Рішення

від 17.12.2019 по справі 640/13803/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2019 року №640/13803/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Прайм" до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Прайм" (далі - позивач, ТОВ "Вінд Прайм") до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач-1, ГУ ДФС у м. Києві) про зобов`язання відповідача виключити картку позивача з АІС "Суб`єкти фіктивного підприємництва".

Ухвалою суду від 24.09.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/13803/19 (далі - справа) , яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У подальшому, позивачем подано до суду письмові уточнення до позовної заяви ТОВ "Вінд Прайм" до ГУ ДФС у м. Києві та Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-2, ГУ ДПС у м. Києві) , в яких позивач просив:

- зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві виключити картку ТОВ "Вінд Прайм" з АІС "Суб`єкти фіктивного підприємництва";

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у м. Києві про внесення ТОВ "Вінд Прайм" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості від 25.09.2018 р.;

- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ "Вінд Прайм" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості з пп. 1.1. до п. 1.6. п. 1.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ТОВ "Вінд Прайм" безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, оскільки позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків, а також ТОВ "Вінд Прайм" не є суб`єктом фіктивного підприємництва, і його безпідставно внесено до АІС "Суб`єкти фіктивного підприємництва".

Відповідачі відзиву на позовну заяву не подавали.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

13 березня 2019 року новим директором ТОВ Вінд Прайм призначено ОСОБА_1 .

03.06.2019 року ТОВ Вінд Прайм звернулось із заявою-скаргою до ГУ ДФС у м. Києві, в результаті отриманої відповіді Про розгляд листів №125404/10/26-15-41-05-04 від 02.07.2019 року виявлено, що від 30.08.2018 року відносно ТОВ Вінд Прайм наявна картка суб`єкта фіктивного підприємництва.

Критерій ризиковості підприємства пов`язаний з внесенням ТОВ Вінд Прайм до реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва, та являється наслідком внесення до цього реєстру.

ТОВ Вінд Прайм у відповідності до вимог чинного законодавства України зареєстрованим платником податку на додану вартість.

На підприємстві офіційно працевлаштовані п`ять кваліфікованих співробітників та директор із середньою заробітною платою 4250-7400 грн.

Основним видом діяльності ТОВ Вінд Прайм є будівництво житлових і нежитлових будівель код КВЕД 41.20, будівельні роботи виконуються у відповідності до будівельної Ліцензії №5-Л виданої 31 січня 2018 року.

ТОВ Вінд Прайм на умовах суборенди користується нежитловим приміщенням за адресою 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, будинок 49, офіс 8.

Для виконання робіт придбано устаткування на суму 10 977,00 грн. та орендується устаткування на суму 365 926,64 грн., яке використовується в господарській діяльності.

В свою чергу, у підприємства наявна картка фіктивного підприємництва, яка в порушення ч. 5 ст. 19 ГК України, перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності підприємства з огляду на те, що впливає на рішення ГУ ДФС у м. Києві при встановленні ризиковості господарських операцій ТОВ Вінд Прайм , що в свою чергу призводить до автоматичного блокування реєстрації всіх податкових накладних підприємства, а отже руйнує ділову репутацію підприємства перед контрагентами.

В червні 2019 року оперативним підрозділом податкової міліції проведено опитування директора ТОВ Вінд Прайм ОСОБА_1 та перевірено юридичну адреси підприємства, в результаті чого не виявлено порушень чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ Вінд Прайм не має ознак ризиковості, і його необхідно виключити з переліку ризикових суб`єктів господарювання та не є суб`єктом фіктивного підприємництва, відповідно необхідно виключити картку з АІС "Суб`єкти фіктивного підприємництва".

Відтак, не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Формування реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва та суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, визначення критеріїв відбору до реєстру СФП та порядок перегляду внесеної до реєстру інформації регламентується Наказом ДПС України від 26.07.2012 р. №655 "Про внесення змін до наказу ДПА України від 27.12.2004 р. №724 "Про затвердження Порядку формування реєстру та Положення про порядок обліку і облікову картку суб`єкта фіктивного підприємництва". Обидва документа, на підставі пункту 2.2 Порядку формування реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва та суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, віднесено ДПА до службової інформації з обмеженим доступом.

Як вбачається із змісту Порядку формування реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва та суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, визначення критеріїв та відбору до реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва Порядок розроблено на виконання наказу ДПА України від 25.10.2004 р. №612 "Щодо забезпечення порядку обліку суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності шляхом наповнення і використання інформаційної бази даних про суб`єктів фіктивного підприємництва та суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, метою якого є: накопичення, систематизація та формування інформації щодо суб`єктів фіктивного підприємництва та суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності; оперативне використання інформації та спрощення проведення контрольно-перевірочних заходів відносно СФП та їх контрагентів.

За визначенням п.2.1 Порядку до конфіденційної інформації з обмеженим доступом віднесено інформацію у якій перелічені критерії за наявності яких здійснюється відбір суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності.

Доступ до реєстру СФП є обмеженим та здійснюється у тому ж порядку, яким передбачено доступ до інформаційних ресурсів баз даних обмеженого доступу.

Право внесення та перегляду інформації, внесеної до реєстру СФП, мають відповідальні працівники підрозділів податкової міліції по організації боротьби з фіктивними суб`єктами підприємницької діяльності.

Внесення позивача до бази даних АІС "СФП" було здійснено оперативним працівником податкової міліції в межах кримінального провадження №3201710010000000090.

Визначення критеріїв та відбору юридичних та фізичних осіб-підприємців для внесення до реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва здійснюється на підставі Порядку, розробленого на виконання наказу ДПА України від 25.10.2004 р. №612 "Щодо забезпечення порядку обліку суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності шляхом наповнення і використання інформаційної бази даних про суб`єктів фіктивного підприємництва та суб`єктів господарської діяльності. Порядок та Положення про порядок обліку та облікову картку суб`єктів фіктивного підприємництва віднесені до службових документів з обмеженим доступом. Підставою для внесення відомостей до реєстру СФП стала інформація, яка була одержана в процесі оперативно-розшукових у конкретному кримінальному провадженні. Право на внесення та перегляд інформації, внесеної до реєстру СФП, мають лише відповідальні працівники підрозділів податкової міліції по організації боротьби з фіктивними суб`єктами підприємницької діяльності.

16.10.2019 року ухвалою Шевченківського районного суду м Києва у справі №761/4155/19 кримінальне провадження №3201710010000000090 закрите на підставі п.4 ч. 1 ст. 284 КК України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України.

Згідно з п а та б ст. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок №117), податкова накладна/ розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Таким чином, критерії ризиковості платника податку можуть бути використані як підстава для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, ТОВ "Вінд Прайм" визнано підприємством, що відповідає критеріям ризиковості відповідно пункту 1.6 "Критеріїв ризиковості платника податків", затверджених ДФС України 05 листопада 2018 року за №4065/99-99-07-05-04, інформація про що внесена до "Журналу ризикових платників" АІС "Податковий блок" - 13 підприємство (згідно реєстру №1), за відсутності відповідних повноважень у Комісії ГУ ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, суд зауважує, що відповідачем не доведено відповідність ТОВ "Вінд Прайм" критеріям ризиковості відповідно пункту 1.6 "Критеріїв ризиковості платника податків".

Так, суд встановив, що Критерії ризиковості платника податку, на які є посилання у протоколі засідання Комісії ГУ ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05 лютого 2019 року №197, затверджені листом в.о. Голови Державної фіскальної служби України Власова О. 05 листопада 2018 року, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачами не визначено будь-якої із підстав щодо встановлення ризиковості ТОВ "Вінд Прайм", та не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному із критеріїв ризиковості.

Крім того, суд звертає увагу, що лист в.о. Голови Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року не є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19.

Згадані Критерії ризиковості платника податку також не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку №117, оскільки у справі відсутні відповідні докази.

Суд враховує, що існує лист Міністерства фінансів України від 31 жовтня 2018 року №26010-06-5/28170, згідно якого "Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця", однак, такий лист не може вважатись неналежним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, оскільки: з цього листа неможливо встановити, що він стосується саме Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18; пунктом 10 Порядку №117 не передбачено право Міністерства фінансів України погоджувати такі критерії з умовами.

В абзаці одинадцятому пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку вказано, якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Оскільки ТОВ "Вінд Прайм" внесене до переліку ризикових платників за відсутності законних підстав, суд приходить до висновку, що такі дії відповідача є протиправними, що є підставою для задоволення позову у цій частині.

Відповідачами не доведено, а судом встановлено наявності правових підстав для внесення позивача до переліку ризикових платників, з метою належного захисту та відновлення порушеного права ТОВ "Вінд Прайм".

Враховуючи закриття кримінального провадження №3201710010000000090 згідно ухвали Шевченківського районного суду м Києва у справі №761/4155/19 від 16.10.2019 року відсутні підстави для знаходження картки позивача в АІС Суб`єкти фіктивного підприємництва .

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом зобов`язання відповідачів вчинити відповідні дії узгоджується зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Як вже зазначалось вище, відповідачем у справі не надано суду жодних доказів, які б спростували доводи викладені позивачем у позовній заяві.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Прайм" до Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 та у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Прайм" (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 49, оф. 8; код ЄДРПОУ 41774595) до Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980), Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 41774595) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві виключити картку Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Прайм" з АІС "Суб`єкти фіктивного підприємництва".

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Прайм" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості від 25.09.2018 р.

4. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінд Прайм" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Прайм" сплачений ним судовий збір у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінд Прайм" сплачений ним судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко