідності до положень ч. 5 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Згідно ст. 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Стаття 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції на час вчинення реєстраційних дій) передбачала, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч.2 зазначеної статті Закону, орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов`язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень ( 703-2011-п ).

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Розгляд заяви про державну реєстрацію обтяжень і прийняття рішення про таку реєстрацію, відмову у державній реєстрації обтяжень або її зупинення проводиться в день надходження заяви та документів, необхідних для державної реєстрації обтяжень.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав ( 868-2013-п ) встановлює Кабінет Міністрів України.

В той же час стаття 19 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції на час вчинення реєстраційних дій) передбачала, що державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Пунктом 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 передбачено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 46 зазначеного Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачу направлялась вимога про усунення порушень за всіма відомими адресами та для реєстрації права власності були надані всі необхідні документи. А тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування рішення державного реєстратора.

Також варто зауважити, що позивач вчиняє всі можливі дії для уникнення відповідальності за невиконання зобов`язань. Крім того, в судовому засіданні не було надано доказів сплати заборгованості за договором позики.

За змістом положень ст.ст. 317, 319 ЦК власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 ЦК).

Тобто витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК, зокрема якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника в силу обставин, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК, зокрема - чи з волі власника вибуло це майно з його володіння.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 2 листопада 2016 року у справі № 6-2161цс16.

Отже, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 придбали домоволодіння та земельну ділянку на підставі правочинів, які не визнані недійсними та позивачем не оспорювались, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про витребування майна.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77-82, 141, 213, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В позові ОСОБА_5 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві в особі Управління державної реєстрації Головного територіального Управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_6 , треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шпитковська (Мартинюк) Сабіна Валеріївна, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 06 вересня 2019 року

СУДДЯ: Н.Г.Притула