КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 11-cc/824/4601/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2019 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 липня 2019 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.07.2019 року задоволено клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 16 год. 33 хв., 13.09.2019 року включно, з визначенням застави у розмірі 1000000 грн., з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні доньку ОСОБА_11 2014 р.н., сина ОСОБА_12 2016 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 подав в інтересах ОСОБА_7 апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати ухвалу слідчого суддіГолосіївського районного суду міста Києва від 20.07.2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник посилається на те, що з оскаржуваної ухвали не вбачається, що слідчим суддею з`ясовувалися обставини стосовно обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
В ухвалі слідчого судді на думку захисника відсутні обґрунтування щодо наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що ОСОБА_7 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
В доповненнях до апеляційної скарги захисник зазначає, що з аналізу повідомлення про підозру вбачається, що вказаних обставин, які б могли переконати неупередженого спостерігача у тому, що мало місце кримінальне правопорушення, і що ОСОБА_7 до нього причетний, не наведено. Зокрема в повідомленні про підозру зазначено, що ОСОБА_7 , начебто надав неправомірну вигоду службовій особі, якою була ОСОБА_13 , взагалі не конкретизовано за що саме, начебто, надавалась неправомірна вигода: за які дії, прийняття яких саме рішень, щодо яких тендерів, які заходи для прискорення перерахувань мали вживатися.
В повідомленні про підозру ОСОБА_13 вказується, що вона є радником Голови Дарницької РДА на громадських засадах з питань соціально-економічного розвитку. Відповідно ОСОБА_13 взагалі не є працівником Дарницької РДА, отже немає будь-яких владних управлінських функцій, не уповноважена приймати будь-які рішення.
Слідчим в клопотанні не зазначено і не відображено в матеріалах досудового розслідування, зокрема в протоколах затримання, і, відповідно, не досліджено слідчим суддею ту обставину, що ОСОБА_7 та ОСОБА_13 затримувалися в різних населених пунктах, в різний час, а не на місці вчинення злочину, як стверджує сторона обвинувачення. Таким чином, немає жодного доказу, що вилучені грошові кошти, які сторона обвинувачення вказує, як неправомірну вигоду не були поміщені до автомобіля ОСОБА_13 працівниками правоохоронних органів.
Слідчим суддею не було належним чином встановлено реальність ризиків та можливості їм запобігти без застосування найсуворішого запобіжного заходу. ОСОБА_7 є раніше не судимою особою, не чинив опір при затриманні, не намагався втекти, обставини кримінального провадження, викладені в повідомлення про підозру є доволі сумнівними і є ознаки вчиненої провокації, жодних підстав для тверджень щодо виключності даного випадку у слідчого судді не було, у зв`язку із чим слідчий суддя мав би визначити розмір застави в межах, визначених ч. 5 ст. 182 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та захисників, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, заслухавши пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 20.08.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018100000000777, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що ОСОБА_7 , відповідно до відомостей з ЄДРПОУ є засновником ТОВ «УКР ТЕТР1С БУД» ( код ЄДРПОУ 41237528), ТОВ «УКРБУД КОЗАК» ( код ЄДРПОУ 41142363), ТОВ «Грін Трейдінг» ( код ЄДРПОУ 40729651).
Крім того, ОСОБА_7 фактично підконтрольні ПП «Амарант»( код ЄДРПОУ 32704353) та ТОВ «УКР ЛЕГО БУД» ( код ЄДРПОУ 41188979) та інші.
Указані суб`єкти підприємницької діяльності фактично здійснюють господарську діяльність, пов`язану з виконанням будівельних робіт.
У березні 2019 року, ОСОБА_7 , при невстановлених досудових розслідуванням обставинах, вступив у попередню злочинну змову з невстановленими особами з числа службових осіб ТОВ «УКР ТЕТРІЄ БУД» ( код ЄДРПОУ 41237528), ТОВ «УКРБУД КОЗАК» ( код ЄДРПОУ 41142363), ТОВ «Грін Трейдінг» ( код ЄДРПОУ 40729651), ПП «Амарант»( код ЄДРПОУ 32704353), ТОВ «УКР ЛЕГО БУД»( код ЄДРПОУ 41188979), щодо надання неправомірної вигоди службовим особами з числа керівників Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, з метою отримання сприятливих умов для перемоги вказаних суб`єктів підприємницької діяльності в процедурах закупівель, які проводяться Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією, та подальшого безперешкодного бюджетного.
19.07.2019 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме в наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає та в інтересах третьої особи, дій з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
20.07.2019 року слідчий СУ Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_10 за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_8 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.07.2019 року задоволено клопотання слідчого задоволено та застосовано щодо ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 16 год. 33 хв., 13.09.2019 року включно, з визначенням застави у розмірі 1000000 грн., з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , слідчим суддею з`ясовано, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях національного законодавства, а саме в ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України.
Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні детектива та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри, всупереч доводам захисника.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав дини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування осування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існують ризики того, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, а також встановив, що для запобігання встановленим ризикам, застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім, враховуючи особу підозрюваного та обставини вчинення кримінального правопорушення.
В сукупності із вищевикладеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_7 , зокрема і ті, на які посилається сторона захисту, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Приймаючи до уваги вказані обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого, врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.
Перевіряючи ухвалу слідчого судді в частині визначеного підозрюваному ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів виходить з наступного.
Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали при застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При визначенні розміру застави до уваги може братися розмір шкоди, що спричинив підозрюваний («Mangouras v. Spain» (GC) п.п. 81, 92, рішення 28.09.2010 року).
Враховуючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя на законних підставах, у відповідності до положень ч. 5 ст. 182 КПК України визначив ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000000 грн., який був сплачений, з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, у разі її внесеннята у даному кримінальному провадженні є відповідним і достатнім для забезпечення достатньої та належної поведінки ОСОБА_7 та виконанню останнім покладених на нього обов`язків, при цьому врахувавши наявність встановлених під час проведення досудового розслідування ризиків та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 .
Доводи, зазначені в апеляційній скарзі сторони захисту не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя суду першої інстанції правомірно застосував запобіжний захід відносно підозрюваної, а зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких сторона захисту просить скасувати ухвалу, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 176 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 липня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 16 год. 33 хв., 13.09.2019 року включно, з визначенням застави у розмірі 1000000 грн., з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2019 |
Оприлюднено | 21.02.2023 |
Номер документу | 84448321 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні