Постанова

від 17.09.2019 по справі 910/1391/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2019 р. Справа№ 910/1391/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 17.09.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магнатек"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 (повне рішення складено 30.05.2019)

у справі №910/1391/19 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магнатек"

про стягнення 1531723,01 грн,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магнатек" 1531723,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.09.2017 між сторонами укладено договір №48-м на закупівлю "Електричне приладдя та супутні товари для електричного обладнання". У зв`язку з порушення умов договору в частині поставки товару позивачем нараховано відповідачу пеню та штраф на загальну суму 1531723,01 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено про сплив позовної давності до частини позовних вимог. Також відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про зменшення розміру штрафу та пені на 90 %, посилаючись на те, що прострочення поставки товару виникло з об`єктивних причин, які відповідач намагався уникнути; позивачем не надано доказів, які б вказували на понесення ним збитків, внаслідок прострочки поставки товару.

У відповіді на відзив позивач заперечував проти зменшення розміру штрафних санкцій та зазначав, що недодержання своїх зобов`язань контрагентом відповідача або відсутність необхідних коштів не є підставою ні для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання за договором, ні для зменшення розміру штрафних санкцій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/1391/19 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Магнатек на користь Державного підприємства Регіональні електричні мережі пеню в розмірі 1046571,97 грн., штраф в розмірі 151137,17 грн., судовий збір в розмірі 17964,82 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту прострочення відповідачем строку поставки товару та наявності підстав для стягнення з відповідача штрафу та пені. При цьому судом відмовлено у частині позовних вимог щодо нарахування пені в частині розрахунку до 04.02.2019 в розмірі 334013,90 грн через сплив позовної давності. Відмовляючи у задоволенні клопотанні товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магнатек" про зменшення розміру штрафу та пені на 90 %, суд вказував, що відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності скрутного матеріального становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магнатек" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 21.05.2019 у справі №910/1391/19 та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апелянт стверджує, що судом першої інстанції не наведено обґрунтування відхилення наданих відповідачем доказів на підтвердження обставин неможливості здійснити поставку товару в установлений договором строк з незалежних від нього обставин, докладання відповідачем усіх можливих зусиль для уникнення прострочки поставки товару. Також відповідач вказував, що заявлені до стягнення штрафні санкції є неспівмірним тяжким тягарем для відповідача та призведе до доведення відповідача до стану несплатоспроможності.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магнатек" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/1391/19; призначено розгляд апеляційної скарги.

Позивач у відзиві заперечував проти апеляційної скарги, зазначаючи про те, що судом було повно та всебічно з`ясовано обставини справи, з урахуванням наданих сторонами пояснень та доказів, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права; відповідачем в апеляційній скарзі не спростовано висновки суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування рішення у даній справі відсутні. При цьому позивач стверджує, що зазначені відповідачем обставини, як підстава для зменшення розміру штрафних санкцій, не є винятковими, оскільки надаючи цінову пропозицію з найнижчою ціною, відповідач заздалегідь усвідомлював розмір майбутнього прибутку; для підтвердження зусиль, направлених на уникнення прострочки поставки товару, відповідачем не було надано жодного доказу щодо наявності необхідного обладнання виключно у ТОВ Торгівельний будинок Моя Енергія-СВ та неможливості його замовлення у іншого суб`єкта господарювання. Крім того, позивач вказує, що порушення умов договору відповідачем має системний характер, що підтверджується зверненням позивача з подібним позовом до суду за неналежне виконання іншого договору поставки (справа №910/796/19).

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу за неналежне виконання відповідачем умов договору №48-м на закупівлю "Електричне приладдя та супутні товари для електричного обладнання" від 01.09.2017.

01.09.2017 між державним підприємством "Регіональні електричні мережі" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магнатек" (постачальник) укладено договір №48-м на закупівлю "Електричне приладдя та супутні товари до електричного обладнання", відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити замовникові "Електричне приладдя та супутні товари до електричного обладнання" в подальшому іменується товар, а замовник зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Як зазначено в пункті 3.1 договору, вартість цього договору становить 2234456,76 грн. у тому числі ПДВ 20%.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 26.12.2017.

26.12.2017 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, відповідно до якої сторони погодились продовжити строк дії договору про закупівлю №48-М від 01.09.2017 у зв`язку з чим п.10.1 договору про закупівлю, викладено в наступній редакції: " 10.1 цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 01 квітня 2018 року".

30.03.2018 сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору, відповідно до якої сторони виклали п.10.1 договору про закупівлю в наступній редакції: " 10.1 цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 29 травня 2019 року".

Відповідно до п.5.1 договору кожна окрема партія товару повинна відбуватись лише після письмового повідомлення замовника про готовність до приймання згідно додатку 3.

Заявка подається замовником шляхом відправлення факсограми, телефонограми на адресу постачальника або іншим доступним засобом зв`язку з подальшим надсиланням оригіналу письмового замовлення. Підтвердженням отримання письмової заявки постачальником від замовника може бути оригінальний підпис уповноваженої особи постачальника на заявці, обмін листами між сторонами договору, повідомлення факсимільного, електронного або іншого засобу зв`язку, що підтверджують фіксацію такої письмової заявки та мають юридичну силу до заміни їх оригіналом (п.5.2 договору).

Термін поставки: протягом 60 календарних днів після листа замовника про готовність до прийняття (п.5.8 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2017 позивач направив відповідачу письмове повідомлення №18/1140 про готовність до прийняття визначеної партії товару, а саме: Блок вимикача Б35Б-14/К - 1 комплект, Блок роз`єднувач Б35Б-20 - 1 комплект, Блок ізоляторів Б35Б-28 - 1 комплект. Факт направлення підтверджується скріншотом ел. скриньки позивача. 18.09.2017 відповідач отримав оригінал вищезазначеного листа, що підтверджується копією рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення №0402300445137.

Відповідно до п.5.10 договору, обов`язки постачальника з передачі окремої партії товару замовнику вважаються виконаними з моменту підписання належним чином оформлених первинних документів.

01.12.2017 відповідач поставив позивачу Блок роз`єднувач Б35Б-20 у кількості - 1 комплект вартістю 64554,66 грн. з ПДВ, таким чином прострочивши поставку товару на 13 календарних днів, що підтверджується актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 01.12.2017 та видатковою накладною №43 від 16.12.2017.

27.04.2018 відповідач поставив позивачу решту товару згідно з повідомленням від 11.09.2017 №18/1140, а саме: Блок вимикача Б35Б-14/К - 1 комплект та Блок опорних ізоляторів Б35Б-28 - 1 комплект, загальною вартістю 834981,90 грн., таким чином прострочивши поставку товару на 160 календарних днів, що підтверджується актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 27.04.2018 та видатковою накладною №5 від 27.04.2018.

07.12.2017 позивач направив на адресу електронної скриньки відповідача письмове повідомлення №18/1694 про готовність до прийняття наступної партії товару на загальну суму 1 324 120,20 грн. (з урахуванням додатку №1 до додаткової угоди від 26.12.2017 №1 до договору на закупівлю від 01.09.2017 №48-М), а саме: Блок вимикача Б35Б-14/К - 1 комплект, Блок трансформатора напруги Б35Б-55 - 2 комплекти, Блок роз`єднувач Б35Б-20 - 3 комплекти та Блок опорних ізоляторів Б35Б-28 - 1 комплект. Факт направлення підтверджується скріншотом ел. скриньки позивача. Також, отримання вищезазначеного листа відповідач підтверджує в листі від 13 грудня 2017 року №13/12.

Проте товар за цим повідомленням відповідачем не було поставлено до закінчення терміну дії договору - 29.05.2018. Таким чином, прострочення поставки товару складає - 107 календарних днів.

Таким чином відповідачем порушено визначені п.5.8 договору строки поставки товару.

В силу вимог ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню належним чином у встановлений строк та припиняється виконанням, проведеним належним чином. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

В п. 7.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% від суми непоставленого, невчасно поставленого, недопоставленого товару за кожний день прострочення поставки, у разі невиконання зобов`язань у строк, що перевищує 30 днів, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строк, визначений умовами п. 5.8. договору, позивачем, на підставі п. 7.2. договору, нараховано до стягнення 1380585,57 грн пені (за загальний період з 18.11.2017 по 29.05.2018) та 151137,17 грн штрафу.

Як встановлено вище, відповідачем у відзиві на позов заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності до частини позовних вимог.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частиною 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 статті 267 ЦК України слив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивач звернувся до суду 05.02.2019, вимоги щодо стягнення пені, нарахованої до 04.02.2018 не підлягають задоволенню, у зв`язку із спливом позовної давності.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розрахунком пені та вважає, що та вважає, що з урахуванням факту порушення відповідачем зобов`язання за договором №48-м на закупівлю "Електричне приладдя та супутні товари для електричного обладнання" від 01.09.2017 щодо поставки товару у визначений договором строк, вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 1046571,19 грн та штрафу в розмірі 151137,17 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно заяви відповідача про зменшення розміру штрафу та пені на підставі ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України на 90%, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Обґрунтовуючи заяву про зменшення розміру штрафу відповідач посилався на те, що неможливість здійснити поставу у встановлений договором строк з незалежних від відповідача обставин, оскільки ТОВ Торгівельний будинок Моя Енергія-СВ (постачальник за договором №18-2/17 від 18.12.2017, укладеним відповідачем на поставку "Електричного приладдя та супутні товари для електричного обладнання") не вчасно виконав свої договірні зобов`язання перед відповідачем; відповідач доклав усіх можливих зусиль для уникнення прострочки поставки товару. Також відповідача вказує, що позивачем не надано доказів, які б вказували на понесені останнім збитків внаслідок прострочки поставки товару відповідачем.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, що визначені у вказаних приписах ст. 233 ГК України та з наявністю яких законодавець пов`язує виникнення підстав для зменшення розміру штрафних санкцій судом, а тому у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90 % судом правомірно відмовлено.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що недодержання своїх зобов`язань контрагентом відповідача або відсутність необхідних коштів у відповідача не є підставою ані для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання за договором, ані для зменшення розміру штрафних санкцій.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магнатек" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у справі №910/1391/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/1391/19 повернути Господарському суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 23.09.2019

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук