Постанова

від 13.09.2019 по справі 17/495-08

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 17/495-08

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Волковицької Н. О.,

за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,

за участю представників сторін:

позивача - Грицай В. А., Карпенко В. В.,

відповідача - не з`явився,

третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Заїка І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрос"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 (судді: Іоннікова І. А., Чорна Л. В., Кравчук Г. А.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрос"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБ-Суми",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Сумської міської ради,

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У липні 2008 Товариство з обмеженою відповідальністю "Макрос" (далі - ТОВ "Макрос") звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБ-Суми" (далі - ТОВ "СТБ-Суми"), в якій просило визнати за ТОВ "Макрос" право приватної власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення та спорудження, розташовані в районі Голубих озер "Екстрім пляж" в місті Суми, що визначені у технічному паспорті, складеному 20.03.2008 комунальним підприємством "Сумське міське бюро технічної інвентаризації".

1.2. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що на підставі договору про спільну діяльність, укладеного між ТОВ "Макрос" і ТОВ "СТБ-Суми" були проведені будівельні роботи, внаслідок яких були побудовані нежитлові приміщення. Комунальне підприємство "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" видало на збудовані нежитлові приміщення технічний паспорт. Однак, відповідач заперечує проти права власності позивача, вважаючи, що внаслідок укладення договору про спільну діяльність, відповідач набув право власності спільно з позивачем на побудовані нежитлові приміщення. Посилаючись на статтю 392 Цивільного кодексу України, позивач вважав, що його права та інтереси можуть бути захищені судом шляхом визнання права власності на побудовані нежитлові приміщення.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 31.07.2008 позов ТОВ "Макрос" задоволено, визнано за ТОВ "Макрос" право приватної власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення та спорудження, розташовані в районі Голубих озер "Екстрім пляж" в місті Суми, що визначені в технічному паспорті, складеному 20.03.2008 комунальним підприємством "Сумське міське бюро технічної інвентаризації".

2.2. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обмежень щодо набуття ТОВ "Макрос" права власності на збудовані нежитлові приміщення та спорудження не встановлено, в укладеному договорі про сіпльну діяльність не зазначено набуття спільної власності з відповідачем, тому позивач є власником нежитлових приміщень та споруджень в районі Голубих озер "Екстрім пляж" в місті Суми.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 апеляційну скаргу Сумської міської ради на рішення господарського суду Сумської області 31.07.2008 у справі №17/495-08 задоволено. Рішення господарського суду Сумської області від 31.07.2008 у справі №17/495-08 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Макрос" на користь Сумської міської ради 2643,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

3.2. Суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи відсутні дозвільні документи на виконання будівельних робіт, докази, які підтверджують прийняття в експлуатацію спірних нежитлових приміщень, документи, які засвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщені нежитлові приміщення, а також відсутній договір про спільну діяльність, на який позивач посилається у позовній заяві. Рішенням суду у справі № 920/70/18 встановлено, що договір особистого строкового сервітуту не відповідає вимогам законодавства щодо надання в користування земельної ділянки. Рішенням суду у справі № 5021/630/12 встановлено обставини самовільного зайняття ТОВ "Макрос" земельної ділянки шляхом розміщення тимчасових споруд за відсутності рішення Сумської міської ради про передачу цієї земельної ділянки ТОВ "Макрос" у власність або у користування. Посилаючись на положення статей 328, 331, 392 Цивільного кодексу України, статтю 29 Закону України "Про планування і забудову територій", Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджене наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 05.12.2000 № 3273, Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 923, судом констатовано, що у ТОВ "Макрос" не виникло право власності на нежитлові приміщення, розташовані в районі Голубих озер "Екстрім пляж" в місті Суми, а тому позивач безпідставно звернувся до суду з позовом про визнання права власності.

4. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

4.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося ТОВ "Макрос" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019, рішення Господарського суду Сумської області від 31.07.2008 залишити без змін.

Скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова не відповідає основним засадам судочинства та ухвалена без додержання принципу верховенства права та рівності сторін перед законом і судом. Зазначає, що ухвалення судом оскаржуваної постанови після спливу 11 років з моменту ухвалення рішення судом першої інстанції, не відповідає практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, принципу юридичної визначеності. Крім того, ТОВ "Макрос" зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо порушення прав Сумської міської ради, наслідком чого є неправильне застосування норм пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

4.2. Сумська міська рада надала відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу ТОВ "Макрос" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 залишити без змін, посилаючись на те, що скаржником не зазначено, які норми права порушено судом апеляційної інстанції при винесенні постанови, всі доводи зводяться до заперечення підстав, з яких Харківський апеляційний суд поновив Сумській міській раді строк на апеляційне оскарження рішення місцевого суду. Разом із тим, ТОВ "Макрос" жодних доводів на обґрунтування законності рішення господарського суду не наводить.

5. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

5.1. Судом першої інстанції зазначено, що між ТОВ "Макрос" та ТОВ "СТБ-Суми" з метою об`єднання власних зусиль та майна для досягнення спільної господарської мети - будівництва приміщень та споруд, використання їх в торгівельній та розважальній діяльності за адресою: м. Суми, р-н Голубих озер "Екстрім пляж", укладений договір про спільну діяльність.

Відповідно умов договору відповідач зобов`язувався в порядку та в строки, передбачені договором здійснювати дії щодо досягнення мети договору, а також брати участь у фінансуванні та отриманні необхідних документів, щодо ведення будівництва. При цьому судом констатовано, що внаслідок будівництва споруд, згідно проведеної технічної інвентаризації від 20.03.2008, здійсненої комунальним підприємством "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" збудовані наступні нежитлові приміщення: літ. "А" Прохідна -19,8 кв.м., літ. "Б" Будинок для відпочинку - 40,7 кв.м., літ. "В" Склад - 20,9 кв.м., літ. "Г" Магазин - 21,8 кв.м., літ. "Д" Вбиральня - 4,2 кв.м., літ. "Е" Навіс - 16,5 кв.м., літ. "Ж" Навіс - 14,5 кв.м., літ. "З" Навіс - 14,5 кв.м., літ. "И" Навіс - 14,5 кв.м., літ. "К" Навіс - 14,5 кв.м., літ. "Л" Навіс - 14,5 кв.м., літ. "М" Навіс - 14,5 кв.м., літ. "О" Навіс - 14,5 кв.м., літ. "П" Навіс - 14,5 кв.м., літ. "Р" - Навіс - 14,5 кв.м., літ. "С" Навіс - 14,5 кв.м., літ. "Т" Навіс - 14,5 кв.м., літ. "У" Навіс - 27,6 кв.м., літ. "Х" Навіс - 8,3 кв.м., літ. "Ц" Навіс - 32,9 кв.м., літ. "Ч" Навіс - 15,0 кв.м.; № 1 Ворота - 9,9 кв.м., № 2 Огорожа - 224,4 кв.м., № 3 Огорожа - 165,0 кв.м., № І Гірка - 1 шт., № ІІ Роздягалка - 1 шт., № ІІІ - Роздягалка - 1 шт., № ІV Роздягалка - 1 шт., № V Роздягалка - 1 шт., навіс "а", навіс "б".

5.2. Суд першої інстанції дійшов висновку, що твердження відповідача щодо набуття сторонами договору про спільну діяльність права спільної власності на нежитлові приміщення не відповідає приписам чинного законодавства України, зокрема, ст. 328 Цивільного кодексу України. Суд виходив з того, що у даному випадку обмежень щодо набуття позивачем права власності на збудоване нежитлове приміщення та спорудження, яке розташоване за адресою: м. Суми, р-н голубих озер "Екстрім пляж" не встановлено. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що в укладеному договорі про спільну діяльність не зазначено набуття спільної власності відповідачем на результат діяльності.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Макрос" є власником нежитлових приміщень та спорудження в районі Голубих озер "Екстрім пляж".

5.3. Сумська міська рада в 2018 році звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду Сумської області від 31.07.2008 у справі №17/495-08 та прийняти нове рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Макрос" у задоволенні позову відмовити. Здійснити розподіл судових витрат, понесених Сумською міською радою у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

5.4. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сумської міської ради на рішення господарського суду Сумської області від 31.07. 2018 у справі №17/495-08.

5.5. Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Харківський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті "Голос України" №185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

5.6. Харківський апеляційний господарський суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, ч. 6 ст. 174 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" 04.10.2018 передав до Північного апеляційного господарського суду справу №17/495-08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрос" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТБ-Суми" про визнання права власності.

5.7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сумської міської ради на рішення господарського суду Сумської області від 31.07.2018 у справі №17/495-08. Зобов`язано Сумську міську раду надати Північному апеляційному господарському суду через канцелярію суду правове та документальне обґрунтування наявності правового зв`язку між сторонами у справі та скаржником, порушення його прав оскаржуваним рішенням суду, станом на час прийняття оскаржуваного рішення.

5.8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 виправлено описки, допущені в ухвалах Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 та від 26.11.2018 у справі №17/495-08.

5.9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 прийнято апеляційну скаргу Сумської міської ради на рішення господарського суду Сумської області від 31.07.2008 у справі №17/495-08 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду.

5.10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 у справі №17/495-08 залучено до участі у справі Сумську міську раду у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. При цьому колегія суддів виходила з того, що оскаржуване рішення суду може вплинути на права і обов`язки Сумської міської ради, оскільки вона є органом, уповноваженим власником земельної ділянки під фактично самовільно збудованим об`єктом нерухомого майна, а тому рішення суду у даній справі стосується прав Сумської міської ради, яка не була залучена до участі у справі. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залучення Сумської міської ради як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

5.11. Судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги встановлено, що в матеріалах справи відсутні дозвільні документи на виконання будівельних робіт, докази на підтвердження прийняття в експлуатацію спірних нежитлових приміщень, документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщені нежитлові приміщення. Крім того, в матеріалах справи відсутній договір про спільну діяльність, укладений між позивачем та відповідачем (його відсутність підтвердив і позивач).

Посилаючись на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 у справі № 5021/630/12, суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ "Макрос" здійснив самовільне зайняття земельної ділянки, а тому дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Сумської міської ради.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

6.2. З 15.12.2017 набув чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

6.3. Відповідно до підпункту 13 пункту 1 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції від 03.10.2017 судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

6.4. Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

6.5. Згідно із статтею 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

З урахуванням припису абз.7 п. 2 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при апеляційному оскарженні судових рішень місцевих господарських судів, прийнятих до набрання чинності цим Законом, застосовуються, зокрема, правила частини другої статті 93 Господарського процесуального кодексу (у редакції, яка була чинною на час прийняття таких рішень) щодо можливості відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги лише протягом трьох місяців з дня прийняття оскаржуваного судового рішення. Проте це правило не поширюється на апеляційне оскарження прийнятих до набрання чинності Законом України Про судоустрій і статус суддів судових рішень місцевих господарських судів особами, які не брали участі у справі і стосовно яких господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, оскільки Господарський процесуальний кодекс до набрання чинності названим Законом відповідним особам не надавалося право апеляційного оскарження судових рішень і щодо них не застосовувався присічний тримісячний строк подання апеляційної скарги (п.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

6.6. Водночас з матеріалів справи вбачається, що Сумська міська рада звернулася у 2018 році з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Сумської області від 31.07.2008 у справі №17/495-08, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення)

6.7. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сумської міської ради на рішення господарського суду Сумської області від 31.07.2008 у справі №17/495-08. При цьому судом апеляційної інстанції не вирішено питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, а вчинено процесуальні дії поза межами процесуальних строків.

6.8. Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

6.9. Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

6.10. Відповідно до частин 3,4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на апеляційне оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

6.11. Виходячи зі змісту наведених норм, суд апеляційної інстанції при відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою поза межами строків, установлених законодавством для оскарження судових рішень в апеляційному порядку, повинен вирішити питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, навівши мотиви такого поновлення з вказівкою на поважність причин пропуску такого строку. Оскільки Сумська міська рада не брала участі у справі та звернулася з апеляційною скаргою поза межами встановленого строку на апеляційне оскарження судових рішень, суд апеляційної інстанції при відкритті апеляційного провадження одночасно повинен був установити, чи оскаржуваним рішенням вирішено питання щодо прав, інтересів та/чи обов`язків такої особи, та з урахуванням цього вирішити питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження.

6.12. Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

6.13. Колегія суддів звертає увагу на те, що в даному контексті також слід враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, згідно з якою правова система багатьох країн передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими (рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, пункт 41, від 03.04.2008).

6.14 При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі Устименко проти України (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, пункт 41, від 29.10.2015).

6.15. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу Сумської міської ради на рішення господарського суду Сумської області від 31.07.2008 у справі №17/495-08 без поновлення строку на апеляційне оскарження, порушив вимоги процесуального законодавства, передбачені статтями 119, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

7. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.3. За викладених обставин оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не може вважатися законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції на новий розгляд зі стадії відкриття апеляційного провадження.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрос" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № 17/495-08 скасувати, справу направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді В. А. Зуєв

Н. О. Волковицька