Постанова

від 24.09.2019 по справі 824/709/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/709/18-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

24 вересня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Василівської сільської ради, Сокирянського району, Чернівецької області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року (ухвалене в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Василівської сільської ради, Сокирянського району, Чернівецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Волошківська сільська рада, Сокирянського району, Ожівська сільська рада, Сокирянського району, Новодністровська міська рада про визнання протиправними та нечинними рішень,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2018 року позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Василівської сільської ради, Сокирянського району, Чернівецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Волошківська сільська рада, Сокирянського району, Ожівська сільська рада, Сокирянського району, Новодністровська міська рада про визнання протиправними та нечинними рішень.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Сторони своїми правами, передбаченими ст.ст. 300, 304 КАС України не скористались та не подали відзиви на апеляційну скаргу.

19 вересня 2019 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача.

23 вересня 2019 року до суду від позивача надійшла заява про перенесення судового засідання, у зв`язку з неможливістю прибуття на розгляд справи з підстав погіршення стану здоров`я.

Розглянувши вказану заяву, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В той же час, будь яких належних та достатніх доказів поважності неможливості прибуття в судове засідання позивача до суду не надано, а відтак доводи заяви є необґрунтованими.

Сторони в судове засідання не з`явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявка суду не відомі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, про що 24 вересня 2019 року було прийнято протокольну ухвалу.

За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 15.08.2016 року рішенням 19 сесії 7 скликання Новодністровської міської ради №252, 19.08.2016 року рішенням 13 сесії 7 скликання Василівської сільської ради №69/13-16, 19.08.2016 року рішенням 11 сесії 7 скликання Ломачинецької сільської ради №72/11-16, 22.08.2016 року рішенням 7 сесії 7 скликання Білоусівської сільської ради №76/07-2016, 25.08.2016 року рішенням 19 сесії 7 скликання Ожівської сільської ради №185/14-2016, вирішено об`єднати територіальні громади м. Новодністровськ, Чернівецької області, сіл Василівка, Розкопенці, Білоусівка, Ломачинці, Ожеве Сокирянського району, Чернівецької області в Новодністровську міську об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у м. Новодністровськ. (том 1 а.с. 18-22).

29.08.2016 року Новодністровська міська рада надіслала до Чернівецької обласної державної адміністрації листа із пропозицією щодо призначення перших виборів в об`єднаній територіальній громаді. (том 1 а.с. 23).

02.09.2016 р. Чернівецька обласна державна адміністрація звернулась до ЦВК щодо призначення перших виборів депутатів Новодністровської міської об`єднаної територіальної громади. У зв`язку із вказаним, 06.09.2016 р. було проінформовано Чернівецьку обласну раду та Новодністровську міську раду про направлення вказаного звернення до ЦВК. (а.с. 24-28).

Постановою Центральної виборчої комісії від 07.10.2016 року №435 відмовлено у призначені перших виборів депутатів Новодністровської міської об`єднаної територіальної громади, у зв`язку із невідповідністю меж суміжних адміністративно-територіальних одиниць. (а.с. 35-38).

18.04.2018 року ініціативна група с. Василівка, Сокирянського району, Чернівецької області звернулась до Василівської сільської ради щодо призначення на 29.04.2018 року громадських слухань по питанню об`єднання територіальних громад сіл Василівка - Розкопенці Сокирянського району, Чернівецької області Василівської сільської ради, с. Волошкове, Сокирянського району, Чернівецької області Волошківської сільської ради, с. Ожеве, Сокирянського району, Чернівецької області Ожівської сільської ради у Василівську територіальну громаду з центром у селі Василівка. (том 1 а.с. 214-215).

Згідно протоколу №5 громадського слухання жителями сіл Василівка та Розкопинці Сокирянського району Чернівецької області від 29.04.2018 р., згідно якого за добровільне об`єднання територіальних громад сіл Василівка - Розкопенці, Сокирянського району Чернівецької області Василівської сільської ради, с. Волошкове, Сокирянського району, Чернівецької області Волошківської сільської ради, с. Ожеве, Сокирянського району, Чернівецької області Ожівської сільської ради у Василівську територіальну громаду з центром у селі Василівка, проголосувало 56 чоловік - За , 12 чоловік - Проти та 7 чоловік Утримались . (том 1 а.с. 207-213).

Відповідно до розпорядження Василівського сільського голови №05 від 08.05.2018 року про скликання сесії сільської ради, 22.05.2018 року на сесії Василівської сільської ради прийнято рішення №46/36-18 про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад сіл Василівка, Розкопенці, Сокирянського району, Чернівецької області Василівської сільської ради, с. Волошкове, Сокирянського району, Чернівецької області Волошківської сільської ради, с. Ожеве, Сокирянського району, Чернівецької області Ожівської сільської ради у Василівську територіальну громаду з центром у селі Василівка. (том 1 а.с. 13-14, 177).

29.05.2018 року на 37 сесії 7 скликання Василівської сільської ради, Сокирянського району, Чернівецької області прийнято рішення №55/37-18, яким, зокрема, скасовано рішення Василівської сільської ради від 19.08.2016 року №69/13-16. (том 1 а.с. 15-17).

Згідно протоколу №06 громадського слухання жителів сіл Василівка та Розкопенці, Сокирянського району Чернівецької області від 15.07.2018 року, за добровільне об`єднання територіальних громад сіл Василівка - Розкопенці, Сокирянського району, Чернівецької області Василівської сільської ради, с. Волошкове, Сокирянського району, Чернівецької області Волошківської сільської ради, с. Ожеве, Сокирянського району, Чернівецької області Ожівської сільської ради у Василівську територіальну громаду з центром у селі Василівка, проголосувало 139 чоловік - За , Проти та Утримались - немає. (том 1 а.с. 107-112).

Згідно розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації від 01.08.2018 року №762-р затверджено висновок про невідповідність Конституції та законам України схвалених проектів рішень Василівської, Ожівської, та Волошківської сільських рад, Сокирянського району, Чернівецької області щодо добровільного об`єднання територіальних громад. (том 1 а.с. 196-198).

13.09.2018 року Чернівецька обласна державна адміністрація прийняла розпорядження №921-р із затвердженням висновку на відповідність Конституції та законам України схвалених проектів рішень Новодністровської міської ради Чернівецької області та Ломачинецької сільської ради, Сокирянського району, Чернівецької області, щодо добровільного приєднання територіальної громади. (том 1 а.с. 78-79)

24.09.2018 року Ломачинецька сільська рада прийняла рішення №325/35-2018 про добровільне об`єднання до Новодністровської міської об`єднаної територіальної громади з адміністративним центром у м. Новодністровськ. 27.09.2018 року Новодністровська міська рада прийняла рішення про добровільне приєднання Ломачинецької сільської ради до Новодністровської міської об`єднаної територіальної громади з адміністративним центром у м. Новодністровськ. (том 1 а.с. 80,81).

Вважаючи рішення Василівської сільської ради, Сокирянського району, Чернівецької області від 22.05.2018 року №46/36-18 та від 29.05.2018 року №55/37-18 протиправними, позивач звернувся до суду для їх скасування.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що для утворення Василівської територіальної громади з центром у селі Василівка, згідно вимог ч. 3 ст. 6 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР, відповідач повинен був ініціювати процедуру виходу зі складу Новодністровської міської об`єднаної територіальної громади. Натомість, відповідач обмежився лише скасуванням рішення Василівської сільської ради від 19.08.2016 р. №69/13-16, без законних на те підстав та у спосіб, що не передбачений законом. А тому, прийшов до висновку, що рішення Василівської сільської ради від 22.05.2018 р. №46/36-18 "Про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад" та рішення від 29.05.2018 р. №55/37-18 "Про внесення змін та доповнень до рішення сесії Василівської сільської ради" від 22.05.2018 р. №46/36-18 "Про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад" прийняті з порушеннями вимог законодавства щодо процесу добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про добровільне об`єднання територіальних громад від 05.02.2015 р. № 157-VIII; Законом України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад врегульовано Законом України Про добровільне об`єднання територіальних громад від 05.02.2015 р. № 157-VIII (далі Закон №157-VIII) .

