Ухвала

від 24.09.2019 по справі 120/3027/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

24 вересня 2019 р. Справа № 120/3027/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, перевіривши матеріали позовної заяви Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "СУПРЕМА" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

19.09.2019 року до суду надійшла позовна заява Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "СУПРЕМА" про стягнення адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в сумі 43633,33 грн. та нарахованої пені за прострочення терміну сплати санкції в сумі 3848,46 грн.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

У відповідності до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, в тому числі, чи подано позов у строк, установлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзац 2 частини 2 цієї ж статті визначає, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Частина 4 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" визначає, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Проте, стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення строків їх сплати в судовому порядку здійснюється в межах строків звернення, встановлених процесуальним законом - статтею 122 КАС України.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03 лютого 2015 року по справі N 820/10328/13-а.

Як видно із позовної заяви, позивач просить стягнути з ПП "СУПРЕМА" адміністративно-господарські санкції за 2018 рік (в тому числі нараховану пеню за прострочення терміну сплати санкцій), згідно поданого підприємством "Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік" за формою N 10-ПІ, затвердженою наказом Мінпраці України від 10.02.2007 року № 42.

Враховуючи те, що сума адміністративно-господарських санкцій підлягає сплаті на розрахункові рахунки Фонду соціального захисту інвалідів, який, в свою чергу, встановивши, що станом на 15.04.2019 року такі кошти підприємством не сплачені, то Фонд має право на звернення до суду з позовом про їх стягнення починаючи з 16.04.2019 року у відповідності до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці України від 15.05.2007 року № 223. У той же час, позовна заява подана до суду лише 19.09.2019 року (дата надходження позову - вх. № 46426/19), тобто з пропуском тримісячного строку для звернення до суду, встановленого абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України, за відсутності заяви про поновлення строку звернення до суду.

Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У той же час клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку позивачем не надано.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Ілхан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey N 22277/93).

Відтак, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу. Такий правовий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 по справі № 804/401/17 (К/9901/11172/18).

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовну заяву Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 16, 171, 256, 293 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "СУПРЕМА" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути виявлені недоліки шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску такого строку.

3. Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович