Постанова

від 25.09.2019 по справі 760/7710/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/11305/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня2019року місто Київ

справа № 760/7710/18

Київський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача Комунального підприємства Центр організації дорожнього руху на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Українець В.В., у справі за позовом Комунального підприємства Центр організації дорожнього руху до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому з просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 9591,61 грн. та судові витрати.

В мотивування вимог посилався на те, що 20 квітня 2017 року о 12.30 год. в місті Києві на перехресті вул. Солом`янської та вул. Кривоноса ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Фольксваген д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної швидкості, не впорався з керуванням в результаті чого скоїв наїзд на стовп з світлофором, чим порушив вимоги п.п.2.3. б, 12.1 ПДР України, тобто вчинив правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.

Зазначав, що на виконання своїх статутних обов'язків позивачем було виконано роботи щодо відновлення світлофорного об'єкту.

Вказував, що постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 12 червня 2017 року провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 закрито, оскільки він діяв в стані крайньої необхідності.

Посилався на те, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ СК Альфа-Страхування , згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/1901387.

Зазначав, що 19 жовтня 2017 року позивач звернувся до ПАТ СК Альфа-Страхування із заявою про настання випадку та виплату страхового відшкодування за полісом, однак листом від 13 листопада 2017 року ПАТ СК Альфа-Страхування повідомила позивача про те, що страхова компанія не має правових підстав для виплати страхового відшкодування.

Посилався на те, що матеріальний збиток нанесений КП Центр організації дорожнього руху в результаті ДТП згідно актів виконаних робіт форми КБ-3, КБ-2в становить 9591,61 грн., які повинен відшкодувати ОСОБА_1 .

Заочним рішенням Солом`янського районного суд м. Києві від 30 травня 2019 року відмовлено в задоволенні позову КП Центр організації дорожнього руху .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач КП Центр організації дорожнього руху подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, просив рішення суду скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що 30 травня 2019 року рішенням Солом`янського районного суду міста Києва у справі № 760/7710/18 було відмовлено в задоволені позову КП Центр організації дорожнього руху до ОСОБА_1 про стягнення коштів на підставі єдиного висновку матеріального права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15.

Вказував, що провадження у вказаній справі відкрито 28 березня 2019 року, отже судом порушено встановленні ЦПК України строки розгляду справи. У разі дотримання судом встановлених строків - вказаної вище постанови не було і не було б підстав для відмови у задоволення даного позову.

Зазначав, що не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суб'єктом, який має задовольнити вимогу позивача - є страховик відповідача.

Відзиву на апеляційну скаргу позивача до Київського апеляційного суду не надійшло.

У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

З`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єктом, який має задовольнити вимогу позивача, є страховик відповідача, оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ СК Альфа-Страхування .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 20 квітня 2017 року о 12.30 год. в місті Києві на перехресті вул. Солом'янської та вул. Кривоноса керуючи автомобілем марки Фольксваген д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної швидкості, не впорався з керуванням, у результаті чого скоїв наїзд на стовп з світлофором, чим порушив вимоги п.п.2.3. б, 12.1 ПДР України, тобто вчинив правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.

На виконання своїх статутних обов'язків позивачем було виконано роботи щодо відновлення світлофорного об'єкту.

Відповідно до актів виконаних будівельних робіт форми КБ-3 та КБ-2в майнова шкода склала 9591 ,61 грн.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 12 червня 2017 року провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 закрито, оскільки він діяв в стані крайньої необхідності.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована у ПАТ СК Альфа-Страхування згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/1901387.

19 жовтня 2017 року КП Центр організації дорожнього руху звернулось до ПрАТ СК Альфа-Страхування із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Листом від 30 жовтня 2017 року №0737.609.17.01-0514.10 ПрАТ СК Альфа-Страхування повідомило КП Центр організації дорожнього руху про те, що компанія не має правових підстав для виплати страхового відшкодування оскільки постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 12 червня 2017 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито у зв`язку з тим, що останній діяв в стані крайньої необхідності, тому цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не виникла.

Також у листі зазначено, що відповідно до п.п.1 ст.32 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів компанія не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1171 ЦК України шкода, завдана особі у зв`язку із вчиненням дій, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами (крайня необхідність), відшкодовується особою, яка її завдала.

Як вбачається з постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 12 червня 2017 року дії ОСОБА_1 в результаті яких він скоїв зіткнення з перешкодою, а саме стовп із світлофором, що призвело до пошкодження транспортного засобу, відповідно до положень ст.18 КпАП України, суддя кваліфікує як крайню необхідність.

Враховуючи положення ст.1171 ЦК України шкода, завдана в стані крайньої необхідності, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а отже цивільно-правова відповідальність у такому випадку виникає.

Крім того, стаття ст.32 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів містить перелік випадків коли шкода не відшкодовується, однак заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності не є підставою для відмови у відшкодуванні страховою компанією заподіяної шкоди.

Згідно з ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події ( страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов 'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (стаття 22 вказаного Закону).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови).

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №14-176цс18.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у страховика ПрАТ СК Альфа-Страхування виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, оскільки саме внаслідок дій водія застрахованого автомобіля Фольксваген д.н.з. НОМЕР_1 була спричинена шкода позивачу.

А тому, саме страхова компанія повинна відшкодовувати шкоду заподіяну майну позивача, оскільки цивільна відповідальність ОСОБА_1 на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ СК Альфа-Страхування .

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що суб`єктом, який має задовольнити вимогу позивача, є страховик відповідача ОСОБА_1 - ПрАТ СК Альфа-Страхування .

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції встановлених ЦПК України строків розгляду справи не є підставою для зміни або скасування правильного по суті судового рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про незгоду з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №14-176цс18 колегія суддів відхиляє, оскільки згідно з ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Інших доводів, які б давали підстави до скасування рішення суду апеляційна скарга не містить.

Отже, суд першої інстанції всебічно і об`єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача Комунального підприємства Центр організації дорожнього руху - залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: