Рішення

від 31.07.2008 по справі 17/495-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.07.08 Справа № 17/495-08.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Макрос , м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СТБ-Суми , м. Суми

про визнання права власності.

Суддя Коваленко О.В.

Представники:

Від позивача: Мазнєва С.Г.

Від відповідача: не з`явився

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд визнати за ним право приватної власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення та спорудження, розташовані в районі Голубих озер Екстрім пляж в м. Суми, технічна характеристика яких визначена у технічному паспорті, згідно до проведеної технічної інвентаризації від 20 березня 2008 року, здійсненої комунальним підприємством Сумське міське бюро технічної інвентаризації .

Відповідач в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази по справі, суд встановив.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Макрос та Товариством з обмеженою відповідальністю СТБ-Суми з метою об`єднання власних зусиль та майна для досягнення спільної господарської мети - будівництва приміщень та споруд, використання їх в торгівельній та розважальній діяльності за адресою: м. Суми, р-н Голубих озер Екстрім пляж укладений договір про спільну діяльність.

Відповідно умов договору відповідач зобов`язувався в порядку та в строки, передбачені договором здійснювати дії щодо досягнення мети договору, а також брати участь у фінансуванні та отриманні необхідних документів, щодо ведення будівництва.

Внаслідок будівництва споруд, згідно проведеної технічної інвентаризації від 20 березня 2008 року, здійсненої комунальним підприємством Сумське міське бюро технічної інвентаризації збудовані наступні нежитлові приміщення: літ. А Прохідна -19,8 кв.м., літ. Б Будинок для відпочинку - 40,7 кв.м., літ. В Склад - 20,9 кв.м., літ. Г Магазин - 21,8 кв.м., літ. Д Вбиральня - 4,2 кв.м., літ. Е Навіс - 16,5 кв.м., літ. Ж Навіс - 14,5 кв.м., літ. З Навіс - 14,5 кв.м., літ. И Навіс - 14,5 кв.м., літ. К Навіс - 14,5 кв.м., літ. Л Навіс - 14,5 кв.м., літ. М Навіс - 14,5 кв.м., літ. О Навіс - 14,5 кв.м., літ. П Навіс - 14,5 кв.м., літ. Р - Навіс - 14,5 кв.м., літ. С Навіс - 14,5 кв.м., літ. Т Навіс - 14,5 кв.м., літ. У Навіс - 27,6 кв.м., літ. Х Навіс - 8,3 кв.м., літ. Ц Навіс - 32,9 кв.м., літ. Ч Навіс - 15,0 кв.м.; № 1 Ворота - 9,9 кв.м., № 2 Огорожа - 224,4 кв.м., № 3 Огорожа - 165,0 кв.м., № І Гірка - 1 шт., № ІІ Роздягалка - 1 шт., № ІІІ - Роздягалка - 1 шт., № ІV Роздягалка - 1 шт., № V Роздягалка - 1 шт., навіс а , навіс б .

Однак, відповідач заперечує проти права власності позивача, вважаючи, що в силу укладеного між ними договору про спільну діяльність, відповідач набув право спільної власності з позивачем на реконструйоване приміщення.

Дослідивши обставини справи, суд доходить висновку, що дане твердження не відповідає приписам чинного законодавства України, зокрема, ст. 328 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набутті права власності не встановлена судом.

У даному випадку обмежень щодо набуття позивачем права власності на збудоване нежитлове приміщення та спорудження, яке розташоване за адресою: м. Суми, р-н голубих озер Екстрім пляж , судом не встановлено. Крім того, в укладеному договорі про спільну діяльність не зазначено набуття спільної власності відповідачем на результат діяльності.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю Макрос є власником нежитлових приміщень та спорудження в районі Голубих озер Екстрім пляж .

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч. 2 вказаної статті ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено визнання права.

Ч. 1 ст. 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до п.5 Листа вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов`язані із здійсненням права власності та його захистом вказано, що судовий захист права власності та майнових інтересів власників - осіб, названих у статті 1 АПК (далі-підприємства і організації), здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності підприємств і організацій, зокрема визнання недійсними актами державних та інших органів, що порушують майнові та охоронювані законом інтереси підприємств і організацій.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється у відповідності до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказам Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5, відповідно до якого така державна реєстрація прав власності здійснюється на підставі право встановлюваних документів. У відповідності до листа Міністерства юстиції України від 19.10.2007 року № 19-39-827, саме рішення суду є право встановлюваним документом у разі визнання права власності судом, та саме рішення суду подається для державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, при цьому документи, що підтверджують прийняття нерухомого майна до експлуатації, не вимагаються.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що матеріалами справи підтверджується факт знаходження нерухомого майна у власності позивача, тому вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і такими, підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44-49 ГПК України судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Макрос право приватної власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення та спорудження, розташовані в районі Голубих озер Екстрім пляж в місті Суми, що визначені в технічному паспорті, складеному 20 березня 2008 року комунальним підприємством Сумське міське бюро технічної інвентаризації (40030, м. Суми, вул. Садова, 33, і.к. ЄДРПОУ 03352478).

Суддя О.В. КОВАЛЕНКО