Рішення

від 24.09.2019 по справі 260/989/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2019 рокум. Ужгород№ 260/989/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Маєцької Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2 ), в особі представника ОСОБА_3 , звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області (далі - відповідач, Чорнотисянська сільська рада), якою просить: 1) Визнати бездіяльність Чорнотисянської сільської ради Ясинянського району Закарпатської області у не наданні відповіді на звернення ОСОБА_1 від 04 червня 2019 року з додаванням запитуваних документів - протиправною; 2) Стягнути з Чорнотисянської сільської ради Ясинянського району Закарпатської області 70000, 00 грн. моральної шкоди за порушення ст.ст. 1, 15, 18, 19 Закону України Про звернення громадян .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Чорнотисянської сільської ради із заявою в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" про отримання належним чином завірених копій протоколів сесій Чорнотисянської сільської ради за період з 22 червня 2018 року по 28 грудня 2018 року. Однак, відповідач відмовив у наданні запитуваної інформації, оскільки така інформація передбачає поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних та вказав, що позивач може ознайомитися із запитуваною інформацією у Рахівському районному суді Закарпатської області. У зв`язку з цим, позивач вважає, що відповідач порушив його права на належний розгляд запиту.

24 вересня 2019 року до суду надійшла заява представника позивача про зміну предмета позову, у прохальній частині якої ним уточнено найменування відповідача та позовні вимоги викладені у наступній редакції: 1) Визнати бездіяльність Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області у не наданні відповіді на звернення ОСОБА_1 від 04 червня 2019 року з додаванням запитуваних документів - протиправною; 2) Стягнути з Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області 70000, 00 грн. моральної шкоди за порушення ст.ст. 1, 15, 18, 19 Закону України Про звернення громадян .

В судове засідання позивач не з`явився, однак 23 серпня 2019 року до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою в порядку Закону України "Про місцеве самоврядування", "Про доступ до публічної інформації", однак ним не було подано запиту щодо доступу до персональних даних фізичних осіб, зазначених у протоколах сесій Чорнотисянської сільської ради за період з 22 червня 2018 року по 28 грудня 2018 року, у зв`язку з чим персональні дані не підлягають наданню. Крім того, зазначає, що наданий розрахунок розміру заподіяної моральної шкоди зроблений позивачем самостійно на основі методики О.Е. Ерделевського, яка носить рекомендаційний характер. У в`язку з неподанням позивачем до позовної заяви доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, у відповідача відсутня можливість пересвідчить щодо домовленості між адвокатом та позивачем щодо розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що позивач звернувся до Чорнотисянської сільської ради із заявою від 04 червня 2019 року в порядку Закону України "Про місцеве самоврядування" та "Про доступ до публічної інформації" та просив надати належним чином завірені копії протоколів сесій Чорнотисянської сільської ради за період з 22 червня 2018 року по 28 грудня 2018 року.

Листом Чорнотисянської сільської ради від 07 червня 2019 року за результати розгляду заяви позивача повідомлено про те, що згідно Закону України "Про захист персональних даних" поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Також, зазначено, що у зв`язку з ухвалою Рахівського районного суду про витребування доказів по справі № 2410/18 протоколи сесій Чорнотисянської сільської ради за період з 22 червня 2018 року по 28 грудня 2018 року будуть представлені в суді, де з ними може ознайомитися позивач.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про інформацію" від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України Про доступ до публічної інформації №2939-VI від 13.01.2011 року (далі - Закон №2939).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2939 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з вищенаведеного, публічна інформація розглядається у двох аспектах: відомості - отримані або створені у процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; відомості, які знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

У відповідності до ст. 3 Закону № 2939 право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. Закону № 2939 доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 2939 інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону № 2939 обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відповідно до ст. 19 Закону № 2939 запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 закону № 2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію врегульована ст. 22 Закону № 2939, відповідно до якої, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 2939 відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 Закону № 2939 у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону № 2939 відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд зазначає, що розпорядник інформації повинен надати відповідь на письмовий запит запитувача інформації, при цьому, такий повинен бути повним, достовірним та точним або мотивовану відмову у наданні запитуваної інформації, у разі наявності підстав, визначених ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Як вбачається із відповіді на запит позивача, Чорнотисянська сільська рада не надала інформацію згідно інформаційного запиту позивача, з посиланням на ст. 14 Закону України "Про захист персональних даних".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних" від 01 червня 2010 року № 2297-VI (далі - Закон № 2297) персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 2297 поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону № 2297 поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про інформацію" інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

В той же час, Законом України "Про захист персональних даних" передбачений механізм знеособлення персональних даних.

