Рішення

від 23.09.2019 по справі 400/1906/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 р. № 400/1906/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області, вул. Ватутіна, 5, с. Новоолександрівка, Братський район, Миколаївська область, 55480

про:визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення від 18.03.2019 р. №3 та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Новоолександрівської сільської ради (далі - відповідач) з вимогами (з урахуванням ухвали суду від 23.09.2019р.):

- визнати протиправним та скасувати рішення ХХХХ сесії сьомого скликання Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області від 18.03.2019р. №3 "Про відмову в затвердженні проекту землеустрою громадянину ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності в межах території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області;

- стягнути з Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області на користь позивача судовий збір, сплачений при зверненні до суду в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Позивач в обгунтування позовних вимог зазначив, що відповідач протиправно відмовив йому в затвердженні проекту землеустрою. Підставою для відмови в затвердженні проекту землеустрою є невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Статтею 118 Земельного кодексу України чітко визначені підстави для відмови в затвердженні відповідного проекту землеустрою. Позивачем до заяви про затвердження такого проекту надано всі необхідні документи визначені ст.122 вказаного кодексу. Оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте всупереч нормам діючого законодавства, а порушені права позивача підлягають поновленню.

Відповідач заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Відповідач зазначив, що твердження позивача про те, що на його заяву від 11.10.2018 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою , не було надано відповідь, не відповідають дійсності. За вихідним № 365 від 07.11.2018 р. позивачу було надано відповідь про те , що його клопотання буде розглянуто на черговій сесії сільської ради , яка відбудеться 26.12.2018 р. Після подання позивачем повідомлення - заяви 06.12.2018 р. йому було повторно повідомлено про час розгляду клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Стаття 116 Земельного кодексу України серед підстав набуття громадянами права власності та права користування земельними ділянками комунальної власності передбачає як рішення органів місцевого самоврядування так і результати аукціону. Відповідач вважає, що він має право обирати яким способом діяти в межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України. Рішення про надання земельної ділянки в оренду за результатами аукціону прийнято в межах повноважень відповідача та в відповідності до закон. Тому відмова в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність для фермерського господарства, на думку відповідача, є правомірною.

Ухвалою суду від 15.07.2019 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.09.2019 року провадження по справі в частині позовних вимог закрито.

Позивач просив суд розглянути справу за його відсутності.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 11.10.2018 року звернуся до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства, площею 9,1154га ріллі, кадастровий номер 4821483000:04:000:0125, яка розташована в межах Новоолексаандрівської сільської ради Братського району Миколаївської області для подальшого надання земельної ділянки у власність.

До даної заяви позивачем було надано нотаріально завірену копію диплома про здобуття освіти за кваліфікацією агроном, викопіювання з кадастрової карти(плану), завірену копію паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду.

Відповідач отримав заяву позивача 11.10.2018р., яка зареєстрована за вх. № 181.

Відповідачем, як зазначає позивач в позові, не було надано на його заяву жодної відповіді в установлений законом строк. Позивачем в свою чергу було укладено з ТОВ ВОЛЯ договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної вище земельної ділянки, яка знаходиться в межах Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області, про що повідомлено відповідача згідно повідомлення-заяви від 04.12.2018 року, яку як вбачається з реєстрації вхідного номера 228 отримано відповідачем 06.12.2018 року.

В подальшому на замовлення позивача спеціалізованим суб`єктом ТОВ Воля було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області, який було погоджено згідно висновку державної експертизи від 11.02.2019р. № 1125/82-19. Вказаний проект землеустрою було надано на адресу відповідача для затвердження.

Згідно рішення від 18.03.2019р. №3 ХХХХ сесії сьомого скликання Ноовоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області, позивачу відмовлено у затвердженні поданого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі її у власність, з посиланням на те, що вказана земельна ділянка буде надана в оренду шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону рішенням №5 від 26 грудня 2018 року XXXVIII сесії.

Позивач вважає вказане рішення №3 від 18.03.2019 року відповідача незаконним, необгрунтованим, тому звернувся до суду з відповідним позовом.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд виходить з такого.

У відповідності до абзацу 1 частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч.2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень визначених ст.122 цього кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

У свою чергу, ч.1 ст. 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до ч.4 ст. 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в ч. 1-3 цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (ч.5 ст. 186-1 ЗК України).

Згідно з ч.6 ст. 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельні ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів і прийнятих згідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною 8 ст. 186-1 ЗК України передбачено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельні ділянки органами, зазначеними в ч.І-3 цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в ч.1-3 цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження. Таким чином, ст. 186-1 ЗК України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути прийняті територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.

Суд ззаначає, що ст. 186-1 ЗК України не передбачено можливості направлення проекту землеустрою на доопрацювання без складення висновку про відмову в затвердженні проекту землеустрою листом про розгляд заяви, як це було зроблено відповідачем по справі. При цьому, суд зауважує, що у розумінні ч.6 ст. 186-1 ЗК України підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою є невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відповідно до ч.3 ст.123 Земельного кодексу України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Стаття 118 Земельного кодексу України не містить переліку підстав, за яких особі може бути відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо земельної ділянки і наданні її у власність. Частина 9 вказаної статті лише вказує, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду, що й було зроблено позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до заяви про затвердження проекту землеустрою надано усі необхідні документи, в тому числі і ті, що дають право позивачу на відповідну земельну ділянку. З цих підстав, суд дійшов висновку протиправність відмови відповідача відносно відмови позивачу в затвердженні відповідного проекту.

Також, суд зазначає, що зміст статей 118, 122 Земельного кодексу України свідчить про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України. Таким чином, вимога про визнання протиправним та скасування відповідного рішення сільської ради є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Як вказано у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Таким правовим актом в даному випадку є Земельний кодекс України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відновленням порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 відповідно до статті 118 Земельного кодексу України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 205, 241-243, 246, 250, 255, 262, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Новоолександрівської сільської ради Братського району миколаївської області (вул. Ватутіна, 5, с. Новоолександрівка, Братський район, Миколаївська область, 55480, код ЄДРПОУ 04376015) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення ХХХХ сесії сьомого скликання Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області від 18.03.2019р. №3 "Про відмову в затвердженні проекту землеустрою громадянину ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності в межах території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

3. Зобов`язати Новоолександрівську сільську раду Братського району Миколаївської області (код ЄДРПОУ 04376015) повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у власність для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новоолександрівської сільської ради Братського району миколаївської області (вул. Ватутіна, 5, с. Новоолександрівка, Братський район, Миколаївська область, 55480, код ЄДРПОУ 04376015) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений квитанцією від 10.07.2019р.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов