Ухвала

від 23.09.2019 по справі 240/310/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 вересня 2019 року

Київ

справа №240/310/19

адміністративне провадження №К/9901/26364/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області та Державної фіскальної служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області, Державної фіскальної служби України про скасування вимоги про сплату боргу та рішення,

УСТАНОВИВ:

13 вересня 2019 року Головне управління ДФС у Житомирській області та Державна фіскальна служба України звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року у вказаній вище справі, предметом розгляду якої є правомірність прийняття відповідачами вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17 вересня 2018 року №Ф-656-17 на суму 7990,97 грн та рішення про результати розгляду скарги від 26 листопада 2018 року №38314/6/99-99-11-02-02-25, якою визнано вказану вимогу чинною.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року відкрито провадження у справі та встановлено, що ця справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Головне управління ДФС у Житомирській області та Державна фіскальна служба України не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, оскаржили їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі відповідачі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просять ухвалені ними судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за вказаною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Тобто, особи, які беруть участь у справі, можуть скористатися правом на їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених процесуальним законом випадках.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Водночас, такий перелік не є вичерпним.

Так, зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у зазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Системний аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави до висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, чітко передбачених КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.

Правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права під час вирішення даної справи є очевидним і не викликає розумних сумнівів.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Житомирській області та Державної фіскальної служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області, Державної фіскальної служби України про скасування вимоги про сплату боргу та рішення.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх