Рішення

від 22.09.2019 по справі 642/2446/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"23" вересня 2019 р.

Справа №642/2446/19

Провадження №2/642/1054/19

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 рокуЛенінський районний суд м. Харкова у складі :

Головуючого судді Бородіної О.В.,

за участю секретаря Добронос Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Військової прокуратури Запорізького гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі,-

встановив:

Військовий прокурор Запорізького гарнізону звернувся до суду м. Харкова з позовною заявою, поданою в інтересах держави, уповноваженим органом якого є: Міністерство внутрішніх справ України, Національна академія Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення суми витрат, пов`язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі, в сумі 61604,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в період з 01.08.2013по 26.06.2017відповідачпроходив навчання та військову службу у Національній академії Національної гвардії України на посаді курсанта на контрактних умовах, контракт з ним було укладено 24.06.2017. Під час навчання відповідач перебував на державному забезпеченні, але у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем контракт про проходження військової служби (навчання) курсантами Національній академії Національної гвардії України, укладений між МВС України в особі начальника Академії та відповідачем був достроково розірваний 28.09.2018. Тому наказом від 26.10.2018 №219в/ч НОМЕР_1 відповідач був виключений із списку особового складу в/ч НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення. Академією були розраховані фактичні витрати, пов`язані з утриманням відповідача, що склало 61604 грн. 19 коп. Станом на день звернення до суду відповідач добровільно не відшкодував кошти,пов`язані з його навчанням та утриманням.

Ухвалою суду від 12 квітня 2019 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником позивача до суду подана заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що відповідач в установлений ч. 7ст. 178 ЦПК Українистрок не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8ст. 178 ЦПК України.

При цьому судом враховується, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "ЮніонАліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Відповідач про проведення судового засідання повідомлявся за місцем проживання, яке вказане в позовній заяві. Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення органу поштового зв`язку вбачається, що ОСОБА_1 судові повістки, копія позовної заяви із додатками та копія ухвали суду про відкриття провадження направлялися, однак не отримані через закінчення терміну зберігання та через відсутність адресату. Також відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Враховуючи, що відповідно до положеньст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи,а відповідач відзив не подав,наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Суд, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, приходить до висновку про необхідність позов задовольнити, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтями77,78 ЦПК Українивизначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.4ст.77 ЦПК Українисуд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частинами 3 та 4ЦПК Українирегламентовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185 цього Кодексу.

Як вбачається з викладено вище, прокурор обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду та діючи у спосіб визначеним законом, звернувся до належного суду з позовною заявою - з метою захисту інтересів держави.

Судом встановлено, що наказом Академії внутрішніх військ МВС України №430 від 01.08.2013 ОСОБА_1 зараховано та призначено з 01.08.2013 курсантом першого курсу денної форми навчання.

24.06.2017 з відповідачем було укладено контракт строком на п`ять років. В контракті зазначено, що ОСОБА_1 , ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби, добровільно взяв на себе зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі у разі звільнення з військової служби протягом 5 р оків після закінчення вищого військового навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и», «і» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

26.10.2018 на підставі т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України №219 відповідача відраховано з навчання, саме через небажання продовжувати навчання, припинено (розірвано) контракт про навчання.

Відповідно до зведеного розрахунку фактичних видатків державного бюджету та окремих розрахунків по видатках, які підлягають відшкодування курсантом ОСОБА_1 за період навчання з дня його зарахування по день його виключення зі списків особового складу частини, а саме: витрати, пов`язані з його утриманням у розмірі 61604,19 грн., що складається: грошовим забезпеченням військовослужбовця 12763,36 грн.; предметами, матеріалами, обладнанням та інвентарем 10539,62 грн.; медикаментами та перев`язувальними матеріалами 270,47 грн.; продуктами харчування 23110,36 грн.; оплатою теплопостачання 8884,81грн.; оплатою водопостачання та водовідведення 1872,22 грн.; оплатою електроенергії 4146,70 грн.; оплатою послуг (крім комунальних) 16,65 грн.(а.с.14).

Відповідно дост. 1 Закону України «Про Національну гвардію України»- Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Згідно зі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про Національну гвардію України»до складу Національної гвардії України входять: з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази, заклади охорони здоров`я та установи, що не входять до складу оперативно-територіальних об`єднань Національної гвардії України.

Ч.2ст.5 Закону України «Про Національну гвардію України»визначено, що організаційно Національна гвардія України складається з органів військового управління (головного органу військового управління Національної гвардії України та органів військового управління оперативно-територіальних об`єднань Національної гвардії України), військових частин (підрозділів) з охорони важливих державних об`єктів, спеціальних вантажів, дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, з`єднань, військових частин і підрозділів з охорони громадського порядку, підрозділів (загонів) спеціального призначення, військових частин оперативного призначення, авіаційних військових частин, військових частин і підрозділів зв`язку, органів і підрозділів забезпечення, вищих навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів, установ.

Приписами ч.2ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»встановлено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до ч. 10ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "е","є","ж","и" частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964затверджений «Порядок відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», який визначає механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту на проходження військової служби (навчання), у зв`язку з небажанням продовжувати навчання або порушенням дисципліни, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.

Відповідно до пунктів 3, 4, 7 Порядку відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964- відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогамист. 610 ЦК Українипорушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, ним є відшкодування збитків.

Згідност. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до частини 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1, 6статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки відповідач порушив взяті на себе зобов`язання щодо сумлінного навчання у Національній академії Національної гвардії України у зв`язку з чим контракт з ним було достроково розірвано, суд приходить до висновку, враховуючи вищезазначені норми матеріального та процесуального права про те, що у відповідача виник обов`язок відшкодувати відповідні витрати за його навчання у розмірі 61604 грн.19 коп., розмір яких обгрунтовано належними розрахунками.

Крім того, згідно частини 2статті 141 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому, у відповідності дост. 141 ЦПК України,з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.4,5,11-13,81,141,265,268, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

Позовну заяву Військової прокуратури Запорізького гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_2 ) на користь Національної академії Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 08610502, р/р 31252293115295 у ДКСУ м. Київ, МФО 820172) суму витрат пов`язаних з його навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі в розмірі 61 604 грн.19 коп. (шістдесят одна тисяча шістсот чотири грн.. 19 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_2 ) на користь Військової прокуратури Південного регіону України(код ЄДРПОУ 38296363, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, р/р 35216073082762, код класифікації видатків бюджету 2800) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційнаскарга нарішення судуможе бутиподана позивачемдо Харківськогоапеляційного судупротягом 30днів здня йогопроголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 23.09.2019 року.

Суддя О.В. Бородіна