Постанова

від 24.09.2019 по справі 810/5107/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/5107/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря: Гайворонського В.М.

розглянувши у судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року, суддя Панченко Н.Д., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Жуківської сільської ради Згурівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жуківської сільської ради Згурівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення Жуківської сільської ради Згурівського району Київської області "Про надання згоди на приєднання до Березанської об`єднаної територіальної громади" від 30 серпня 2018 року № 233-26-УІІ в повному обсязі, як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства України та порушує охоронювані законом права, свободи та законні інтереси позивача.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, порушуючи вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", прийняв рішення про надання згоди на добровільне приєднання села Жуківка Жуківської сільської ради Згурівського району Київської області до Березанської об`єднаної територіальної громади міста Березань Київської області.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням Жуківської сільської ради Згурівського району Київської області від 02.08.2018 року №5 "Про пропозицію щодо ініціювання добровільного приєднання до територіальної громади міста обласного значення Березань та її громадське обговорення" (розпорядження відповідача №5) ініційовано добровільне приєднання Жуківської сільської територіальної громади Згурівського району Київської області (села Жуківка) до Березанської міської територіальної громади Київської області (далі - добровільне приєднання) (п.1 розпорядження) (а.с.14).

Згідно з пунктом 2 розпорядження відповідача від 02.08.2018 року №5, на громадське обговорення винесено питання добровільного приєднання.

Зі змісту протоколу громадських обговорень щодо добровільного об`єднання громад від 09 серпня 2018 року, який міститься в матеріалах справи (а.с.15-20) вбачається, що на обговоренні було наявне повне недотримання етики і сільський голова припинив слухання. До протоколу громадського обговорення, яке відбулося 23.08.2018 року, приєднаний список жителів територіальної громади, які взяли участь в обговоренні питання про добровільне приєднання.

Згідно з пунктом 8 Порядку проведення громадських обговорень, в ході громадських обговорень ведеться протокол, в якому фіксуються всі пропозиції (зауваження).

За результатами громадського обговорення 23.08.2018 року питання добровільного приєднання був складений протокол. Звіт, передбачений пунктом 9 Порядку проведення громадських обговорень, не складався у зв`язку із відсутністю конкретних пропозиції (зауважень) - громадське обговорення було припинено через недотримання етики та порядку.

Зі змісту протоколу двадцять п`ятої позачергової сесії Жуківської сільської ради Згурівського району Київської області сьомого скликання від 17.08.2018 року (а.с. 92-99) вбачається, що пунктом 15 розглядалося питання про добровільне приєднання, за результатами розгляду якого було прийнято рішення №232-25-УІ "Про надання згоди на приєднання до Березанської об`єднаної територіальної громади" (а.с.100).

Рішення відповідача від 17.08.2018 року №232-25-УІ "Про надання згоди на приєднання до Березанської об`єднаної територіальної громади" було зупинено розпорядженням відповідача від 23.08.2018 року № 7 "Про зупинення рішення сільської ради" (а.с.30). Крім того, вказаним розпорядженням скликано двадцять шосту позачергову сесію Жуківської сільської ради сьомого скликання на 30.08.2018 року.

На двадцять п`ятій позачерговій сесії Жуківської сільської ради Згурівського району Київської області сьомого скликання, яка відбулася 30.08.2018 року (а.с.107-109), розглядалося питання про добровільне приєднання, за результатами розгляду якого було прийнято рішення №233-26-УІ "Про надання згоди на приєднання до Березанської об`єднаної територіальної громади" (а.с.110).

Позивач не погоджується із рішення Жуківської сільської ради Згурівського району Київської області "Про надання згоди на приєднання до Березанської об`єднаної територіальної громади" від 30 серпня 2018 року № 233-26-УІІ, вважаючи його протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 140 Конституції України: місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України .

Стаття 2 Закону України Про місцеве самоврядування в України від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР): місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 4 Закону №280/97-ВР: місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Статті 6 Закону №280/97-ВР: первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.

Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об`єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об`єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.

Частина 1 статті 10 Закону №280/97-ВР: сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Стаття 25 Закону №280/97-ВР: сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Стаття 26 Закону №280/97-ВР: виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 1) затвердження регламенту ради; 2) утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій; 3) утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; 4) обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом; 5) затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання; 6) утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради .

Частина 1 статті 46 Закону №280/97-ВР: сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частина 4 статті 46 Закону №280/97-ВР: наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Частина 5 статті 46 Закону №280/97-ВР: сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частина 6 статті 46 Закону №280/97-ВР: у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради .

Частина 7 статті 46 Закону №280/97-ВР: сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Частина 9 статті 46 Закону №280/97-ВР: у разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб`єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

Частина 10 статті 46 Закону №280/97-ВР: рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Частина 11 статті 46 Закону №280/97-ВР: сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.

Частина 12 статті 46 Закону №280/97-ВР: сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Частина 13 статті 46 Закону №280/97-ВР: пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Частина 14 статті 46 Закону №280/97-ВР: не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.

Частина 15 статті 46 Закону №280/97-ВР: порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Частина 16 статті 46 Закону №280/97-ВР: протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

Стаття 1 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад №157-VIII від 05 лютого 2015 року (далі - Закон №157-VIII): цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад.

Стаття 2 Закону №157-VIII: добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) конституційності та законності; 2) добровільності; 3) економічної ефективності; 4) державної підтримки; 5) повсюдності місцевого самоврядування; 6) прозорості та відкритості; 7) відповідальності.

Стаття 4 Закону №157-VIII: добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: 1) у складі об`єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування; 2) територія об`єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об`єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об`єдналися; 3) об`єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області; 4) при прийнятті рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об`єднаної територіальної громади; 5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об`єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об`єднання.

Адміністративним центром об`єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об`єднаної територіальної громади.

Добровільне об`єднання територіальних громад не призводить до зміни статусу населених пунктів як сільської чи міської місцевості.

Найменування об`єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром.

Частина 1 статті 5 Закону №157-VIII: ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

Частина 3 статті 5 Закону №157-VIII: сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи.

Частина 4 статті 5 Закону №157-VIII: порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.

Стаття 6 Закону №157-VIII: сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об`єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади.

Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди.

У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об`єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію.

Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об`єднується.

Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об`єднання територіальних громад.

Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад.

Пункти 1-3 частини 1 статті 7 Закону №157-VIII: проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити: 1) перелік територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об`єднаної територіальної громади та її найменування; 3) план організаційних заходів щодо добровільного об`єднання територіальних громад.

Частина 2 статті 7 Закону №157-VIII: сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 60 днів проведення обов`язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад.

Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення.

Частина 3 статті 7 Закону №157-VIII: схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад у п`ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України. Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення.

Частиною 4 статті 7 Закону про об`єднання передбачено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.

Частина 5 статті 7 Закону №157-VIII, у разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об`єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об`єднання територіальних громад.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, з норм Закону про об`єднання вбачається, що об`єднана територіальна громада вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад та за наявності висновку, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації.

У матеріалах справи наявні копії рішень прилеглих до Жуківської сільської ради Згурівського району Київської області сільських рад, які надали згоду на добровільне приєднання до Березанської міської ради Київської області, а також копії рішень Березанської міської ради Київської області про добровільне їх приєднання.

Недрянська сільська рада Баришівського району Київської області рішенням від 15.06.2018 року № 168-21-07, Садівська сільська рада Баришівського району Київської області рішенням від 21.06.2018 року № 245-41-07, Лехнівська сільська рада Баришівського району Київської області рішенням від 05.07.2018 року № 165-27-07, Ярешківська сільська рада Київської області рішенням від 27.07.2018 року № 206-24-07, Пилипчанська сільська рада Баришівського району Київської області рішенням від 10.08.2018 року № 168-20-07 надали згоду на добровільне приєднання до територіальної громади міста обласного значення Березань.

Березанська міська рада Київської області (сьомого скликання) рішеннями від 09.10.2018 року №№ 578-56-УІІ, 579-56-УІІ, 580-56-УІІ, 581-56-УІІ, 582-56-УІІ вирішила добровільно приєднати вказані вище сільські ради.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було дотримано порядок приєднання до об`єднаної територіальної громади міста Березань Київської області.

Щодо тієї обставини, що відповідачем не приведено у відповідність до Закону України від 19.02.2017 року № 1851-УІІІ порядок проведення громадських обговорень, колегія суддів зазначає.

Законом України від 19.02.2017 року № 1851-УІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільного приєднання територіальних громад" (далі - Закон), серед іншого, доповнено Закон про добровільне приєднання розділом ІІ-1 "Порядок добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад". Як вбачається зі змісту Закону, він конкретизує механізм ініціювання та подальших дій у разі розгляду територіальною громадою питання про добровільне приєднання до об`єднаних територіальних громад.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Зі змісту Порядку проведення громадських обговорень вбачається, що вказаний Порядок не суперечить нормам Закону, а тому наявність/відсутність змін до нього у зв`язку із прийняттям Закону не є визначальними для встановлення факту правомірності/неправомірності дій відповідача, що вірно було зазначено судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Пилипенко О.Є.

Постанову виготовлено: 24 вересня 2019 року.