Рішення

від 25.09.2019 по справі 160/8046/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року Справа № 160/8046/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ПОСТАЧ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальна служба України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ПОСТАЧ" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) у якому просили: визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 1169329/42477882 від 23 травня 2019 року про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 28 від 31 березня 2019 року; № 1169330/42477882 від 23 травня 2019 року про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 29 від 30 квітня 2019 року; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 28 від 31 березня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну № 29 від 30 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ "МІЛК ПОСТАЧ" було подано на реєстрацію податкові накладні № 28 від 31 березня 2019 року, № 29 від 30 квітня 2019 року, які згідно квитанцій були прийнятті, але реєстрацію зупинено. Позивачем було подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена, пояснення та усі належні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції за податковою накладною. Однак, Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування є необґрунтованим, та на думку позивача, підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області надали до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції посилалися на те, що рішенням Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 23 травня 2019 року № 1169329/42477882 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 28 та від 23 травня 2019 року № 1169330/42477882 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 29 від 30 квітня 2019 року, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Представник Державної фіскальної служби України надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції посилалися на те, що зобов`язання зареєструвати податкові накладні, є похідною вимогою до ДФС України від вимог Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної відповідно до п. 28 Порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по стуі в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.193 КАС України - суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01 листопада 2018 року між позивачем, ТОВ "МІЛК ПОСТАЧ", та ТОВ "КРАЙ -МК.." було укладено договір поставки молока № 83, відповідно до умов якого позивач зобов`язався в порядку та на умовах, передбаченим Договором, передати у власність покупцю молоко коров`яче незбиране та молоко знежирене.

ТОВ "МІЛК ПОСТАЧ" було складено та відповідно до встановленого порядку надіслано для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних наступні податкові накладні: № 28 від 31 березня 2019 року на суму 172293,72 грн., в т.ч. ПДВ 28715,62 грн.; № 29 від 30 квітня 2019 року на суму 191456,58 грн., в т.ч. ПДВ 31909,43 грн.;

Згідно із квитанціями від 08 квітня 2019 року та 11 травня 2019 року, реєстрація податкових накладних № 28 від 31 березня 2019 року та № 29 від 30 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена з причини Обсяг постачання товару/послуги 0401 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

21 травня 2019 року позивачем подано пояснення та копії документів на підтвердження реальності господарських операцій, за якими складено податкові накладні. Пояснення та копії документів подано в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку, що відповідає вимогам п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117.

За результатами розгляду повідомлень комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ГУ ДФС у Дніпропетровській області, було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме:

№ 1169329/42477882 від 23 травня 2019 року про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 28 від 31 березня 2019 року;

№ 1169330/42477882 від 23 травня 2019 року про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 29 від 30 квітня 2019 року;

Не погодившись із рішеннями комісії, ТОВ "МІЛК ПОСТАЧ" звернулось до Державної фіскальної служби України із скаргами на вищевказані рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Рішеннями комісії з питань розгляду скарг № 29802/42477882/2 та № 29799/42477882/2 від 06 червня 2019 року скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін, причому причиною незадоволення скарг вказано "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства".

Незгода позивача з діями щодо зупинення реєстрації податкових накладних та відмовою в їх реєстрації стала підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту187.1 статті187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Пунктом201.10 статті201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 2Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3і200-1.9статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис,Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Із змісту квитанцій по податковим накладним № 28 від 31.03.2019 року, №29 від 30.04.2019 року вбачається, що відповідачем сформовано висновок про відповідність податкових накладних вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку .

Суд зазначає, що контролюючим органом не зазначено у квитанціях яке ним виявлене перевищення обсягу постачання товару/послуги 0401, що перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання,

Так, у пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку викладених в листі ДФС від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, визначено, що податкові накладні /розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, зокрема, обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно зУКТ ЗЕДта послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється)

Суд вважає, що відповідачем у квитанціях наведено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податків, визначених пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку , однак не зазначено, яку саме невідповідність обсягів придбання над обсягами постачання було встановлено при перевірці податкових накладних.

Також, зі змісту квитанцій по податковим накладним № 28 від 31.03.2019 року, №29 від 30.04.2019 року вбачається, що відповідачем запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, відповідачем не було визначено переліку документів, надання якого дало б позивачеві можливість реєстрації податкових накладних.

Позивач на підтвердження своїх позовних вимог надав до суду копії приймально-розрахункові відомості, згідно з якими за період з 01 березня 2019 року по 30 квітня 2019 року позивач придбав товар у кількості 44416,00 літрів молока (а.с. 200-217), а згідно податкових накладних № 28 від 31.03.2019 року, №29 від 30.04.2019 року реалізував у сумі 42393,84 літрів, тобто позивачем доведено обсяг придбання товару, а доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Окрім цього, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надавав.

Постановою КМУ 21.02.2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 117).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У пункті 14 Порядку № 117 зазначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно пункту 18 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно допункту 15цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

У відповідності до вимог пункту 20 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 23 Порядку комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 117 рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що рішення комісії № 1169329/42477882 від 23 травня 2019 року, № 1169330/42477882 від 23 травня 2019 року про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 28 № 29 не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття та чітку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних.

Відтак, суд дійшов висновку, що зазначені рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків до контролюючого органу було надано необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено, а належним способом захисту порушеного права є, саме, скасування протиправних рішеннь.

Також, суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, та на те, що такі документи були надані відповідачу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних № 28 від 31.03.2019 року, №29 від 30.04.2019 року.

Крім того, рішення відповідача № 1169329/42477882 від 23 травня 2019 року, № 1169330/42477882 від 23 травня 2019 року про відмову у реєстрації податкових накладних є актами індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, рішення комісії № 1169329/42477882 від 23 травня 2019 року, № 1169330/42477882 від 23 травня 2019 року не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Отже суд дійшов висновку, що рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1169329/42477882 від 23 травня 2019 року, № 1169330/42477882 від 23 травня 2019 року прийняті без врахування всіх обставин у справі та прийняті не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні №28 від 31.03.2019 року, №29 від 30.04.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини 2статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі , суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україникритеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини 1статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами статті 245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Підпунктом 14.1.60п.14.1ст.14 Податкового кодексу Українипередбачено, що Єдиний реєстр податкових накладних ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електроном вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, якими, зокрема, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну.

Також, слід зазначити, що за приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на комісію обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені ТОВ "МІЛК ПОСТАЧ"податкові накладні №28 від 31.03.2019 року, №29 від 30.04.2019 року.

В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ПОСТАЧ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн. відповідно платіжних доручень №114 від 13.08.2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ПОСТАЧ" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 1169329/42477882 від 23 травня 2019 року про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 28 від 31 березня 2019 року;

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 1169330/42477882 від 23 травня 2019 року про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 29 від 30 квітня 2019 року;

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 28 від 31 березня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 29 від 30 квітня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ- 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ПОСТАЧ" (ЄДРПОУ- 42477882) судовий збір у сумі 1921 грн.

Стягнути з ДФС України (ЄДРПОУ- 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ПОСТАЧ" (ЄДРПОУ-42477882) судовий збір у сумі 1921 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев