Постанова

від 23.09.2019 по справі 640/13803/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/13803/19

н/п 3/640/2720/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Шаренко С.Л.,

при секретарі - Мельник В.В.,

розглянувши адміністративний матеріал направлений Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2019 року о 07 год. 00 хв., водій ОСОБА_1 керував автомобілем Suzuki Vitara , р.н. НОМЕР_1 у м. Харкові, вул. Шевченко, 56, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах з порожнини рота, поведінка що не підповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 або в закладі охорони здоров`я (КЗОЗ ХОНД) водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил Дорожнього Руху України, тобто скоїв правопорушення, що передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судові засідання 09.09.2019, 23.09.2019 не з`явився, про дату, час, місце судового розгляду повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток, а тому суд вважає за можливе розглянути даний матеріал без його участі, що відповідає положенням ст. 268 КУпАП.

У рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема Юніон Аліментаріа проти Іспанії від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Суд, дослідивши письмові докази та переглянувши запис відеофіксації вчинення правопорушення ОСОБА_1 , приходить до висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, та визнає його винним у вказаному адміністративному правопорушенні, виходячи з наступного.

В судовому засіданні переглянувши відеозапис з нагрудних камер патрульної поліції, судом достовірно встановлено, що 02.07.2019 року о 07 год. 00 хв., водій ОСОБА_1 керував автомобілем Suzuki Vitara , р.н. НОМЕР_1 внаслідок чого скоїв наїзд на перешкоду, у зв`язку із порушенням ПДР України. Інспектор поліції після спілкування з ОСОБА_1 встановив ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою Drager Alcotest 6820 , а також у закладі охорони здоров`я у присутності двох свідків. Однак водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Drager Alcotest 6820 , а також у закладі охорони здоров`я у присутності двох свідків.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина водія ОСОБА_1 підтверджуються наявними в матеріалах адміністративного провадження доказами, а саме: відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 205993 від 02.07.2019 року , письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які зазначили, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та в закладі охорони здоров`я (КЗОЗ ХОНД), рапортом інспектора УПП в Харківській області ДПП А. Васіщева, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, переглянутому у судовому засіданні запису відеофіксації, підтверджуючого факту відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 14 Закону України Про дорожній рух учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. 1.1 Правил Дорожнього Руху України (далі - ПДР України), ці Правила, відповідно до Закону України Про дорожній рух , встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ПДР України, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015р. (далі -Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в ухиленні особи від проходження відповідно до встановленого прядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Складений протокол про адміністративне правопорушення містить дані щодо двох свідків - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які в письмових поясненнях підтвердили факт відмови ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою DragerAlcotest 6820 , а також у закладі охорони здоров`я, зазначений факт зафіксований камерою відеоспостереження, відеозапис з якої переглянутий в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України від 29.06.2004р. №1906-IV та ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006р. №3477-IV стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі Коробов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом . Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, розуміючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку з метою уникнення адміністративної відповідальності.

У справі Ізмайлов проти Росії (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Також, як у справі Бакланов проти Росії (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі Фрізен проти Росії (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП , враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 , міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Враховуючи вищенаведене, відомості про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху України є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, суд вважає, що ОСОБА_1 , слід піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 , та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Крім того, з правопорушника ОСОБА_1 , в дохід держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 384 грн. 20 коп.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 13, 16, 401, 283, 284 КУпАП, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 10200,00 грн. (десять тисяч двісті), який необхідно внести: (код бюджетної класифікації: 21081300, одержувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, розрахунковий рахунок: № 31119149020001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ одержувача: 37874947, код банку МФО банку: 899998, призначення платежу: сплата штрафу) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з моменту її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя - Шаренко С.Л.