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Закону №157-VIII добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: 1) у складі об`єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування; 2) територія об`єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об`єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об`єдналися; 3) об`єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області; 4) при прийнятті рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об`єднаної територіальної громади; 5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об`єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об`єднання.

Адміністративним центром об`єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 5 Закону №157-VIII ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

Пропозиція щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити: 1) перелік територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об`єднаної територіальної громади та її найменування.

Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 5 Закону №157-VIII сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи.

Порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.

У відповідності до положень ст. 6 Закону №157-VIII сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об`єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади.

Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди.

У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об`єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад та інформує про це Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію.

Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об`єднується.

Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об`єднання територіальних громад.

Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад.

Відповідно до положень ч. 4 6 ст. 7 Закону №157-VIII сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 60 днів проведення обов`язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад.

Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення.

Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад у п`ятиденний строк подаються Радами міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону №157-VIII об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Як на підставу скасування рішення суду першої інстанції та відмови в задоволенні адміністративного позову апелянт зазначає те, що рішення Василівської сільської ради, Сокирянського району, Чернівецької області від 22.05.2018 року №46/36-18 та від 29.05.2018 року №55/37-18 прийнято в межах норм чинного законодавства, оскільки Новодністровська міська територіальна громада набула статусу спроможної об`єднаної територіальної громади лише з 05.05.2018 року та до цього часу не функціонувала.

Вказані твердження колегія суддів вважає безпідставними з огляду на слідуюче.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону №157-VIII, в чинній у 2016 році редакції, визначено, що адміністративним центром об`єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об`єднаної територіальної громади.

Колегія суддів зазначає, що 05.05.2018 року розділ IV Прикінцевих положень Закону №157-VIII доповнено п. 3-1, такого змісту: "Визнати такими, що є спроможними об`єднаними територіальними громадами для випадків, передбачених статтями 8 - 8.3 цього Закону, територіальні громади міст республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення. Приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення є виключно добровільним та відбувається за рішенням усіх відповідних місцевих рад".

Тобто, вказані зміни, внесені до Закону №157-VIII 05.05.2018 року, підтверджують правомірність створення у 2016 році Новодністровської міської об`єднаної територіальної громади, де Новодністровська міська рада відповідала ознакам спроможної об`єднаної територіальної громади.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, з метою проведення перших виборів в об`єднаній територіальній громаді 29.08.2016 року Новодністровська міська рада надіслала до Чернівецької обласної державної адміністрації листа із пропозицією щодо призначення перших виборів в об`єднаній територіальній громаді.

02.09.2016 року Чернівецька обласна державна адміністрація звернулась до ЦВК щодо призначення перших виборів депутатів Новодністровської міської об`єднаної територіальної громади.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, на те, що на час утворення Новодністровської міської об`єднаної територіальної громади у 2016 році, Закон №157-VIII не унормовував порядок утворення об`єднаної територіальної громади, до складу якої увійшли територіальна громада міста республіканського Автономної Республіки Крим або обласного значення і територіальна громада (територіальні громади) села, селища, іншого міста суміжного району.

У зв`язку із вказаним, постановою Центральної виборчої комісії від 07.10.2016 р. №435 було відмовлено щодо призначення перших виборів депутатів Новодністровської міської об`єднаної територіальної громади.

При цьому, враховуючи вказані обставини, процедуру завершення утворення Новодністровської міської об`єднаної територіальної громади, до складу якої увійшла Василівська сільська рада, не було закінчено.

Суд апеляційної інстанція зазначає, що неузгодженість законодавства про добровільне об`єднання територіальних громад була усунута 16.04.2017 р., шляхом внесення доповнень до ст. 7 Закону №157-VIII пункту 10, який визначав, що утворення об`єднаної територіальної громади, до складу якої увійшли територіальна громада міста республіканського Автономної Республіки Крим або обласного значення і територіальна громада (територіальні громади) села, селища, іншого міста суміжного району, зміни меж районів не потребує.

Тобто, здійснивши аналіз вищенаведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з 16.04.2017 року виникли законні підстави для завершення процедури утворення Новодністровської міської об`єднаної територіальної громади, до складу якої увійшла, зокрема, Василівська сільська рада.

Суд зауважує, що згідно з вимогами ч. 3 ст. 6 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР визначено, що територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об`єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об`єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.

Натомість, 18.04.2018 року ініціативна група с. Василівка, Сокирянського району, Чернівецької області звернулась до Василівської сільської ради щодо призначення на 29.04.2018 р. громадських слухань по питанню об`єднання територіальних громад сіл Василівка - Розкопенці, Сокирянського району, Чернівецької області Василівської сільської ради, с. Волошкове Сокирянського району, Чернівецької області Волошківської сільської ради, с. Ожеве Сокирянського району, Чернівецької області Ожівської сільської ради у Василівську територіальну громаду з центром у селі Василівка.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції були допитані свідки, із показів яких встановлено, що підставою для ініціювання обговорення питання щодо створення Василівської територіальної громади, слугувала та обставина, що у 2016 році жителів села Василівка -Розкопенці, Сокирянського району, Чернівецької області, дезінформували щодо неможливості створення власної територіальної громади, через відсутність кількості жителів, що входять до складу Василівської сільської ради. Оскільки, у 2018 році з`ясовано, що таких обмежень нормами чинного законодавства не передбачено, вказане стало підставою для ініціювання обговорення питання створення Василівської територіальної громади.

У зв`язку із чим, 29.04.2018 р. проведено громадські слухання жителями сіл Василівка та Розкопинці, Сокирянського району, Чернівецької області, де більшістю голосів проголосвано за добровільне об`єднання територіальних громад сіл Василівка - Розкопенці, Сокирянського району, Чернівецької області Василівської сільської ради, с. Волошкове, Сокирянського району, Чернівецької області Волошківської сільської ради, с. Ожеве, Сокирянського району, Чернівецької області Ожівської сільської ради у Василівську територіальну громаду з центром у селі Василівка.

22.05.2018 р. на сесії Василівської сільської ради прийнято рішення №46/36-18 про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад сіл Василівка - Розкопинці, Сокирянського району, Чернівецької області Василівської сільської ради, с. Волошкове Сокирянського району, Чернівецької області Волошківської сільської ради, с. Ожеве Сокирянського району, Чернівецької області Ожівської сільської ради у Василівську територіальну громаду з центром у селі Василівка.

29.05.2018 р. на 37 сесії 7 скликання Василівської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області прийнято рішення №55/37-18, яким, зокрема, скасовано рішення Василівської сільської ради від 19.08.2016 р. №69/13-16 щодо надання згоди на добровільне обєднння територіальної громади м. Новодністровськ Чернівецької області, сіл Василівка, Розкопенці, Білоусівка, Ломачинці, Ожеве Сокирянського району Чернівецької області в Новодністровську міську об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у м. Новодністровськ.

Разом з тим, ініціювавши процедуру об`єднання територіальних громад сіл Василівка -Розкопенці, Сокирянського району, Чернівецької області Василівської сільської ради, с. Волошкове, Сокирянського району, Чернівецької області Волошківської сільської ради, с. Ожеве, Сокирянського району, Чернівецької області Ожівської сільської ради у Василівську територіальну громаду з центром у селі Василівка та прийнявши рішення від 22.05.2018 р. №46/36-18 та від 29.05.2018 р. №55/37-18, відповідачем не враховано, що у 2016 році вже було створено Новодністровську міську об`єднану територіальну громаду, до складу якої увійшла Василівська сільська рада.

