Постанова

від 16.09.2019 по справі 826/8883/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8883/18 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г., секретар судового засідання Гордієнко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство АСПРО ГРУП на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство АСПРО ГРУП до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство АСПРО ГРУП (надалі - АСПРО ГРУП ) звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №З-3005/2-10/10-46/3005/06/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 травня 2018 року та приписів Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №С-1505/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15 травня 2018 року та №С-1505/2 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 15 травня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не з`явився 15 травня для проведення перевірки, внаслідок чого позивач не допустив жодних правопорушень у сфері містобудівної діяльності.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2019 у задоволені позовних вимог відмовлено.

Приймаючі рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в межах спірних правовідносин, в той час, як відповідачем доведено правомірність його дій під час прийняття оскаржуваних рішень.

Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2019 як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач зазначив, що не був повідомлений про проведення відповідачем позапланової перевірки 15 травня 2018 році, отже не вчиняв дій щодо недопуску посадових осіб Департаменту до проведення перевірки, внаслідок чого документи, які були складені на підставі спірного акту, також підлягають визнанню як протиправними та скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасюванню з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач на підставі звернення Головного слідчого управління СБ України від 26 лютого 2018 року №6/1642 прийняв 20 квітня 2018 році наказ №83-П про проведення позапланової перевірки позивача (а.с.37, 42), та 23 квітня 2018 було скаладено направлення на проведення перевірки №319.18/01, строк дії якого з 14 травня по 15 травня 2018 року (а.с.42).

03 травня 2018 року відповідачем направлено на адресу позивача поштою лист №10/10-31/0305/06/01 щодо проведення 14 травня 2018 року о 10.00 позапланової перевірки з питань дотримання вимог містобудівного законодавства ТОВ АСПРО ГРУП земельній ділянці за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Величка Михайла,22,24 (а.с39).

В матеріалах справи відсутні докази щодо отримання позивачем листа вказаного відповідача від 03 травня 2018 року.

Щодо проведення відповідачем перевірки 14 травня 2018 року в матеріалах справи відсутні.

Проте, 15 травня 2018 року головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області складається акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва ТОВ АСРПО ГРУП за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Величка Михайла,22,24, в наслідок чого зазначено про порушення позивачем положення пункту 1 частини 1 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (а.с.43).

Вказаний акт позивачем не підписаний, є відмітка про відмову від підпису.

В той же день відповідачем також складається відносно позивача протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-1505/1, в якому повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме 30 травня 2019р о 16.00, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-1505/1, яким від позивача вимагалось допустити посадових осіб Департаменту на об`єкти в термін до 30 травня 2018 року, а також припис №С-1505/2, про зупинення підготовчих та будівельних робіт (а.с.44-46).

Згідно відміток на вказаних документах копії їх були направлені на адресу позивача 16 травня 2018 року, та отримано позивачем 24 травня 2018 року.

30 травня 2018 року відповідачем відносно позивача прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-3005/2-10/10-46/3005/06/01, якою на товариство накладено штраф у розмірі по 52 860,00 грн за порушення вимог п.2 ч.6 відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності .

Вищевказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами, і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1,2, 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 р. № 877-V (надалі - Закон № 877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 1 Закону № 877 передбачено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства.

Заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно зі ст. 3 Закону № 877 державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема за принципами гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю).

Статтею 7 Закону № 877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі по тексту - Закон України від 17 лютого 2011 року №3038-VI в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з пунктом 12 Порядку 553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 13 Порядку №553 закріплено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень.

Відповідно до пункту 14 цього Порядку суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.

Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, посадові особи інспекції державного-будівельного контролю можуть, зокрема, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Системний аналіз наведених нормативних положень дозволяє стверджувати, що орган державного архітектурно-будівельного контролю з метою допуску його посадових осіб до проведення перевірки та участі суб`єктів містобудування (їх представників) зобов`язаний повідомити останнього (за їх присутності) про проведення перевірки, також посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. Таким чином, лише у випадку належного повідомлення суб`єкта містобудування (за їх присутності) про проведення перевірки є можливим забезпечення участі суб`єктів містобудування (їх представників) під час її проведення, а також встановлення факту недопуску до проведення перевірки.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про їх необгрунтованість, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, а відповідачем доведено правомірність його дій під час прийняття оскаржуваних рішень.

Проте колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач листом відповідача від 03 травня 2018 року був повідомлений про проведення перевірки 14 травня 2015 року, а не 15 травня 2018 року. Повідомлення позивача про проведення відповідачем перевірки саме 15 травня 2018 року належними та допустимими доказами не підтверджено.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що оскільки відповідач не надав доказів про повідомлення позивача про проведення перевірки саме 15 травня 2018 року, отже складання відповідачем акту про недопуску посадових осіб Департаменту до проведення позапланової перевірки не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки згідно листа відповідача від 03 травня 2018 року така перевірка й неповинна була проводитися, а позивач не міг чекати на таку перевірку.

Суд першої інстанції вказану обставину не прийняв до уваги.

Крім того, колегія суддів зазначає інше оскаржуваний припис відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, яка містить чіткий перелік підстав для обов`язкового виконання припису, не передбачено вимоги щодо допуску посадових осіб Департаменту з питань держаного архітектурно-будівельного контролю до певного обьєкту.

Отже, як наслідок рішення відповідача прийняті за наслідками перевірки проведеної з порушенням є підставою для визнання всіх рішень відповдіача протиправними.

Тому колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованостість позовних вимог, оскільки вищенаведені обставини підтвердженні належними та допустимими доказами, відповідач провів перевірку з порушенням Порядку №533.

Крім того, колегія суддів наголошує, що відповідно до положень КАС України саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок довести правомірність дій та рішент.

З огляду на вказане, колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Внаслідок зазначено, доводи апелянта спростовують висновки суду першої інстанції та заслуговують на увагу, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 317 КАС України визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що внаслідок порушення норм матеріального права, суд першої інстанції невірно вирішив справу за суттю вимог, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення всіх позовних вимог.

Повний текст постанови виготовлено 23.09.2019.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 313, 315, 317, 321. 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство АСПРО ГРУП на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2019 року - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство АСПРО ГРУП до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство АСПРО ГРУП - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №З-3005/2-10/10-46/3005/06/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 травня 2018 року.

Визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №С-1505/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15 травня 2018 року.

Визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №С-1505/2 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 15 травня 2018 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство АСПРО ГРУП (ЄДРПОУ 41213156) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, адреса: бульвар Лесі Українки,26 м. Київ, 01133) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви у сумі 5286,00 грн. та за подання апеляційної скарги у сумі 7929, 00 грн., що разом складає 13 215,00 грн. (тринадцять тисяч двісті п`ятнадцять грн. 00 коп.)

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

А.Г. Степанюк