Рішення

від 19.09.2019 по справі 580/2084/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року справа № 580/2084/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Паламаря П.Г.,

за участю секретаря: Трегулова Б.Л.,

представника позивача - Савченка С.В. (за ордером),

представників відповідачів - Самофал М.С., Кірсанової Н.І.(за довіреністю),

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Хлистунівської сільської ради про визнання протиправним та скасувати рішення і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131), Хлистунівської сільської ради (19533, Черкаська область, Городищенський район, село Хлистунівка, вул. Центральна, 1), в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, оформлене наказом від 19.04.2019 № 23-1214/14-19-СГ про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хлистунівської сільської ради Городищенського району Черкаської області за межами населеного пункту;

-зобов`язати Хлистунівську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хлистунівської сільської ради Городищенського Черкаської області за межами населеного пункту;

-зобов`язати Хлистунівську сільську раду надати звіт про виконання судового рішення не пізніше 30 днів з дня набрання рішення законної сили.

04.09.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження.

10.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Обгруновуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач безпідставно відмовив у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, аргументуючи свою позицію тим, що відмова є законною та обґрунтованою, прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Зазначено, що 17.07.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 71203888000:02:001:0914 зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та є комунальною власність Хлистунівської сільської ради, а тому повноваження щодо розпорядження вказаною ділянкою у Головного управління на даний час відсутні.

Дослідивши подані документи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 по справі №2340/3686/18, зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 11.04.2018 вх. К-3196/0/94-18 та прийняти рішення про надання або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у адміністративних межах Хлистунівської сільської ради Городищенського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Після набрання законної сили вказаного вище рішення суду було розглянуто клопотання ОСОБА_1 та прийнято наказ від 19.04.2019 № 23-1214/14-19-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Не погоджуючися з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст. 22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

При цьому, п. "а" ч.3 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною 4 ст. 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 вказаного Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Вказана норма кореспондується із положеннями ч. 3 ст. 123 ЗК України, за якою відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із наведених правових норм Земельного кодексу України вбачається, що підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою.

Виходячи з аналізу вказаних законодавчих положень у системному їх зв`язку, суд приходить до висновку, що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Судом досліджено подані графічні матеріалами, на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки з чого вбачається, що останні містять необхідні дані, що дозволяють визначити місце розташування земельної ділянки по відношенню до навколишньої території та меж адміністративно-територіальних утворень для встановлення відповідності місця розташування об`єкта.

Таким чином, позивач, при зверненні до відповідача з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, подав всі необхідні та належні документи, передбачені нормами Земельного кодексу України.

Проте, відповідач протиправно відмовив позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

При чому, відповідно до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" розпорядження є актом Кабінету Міністрів України, який видається з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань, а тому посилання на такі документи як на підставу для унормування порядку отримання позиції органу місцевого самоврядування щодо проекту землеустрою є необґрунтованими.

У то й же час, 17.07.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 71203888000:02:001:0914 зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та є комунальною власність Хлистунівської сільської ради, а тому повноваження щодо розпорядження вказаною ділянкою у Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області відсутні, оскільки розпорядження землями територіальних громад на підставі ст. 12 Земельного кодексу України є повноваженнями сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Щодо вимоги зобов`язати Хлистунівську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хлистунівської сільської ради Городищенського Черкаської області за межами населеного пункту суд зазначає.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Судом встановлено, що заява ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хлистунівської сільської ради Городищенського району Черкаської області за межами населеного пункту подана до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській область.

При цьому, з 17.07.2019 бажана земельна ділянка є комунальною власність Хлистунівської сільської ради, заява до якої про надання позивачу земельної ділянки у власність не надходила.

Таким чином, вимога щодо зобов`язання Хлистунівської сільської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою не підлягає до задоволення, оскільки порушено процедуру звернення до розпорядника земельними ділянками визначеної ЗК України.

Що ж стосується посилання представника позивача про процесуальне правонаступництво Хлистунівської сільської ради то дане твердження не заслуговує на увагу, оскільки не узгоджується з нормами Цивільного кодексу України щодо визначення правонаступництва.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 77, 241-246, 255, 295, 370 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 19.04.2019 № 23-1214/14-19-СГ.

У задоволенні вимог іншої частини позову відмовити

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 24.09.2019