Постанова

від 13.11.2019 по справі 420/2839/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/2839/19

Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 23 вересня 2019 року

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Запорожана Д.В, Осіпова Ю.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року, у справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Портова вагоноремонтна компанія" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И Л А:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів(далі по тексту - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Портова вагоноремонтна компанія» (далі по тексту - ТОВ «Портова вагоноремонтна компанія» , відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 65469, 59 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно «Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2018 рік, наданого до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників на ТОВ «Портова вагоноремонтна компанія» склала 10 осіб. У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, проте його не було створено. Отже, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не виконав норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом звітного 2018 року.

Зважаючи на вищевикладене, позивач просить суд стягнути з ТОВ«Портова вагоноремонтна компанія» суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 64655,00 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 814,59 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято без об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, у зв`язку з чим просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

У своїх доводах апелянт зазначає, що згідно «Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2018 рік, наданого до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників на ТОВ «Портова вагоноремонтна компанія» склала 10 осіб. У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, проте його не було створено, що є підставою для відповідальності. Позивач вважає, що рішення суду не відповідає вимогам законодавства, з огляду на зазначене апелянт просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Судова колегія вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Портова вагоноремонтна компанія» (код ЄДРПОУ 41233117) зареєстровано як юридична особа 24.03.2017 року та знаходиться за адресою: 67543, Одеська обл., Лиманський район, село Визирка, вул. Олексія Ставніцера, буд.60, корп.2, прим. 26/7.

Згідно довідки Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 05.02.2019 року за № 12574 товариство з обмеженою відповідальністю «Портова вагоноремонтна компанія» (код ЄДРПОУ 41233117) зареєстрований в Одеському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів ( а.с.12).

Судом встановлено, що ТОВ «Портова вагоноремонтна компанія» складено звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік за формою № 10-ПІ, який зареєстровано в Одеському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 05.03.2018 року за вхідним №5048 (а.с.8).

У поданому до позивача звіті за формою 10-ПІ за 2018 рік, відповідач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2018 році становила 10 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 1 особи; фонд оплати праці штатних працівників - 1293,10 грн., та середньорічна заробітна плата штатного працівника - 129310 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 64655 грн.

Зважаючи на те, що несплата штрафних санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів на рахунки органів Державного казначейства в дохід Державного бюджету України завдає істотної шкоди інтересам держави, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем виконано вимоги щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та належне інформування центру зайнятості про наявність вільного одного робочого місця та потребу у направленні йому центром зайнятості інваліда для працевлаштування, а тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ, (далі по тексту - Закон №875-ХІІ) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст.18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч. 1 цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

За змістом статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

На виконання пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі - Наказ №316). В контексті прийнятого Закону №5067 та затвердженого Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії )» на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на матеріали справи, ТОВ «Портова вагоноремонтна компанія» складено звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік за формою № 10-ПІ, який зареєстровано в Одеському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 05.03.2018 року за вхідним №5048 (а.с.8).

У поданому до позивача звіті за формою 10-ПІ за 2018 рік, відповідач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2018 році становила 10 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 1 особи; фонд оплати праці штатних працівників - 1293,10 грн., та середньорічна заробітна плата штатного працівника - 129310 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 64655 грн.

Періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа № 806/1368/17.

Також суд апеляційної інстанції наголошує, що доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є звіт форми № 3-ПН.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 2 травня 2018 року у справі № 804/8007/16.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи з наданого на виконання ухвали суду листа вбачається , що до Южненської міської філії Одеського міського центру зайнятості, ТОВ «Портова вагоноремонтна компанія» у 2018 році подавало до центру зайнятості звітності форми 3-ПН «Інформацію про попит на робочу силу (вакансії)» , в тому числі про створення робочих місць для працевлаштування людей з інвалідністю та про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця людей з інвалідністю (а.с.72).

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що ТОВ «Портова вагоноремонтна компанія» у 2018 році інформувало центр зайнятості про наявність вільних робочих місць та потребу у направленні відповідачу центром зайнятості осіб з інвалідністю для працевлаштування.

Таким чином, вищевикладені обставини дають підстави для висновку про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та належне інформування центру зайнятості про наявність вільного одного робочого місця та потребу у направленні йому центром зайнятості інваліда для працевлаштування, а тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року по справі № 820/2287/17, провадження № К/9901/20476/18.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до ТОВ «Портова вагоноремонтна компанія» адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.

З урахуванням встановлених фактів, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно відмовлено в задоволенні позовних вимоги позивача. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, з огляду на викладене позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Портова вагоноремонтна компанія» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у сумі 65469, 59 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Запорожан Д.В. Осіпов Ю.В.