Рішення

від 18.09.2019 по справі 914/807/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2019 Справа № 914/807/19

За позовом: Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська вода", м. Львів

до відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Львів

про стягнення 260 697, 33 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: Деркач О. Р. - представник;

від відповідача-1: не з`явився.

від відповідача-2: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська вода" та до ОСОБА_1 про стягнення 260 697, 33 грн.

Ухвалою суду від 27.06.2019 було відкрито провадження у справі № 914/807/19 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 29.07.2019.

У зв`язку з неявкою представників сторін в підготовче засідання 29.07.2019, відповідною ухвалою суду підготовче засідання було відкладено на 12.08.2019.

Представник позивача у підготовче засідання 12.08.2019 з`явився. Представники відповідачів у підготовче засідання не з`явилися, на адресу суду повернулися конверти з ухвалами суду від 27.06.2019, які було скеровано відповідачам. Ухвалою суду від 12.08.2019 підготовче засідання відкладено на 21.08.2019.

У підготовче засідання 21.08.2019 представник позивача з`явився. Представники відповідачів у підготовче засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Ухвалою суду від 21.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.09.2019.

Представник позивача у судове засідання 09.09.2019 з`явився. Представник відповідача-1 у судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав клопотання про передачу справи № 914/807/19 за підсудністю до Господарського суду міста Києва, у зв`язку із зміною з 28.08.2019 місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська вода". Представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалою від 09.09.2019 суд відхилив клопотання відповідача-1 про передачу справи за підсудністю та відклав розгляд справи по суті на 18.09.2019.

Представник позивача у судове засідання 18.09.2019 з`явився, позовні вимоги підтримав.

Представники відповідачів - 1 та 2 у судове засідання 18.09.2019 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, відзиву на позов не подали.

У клопотанні представника відповідача-1 про передачу справи до іншого суду зазначено адресу для листування з ТзОВ Львівська вода - м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 44, оф. 52, куди й надсилалась ухвала суду від 09.09.2019, яка була вручена представнику відповідача-1 16.09.2019, що вбачається з відстеження відповідного поштового відправлення на інтернет-сторінці Укрпошти.

З метою підготовки матеріалів, необхідних для вирішення питання про відкриття провадження у справі, 26.04.2019 суд звертався до Адресно-довідкового бюро у м. Львові з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , відповідно до ч.ч. 6-7 ст. 176 ГПК України. 21.05.2019 на адресу суду надійшла відповідь з інформацією про те, що вказана особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , куди і скеровувались ухвали господарського суду рекомендованими листами з повідомленням про вручення, які повернуті на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Згідно приписів п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011р. №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (Аналогічної позиції дотримується Верховний суд у постанові від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 18.09.2019 розглянуто справу по суті та оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська вода" (надалі - відповідач-1) та до ОСОБА_1 (надалі - відповідач-2) про стягнення 260 697, 33 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що 28.09.2018 відповідачем-1 через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "Куб". Позивач зазначає, що вказана анкета-заява та Умови за своєю правовою природою є договором приєднання, підписання якого свідчить про укладення між відповідачем-1 та позивачем кредитного договору.

Відповідно до п. 3.2.8.1. зазначених Умов, банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит куб" для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни.

У п.п. 1.2. та 1.3. заявки погоджено надання кредиту в розмірі 300 000 грн на 12 місяців з дати видачі коштів клієнту.

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві.

Позивач стверджує, що на підставі укладеного з відповідачем-1 договору, 28.09.2018 він перерахував на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти в розмірі 300 000 грн.

Між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки від 20.09.2018 № POR1537444169115, шляхом його підписання електронними цифровими підписами сторін 28.09.2018.

Предметом вказаного договору поруки є надання поруки відповідачем-2 перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8. "Кредит куб" Умов та правил надання банківських послуг.

Позивач зазначає, що в порушення відповідних умов кредитного договору та приписів законодавства відповідач-1 не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду із вимогою про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитом в розмірі 260 697, 33 грн.

Позиція відповідачів - 1 та 2.

Відповідачі відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представили, позовні вимоги не заперечили, доказів повернення кредитних коштів не подали.

Обставини справи встановлені судом.

28.09.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівська вода" через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано за допомогою електронного цифрового підпису анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "Куб"(надалі - заява), відповідно до якої клієнт приєднується до розділу 3.2.8 вказаних Умов та правил, що розміщені на сайті банку http://pb.ua. Вказана заява та Умови разом складають кредитний договір між банком та клієнтом.

Істотними умовами кредитного договору, зокрема, є: вид кредиту - строковий; розмір кредиту - 300 000 грн; строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів клієнту; комісія за користування кредитом - 1,8 % в місяць від початкового розміру кредиту; порядок погашення заборгованості за кредитом - щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в який було надано кредит, включно із цим числом; графік погашення кредиту надається у додатку 1 до заяви та доступний клієнту у системі Приват24 для бізнесу (п. п. 1.2. - 1.5. заяви про приєднання).

Згідно п. 3.2.8.1. Умов, банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит куб" для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Відповідно до п. 3.2.8.2. Умов, розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуги, складає від 50 000 до 1 000 000 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору від 28.09.2018, АТ КБ Приватбанк перерахувало на поточний рахунок ТзОВ Львівська вода (відповідачу-1) кредитні кошти у сумі 300 000, 00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи меморіальним ордером від 28.09.2018.

Згідно п. 3.2.8.3.1 Умов, повернення кредиту здійснюється щомісячно шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві. Клієнт доручає банку щомісячно в терміни, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих в банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту (п. 3.2.8.3.1.3 Умов).

28.09.2018 між АТ КБ "Приватбанк" (кредитором) та ОСОБА_1 (поручителем) було укладено договір поруки від 20.09.2018 № POR1537444169115, шляхом його підписання електронними цифровими підписами сторін 28.09.2018, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань ТзОВ Львівська вода (боржника), які випливають з кредитного договору (Угода 1).

Відповідно до п. 1.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користуванням кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно п. 1.5. договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою 1 , боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 4.1 договору, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору.

Судом встановлено, що ТзОВ Львівська вода в порушення умов кредитного договору, вчасно та в повному обсязі не повернуло кредитних коштів позивачу. Як вбачається із виписок по рахунку відповідача-1, а також наданого позивачем розрахунку заборгованості, у відповідача-1 наявна заборгованість за кредитом у загальній сумі 260 697, 33 грн.

З метою досудового врегулювання спору, на виконання вимог п. 3.2.8.3.1.3. Умов, позивач надсилав на адресу відповідачів повідомлення від 18.02.2019 про необхідність погашення простроченої заборгованості, у строк протягом п`яти днів з моменту отримання повідомлення, однак таке повідомлення було залишене відповідачами без відповіді та задоволення.

Таким чином, у зв`язку з простроченням відповідачем-1 грошового зобов`язання з повернення кредиту, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідачів як солідарних боржників 260 697, 33 грн основної заборгованості за кредитом.

Приймаючи до розгляду позовну заяву у даній справі, суд дійшов висновку про те, що даний спір належить до юрисдикції господарського суду з огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду наведену у постанові від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц, в якій зазначено що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII, господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Відтак, з 15 грудня 2017 року у випадку об`єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов`язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов`язання.

Норми права та мотиви з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається із заяви про приєднання до умов та правил надання послуг Куб від 28.09.2018, клієнт - ТзОВ Львівська вода (відповідач-1) приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил, що розміщені на сайті банку http://pb.ua, в результаті чого уклав із банком кредитний договір.

За умовами ч. 2 ст. 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти . До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

У відповідності до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

У відповідності із ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції, однак відповідачі доводів позовної заяви не спростували, доказів погашення чи відсутності заборгованості не представили.

Дослідивши матеріали справи та представлені докази суд встановив, що позивачем доведено підставність своїх позовних вимог та наявність у відповідачів непогашеної заборгованості згідно кредитного договору в розмірі 260 697, 33 грн. Зокрема, вказана сума заборгованості підтверджується випискою по рахунку відповідача-1, а також розрахунком представленим позивачем.

З огляду на те, що відповідачами не виконано передбаченого договором та законом обов`язку щодо виконання умов кредитного договору, чим було порушено право позивача на одержання коштів, позивач, з метою захисту свого порушеного права, вправі вимагати солідарного стягнення з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 260 697, 33 грн заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При поданні позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3 910, 46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено в п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Оскільки спір виник з вини відповідачів, судові витрати позивача, відповідно до ст. 129 ГПК України, необхідно покласти на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська вода (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 114, код ЄДРПОУ 41199247) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 260 697, 33 грн заборгованості за кредитом.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівська вода (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 114, код ЄДРПОУ 41199247) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1 955, 23 грн судового збору .

4. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1 955, 23 грн судового збору .

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повне рішення складено 24.09.2019.

Суддя Манюк П.Т.