Постанова

від 16.09.2020 по справі 640/13803/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13803/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вінд Прайм до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Вінд Прайм звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про зобов`язання відповідача виключити картку позивача з АІС Суб`єкти фіктивного підприємництва .

У подальшому, позивачем подано до суду письмові уточнення до позовної заяви ТОВ Вінд Прайм до ГУ ДФС у м. Києві та Головного управління ДПС у м. Києві, в яких позивач просив:

- зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві виключити картку ТОВ Вінд Прайм з АІС Суб`єкти фіктивного підприємництва ;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у м. Києві про внесення ТОВ Вінд Прайм до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості від 25.09.2018;

- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ Вінд Прайм з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості з п. п. 1.1. до п. 1.6. п. 1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ Вінд Прайм безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, оскільки позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків, а також ТОВ Вінд Прайм не є суб`єктом фіктивного підприємництва, і його безпідставно внесено до АІС Суб`єкти фіктивного підприємництва .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2019 позов задоволено повністю.

Зобов`язано Головне управління ДФС у м. Києві виключити картку Товариства з обмеженою відповідальністю Вінд Прайм з АІС Суб`єкти фіктивного підприємництва .

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у м. Києві про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Вінд Прайм до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості від 25.09.2018.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Вінд Прайм з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13 березня 2019 року новим директором ТОВ Вінд Прайм призначено ОСОБА_1 .

03.06.2019 ТОВ Вінд Прайм звернулось із заявою-скаргою до ГУ ДФС у м. Києві, в результаті отриманої відповіді Про розгляд листів № 125404/10/26-15-41-05-04 від 02.07.2019 виявлено, що від 30.08.2018 відносно ТОВ Вінд Прайм наявна картка суб`єкта фіктивного підприємництва.

Критерій ризиковості підприємства пов`язаний з внесенням ТОВ Вінд Прайм до реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва, та являється наслідком внесення до цього реєстру.

ТОВ Вінд Прайм у відповідності до вимог чинного законодавства України зареєстрованим платником податку на додану вартість.

На підприємстві офіційно працевлаштовані п`ять кваліфікованих співробітників та директор із середньою заробітною платою 4250-7400 грн.

Основним видом діяльності ТОВ Вінд Прайм є будівництво житлових і нежитлових будівель код КВЕД 41.20, будівельні роботи виконуються у відповідності до будівельної Ліцензії №5-Л виданої 31 січня 2018 року.

ТОВ Вінд Прайм на умовах суборенди користується нежитловим приміщенням за адресою 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, будинок 49, офіс 8.

Для виконання робіт придбано устаткування на суму 10977,00 грн. та орендується устаткування на суму 365926,64 грн., яке використовується в господарській діяльності.

Позивач вказує на те, що у підприємства наявна картка фіктивного підприємництва, яка в порушення ч. 5 ст. 19 ГК України, перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності підприємства з огляду на те, що впливає на рішення ГУ ДФС у м. Києві при встановленні ризиковості господарських операцій ТОВ Вінд Прайм , що в свою чергу, призводить до автоматичного блокування реєстрації всіх податкових накладних підприємства, а отже, руйнує ділову репутацію підприємства перед контрагентами.

У червні 2019 року оперативним підрозділом податкової міліції проведено опитування директора ТОВ Вінд Прайм ОСОБА_1 та перевірено юридичну адреси підприємства, в результаті чого, не виявлено порушень чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ Вінд Прайм вказує на те, що не має ознак ризиковості, і його необхідно виключити з переліку ризикових суб`єктів господарювання та не є суб`єктом фіктивного підприємництва, відповідно необхідно виключити картку з АІС Суб`єкти фіктивного підприємництва .

Відтак, не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного:

- рішення комісії ГУ ДФС, викладене у протоколі, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для такого прийняття рішення, відтак є протиправним та підлягає скасуванню. В обґрунтування рішення, судом зазначено, що висновки викладені у протокольному рішенні відповідача щодо поширення на позивача критеріїв ризиковості, породжують правові наслідки для позивача, оскільки внесення його до Журналу ризикових платників є підставою для зупинення реєстрації всіх податкових накладних, поданих позивачем на реєстрацію;

- внесення позивача до бази даних АІС СФП здійснено оперативним працівником податкової міліції в межах кримінального провадження № 3201710010000000090. 16.10.2019 ухвалою Шевченківського районного суду м Києва у справі № 761/4155/19 кримінальне провадження № 3201710010000000090 закрите на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КК України. Враховуючи закриття кримінального провадження № 3201710010000000090, згідно ухвали Шевченківського районного суду м Києва у справі №761/4155/19 від 16.10.2019 року, відсутні підстави для знаходження картки позивача в АІС Суб`єкти фіктивного підприємництва .

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Приписами ч. 1 ст. 5 КАС України, передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до п. п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з п. 61.1. ст. 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, п. п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно з положеннями п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до п. п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.16 ПК України (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році , змінено редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Згідно приписів п 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року прийнято постанову № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказаний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У свою чергу, п. 2 Порядку № 117, визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Нормами п. п. 5-7 Порядку № 117, передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Листом Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18 визначено "Критерії ризиковості платника податку" та "Критерії ризиковості здійснення операцій" (попередня редакція лист ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18).

З наведеного вище слідує, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства, При цьому, здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Колегія суддів наголошує на тому, що обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Тож, дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) так само як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому, відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків, шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що у правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 листопада 2019 року (справа № 480/4006/18), від 03 березня 2020 року (справа № 240/3665/19).

Також, правова позиція щодо подібних правовідносин висвітлена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.07.2020 у справі № 520/5168/19 та від 05.08.2020 у справі № 520/5692/19.

Крім того, у частині позовних вимог про зобов`язання ГУ ДФС у м. Києві виключити картку ТОВ Вінд Прайм з АІС Суб`єкти фіктивного підприємництва , слід врахувати таке.

Формування реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва та суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, визначення критеріїв відбору до реєстру СФП та порядок перегляду внесеної до реєстру інформації регламентується Наказом ДПС України від 26.07.2012 № 655 Про внесення змін до наказу ДПА України від 27.12.2004 р. № 724 Про затвердження Порядку формування реєстру та Положення про порядок обліку і облікову картку суб`єкта фіктивного підприємництва . Обидва документа, на підставі пункту 2.2 Порядку формування реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва та суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, віднесено ДПА до службової інформації з обмеженим доступом.

Згідно Закону України Про інформацію № 2657-XII, цей Закон регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

На підставі ч. ч. 1-2 ст. 21 Закону України № 2657-XII, інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Службова інформація може міститися лише в документах суб`єктів владних повноважень, визначених у статті 13 Закону України Про доступ до публічної інформації , що стосується їх діяльності. Закон України Про доступ до публічної інформації , зокрема стаття 9, чітко окреслює коло інформації, яка може належати до категорії службова : 1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Отже, якщо інформація належить до вказаного кола, вона може отримати статус службової .

При цьому, у частині 1 зазначеної статті вказано, що належати до службової така інформація може відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону України Про доступ до публічної інформації , тобто після застосування так званого трискладового тесту . Так, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Доступ до інформації обмежується лише за умови наявності всіх трьох вимог. При відсутності хоча б однієї з них інформація є відкритою (частина 2 статті 6 Закону України Про доступ до публічної інформації ).

Віднесення інформації до службової не означає, що вона не є публічною. Свій публічний статус вона зберігає, проте переходить до категорії інформації з обмеженим доступом.

Як слідує із змісту Порядку формування реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва та суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, визначення критеріїв та відбору до реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва, Порядок розроблено на виконання наказу ДПА України від 25.10.2004 р. № 612, шляхом наповнення і використання інформаційної бази даних про суб`єктів фіктивного підприємництва та суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, метою якого є: накопичення, систематизація та формування інформації щодо суб`єктів фіктивного підприємництва та суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності; оперативне використання інформації та спрощення проведення контрольно-перевірочних заходів відносно СФП та їх контрагентів.

За визначенням п. 2.1 Порядку, до конфіденційної інформації з обмеженим доступом віднесено інформацію у якій перелічені критерії за наявності яких здійснюється відбір суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності. Доступ до реєстру СФП є обмеженим та здійснюється у тому ж порядку, яким передбачено доступ до інформаційних ресурсів баз даних обмеженого доступу. Право внесення та перегляду інформації, внесеної до реєстру СФП, мають відповідальні працівники підрозділів податкової міліції по організації боротьби з фіктивними суб`єктами підприємницької діяльності.

Дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації. Зазначені дії самі собою не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.

Таким чином, з наведеного слідує, що внесення позивача до бази даних АІС СФП було здійснено оперативним працівником податкової міліції в межах кримінального провадження, проте, зазначені відомості не створюють для платника податків наслідків, адже є внутрішньою інформацією податкового органу, що використовується для забезпечення виконання його функцій та є службовою інформацією без відкритого (публічного) доступу, з огляду на що, вказана позовна вимога також не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновки суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Внесення позивача до бази даних АІС СФП не створює для платника податків наслідків, адже вказані дані є внутрішньою інформацією податкового органу, що використовується для забезпечення виконання його функцій та є службовою інформацією без відкритого (публічного) доступу.

Використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Таким чином, за наслідком розгляду апеляційної скарги, колегія суддів констатує, що вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - задовольнити .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2019 - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Вінд Прайм до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про зобов`язати вчинити дії відмовити .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко