Ухвала

від 24.09.2019 по справі 826/847/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 вересня 2019 року

Київ

справа №826/847/16

адміністративне провадження №К/9901/18697/19

Cуддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гусак М.Б., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/847/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перес" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

3 липня 2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/847/16.

Верховний Суд ухвалою від 12 липня 2019 року касаційну скаргу залишив без руху, оскільки відповідачем не обґрунтувано вимоги касаційної скарги та не надано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

У межах строку, встановленого судом, відповідач звернувся з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, або про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке обґрунтовує блокуванням його рахунків.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.

Водночас суд вважає, що обставина,на яку посилається скаржник (блокування рахунків) не є поважною причиною для продовження строку для усунення недоліків, оскільки є результатом упущень у плануванні та організації фінансування установ (організацій) з Державної бюджету України, а не наслідком певних подій. Відповідач не посилається на вірогідність того, що під час нового строку судовий збір буде сплачено.

Не підлягає задоволенню і клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в частині відстрочення сплати судового збору.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення, відстрочення від сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Із змісту чинного правового регулювання вбачається, що термін "майновий стан сторони" не охоплює випадки, коли стороною у справі є держава, представником якої у даному спорі є Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".

Відповідно до статті 8 цього Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведеною нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.

За правилами частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, із змісту якої витікає - повернення касаційної скарги.

Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відмовити.

2. У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.

3. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві повернути.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

4. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.Б. Гусак