Постанова

від 16.09.2019 по справі 926/14/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2019 р. Справа №926/14/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Кравчук Н.М.

Плотніцького Б.Д.

секретар судового засідання Андреюк Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Зелена Липа", б/н б/д (вх. № 01-05/2167/19 від 12.06.2019)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 (повне рішення складено 15.05.2019)

у справі № 926/14/19 (суддя Желік Б.Є.)

за позовом Кельменецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивачів:

1. Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області

2. Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області

до Малого приватного підприємства "Зелена Липа", с. Зелена Липа Хотинського району Чернівецької області

треті особи без самостійних вимог на предмет спору та стороні позивачів:

1) Рухотинська сільська рада Хотинського району Чернівецької області;

2) Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області;

про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості з орендної плати за землю та повернення земельної ділянки

За участю представників:

прокурор: Макогон Ю.І.; Балук О.М.

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2 : Балицька С.С. - представник;

від відповідача: Бучак І.В. - директор;

від третьої особи-1 : Докієн В.І. - голова сільради;

від третьої особи-2: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 у справі №926/14/19 позовну заяву Кельменецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хотинської районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області до Малого приватного підприємства "Зелена Липа" про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості з орендної плати за землю та повернення земельної ділянки задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Малого приватного підприємства "Зелена Липа" заборгованість за договором оренди землі від 05.08.2009 в сумі 6341,43 грн. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 05.08.2009, який зареєстрований 05.08.2009 у Хотинському районному відділі Чернівецької регіональної філії ДП "Центр ДКЗ", про що у державному реєстрі земель вчинено записи за № 040982000002 (кадастрові №№ 7325088800:03:002:0001 та 7325088800:03:002:0002), укладеного між Хотинською районною державною адміністрацією та Малим приватним підприємством "Зелена Липа". Зобов`язано Мале приватне підприємство "Зелена Липа" в особі ОСОБА_2 повернути в користування Головному управлінню Держгеокадастру в Чернівецькій області земельні ділянки загальною площею 17,5 га (кадастрові №№ 7325088800:03:002:0001 та 7325088800:03:002:0002). Присуджено до стягнення з Малого приватного підприємства "Зелена Липа" на користь прокуратури Чернівецької області 5286,00 грн. відшкодування судового збору.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості МПП Зелена Липа зі сплати за оренду земельної ділянки по договору від 05.08.2009 у розмірі 6341,43 грн., а тому позовні вимоги Кельменецької місцевої прокуратури підлягають задоволенню в частині стягнення вказаної суми заборгованості.

У решті частині грошових вимог (14289,96 грн.) провадження у справі суд закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України , оскільки зазначена сума сплачена відповідачем до початку розгляду справи (19.04.2019) і до прийняття судом рішення.

Окрім того, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди землі від 05.08.2009, з врахуванням положень ст.ст. 32, 34 Закону України Про оренду землі , суд дійшов до висновку, що спірний договір оренди землі повинен бути розірваний судом, а земельна ділянки підлягає поверненню орендодавцю.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки орендодавцю, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 у справі №926/14/19 у вказаній частині скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки орендодавцю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, зокрема, що суд першої інстанції порушив право відповідача на судовий захист, оскільки не надав оцінки клопотанням керівника МПП Зелена Липа щодо відсутності підстав, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, для звернення Кельменецької місцевої прокуратури з позовом у даній справі.

12.08.2019 до суду від Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області поступив відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 у справі №926/14/19 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

При цьому, позивач-2 зазначає, що спірний договір оренди земельної ділянки слід було розірвати, а земельні ділянки повернути у власність держави, оскільки МПП Зелена Липа систематично не сплачувало орендної плати, чим порушувало умови укладеного договору оренди земельних ділянок.

12.08.2019 до суду від заступника прокурора Чернівецької області поступив відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 у справі №926/14/19 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, прокурор зазначає, що договір оренди землі від 05.08.2009 був укладений з порушенням передбаченої законодавством процедури отримання земельної ділянки і відповідач систематично порушував свої договірні зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що порушує інтереси держави у сфері використання та охорони земель, ефективного та раціонального використання земельних ресурсів. Оскільки уповноважені суб`єкти владних повноважень - Хотинська районна державна адміністрація Чернівецької області та Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області самоусунулись від виконання своїх повноважень та належного реагування на вказані порушення, прокурор реалізував процесуальні повноваження щодо представництва у суді інтересів держави.

Відтак, прокурор вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку питанню наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі з врахуванням положень ст. 23 ЗУ Про прокуратуру .

Позивач-1 та треті особи відзиву та письмових пояснень на апеляційну скаргу не подали.

Відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №926/14/19 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т., введено до складу судової колегії суддів - Желіка М.Б. та Плотніцького Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Зелена Липа" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 у справі №926/14/19 залишено без руху. Зобов`язано скаржника протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати суду докази сплати судового збору у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі.

12.07.2019 до суду від Малого приватного підприємства "Зелена Липа" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої скаржником долучено оригінал платіжного доручення №5 від 04 липня 2019 року про сплату судового збору на суму 5 286,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 262 ГПК України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.

Однак, головуючий суддя Кордюк Г.Т. з 15.07.2019 по 19.07.2019 включно перебувала у відпустці.

22.07.2019 від судді Желіка М.Б. поступила заява про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Малого приватного підприємства "Зелена Липа", б/н б/д (вх. № 01-05/2167/19 від 12.06.2019), на рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 у справі №926/14/19, мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене суддею Желіком Б.Є., який є його батьком.

Відповідно до ч. 9 ст. 39 ГПК України питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

З огляду на наведене, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 призначено розгляд заяви про самовідвід судді Желіка М.Б. у судовому засіданні 24.07.2019. Сторони та треті особи в судове засідання не викликались.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 задоволено заяву судді Желіка М.Б. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Малого приватного підприємства "Зелена Липа", б/н б/д (вх. № 01-05/2167/19 від 12.06.2019), на рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 у справі №926/14/19.

Передано апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Зелена Липа", б/н б/д (вх. № 01-05/2167/19 від 12.06.2019), на рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 у справі №926/14/19 для заміни судді - члена колегії Желіка М.Б. у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Згідно розпорядження керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №585 від 25.07.2019 року щодо проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів, проведено автоматизовану заміну складу колегії суддів для розгляду апеляційної скарги Малого приватного підприємства "Зелена Липа" у справі № 926/14/19.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2019 року склад колегії суддів: Кордюк Г.Т. - головуючий суддя, судді - Кравчук Н.М. та Плотніцький Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.07.2019 поновлено Малому приватному підприємству "Зелена Липа" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 у справі №926/14/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства "Зелена Липа" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 у справі №926/14/19. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 16.09.2019.

12.08.2019 на адресу Західного апеляційного господарського суду від Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області надійшло клопотання вих..№ 9-24-0.72-3371/2-19 від 06.08.2019 (вх. № ЗАГС 01-04/5017/19 від 12.08.2019) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, визначивши відповідальним за її проведення Господарський суд Чернівецької області.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 судове засідання 16.09.2019 ухвалено провести в режимі відеоконференції, з Господарським судом Чернівецької області.

В судове засідання з?явились прокурори, представники позивача-2, відповідача та третьої особи-1.

Позивач-1 та третя особа-2 участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, що повернулись на адресу суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь в судових засіданнях.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача-1 та третьої особи-2.

Прокурори, представники позивача-2 та відповідача в судовому засіданні підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзивах на апеляційну скаргу, висловили свої міркування з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 у справі №926/14/19 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2009 між Хотинською районною державною адміністрацією (далі - Орендодавець) та ОСОБА_2 (далі - Орендар)укладений договір оренди земельної ділянки, фактичним орендарем в якому зазначена юридична особа - МПП Зелена Липа в особі директора ОСОБА_2 (далі - Договір).

Відповідно до п.1. Договору Орендодавеь надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Рухотинської сільської ради Хотинського району.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 17,5 га, кадастрові номери 7325088000:03:002:0001та 7325088000:03:002:0002. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 91173,74 грн.(п.п.2,3 Договору).

