Рішення

від 12.09.2019 по справі 910/5829/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.09.2019Справа № 910/5829/19

За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (м. Київ)

до Приватного підприємства "Дари України" (м. Київ)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Дари України" про звернення стягнення на нежилі приміщення № №1, № 2 (групи приміщень № 101), № 1 (групи приміщень № 102) в літ. А, загальною площею 39,30 кв.м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , шляхом продажу предмета іпотеки через проведення прилюдних торгів із встановленням початкової ціни продажу предмета іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості 77358,53 Євро, що відповідно до розпорядження НБУ від 22.04.19. про встановлення офіційних курсів 30.210716 до гривні становить 2337056,58 грн. за кредитним договором № KIR0GA0000040п від 01.11.17.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наявності заборон відчуження на майно, передане в іпотеку за договором іпотеки нежилих приміщень від 01.11.07. № 331, таке майно було перереєстровано на нового власника відповідача, який набув статус іпотекодавця та зобов`язаний задовольнити вимоги позивача за кредитним договором № KIR0GA0000040п від 01.11.17. майном, переданим в іпотеку за договором іпотеки нежилих приміщень від 01.11.07. № 331 ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.19. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5829/19, призначено підготовче засідання у справі на 13.06.19., залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача фізичну особу ОСОБА_1 та фізичну особу ОСОБА_2 .

13.06.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 25.06.19.

25.06.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 23.07.19.

23.07.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.08.19.

06.08.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 12.09.19.

Представник позивача в судове засідання 12.09.19. явку свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 06.08.19. (фіксація за допомогою технічних засобів) та розпискою про оголошення перерви від 06.08.19., яка підписана представником позивача ОСОБА_3

Відповідач та треті особи явку своїх повноважних представників в жодне з судових засідань не забезпечили, письмових пояснень, які б відображали їх правову позицію щодо спору у справі не подали, про причини неявки суд не повідомили, про розгляд справи повідомлені належним чином виходячи з наступного.

Конверти з ухвалами суду в даній справі від відповідача та третіх осіб було повернуто до суду відділеннями поштового зв`язку з відміткою за закінченням встановленого терміну зберігання .

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням строку зберігання вважається днем вручення учаснику справи ухвали суду в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України .

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

До того ж, відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 ЗУ Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач та треті особи мали право та дійсну можливість ознайомитись з усіма судовими рішеннями по справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Наразі, за висновками суду неявка відповідача та третіх осіб не перешкоджає розгляду спору по суті у судовому засіданні 12.09.19.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.11.07. між позивачем (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Кредитний договір № KIR0GA0000040п, у відповідності до пункту 1.1 якого Банк зобов`язується надати Позичальнику кредитні кошти шляхом видачі згідно розділу 7 кредитного договору.

За користування Кредитом у період з дати списання коштів із кредитного рахунку до дати погашення Кредиту Позичальник щомісяця в Період сплати сплачує відсотки в розмірі, зазначеному в п. 7.1 змінної частини даного договору. Кошти, отримані від Позичальника для погашення заборгованості по Кредиту, насамперед направляються для відшкодування витрат/збитків Банку згідно п.п. 2.2.9. 2.3.8. цього договору, далі пені згідно розділу 4 цього договору, далі - простроченої комісії по Кредиту, далі - простроченої винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - простроченої заборгованості за Кредитом, частина суми, що залишилася (у т.ч. сума, надана Позичальником понад суму щомісячного платежу), направляється на погашення заборгованості за Кредитом (якщо інше не передбачено п. 6.8), далі - комісії, далі - винагороди, далі - відсотків, далі-кредиту. Остаточне погашення заборгованості за Кредитом виконується не пізніше дати, зазначеного в п. 7.1 договору. Сума остаточного погашення заборгованості може відрізнятися від суми щомісячного платежу При несплаті винагороди, комісії (у випадку її щомісячної сплати згідно п. 7.1. даного договору або згідно п. 3.10 даного договору), відсотків, і/або частини Кредиту до останнього дня Періоду сплати, вони вважаються простроченими. Нарахування відсотків, а також винагород, передбачених п.п. 6.2 та 7.1 договору здійснюється в останню дату їх сплати, зазначену п. 7.1, при цьому відсотки розраховуються на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, виходячи з фактичної кількості днів користування Кредитом -360 днів у році. Відсотки розраховуються щомісяця, за період з першої дати поточного Періоду сплати включно. Дата погашення Кредиту в розрахунок не включається. Повне погашення відсотків здійснюється не пізніше дня повного погашення суми Кредиту. Для погашення заборгованості за даним Договором, у тому числі винагороди й відсотків за користування Кредитом. Позичальник надає Банку кошти на Рахунки передбачені п. 1.2. даного договору для зарахування коштів. Банк здійснює погашення заборгованості за Кредитом у порядку, зазначеному в п. 4.3 даного договору. Позичальник сплачує Банку винагороду, в розмірі й у строки, зазначені в п. 7.1 даного договору. Якщо згідно п. 7.1 даного договору передбачена щомісячна сплата винагорода, то вона встановлюється у фіксованому розмірі зазначеному в п. 7.1 від дня списання коштів з кредитного рахунку до дати повного погашення Кредиту. При цьому, незалежно від кількості днів, що пройшло від дня закінчення останнього Періоду сплати до дня остаточного погашення Кредиту, винагорода сплачується у вищевказаному розмірі. Нарахування винагороди на прострочену заборгованість по Кредитному договору не проводиться. При непогашенні Кредиту в строки, зазначені п.п. 2.3.3, 7.1, 7.1.1, 7.1.2 цього договору, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми Кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченої сумі Кредиту нараховується пеня відповідно до п. 4.1. з дати виникнення простроченої заборгованості. Позичальник має право сплатити щомісячний платіж достроково, при цьому нарахування відсотків здійснюється в порядку, передбаченому пп 3.3, 3.10 кредитного договору. У випадку, якщо дата погашення Кредиту й/або сплати відсотків за користування Кредитом, винагороди, пені випадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в операційний день, що передує вихідному або святковому дням. При достроковому (як повному, так і частковому) погашенні кредиту Позичальник додатково сплачує Банку за користування кредитом відсотки, зазначені у п. 7.5 від суми кредиту, що погашається достроково. Строк внесення Позичальником суми процентів - до останньої дати наступного Періоду сплати. У випадку повного погашення заборгованості за кредитом дані проценти сплачується Позичальником одночасно з останнім платежем по Кредиту в порядку згідно п.3.2 (розділ 3 кредитного договору).

Розділом 7 кредитного договору сторони погодили наступне.

Банк зобов`язується надані Позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 01.11.07. по 01.11.12. включно, у вигляді не поновлюваної лінії (далі Кредит) у розмірі 85150,00 євро, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 0.84% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі суми 0.20% від суми виданого кредиту щомісяця в Період сплати, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі суми 3,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, що підлягає зарахуванню на рахунок 61112906900008 (МФО 305299), відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п 3.10. кредитного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 договору. Періодом сплати вважати період з "14" по "20" число кожного місяця. Погашення заборгованості за ним договором (за винятком винагороди, що сплачуються в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: Щомісяця в Період сплати Позичальник сплачує відсотки, розраховані відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.4, винагороди розрахованої відповідно до п, п. 1.1.3.7 договору. Погашення кредиту провадиться в строки відповідно до Графіка погашення кредиту. Забезпеченням виконання Позичальником зобов`язань за кредитним договором виступає іпотека нежилих приміщень № 1, № 2 (групи приміщень № 101), № 1 (групи приміщень № 102) (в літ А), загальною площею 39,30 кв.м, які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Урицького, б. 40, а також всі інші види застави, іпотеки, поруки й т.п., надані Банку з метою забезпечення зобов`язань за даним договором. При порушенні Позичальником зобов`язань із погашення Кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 3.00% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 75 гривень. При достроковому (як повному, так і частковому) погашенні кредиту Позичальник додатково сплачує Банку за користування кредитом 2,00% від суми кредиту, що погашається достроково.

При порушення Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань за кредитним договором більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф у розмірі 250 грн + 5% від суми позову (п. 5.4, п. 4.3 кредитного договору).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з нормами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідачем та третіми особами не заперечено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши Позичальнику кредит.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позичальник не виконав своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором в частині повернення кредиту, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 77358,53 євро, з яких: 62262,44 євро заборгованості за тілом кредиту, 10353,06 євро заборгованості за відсотками, 4743,03 євро заборгованості з комісії.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що у зв`язку з невиконанням позичальником - ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором в частині повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії, у нього виникла заборгованість у розмірі 77358,53 євро, з яких: 62262,44 євро заборгованості за тілом кредиту, 10353,06 євро заборгованості за відсотками, 4743,03 євро заборгованості з комісії.

Відповідачем та третьою особою під час розгляду справи не було надано будь-яких заперечень щодо вказаних розмірів заборгованості за кредитними договорами, в тому числі щодо сум заборгованості та правильності нарахування процентів за користування кредитом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

01.11.07. між позивачем (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки нежилих приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою Катериною Вікторівною, та зареєстрованим в реєстрі № 331.

Відповідно до п. 33.3 іпотечного договору в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно (Предмет іпотеки), а саме: нежилі приміщення № 1, № 2 (групи приміщень № 101), № 1 (групи приміщень № 102) (в літ А), загальною площею 39,30 кв.м, які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 . Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності а підставі Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 15.10.07., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 2860 та зареєстрованого в Київському міському БТІ 22.10.07. та внесено в реєстрову книгу за реєстровим номером № 1580-11. Сторони визначили, що вартість Предмета іпотеки складає 99470,00 грн.

Пунктом 33.2 Договору іпотеки сторони узгодили, що іпотекою забезпечується виконання зобов`язань Позичальника за кредитним договором від 01.11.07. № № KIR0GA0000040п.

При частковому виконанні Іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором іпотека зберігається у початковому обсязі (п. 15 Договору іпотеки).

Відповідно до п. 16.7.1 Договору іпотеки Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов`язань за кредитним договором, вони не будуть виконані.

Згідно з п. 18.13 Договору іпотеки якщо Іпотекодержатель у випадку порушення Іпотекодавцем умов кредитного договору набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки, він може використати таке право у випадках: затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10%; несплати Іпотекодавцем більше однієї виплати, яка перевищує 5% суми кредиту; іншого істотного порушення умов кредитного договору.

У разі невиконання зобов`язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ЦК України). Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1. ст. 590 ЦК України).

Частиною 6 статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

У відповідності до частини 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Згідно з статтею 11 вищевказаного Закону, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням.

Згідно ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Якщо предметом іпотеки є два або більше об`єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об`єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, 05.07.18. зареєстровано право приватної власності Приватного підприємства "Дари України" на нежилі приміщення № 1, № 2 (групи приміщень № 101), № 1 (групи приміщень № 102) (в літ А), загальною площею 39,30 кв.м, які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 .

У відповідності до ст. 23 ЗУ "Про іпотеку", частинами 1 та 2 якої унормовано, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.

Отже, у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно.

Враховуючи те, що Приватне підприємство "Дари України" набуло право власності на нерухоме майно, обтяжене іпотекою, у зв`язку з чим набув статусу іпотекодавця у порядку статті 23 Закону України Про іпотеку .

Також суд зазначає, що 04.02.19. набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування", яким, зокрема, викладено в новій редакції ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень до вказаного Закону України цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Отже, з огляду на викладене, норми ст. 38 Закону України "Про іпотеку" підлягають застосуванню до спірних правовідносин в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування".

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах). У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на дату винесення рішення), реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього закону.

Матеріали справи не містять доказів задоволення іпотекодавцем, вимог позивача, як іпотекодержателя, та передання предмета іпотеки у рахунок погашення заборгованості третьої особи-1 по означеному договору в добровільному порядку.

Відтак, враховуючи положення ст. 33, 35 та 39 Закону України "Про іпотеку", позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки позивач у позовних вимогах просив визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, ціна предмета іпотеки в даному випадку, згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку", в рішенні суду не зазначається. Визначення ціни предмета іпотеки в разі його реалізації на прилюдних торгах здійснюється при примусовому виконанні.

У відповідності до приписів ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перед Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) за кредитним договором № KIR0GA0000040п від 01.11.07. в розмірі 77.358,53 євро, що станом на 22.04.19. згідно офіційного курсу НБУ становить 2.337.056,58 грн., та складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 62.262,44 євро, заборгованості за відсотками в сумі 10.353,06 євро, заборгованості з комісії в сумі 4.743,03 євро, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нежилих приміщень від 01.11.07., укладеним між Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою К.В. та зареєстрованим за № 331, а саме: нежилі приміщення № 1, № 2 (групи приміщень № 101), № 1 (групи приміщень № 102) в літ. А, загальною площею 39,30 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

3 . Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

4. Стягнути з Приватного підприємства "Дари України" (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, б. 10/10; ідентифікаційний код 25641674) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) витрати по сплаті судового збору в сумі 35.055 (тридцять п`ять тисяч п`ятдесят п`ять) грн. 85 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 24.09.19.

Суддя Т.М. Ващенко