А тому, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що приймаючи оскаржувані рішення, відповідач порушив вимоги ст. 4 Закону №157-VIII, в якій визначено, що у складі об`єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування.

Судова колегія наголошує, що для утворення Василівської територіальної громади з центром у селі Василівка, згідно вимог ч. 3 ст. 6 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР, відповідач повинен був ініціювати процедуру виходу зі складу Новодністровської міської об`єднаної територіальної громади. Натомість, відповідач обмежився лише скасуванням рішення Василівської сільської ради від 19.08.2016 р. №69/13-16, без законних на те підстав та у спосіб, що не передбачений законом.

Крім того, суд звертає увагу, що невідповідність Конституції та законам України схвалених проектів рішень Василівської, Ожівської, та Волошківської сільських рад Сокирянського району, Чернівецької області щодо добровільного об`єднання територіальних громад підтверджується розпорядженням Чернівецької обласної державної адміністрації від 01.08.2018 р. №762-р.

Отже, з урахуванням вищезазначених норм та обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 8 Закону №157-VIII Новодністровську міську об`єднану територіальну громаду утворено з 10.08.2016 року, у склад якої включено, зокрема, Василівську сільську раду.

На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Василівської сільської ради від 22.05.2018 року. №46/36-18 "Про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад" та рішення від 29.05.2018 р. №55/37-18 "Про внесення змін та доповнень до рішення сесії Василівської сільської ради від 22.05.2018 р. №46/36-18 "Про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад" прийняті з порушеннями вимог законодавства щодо процесу добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад, а тому підлягають скасуванню.

Аналізуючи доводи апелянта з приводу того, що позивачем не зазначено, судом першої інстанції не встановлено, які саме суб`єктивні права, свободи та інтереси, позивача були порушені та чи взагалі мало місце порушення прав позивача оскаржуваним рішенням Василівської сільської ради, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. На дії адміністративних судів з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин наголошується і у ч. 5 ст. 125 Конституції України

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України не містить відомостей щодо виду інтересу, ефективний захист якого є завданням адміністративного судочинства. Водночас системний аналіз чинного законодавства дає підстави дійти висновку, що у вказаній процесуальній нормі йдеться саме про законний інтерес

За своїм смисловим навантаженням термін законний інтерес є тотожним охоронюваному законом інтересу , оскільки саме законність обумовлює існування зазначеної категорії інтересу і надання інтересу законної (легітимної) охорони.

Поняття законного (охоронюваного законом) інтересу міститься в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004, згідно з яким поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного права і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

На сьогодні чинне законодавство не виокремлює з-поміж інтересів фізичних осіб інтереси члена територіальної громади, однак це не позбавляє його можливості звернутися до суду за їх захистом на підставі Конституції та законів України.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 125 Конституції України адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що право на оскарження в суді рішень органу місцевого самоврядування належить кожному, хто вважає, що таким рішенням порушені його права, свободи або інтереси. При цьому жодних виключень щодо членів територіальної громади законодавець не встановлює.

Частиною 1 ст. 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України

Згідно з ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку (п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. у справі № 7-рп/2009).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що кожному (в тому числі, і члену територіальної громади) гарантується захист законних інтересів у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її законні інтереси порушені індивідуальним правовим актом органу місцевого самоврядування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що особа, яка вважає, що індивідуальний правовий акт органу місцевого самоврядування порушує її інтереси як члена відповідної територіальної громади має право на звернення до суду з позовом про визнання такого акту протиправним відповідно до ст. ст. 55, 125 Конституції України, ст. ст. 2, 5 КАС України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи наведені апелянтом аргументи, суд апеляційної інстанції вважає, що вказані доводи, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Василівської сільської ради, Сокирянського району, Чернівецької області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Курко О. П.