Відповідно до п.8 договір укладений на 49 років.

Відповідно до п.п.9,10 Договору орендна плата вноситься орендарем в розмірі 2375,25 грн. на рік, з урахуванням щорічного коефіцієнта інфляції. Орендна плата вноситься у грошовій формі щорічно до 15 червня та 15 листопада у рівних частинах на розрахунковий рахунок Рухотинської сільської ради.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у термін 10 днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п.17 Договору).

Згідно з п. 40 Договору такий набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстровано у Хотинському секторі Чернівецької регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі вчинено запис від 05.08.2009 за № 040982000002.

Згідно з Актом прийому-передачі Рухотинська сільська рада Хотинського району передала, а орендар в особі директора МПП Зелена Липа прийняв в оренду земельну ділянку 17,5 га.

Однак відповідач порушив свої договірні зобов`язання щодо сплати орендної плати, що слугувало підставою для звернення Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області з позовом у даній справі.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Малого приватного підприємства "Зелена Липа" заборгованості за договором оренди землі від 05.08.2009 в сумі 6341,43 грн., розірвання договору оренди земельної ділянки від 05.08.2009 та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають до задоволення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 цього Кодексу передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 N 1604(2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N806/1000/17).

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При зверненні з даним позовом в обґрунтування необхідності захисту інтересів держави прокурор вказав на те, що укладення договору оренди землі від 05.08.2009 з порушенням передбаченої законодавством процедури отримання земельної ділянки і систематична несплата відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою порушує інтереси держави у сфері використання та охорони земель, ефективного та раціонального використання земельних ресурсів. Однак, уповноважені суб`єкти владних повноважень - Хотинська районна державна адміністрація Чернівецької області та Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області самоусунулись від виконання своїх повноважень, не здійснюють належних заходів щодо захисту інтересів держави.

Однак, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо). (правова позиція, викладена в ухвалах Верховного Суду від 07.05.2018 року у справі №910/18283/17, від 10.07.2018 року у справі №812/1689/16, постановах від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 року у справі №687/379/17-ц).

Відповідно до абз.5 част.1 ст.24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 32 Закону України Про орендну плату передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в тому числі в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що Хотинська районна державна адміністрація, як сторона спірного договору - орендодавець земельної ділянки, вживала заходів щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором, зверталась до відповідача з пропозицією розірвати договір у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати або зверталась з відповідним позовом до суду.

Листом № 7/1695 від 26.12.2018 Хотинська районна державна адміністрація підтвердила, що нею протягом 2018 року не здійснювалися заходи щодо стягнення з орендаря орендної плати.

Однак, сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Хотинська районна державна адміністрація є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів у спірних правовідносинах у судовому порядку .

При подачі позову прокурором не зазначено жодних причин неможливості здійснення позивачами захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому порядку.

Оскільки прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено наявності у даному випадку підстав, визначених ст.131-1 Конституції України та ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , для звернення з позовом у даній справі в інтересах Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області та Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18.

Підстави представництва Прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора. У разі вирішення спору по суті безпідставність звернення прокурора до суду на захист інтересів держави може бути підставою для скасування судового акта у випадку, коли законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України.

Обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Зелена Липа"слід задоволити частково, рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 у справі №926/14/19 скасувати, а позов - залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 278, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Зелена Липа" задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.05.2019 у справі №926/14/19 скасувати.

3. Позов заступника керівника Кельменецької місцевої прокуратури залишити без розгляду.

4. Стягнути з Прокуратури Чернівецької області (58001, м. Чернівці, вул. Кордубт Мирона, 21 А, код ЄДРПОУ 02910120) на користь Малого приватного підприємства "Зелена Липа" (60013, Чернівецька область, Хотинський район, с. Зелена Липа, код ЄДРПОУ 22837052) 5 286 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

6. Порядок і строк оскарження встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Плотніцький Б.Д.

Повний текст постанови виготовлено 24.09.2019.