Так, відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних" знеособлення персональних даних - вилучення відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу.

Відтак, якщо запитуваний документ містить персональні дані, що мають бути захищені, ці дані необхідно знеособити шляхом, визначеним законом - вилучити відомості, які дають можливість прямо чи опосередковано ідентифікувати особу. Знеособлення персональних даних у відповідності до положень зазначеної статті закону охоплюється терміном "обробка персональних даних" та є обов`язком відповідних суб`єктів цього закону.

Враховуючи викладене, відповідач, як розпорядник інформації, зобов`язаний надати таку інформацію з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що не підлягає обмеженню у наданні, інформація запитувана позивачем у запиті від 04 червня 2019 року. В той же час, якщо у документах, які знаходяться у розпорядженні органу місцевого самоврядування є інформація, яка має ознаки конфіденційної, персональної, то при наданні таких документів вона підлягає вилученню у спосіб, який унеможливлює її з`ясування, з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".

Крім того, в силу вимог частини сьомої статті 6 Закону №2939-VІ, обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої не є обмеженим.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача у відповіді на запит позивача, на той факт, що протоколи сесії Чорнотисянської сільської ради за період з 22 червня 2018 року по 28 грудня 2018 року будуть надані в суді під час розгляду цивільної справи, оскільки витребування вказаних протоколів сесій в межах іншої судової справи, не позбавляє позивача права на звернення із запитом, в порядку визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що відповідач при наданні відповіді на запит на публічну інформацію діяв протиправно.

В той же час, як вбачається із позовних вимог, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Чорнотисянської сільської ради у не наданні відповіді на запит.

Однак, як вже встановлено судом, за результатами розгляду заяви (запиту) позивача Чорнотисянською сільською радою вчинялися дії, а саме: була надана відповідь, оформлена листом від 07 червня 2019 року № 364. Отже, в даному випадку має місце протиправність дій.

Відповідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову Чорнотисянської сільської ради Рахівського району у задоволенні запиту позивача на інформацію від 04 червня 2019 року.

Крім того, з метою ефективного захисту права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Чорнотисянську сільську раду повторно розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 04 червня 2019 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 70000,00 грн. суд зазначає, що відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 2 даної статті визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Стверджуючи про те, що йому завдано моральну шкоду, позивач не обґрунтував, в чому саме полягає ця шкода, не доведено факту завдання моральних страждань, душевних переживань та психологічного розладу, наявність втрат немайнового характеру, що настали у зв`язку з протиправними діями відповідача, не визначено, якими доказами це підтверджується.

Крім того, суд звертає увагу на те, що розмір моральної шкоди, яку, як вважає позивач йому було завдано, визначено за методикою професора Ерделевського, яка з 29 січня 2016 року рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України була виключена з Реєстру методик, відтак не підлягає застосуванню.

Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 70000,00 грн. задоволенню не підлягає.

За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності відмови у наданні інформації на запит позивача від 04 червня 2019 року. У зв`язку з чим, позов необхідно задовольнити частково, визнавши протиправною відмову Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області у наданні інформації на запит ОСОБА_1 від 04 червня 2019 року та зобов`язати відповідача повторно розглянути запит позивача від 04 червня 2019 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1538,40 грн. У зв`язку із частковим задоволенням позову, необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області.

Доказів понесення інших судових витрат позивачем надано не було.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області (Закарпатська область, Рахівський район, с. Чорна тиса, вул. Центральна, буд. 174, код ЄДРПОУ 04351436) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди -задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області (Закарпатська область, Рахівський район, с. Чорна тиса, вул. Центральна, буд. 174, код ЄДРПОУ 04351436) у наданні інформації на запит ОСОБА_1 від 04 червня 2019 року.

3. Зобов`язати Чорнотисянську сільську раду Рахівського району Закарпатської області (Закарпатська область, Рахівський район, с. Чорна тиса, вул. Центральна, буд. 174, код ЄДРПОУ 04351436) повторно розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 04 червня 2019 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

4.В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області (Закарпатська область, Рахівський район, с. Чорна тиса, вул. Центральна, буд. 174, код ЄДРПОУ 04351436) судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя Н.Д. Маєцька