Постанова

від 27.11.2019 по справі 400/1906/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/1906/19 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Єщенка О.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області та з урахуванням закриття провадження в частині позову просив визнати протиправним та скасувати рішення ХХХХ сесії сьомого скликання Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області від 18 березня 2019 року №3 "Про відмову в затвердженні проекту землеустрою громадянину ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства із земель комунальної власності в межах території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області та зобов`язати відповідача повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 11 жовтня 2018 року звернуся до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства, площею 9,1154га ріллі, кадастровий номер 4821483000:04:000:0125, яка розташована в межах Новоолексаандрівської сільської ради Братського району Миколаївської області, для подальшого надання земельної ділянки у власність.

До даної заяви позивачем було надано нотаріально завірену копію диплома про здобуття освіти за кваліфікацією агроном, викопіювання з кадастрової карти(плану), завірену копію паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду.

Відповідач отримав заяву позивача 11 жовтня 2018 року, яка зареєстрована за вх. № 181.

Відповідачем, не було надано на його заяву жодної відповіді в установлений законом строк, внаслідок чого позивачем за власною ініціативою було укладено з ТОВ ВОЛЯ договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної вище земельної ділянки, яка знаходиться в межах Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області, про що повідомлено відповідача згідно повідомлення-заяви від 04 грудня 2018 року, яку, як вбачається з реєстрації вхідного номера 228, отримано відповідачем 06 грудня 2018 року.

В подальшому на замовлення позивача спеціалізованим суб`єктом ТОВ Воля було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах території Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області, який було погоджено згідно висновку державної експертизи від 11 лютого 2019 року № 1125/82-19. Вказаний проект землеустрою було надано на адресу відповідача для затвердження.

Згідно рішення від 18 березня 2019 року №3 ХХХХ сесії сьомого скликання Ноовоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області, позивачу відмовлено у затвердженні поданого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі її у власність з посиланням на те, що вказана земельна ділянка буде надана в оренду шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону рішенням №5 від 26 грудня 2018 року XXXVIII сесії.

Відмова в затвердженні поданого проекту землеустрою і стала підставою для звернення з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до заяви про затвердження проекту землеустрою надано усі необхідні документи, в тому числі і ті, що дають право позивачу на відповідну земельну ділянку. Також суд зазначав, що зміст статей 118, 122 Земельного кодексу України свідчить про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України. Таким чином, вимога про визнання протиправним та скасування відповідного рішення сільської ради є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову правильними, водночас, не може погодитись з мотивуванням такого висновку з огляду на таке.

Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Положеннями ст.118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як було вищезазначено, позивач 11 жовтня 2018 року звернуся до відповідача з заявою (зареєстрована за вх.№ 181) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства, у відповідь на яку в місячний строк відповідачем не було прийнято відповідного рішення (про надання дозволу або відмову в наданні).

З огляду на відсутність вказаного рішення позивачем у відповідності до абз.3 ч.7 ст.118 ЗК України обґрунтовано за власною ініціативою було укладено з ТОВ ВОЛЯ договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної вище земельної ділянки.

Вказаний проект було розроблено та погоджено згідно висновку державної експертизи від 11 лютого 2019 року № 1125/82-19 і надано відповідачу для затвердження.

Відповідно до ч.9 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Положеннями ст.186 КАС України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій";

надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;

проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

З наведеного вбачається, що діючим законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови в затвердженні проектній документації, а саме - невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що спірним рішення відповідача було відмовлено в затвердженні поданого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства та передачі її у власність, оскільки вказана земельна ділянка буде надана в оренду шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону.

Колегія суддів зазначає, що вказана обставина не передбачена законодавством, як підстава для відмови в затвердженні поданого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тобто спірна відмова є безпідставною, а тому саме з цих підстав даний адміністративний позов належить до задоволення.

При цьому, висновки суду першої інстанції з приводу того, що позивачем до заяви про затвердження проекту землеустрою надано усі необхідні документи, в тому числі і ті, що дають право позивачу на відповідну земельну ділянку, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказані обставини не були спірними під час розгляду проектної документації та не слугували підставою для оскаржуваної відмови в затвердженні проектної документації.

Також, колегія суддів вважає не релевантними посилання суду першої інстанції на ту обставину, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, враховуючи ту обставину, що процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, водночас спірні правовідносини стосуються саме затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу, тобто правовідносини стосуються хронологічно та функціонально іншої (наступної) стадії отримання позивачем у власність відповідної земельної ділянки.

Крім того, статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Колегія суддів наголошує, що з огляду на наведені норми, відповідач при виконанні рішення суду щодо зобов`язання повторного розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу, повинен враховувати і мотивувальну частину даного рішення з відповідними висновками суду апеляційної інстанції

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, за змістом ідентичні викладеним у відзиві на позов, та ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

Також, доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішенні, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для відмови в задоволенні позову.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині у викладеній редакції.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року - змінити в мотивувальній частині у викладеній редакції. В решті рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Єщенко О.В. Шевчук О.А.