Постанова

від 10.09.2019 по справі 911/222/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2019 р. Справа№ 911/222/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача Шафорост Ю.О. (директор)

від відповідача Одинцов О.С. (директор)

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Північно Будівельна Компанія

на рішення господарського суду Київської області від 23.05.2019р.

у справі №911/222/19 (суддя - Бабкіна В.М. )

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дорожньо-будівельне управління-208

до Товариства з обмеженою відповідальністю Північно Будівельна Компанія

про стягнення заборгованості в сумі 242 666 грн. 35 коп. за договорами підряду №69 від 26.04.2017 та №20 від 12.06.2017,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Дорожньо-будівельне управління-208 звернулося до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості про стягнення 242666,35 грн. заборгованості за договором № 69 від 26.04.2017 р. та за договором № 20 від 12.06.2017 р.

Рішенням господарського суду Київської області від 23.05.2019 р. позов задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Північно Будівельна Компанія" на користь товариства з обмеженою відповідальністю Дорожньо-будівельне управління-208 152260 грн. 77 коп. основного боргу, 3176 грн. 73 коп. пені, 21999 грн. 33 коп. інфляційних втрат, 2661 грн. 56 коп. судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що акти виконаних підрядних робіт підписані сторонами без зауважень, претензій стосовно невиконання чи неналежного виконання позивачем робіт, вказаних у актах, відповідачем не пред`являлось, в тому числі стосовно обсягів виконаних робіт та ціни. Відтак, відповідач, своєчасно не заявивши про недоліки до виконаних робіт (за наявності таких), не звільняється від обов`язку оплатити роботи, виконані за договорами підряду. Проте відповідач оплату виконаних робіт здійснив частково. Окрім того, у зв`язку з несвоєчасним виконанням зобов`язання щодо сплати коштів за виконані роботи стягнув штрафні санкції та на підставі вимог ст. 625 ЦК України три відсотки річних та втрати від інфляції.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині нарахування інфляційних витрат, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Північно Будівельна Компанія звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 23.05.2019 у справі № 911/222/19 змінити в частині нарахування інфляційних витрат.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що нормами Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 № 1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення, встановлений механізм підвищення грошових доходів населення. Однак в супереч положень зазначених нормативно-правих актів позивач не надав до матеріалів справи доказів обчислення індексів інфляції центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики та публікації в офіційних періодичних виданнях . Також не надано доказів того, що величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 % та не надано доказів того, що Держстатом здійснено публікацію щодо цього не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, в офіційних періодичних виданнях. Вказав на те, що зазначена позивачем сума індексу інфляції у позовній заяві не має жодного обґрунтування та посилання на те, що прострочення грошового зобов`язання від відповідача, виступає способом захисту майнового права у вигляді відшкодування матеріальних втрат (збитків) кредитора саме від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та на підставі чого позивачем повинно бути отримано компенсацію від боржника за користування утримуваними ними грошовими коштами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товарисва з обмеженою відповідальністю Північно Будівельна Компанія та призначено справу до розгляду.

19.07.2019 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.04.2017 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління-208" (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю Північно Будівельна Компанія (замовник) було укладено договір № 69. (а.с.19)

Згідно з п. 1.1 договору якого підрядник зобов`язався виконати роботи з "Реконструкції нежитлової будівлі (літери Ж) під адміністративно-офісну будівлю по вул. Святошинській, 3 у Святошинському р-ні м. Києва. Благоустрій прилеглої території", а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи на умовах договору.

Пунктами 2.1, 2.2 договору визначено, що сума договору на підставі договірної ціни вартості робіт складає 320 660,06 грн., крім того ПДВ - 64132,41 грн. Загальна орієнтовна вартість робіт становить 384794,47 грн. Вартість робіт (договірна ціна) являється динамічною, визначається на основі дефектних актів та кошторисів і розрахунків підрядника.

