Постанова

від 24.09.2019 по справі 2а/1215/98/2012

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року справа №2а/1215/98/2012

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Ястребової Л.В., суддів Геращенка І.В., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 10 липня 2019 р. у справі № 2а/1215/98/2012 (головуючий І інстанції Третяк О.Г., повний текст складено 10.07.2019р. в смт. Білокуракине Луганської області) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про визнання незаконними дій відповідача, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

У травні 2019 року до Білокуракинського районного суду Луганської області надійшла заява ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області (далі - відповідач) про визнання незаконними дій відповідача, зобов`язання вчинити певні дії (а.с. 1-4).

Заява обґрунтована тим, що 05 березня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області було відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову ВП №36876088. Боржником є управління Пенсійного фонду у Лутугинському районі Луганської області. Заявник вважає за необхідне замінити боржника - управління Пенсійного фонду у Лутугинському районі Луганської області на його функціонального правонаступника - управління ПФУ в м. Сєверодонецьку Луганської області, виходячи з того, що відповідач УПФУ у Лутугинському районі Луганської області у зв`язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей на підставі вимог постанови Кабінету Міністрів Українивід 07.11.2014 №595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствами організаціям Донецької та Луганської областей здійснило перереєстрацію на підконтрольну українській владі територію за адресою: АДРЕСА_1 . Управління тимчасово не виконує покладені на нього функціональні обов`язки. Воно не ліквідоване, не перебуває в стані припинення або реорганізації. Тобто склалася така ситуація, коли фактично відсутній правонаступник УПФУ у Лутугинському районі Луганської області. Обсяг його компетенції, як суб`єкта владних повноважень, суттєво зменшився, на це вказує сам факт не виконання останнім покладених на нього функціональних обов`язків, цілей, задач і функцій встановленим для органу державної влади.

Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 10 липня 2019 р. відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження (а.с. 42-45).

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, вважає що судом першої інстанції не правильно трактовано та застосовано чинні норми права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що додатком до постанови правління Пенсійного фонду України від 12.05.2015 №9-1 визначено, що повноваження управління ПФУ в Лутугинському районі щодо обслуговування страхувальників здійснюються управлінням ПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області. Наголошує на тому, що управління Пенсійного фонду у Лутугинському районі Луганської області не було переміщено в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження, воно знаходиться на непідконтрольній органам державної влади території, отже воно вибуло у тому числі і як сторона виконавчого провадження. При цьому ПФУ визначено, що його функції виконуватимуться управлінням ПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Постановою Лутугинського районного суду Луганської області від 03.01.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано незаконними дії управління ПФУ в Лутугинському районі Луганської області щодо відмови поновити позивачу виплату пенсії внаслідок його переїзду для постійного проживання за кордоном. Зобов`язано УПФУ в Лутугинському районі поновити виплату позивачу пенсії з 01.06.2012 року. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 року рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення по справі, яким позовні вимоги задоволено частково, зобов`язано поновити виплату пенсії з 01.06.2012 року (а.с. 5-13).

04 березня 2013р. Лутугинським районним судом Луганської області видано виконавчий лист (а.с. 22).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2а-416/8/13, виданий Лутугинським районним судом Луганської області 04.03.2013р. щодо зобов`язання УПФУ в Лутугинському районі поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 01.06.2012 року. Стягувачем зазначено - ОСОБА_2 , боржником - УПФУ в Лутугинському районі Луганської області (а.с. 24).

Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 10 липня 2019 р. відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Аналогічні приписи містить й частина п`ята статті 15 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження володіє ознаками інституту процесуального правонаступництва, встановленого статтею 52 КАС України, яка визначає процесуальні наслідки переходу прав і обов`язків від однієї особи до іншої у відносинах, щодо яких виник спір.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що однією з обов`язкових умов для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, який у даному випадку відсутній.

Відповідно до частин першої та другої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 33 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 15 травня 2003 року № 755-IV передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ним органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Отже, юридична особа вважається припинено з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідного запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №595 зобов`язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 01 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населенні пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Однак, як встановлено судами, Управління Пенсійного фонду в Лутугинському районі Луганської області не було переміщено в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, управління Пенсійного фонду України у Лутугинському районі Луганської області (код ЄДРПОУ: 21792548) у процесі припинення не перебуває, юридичних осіб - правонаступників не визначено.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 12 травня 2015 року № 9-1 передано частину повноважень управлінь, що знаходяться на території, яка не підконтрольна українській владі, управлінням, що знаходяться на території підконтрольній українській владі, зокрема прийняття звітності, передбаченої законодавством, надання довідок, встановлених законодавством, формування звітності та виконання завдань, передбачених підпунктами 2-4,6,9-12,16, 9 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486.

Проте, вищезазначена постанова не передбачає правонаступництва управління, а лише виконання деяких повноважень, до яких не входить призначення та виплата пенсій.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року №425/260/17.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність підстав публічного правонаступництва у межах спірних правовідносин доводить неможливість його здійснення. Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

Відтак, підстав правонаступництва в розумінні ч. 2 ст. 104 ЦК України позивачем не надано та матеріали справи не містять.

Заявником не надано жодного доказу правонаступництва, не надано суду доказів переходу від одного суб`єкта до іншого функцій (інших видів адміністративної діяльності), повноважень, завдань.

З заяви про заміну сторони виконавчого провадження вбачається, що заявник просить замінити боржника Управління Пенсійного фонду в Лутугинському районі Луганської області, на Управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області, однак останній не є правонаступником зобов`язань Управління Пенсійного фонду в Лутугинському районі Луганської області. Тому посилання апелянта на перехід функцій щодо виплати пенсії до Управління Пенсійного фонду в м.Сєвєродонецьку Луганської області є необґрунтованим.

При таких обставинах колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ознаки правонаступництва між Управління Пенсійного фонду в Лутугинському районі Луганської області та Управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області відсутні, суд не має підстав для застосування приписів ст. 379 КАС України, а отже і для заміни сторони у виконавчому документі.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 10 липня 2019 р. у справі № 2а/1215/98/2012 - залишити без задоволення.

Ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 10 липня 2019 р. про заміну сторони виконавчого провадження у справі №2а/1215/98/2012 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді І.В. Геращенко

І.Д. Компанієць