Рішення

від 23.09.2019 по справі 420/2839/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2839/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю Портова вагоноремонтна компанія про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 65469, 59 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ Портова вагоноремонтна компанія про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 65469, 59 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що згідно Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік, наданого до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників на ТОВ Портова вагоноремонтна компанія склала 10 осіб. У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, проте його не було створено.

У позовній заяві позивач, посилаючись на положення п.3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 N 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за 1442/11722, п.3.4 Інструкції щодо заповнення форми звітності N10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Мінпраці України від 10.02.2007 року №42 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 13.02.2007 року за №117/13384 вказує, що кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю дорівнює одному. Відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій сума відрахувань за 1 нестворене робоче місце становить 64655,00 грн.

Отже, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не виконав норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом звітного 2018 року.

Позивач зазначає, що всупереч ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні відповідач не сплатив самостійно в строк до 15 квітня 2018 року, адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Несплата штрафних санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів на рахунки органів Державного казначейства в дохід Державного бюджету України завдає істотної шкоди інтересам держави, так як підриває правову та економічну основу соціального захисту населення з реалізації конституційних прав і свобод громадян.

У позові зазначено, що станом на 06.05.2019 року відповідач повинен сплатити й пеню, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, що становить 814,59 грн.

Зважаючи на вищевикладене, позивач просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Портова вагоноремонтна компанія суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 64655,00 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 814,59 грн.

Ухвалою суду від 13.05.2019 року позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову.

23.05.2019 року позивач надав до суду клопотання про повторну перевірку зарахування судового збору до бюджету.

Повторно перевіривши зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у розмірі 1921 грн., згідно платіжного доручення № 35 від 06.05.2019 року, яке позивач додав до позову, суддею встановлено його зарахування до бюджету.

Ухвалою суду від 31.05.2019 року судом прийнято до розгляду позовну заяву Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ «Портова вагоноремонтна компанія» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 65469,59 грн. та відкрито провадження в адміністративній справі, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

24.04.2019 року (вх. №22476/19) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками, згідно переліку, наведеного у ньому (а.с23-44).

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що доводи позивача є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права з огляду на наступне.

Як вказує відповідач, ТОВ Портова вагоноремонтна компанія 05.03.2019 подано до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік за формою № 10-ПІ, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 10 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 1 особа.

З посиланням на положення ст.ст.18-20 Закону України Про основи соціально захищеності інвалідів в Україні , ст.218 Господарського кодексу України, Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, п.3.3 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів , затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007, п.4 ч.3 ст.50 Закону України Про зайнятість населення , п.5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України 05.12.2016 № 1476) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520, відповідач вказує, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Як зазначає відповідач, з приписів ч.2 ст. 18 Закону №875 вбачається, що до обов`язків органів державної служби зайнятості законодавцем віднесена організація працевлаштування інвалідів, бо саме з цією метою роботодавці зобов`язані надавати державній службі зайнятості відповідну інформацію. Таким чином, передбачена ч.1ст.20 Закону №875 міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону №875, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або 2) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п`ятої статті 19 Закону №875, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

У відзиві зазначено, що відповідачем протягом 2018 та 2019 року подавалася звітність, зокрема, Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за формою 3-ПН, за посадою бухгалтер, слюсар з ремонту рухомого складу, електрозварник та прибиральник. З березня 2018 року у відповідача була потреба лише у технічному персоналі - електрозварниках та слюсарях з ремонту рухомого складу. Однак, центром зайнятості на підприємство не направлялися для працевлаштування інваліди.

Як стверджує відповідач, ним на адресу Южненської міської філії Одеського обласного центру зайнятості лист від 28.03.2019 № 15 про надання Інформації стосовно перебування на обліку в центрі зайнятості протягом 2018 року особи з обмеженими можливостями за професіями електрозварник та слюсар з ремонту рухомого складу з місяцем проживання м. Южне і прилеглими населеними пунктами. Листом Южненської міської філії Одеського обласного центру зайнятості від 04.04.2019 № 319/27/01 повідомлено, що протягом 2018 року на обліку перебувало 29 безробітних осіб з інвалідністю незалежно від їх місця реєстрації, але осіб з вищезазначеними професіями не було. Про вказані обставини відповідачем повідомлено позивача листом від 09.04.2019 № ПВРК-02/23, однак вказаний лист залишений позивачем без розгляду.

Таким чином, зазначено у відзиві, відповідачем у 2018 році виконані вимоги Закону №875 щодо вжиття всіх передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення правопорушення у сфері господарювання, що виключає застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

01.07.2019 року (вх. №23469/19) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив разом із додатками, згідно переліку, наведеного у ній (а.с.45-64).

Так, позивачем у відповіді на відзив зазначено про необґрунтованість доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, оскільки у звітах форми з 3-ПН відсутня позначка інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та не у всіх звітах наявний штам про його прийняття центром зайнятості.

Станом на 23.09.2019 року заперечень до суду не надходило.

Ухвалою суду від 30.07.2019 року судом:

- доручено Лиманській районній філії Одеського обласного центру зайнятості надати до суду протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали відомості стосовно того, чи надавало ТОВ Портова вагоноремонтна компанія у 2018 році до центру зайнятості звітність № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі - форма № 3-ПН), в тому числі, про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця людей з інвалідністю із доказами на їх підтвердження (у разі надання - належним чином засвідчені копії відповідних звітів);

- доручено Южненській міській філії Одеського обласного центру зайнятості надати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали відомості стосовно того, чи надавало ТОВ Портова вагоноремонтна компанія у 2018 році до центру зайнятості звітність № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі - форма № 3-ПН), в тому числі, про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця людей з інвалідністю із доказами на їх підтвердження (у разі надання - належним чином засвідчені копії відповідних звітів).

- зупинено провадження по справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ Портова вагоноремонтна компанія про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 65469, 59 грн. до надходження відповідей на доручення.

20.08.2019 року (вх. №29851/19) від Южненської міської філії Одеського обласного центру зайнятості до суду надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 30.07.2019 року, в якому зазначено, що у 2018 році ТОВ Портова вагоноремонтна компанія надавало до центру зайнятості звітність № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» . До вказаного листа також додано звітність № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» від 30.01.2018 року та від 21.09.2018 року.

03.09.2019 року (вх. №ЕП/6394/19) від Лиманської районної філії Одеського обласного центру зайнятості до суду надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 30.07.2019 року, в якому зазначено, що у 2018 році ТОВ Портова вагоноремонтна компанія не надавало до центру зайнятості звітність № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» .

Ухвалою суду від 23.09.2019 року поновлено провадження по справі №420/2839/18, оскільки відпали обставини, які слугували підставою для зупинення провадження по справі.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Частиною 10 статті 120 КАС України визначено, що зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що провадження у справі відкрито 31.05.2019 року, 30.07.2019 року - провадження у справі зупинено та 23.09.2019 року - провадження у справі поновлено та зважаючи на положення ч.1, ч.6, ч.10 ст.120 КАС України, дана справа розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у межах строку, визначеного приписами КАС України, а саме: 23.09.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судам встановлено наступні факти та обставини.

Позивач відповідно до Положення про Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи - Фонду соціального захисту інвалідів. Одним із покладених на відділення Фонду завдань є збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (п.6 Положення).

Згідно приписів ч.9 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (надалі - Закон № 875-ХІІ, Закон), підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Судом встановлено, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Портова вагоноремонтна компанія (код ЄДРПОУ 41233117) зареєстровано як юридична особа 24.03.2017 року та знаходиться за адресою: 67543, Одеська обл., Лиманський район, село Визирка, вул. Олексія Ставніцера, буд.60, корп.2, прим. 26/7.

Згідно довідки Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 05.02.2019 року за № 12574 товариство з обмеженою відповідальністю Портова вагоноремонтна компанія (код ЄДРПОУ 41233117) зареєстрований в Одеському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів ( а.с.12).

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз.1 п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70 (далі - Положення №70), звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що ТОВ Портова вагоноремонтна компанія складено звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік за формою № 10-ПІ, який зареєстровано в Одеському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 05.03.2018 року за вхідним №5048 (а.с.8).

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства,організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Тобто, відповідною нормою для підприємств, установ, організацій, зокрема, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю.

У поданому до позивача звіті за формою 10-ПІ за 2018 рік, відповідач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2018 році становила 10 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 1 особи; фонд оплати праці штатних працівників - 1293,10 грн., та середньорічна заробітна плата штатного працівника - 129310 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 64655 грн.

Таким чином, відповідач самостійно у поданому ним звіті визначив суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 64655грн.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

З аналізу вищенаведених норм ст.18, ст.19 Закону № 875-ХІІ, вбачається, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. У той же час підприємство зобов`язане створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Отже, закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - осіб з інвалідністю.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня 2018 року у справі № 819/639/17.

При цьому, Законом № 875-ХІІ також визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такого інваліда.

З огляду на викладене, обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу субсидіарно покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Разом з тим, як вбачається з приписів частини третьої статті 18 Закону № 875, до обов`язків органів державної служби зайнятості законодавцем віднесена організація працевлаштування осіб з інвалідністю, бо саме з цією метою роботодавці зобов`язані надавати державній службі зайнятості відповідну інформацію.

Відповідно до частини 3 статті 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» №5067 (далі - Закон № 5067) визначено, що роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону № 5067 наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 року затверджено форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" (далі - Наказ № 316).

Відповідно до приписів пункту 2.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, (у редакції чинній до 07.02.2017) форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії (й).

Згідно з приписами пункту 5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, (у редакції чинній з 07.02.2017) форма N 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

В контексті прийнятого Закону № 5067 та затвердженого Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й) (до 07.02.2017 року), а починаючи з 07.02.2017 року - не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії.

З огляду на вищезазначене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і, водночас, запитом про направлення на підприємство осіб для працевлаштування.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що законодавством встановлено обов`язок роботодавця створити робочі місця для осіб з інвалідністю відповідно до нормативу та подавати, інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості.

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

При цьому, згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17 встановлено, що якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у визначений строк з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Тобто, передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово (або декілька разів на рік) подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 10 робочих днів (до 07.02.2017 року) та 3 робочих днів (з 07.02.2017 року) з дати відкриття вакансії, він виконав свій обов`язок щодо звітування своєчасно та в повному обсязі.

Таким чином, до обов`язків роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування, крім створення відповідних робочих місць, відноситься також надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування, і саме подання такої інформації (звітність форми № 3-ПН) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й) (у період до 07.02.2017 року) та не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії (починаючи з 07.02.2017 року) може свідчити про вчинення роботодавцем усіх дій, необхідних дій для працевлаштування осіб з інвалідністю і, відповідно, про наявність підстав для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» . Будь-які інші дії роботодавців не виправдовують та не звільняють від відповідальності за порушення правил господарської діяльності.

Відтак, у справах цієї категорії визначальним є дослідження факту подання роботодавцями звітності форми № 3-ПН.

Таким чином, неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду України від 9 липня 2013 року та 19 листопада 2013 року (справи №№ 21-200а13, 21-397а13 відповідно), у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі 825/1276/18 та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.

В свою чергу, суд зазначає, що доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця, звіт форми № 3-ПН, що подається у порядку, визначеному наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 року.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16.

Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Як вбачається з наданого на виконання ухвали суду листа Южненської міської філії Одеського міського центру зайнятості, ТОВ Портова вагоноремонтна компанія у 2018 році подавало до центру зайнятості звітності форми 3-ПН «Інформацію про попит на робочу силу (вакансії)» , в тому числі про створення робочих місць для працевлаштування людей з інвалідністю та про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця людей з інвалідністю (а.с.72).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ Портова вагоноремонтна компанія у 2018 році інформувало центр зайнятості про наявність вільних робочих місць та потребу у направленні відповідачу центром зайнятості осіб з інвалідністю для працевлаштування.

Вказані обставини також не були спростовані позивачем під час розгляду даної адміністративної справи.

Вказані обставини дають підстави для висновку про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні та належне інформування центру зайнятості про наявність вільного одного робочого місця та потребу у направленні йому центром зайнятості інваліда для працевлаштування, а тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року по справі № 820/2287/17, провадження № К/9901/20476/18.

Вищезазначений висновок Верховного Суду в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

При цьому суд не приймає до уваги доводи представника позивача, які викладені у відповіді на відзив щодо відсутності у звітах форми з 3-ПН позначка інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , оскільки за формою звітності форми з 3-ПН вказана позначка зазначається за бажанням .

Також, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо того, що не у всіх звітах форми з 3-ПН наявний штам про його прийняття центром зайнятості, оскільки копії відповідних звітів надані в тому числі і Южненською міською філією Одеського міського центру.

Таким чином, з огляду на вищевказане у своїй сукупності, в такому випадку відповідач як учасник господарських відносин вжив усіх залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто, здійснив заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до ТОВ Портова вагоноремонтна компанія адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, з огляду на викладене позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю Портова вагоноремонтна компанія про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 65469, 59 грн. не підлягають задоволенню.

В силу приписів ст.139 КАС України, судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 120, 139, 241-246, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю Портова вагоноремонтна компанія про стягнення адміністративно-господарських санкцій 64655,00 грн. та пені у сумі 814,59 грн. - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (65104, м.Одеса, вул.Канатна, 83, код ЄДРПОУ 337984056).

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Портова вагоноремонтна компанія (67543, Одеська обл., Лиманський район, село Визирка, вул. Олексія Ставніцера, буд.60, корп.2, прим. 26/7, код ЄДРПОУ 41233117).

Суддя Корой С.М.

.