Ухвала

від 23.09.2019 по справі 908/536/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

23.09.2019 м.Дніпро Справа № 908/536/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова О.Г. - доповідач,

суддів : Березкіної О.В., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання Грачов А.С.

представники сторін:

від позивача: Соловйов В. М., ордер серії ЗП №024745 від 01.03.2019 р., адвокат;

від відповідача: Журавльова Ю. Р., довіреність №8-0.62-22/62-19 від 03.01.2019 р., представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019 , ухвалене суддею Дроздовою С.С., повний текст якого складений 24.06.2019, у справі №908/536/19

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна", Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя

про визнання поновленим договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019 у справі №908/536/19 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано поновленим Договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н, укладений Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Агрофірма "Україна» , який зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 № 040627700025, на тих же самих умовах (з урахуванням внесених змін додатковою угодою від 02.10.2008, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2008 року за №040927700079), на строк 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців в наступній редакції додаткової угоди:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення терміну дії до Договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004р.

б/н

(зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006р. № 040627700025)

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код 39820689) в особі виконуючого обов`язки начальника Тітової Тетяни Валеріївни, яка діє на підставі положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, іменований надалі "Орендодавець", з одного боку, та

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Агрофірма «Україна» (72414, Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка, вул. Леніна,40, ідентифікаційний код 03749922) в особі голови Бутенка Олександра Миколайовича, який діє на підставі Статуту, іменований надалі «Орендар» , з іншої сторони, на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» уклали цю додаткову угоду про наступне:

1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004р. б/н, укладений Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Агрофірма «Україна» , який зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006р. № 040627700025, з урахуванням додаткової угоди від 02.10.2008р. до цього Договору, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2008 року за № 040927700079), на 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців.

2. Інші умови Договору зберігають чинність.

3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004р. б/н, укладеного Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Агрофірма «Україна» , зареєстрованого у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006р. № 040627700025, з урахуванням додаткової угоди від 02.10.2008р. до цього Договору, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2008 року за № 040927700079.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна" 1 921 грн. 00 коп. судового збору та 2700 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неправильне встановлення обставин справи, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому в апеляційній скарзі скаржник зауважує на порушення судом норм матеріального права, оскільки судом не взято до уваги, що листом від 25.09.2014 № 27-8-0.4-8909/2-14 орендодавець в розумінні ч.4 ст.33 Закону України "Про оренду землі" під час поновлення договору оренди зажадав змінити його істотні умови в частині зменшення строку дії договору та збільшення розміру орендної плати; домовленості щодо цих питань під час поновлення договору оренди між сторонами не досягнуто, отже, орендарем втрачено переважне право на поновлення договору оренди; в той же час, згідно з ч.1 ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Судом винесено рішення без урахування ч.8 ст.33 Закону України "Про оренду землі", зокрема, на вказане звертав увагу Вищий господарський суд України в постанові від 15.11.2017 у справі № 908/124/17 між тими ж сторонами за аналогічного предмету спору.

Також скаржник не погоджується з висновком суду про те, що орендодавцем протягом місяця після закінчення дії договору не висловлене заперечення щодо поновлення договору оренди в розумінні ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", оскільки на момент розгляду листа-повідомлення позивача діяла практика суду, яка полягала у тому, що частини 1-5 та частина 56 ст.33 Закону містять дві окремі правові підстави реалізації орендарем свого переважного права на поновлення договору оренди землі, які не можуть застосовуватись одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та правовими наслідками. В даному випадку, до сторін слід застосувати частини 1-5 ст.33 Закону, отже, застосування судом до спірних відносин ч.6 ст.33 Закону є порушенням норм матеріального права.

Скаржник зауважує, що судом при винесенні рішення вказано що з 2004 року на спірній земельній ділянці вирощується сільськогосподарська продукція, втім судом не взято до уваги, що земельна ділянка з кадастровим номером 232452200:04:003:0027, площею 11,2610 га знаходиться у стані консервації, й використання земельної ділянки порушує приписи ст..96 Земельного кодексу України та договору оренди землі від 10.11.2004.

Суд першої інстанції, при посиланні на ст..127 Земельного кодексу України, не звернув уваги, що рішенням від 04.12.2003 № 46 Воскресенської сільської ради позивачу надавались земельні ділянки із земель консервації.

Також апелянт звертає увагу суду, що постановою Верховного Суду від 16.01.2019 по справі № 908/127/17 задоволено касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та скасовано рішення у цій справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2019 (суддя Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019 у справі №908/536/19 залишено без руху. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі (2881,50 грн).

08.08.2019 від скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків до якої додано платіжне доручення № 1106 від 01.08.2019 про сплату 2881,50 грн.

08.08.2019 розпорядженням керівника апарату суду, відповідно до пунктів 2.3.50, 2.6.2 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/536/19 з метою дотримання процесуального строку на вчинення відповідної дії, а саме - відкриття провадження у справі, у зв`язку з відпусткою судді - доповідача Іванова О.Г.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2019, справу №908/536/19 передано колегії суддів у складі: Дармін М.О. (головуючий, доповідач), Кощеєв І.М., Подобєд І.М.

З урахуванням перебування у відпустці судді - члена колегії суддів Подобєда І.М., за розпорядженням керівника апарату суду №1287/19 від 12.08.2019, відповідно до п.2.6.2 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/536/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019, справу №908/536/19 передано колегії суддів у складі: головуючого судді Дармін М.О. (доповідач), суддів: Березкіної О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019 (колегія суддів у складі: головуючий, доповідач - Дармін М.О., судді - Кощеєв І.М., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019; розгляд апеляційної скарги призначений на 23.09.2019 на 10:30 годину; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань.

У зв`язку із виходом на роботу судді-доповідача Іванова О.Г. після відпустки, розпорядженням керівника апарату суду від 02.09.2019 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.09.2019 для розгляду справи №908/536/19 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Березкіна О.В., Кощеєв І.М. та ухвалою суду від 09.09.2019 справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим, винесеним з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зазначає, що у цій справі позивачем заявлені позовні вимоги на підставі Закону України "Про оренду землі" за тим самим договором оренди земельної ділянки, що був предметом розгляду судами у справі № 908/127/17, який є поновленим в силу закону. Позовні вимоги у цій справі заявлені з урахуванням висновку щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 16.01.2019 по справі № 908/127/17, якою встановлено, зокрема, що договір оренди землі від 10.11.2004, укладений між Приазовською районною державною адміністрацією та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна", є поновленим згідно з положеннями ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі". Вказані факти позивач вважає преюдиціальними в розумінні ч.4 ст.75 ГПК України та такими, що не потребують доказування у цій справі, зокрема також судами у справі № 908/127/17 встановлено, що відповідач в порядку ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" не направляв у визначений Законом строк повідомлення про заперечення у поновленні спірного договору оренди землі, тому посилання апелянта про недосягнення домовленості щодо істотних умов договору під час його поновлення не мають жодного правового значення для розгляду цієї справи.

Посилання скаржника на справу № 908/124/17 позивач вважає безпідставним, оскільки врахувавши зауваження Вищого господарського суду України, позивач звернувся до суду з новим позовом по справі № 908/2404/17, предметом якого було визнання поновленим договору оренди від 11.10.2004 на тих же умовах на строк 4 роки 11 місяців в редакції додаткової угоди. Рішенням від 02.04.2018 в задоволенні позову відмовлено, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, скаргу задоволено, прийнято нове рішення про задоволення позову; визнано поновленим договір оренди землі; постановою Верховного Суду від 23.05.2019 постанову апеляційної інстанції залишено без змін. При цьому у вказаних постановах суди встановили, що сторони, скориставшись правовою конструкцією частин 1-5 ст.33 Закону, почали процедуру погодження нових істотних умов, однак відсутність акцепту з боку позивача на оферту відповідача, свідчить про недосягнення згоди щодо умов договору. В свою чергу, судами встановлено, що після закінчення строку дії договору оренди позивач продовжив користуватися земельною ділянкою за відсутності протягом місяця заперечення у поновленні договору оренди від орендодавця, що є підставою для поновлення договору оренди землі та укладення додаткової угоди.

Позивач звертає увагу суду, що у справі № 908/2404/17 було заявлено такі ж позовні вимоги, що і у цій справі.

Стосовно наявності правової позиції, на яку посилається скаржник, позивач зауважує, що правова позиція позивача підтверджена висновками у справах №908/127/17, № 908/2404/17, учасниками яких були ті ж сторони та які містять аналогічні правовідносини, крім того, позиція позивача підтверджена висновком Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 10.09.2018 по справі № 920/739/17. Також позивач зауважує, що в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Вказане є ще однією підставою для того, щоб не брати до уваги висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 по справі № 908/1164/17, на який посилається скаржник.

Посилання апелянта на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324582200:04:003:0027, площею 11,2610 га знаходиться у стані консервації є безпідставними, недоведеними та такими, що не відповідають матеріалам справи. Зокрема, в силу приписів ч.3 ст.172 Земельного кодексу України консервація земель здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок; такого рішення стосовно спірної земельної ділянки не існує та відповідачем до матеріалів справи не надавалось. Також порядок консервації земель затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 26.04.2013 № 283, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 травня 2013 р. за № 810/23342 (надалі - Порядок № 283). Відповідно до п.5 Порядку № 283, при виявленні земель, зазначених у пункті 2 цього Порядку, територіальні органи Держгеокадастру та/або територіальні органи Держекоінспекції України видають власнику земельної ділянки чи землекористувачу припис (розпорядження) про припинення їх господарського використання. Жодного припису відносно земельної ділянки з кадастровим номером 2324582200:04:003:0027 не існує і відповідачем такий припис також не подавався до матеріалів справи.

Позивач зауважує, що апелянт плутає наявність такого обов`язкового рішення про консервацію земель з рішенням одинадцятої позачергової сесії двадцять четвертого скликання Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області від 04.12.2003 № 46 "Про розгляд заяв фермерського господарства "Прокопенко О.М." і СВК "Агрофірма "Україна", яким надано згоду на розробку проекту відводу земельної ділянки загальною площею 132,5 га із земель запасу Воскресенської сільської ради, 53,9 га із земель сінокосіння та випасання худоби Воскресенської сільської ради, 75,7 га із земель консервації Воскресенської сільської ради, 115,6 га із земель садівництва Воскресенської сільської ради СВК "Агрофірма "Україна" в оренду на 4 сільськогосподарські роки 11 місяців для ведення сільськогосподарського виробництва. Саме на підставі цього рішення Приазовським районним відділом земельних ресурсів наданий дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою: Воскресенська сільська рада, загальна площа земельної ділянки 11,2610 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В той же час, не слід плутати консервацію земель, яка здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення, з передачею земель із земель консервації (тобто, після закінчення консервації). Водночас, про те, що отримана СВК "Агрофірма "Україна" в оренду спірна земельна ділянка не була і не є деградованою і малопродуктивною, а господарське використання її не було і не є екологічно небезпечним та економічно неефективним безумовно свідчить довідка № 942 від 31.08.2004 про визначення грошової оцінки земельної ділянки в цінах 2004 року в розмірі 23483,57 грн., а також послідуюча (постійно в бік зростання) грошова оцінка цієї земельної ділянки.

Позивач стверджує, що відсутність претензій чи зауважень з боку орендодавця відносно виконання СВК "Агрофірма "Україна" (орендарем) своїх обов`язків за умовами договору, в тому числі й щодо відсутності "стану консервації" спірної земельної ділянки, підтверджується змістом листа ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 25.09.2014 № 27-8-0.4-8909/2-14 "Про розгляд звернення"; цей лист також безумовно підтверджує, що станом на 25 вересня 2014 року СВК "Агрофірма "Україна" виконував всі умови договору оренди земельної ділянки. Про належне виконання умов договору оренди свідчить також довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи станом на 21 лютого 2019 року, яка надана Якимівським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області.

Стосовно посилань скаржника на постанову Верховного суду у справі № 908/127/17 від 16.01.2019 позивач ще раз наголошує на тому, що у справі № 908/536/19 ним заявлено позовні вимоги на підставі Закону України "Про оренду землі" за тим самим договором оренди земельної ділянки, який був предметом розгляду судами у справі № 908/127/17 та є поновленим в силу закону; позовні вимоги у справі №908/536/19 заявлені з урахуванням висновку щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 908/127/17, які забезпечують захист порушеного права позивача. Аналогічно позивач діяв після скасування судових рішень у справі № 908/124/17, подавши позов у справі №908/2404/17, який Центральним апеляційним господарським судом задоволений повністю, з чим погодився і Верховний Суд, залишивши постанову апеляційного господарського суду без змін.

Під час підготовки справи до судового розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що 10.09.2018 у справі № 920/739/17 Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду дійшов висновку, що ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору). При цьому, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 цього Закону, не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

Проте, ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.06.2019 справу № 320/5724/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про поновлення дії договору оренди земельної ділянки передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку з необхідністю відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, оскільки вони суперечать, на думку суддів КЦС ВС, висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, провадження № 14-65цс18.

Так, перша судова палата Касаційного цивільного суду у вказаній вище ухвалі зазначила, що на відміну від положень ст. 764 ЦК України, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що одна зі сторін, орендар, обов`язково попередньо має повідомити про своє бажання про поновлення договору оренди землі, оскільки має наступну умову свого застосування - за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Тобто автоматичної пролонгації договору, як вважав Верховний Суд у складі Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, не відбувається. При цьому, системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є логічним продовженням правил, викладених у попередніх частинах цієї статті, та не може тлумачитися відірвано від їх змісту.

В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц дійшла висновку про те, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06.08.2019 справу № 320/5724/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, оскільки у справі № 908/536/19 суд першої інстанції дійшов висновку, що після закінчення договору оренди землі позивач продовжив користування наданою йому земельною ділянкою, а відповідач листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі орендарю не направляв, що є підставою на поновлення договору оренди відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції додаткової угоди позивача, з метою дотримання єдності судової практики, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 908/536/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №320/5724/17.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235, 267 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2019 у справі №908/536/19 зупинити до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №320/5724/17.

Зобов"язати сторін повідомити суд про усунення підстав, що зумовили зупинення апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повної ухвали в порядку ст.ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 24.09.2019.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Березкіна