Ухвала

від 20.09.2019 по справі 915/1376/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

20 вересня 2019 року Справа № 915/1376/17

м.Миколаїв

За позовом Миколаївської міської ради,

54001, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 20,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Абали НК» ,

54055, м.Миколаїв, проспект Леніна (Центральний), 101; 54025, м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграда, 75-а, кв.46

Суддя Ткаченко О.В.

В судовому засіданні 19.09.2019р. приймали участь представники:

від позивача: Валентова К.В., за довіреністю.

від відповідача: Іванцов І.А. за довіреністю.

В судовому засіданні 20.09.2019р. приймали участь представники:

від позивача: Валентова К.В., за довіреністю.

від відповідача: представник не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Абали НК знести об`єкт самочинного будівництва,

19.09.2019р. від відповідача до суду надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання: 1) чи є об`єкт - двоповерхова будівля громадського харчування, розташована за адресою: м.Миколаїв, вул. Дзержинського, поблизу будинку №49/1 - нерухомим майном?; 2) чи відповідає об`єкт - двоповерхова будівля громадського харчування, розташована за адресою: м.Миколаїв, вул. Дзержинського, поблизу будинку №49/1 проектно-технічній документації на його будівництво (ремонт, реконструкцію) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

Клопотання мотивоване тим, що позивач стверджує про наявність на земельній ділянці, яка була предметом договору сервітуту, укладеного з відповідачем, самочинно побудованого об`єкту нерухомого майна, будівництво якого здійснив саме відповідач. Натомість, останній зазначає, що ніякого, в тому числі самочинного, будівництва нерухомого чи будь-якого іншого майна по вказаній позивачем адресі не проводив. З огляду на те, що позивачем чітко не визначено адресу спірної будівлі, відповідач з посиланням на п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав №6 від 30.03.2012р., розглядаючи позови відповідно до вимог ч.7 ст. 376 Цивільного кодексу України, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови. Відповідач також посилається на те, що пунктом 22 вказаної постанови визначено, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли виконано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

В судовому засіданні представник відповідача наполягає на задоволенні заявленого клопотання, зазначаючи, що саме таким чином можливо встановити фактичну наявність на земельній ділянці спірного об`єкту нерухомого майна, на знесенні якого відповідачем наполягає позивач.

Представник позивача в судовому засіданні проти призначення експертизи у справі заперечує, зазначаючи, що в матеріалах справи наявні докази фактичного існування на земельній ділянці спірного об`єкту нерухомого майна, будівництво якого здійснював саме відповідач, а відповідність чи не відповідність такого будівництва нормативно-правовим актам не стосується предмету спору та заявленим вимогам щодо знесення цього самочинно збудованого об`єкту, оскільки таке будівництво відбулось взагалі без відведення для цих цілей земельної ділянки.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Наразі судом здійснюється розгляд позовної вимоги Миколаївської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю Абали НК про зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва - двоповерхову будівлю громадського харчування, розташовану за адресою м.Миколаїв, вул. АДРЕСА_1 /1.

Вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача повернути спірну земельну ділянку шляхом підписання акту приймання-передачі задоволені рішенням суду від 17.04.2018р., залишеним в цій частині без змін та набравши законної сили.

Умовами п. 9.8 договору сервітуту від 07.06.2012р. №99 у разі припинення, розірвання цього договору або неподовження строку його дії сервітуарій зобов`язаний демонтувати тимчасові об`єкти та повернути власнику земельну ділянку на умовах, визначених цим договором. У разі невиконання сервітуарієм обов`язку щодо демонтування тимчасових об`єктів та умов повернення земельної ділянки сервітуарій зобов`язаний відшкодувати власнику завдані збитки.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на тому, що відповідач має знести згідно з умовами договору сервітуту та нормами ст. ст.391,379 Цивільного кодексу України самочинно збудований об`єкт нерухомого майна.

Представник відповідача заперечує проти цих позовних вимог, зазначаючи, що матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем самочинного будівництва об`єкту нерухомого майна.

Враховуючи викладене, для з`ясування виду та статусу об`єкту, в т.ч. уточнення його характеристик, на знесенні якого наполягає позивач, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача в частині призначення судової будівельної експертизи з вирішення питання: чи є об`єкт - двоповерхова будівля громадського харчування, розташована за адресою м. АДРЕСА_2 , вул. Дзержинського, поблизу будинку №49/1 нерухомим майном.

Стосовно питання щодо відповідності збудованого спірного об`єкту нерухомого майна проектно-технічній документації на його будівництво та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва суд не вбачає необхідності у його з`ясуванні з огляду на заявлену позивачем вимогу щодо знесення такого об`єкту.

За таких обставин клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи підлягає задоволенню частково.

Судом в судовому засіданні 19.09.2019р. узгоджений перелік питань, який сторони просять суд поставити на вирішення експерту.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Відповідно до п.2) ч.1 ст.228, п.6) ч.1 ст.229 ГПК України, у разі призначення судом експертизи, суд має право зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.

У судовому засіданні 19.09.2019р. суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення у справі.

20.09.2019р. після виходу з нарадчої кімнати судом у відповідності до ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись ст.99, 100, 102, 103, п.2) ч.1 ст.228, ст.ст.234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання відповідача про призначення експертизи (вх. №14756/19) задовольнити частково.

2. Призначити у справі №915/1376/17 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експерту Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області (54001, м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41) Лесків Світлані Анатоліївні.

3. На вирішення будівельно-технічної експертизи поставити наступне питання:

- чи є об`єкт - двоповерхова будівля громадського харчування, розташована за адресою: АДРЕСА_2 поблизу АДРЕСА_3 нерухомим майном?

4. В іншій частині клопотання відповідача відмовити.

5. Направити до експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Лесків Світлані Анатоліївні (54001, м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41) матеріали господарської справи №915/1376/17.

6. Зобов`язати сторони сприяти експерту в проведенні експертизи, зокрема, шляхом надання додаткових документів, забезпечення доступу на відповідну територію тощо. Зобов`язати сторін на вимогу експерта надати всі необхідні документи для проведення судової експертизи.

7. Роз`яснити сторонам, що згідно з ч.4 ст.41 ГПК України вони вправі до початку проведення судової експертизи заявити відвід експерту у порядку та з підстав, зазначених у ч.ч.5,6 ст.31 ГПК України.

8. Витрати по проведенню експертизи покласти на відповідача - ТОВ Абали НК з подальшим розподілом цих витрат, як судових витрат за результатами розгляду господарської справи.

9. Попередити експерта про, передбачену ст.ст.384, 385 КК України, кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

10. Ухвалу направити на адреси учасників справи та Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області (54001, м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41).

11. Провадження у справі зупинити до одержання результатів експертизи.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.09.2019р.

Суддя О.В. Ткаченко