Також, пунктами 3.1. 3.2, 3.3, 3.4 вищевказаного договору передбачено, що замовник протягом 2-х банківських днів після підписання договору за попередньою домовленістю з підрядником вносить підряднику аванс у розмірі 50% вартості робіт для придбання будівельних матеріалів. Перед улаштуванням верхнього шару покриття замовник вносить підряднику аванс у розмірі 30% вартості робіт. Остаточний розрахунок з підрядником за виконані роботи здійснюється замовником протягом 10-ти календарних днів після підписання останнього акту приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) з урахуванням перерахованих авансів. За порушення терміну розрахунків за виконані роботи замовник сплачує підряднику пеню від суми простроченого платежу, в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.1 договору акти приймання виконаних робіт подаються підрядником для перевірки та підпису замовнику до 28 числа звітного місяця. Замовник у 2-денний термін перевіряє акт та підписує його. В випадку мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторонами оформлюється дефектний акт з переліком необхідних доробок та терміни їх виконання.

Договір № 69 підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств.

03.07.2017 р. між ТОВ "Дорожньо-будівельне управління-208" та ТОВ Північно Будівельна Компанія було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 69 від 26.04.2017 р., відповідно до якої сторонами було узгоджено загальну вартість додаткових робіт на суму 20034,95 грн., в тому числі ПДВ 20% - 3339,16 грн. (а.с.24)

ТОВ Північно Будівельна Компанія було частково сплачено виконані роботи в сумі 220000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1008 від 27.04.2017 р. на суму 70000,00 грн., № 1113 від 30.05.2017 р. на суму 50000,00 грн., № 1157 від 12.06.2017 р. на суму 100000,00 грн. (а.с.34,35,36)

Таким чином судом першої інстанції встановлено, що у відповідача перед позивачем за договором № 69 існує заборгованість в сумі 144 037,87 грн.

Також, 12.06.2017 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління-208" (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю Північно Будівельна Компанія (замовник) було укладено договір № 20, за умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи з відновлення покриття по вул. Стрийська, 6, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи на умовах договору.(а.с.37-39)

Пунктами 2.1, 2.2 договору визначено, що договірна ціна вартості робіт складає 65 185,75 грн., крім того ПДВ - 13037,15 грн. Загальна орієнтовна вартість робіт становить 78 222,90 грн. Вартість робіт (договірна ціна) являється динамічною, визначається на основі дефектних актів та кошторисів і розрахунків підрядника.

Також, пунктами 3.1, 3.2. 3.3, 3.4 договору передбачено, що замовник протягом 2-х банківських днів після підписання договору за попередньою домовленістю з підрядником вносить підряднику аванс у розмірі 70% вартості робіт для придбання будівельних матеріалів. Остаточний розрахунок з підрядником за виконані роботи здійснюється замовником протягом 10-ти календарних днів після підписання останнього акту приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в), з урахуванням перерахованих авансів. За порушення терміну розрахунків за виконані роботи замовник сплачує підряднику пеню від суми простроченого платежу, в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.1 договору акти приймання виконаних робіт подаються підрядником для перевірки та підпису замовнику до 28 числа звітного місяця. Замовник у 2-денний термін перевіряє акт та підписує його. У випадку мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторонами оформлюється дефектний акт з переліком необхідних доробок та терміни їх виконання.

Договір № 20 підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств.

ТОВ Північно Будівельна Компанія було частково оплачено виконані роботи в сумі 70000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 44 від 13.07.2017 р.(а.с.43)

Таким чином судом першої інстанції встановлено, що у відповідача перед позивачем за договором № 20 існує заборгованість в сумі 8 222,90 грн.

ТОВ "Дорожньо-будівельне управління-208" було надіслано на адресу ТОВ Північно Будівельна Компанія претензії-вимоги № 08/10-1 на суму 144037,87 грн. та № 08/10-2 на суму 8222,90 грн. від 08.10.2018 р., які залишені відповідачем без уваги. (а.с.46,48)

Оскільки, відповідач добровільно не виконав зобов`язання щодо сплати заборгованості за виконанні роботи за договорами підряду, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Північно Будівельна Компанія на користь товариства з обмеженою відповідальністю Дорожньо-будівельне управління-208 144 037 грн. 87 коп. основного боргу, 3176 грн. 73 коп. пені, 20811 грн. 25 коп. - інфляційних втрат по договору підряду № 69 від 26.04.2017 р.; 8222 грн. 90 коп. основного боргу, 1188 грн. 08 коп. - інфляційних втрат по договору підряду №20 від 12.06.2017 р. суд першої інстанції зазначив на те, що позивач належним чином виконав зобов`язання щодо виконання робіт за вищевказаними договорами підряду, проте відповідач своєчасно та строки погодженні сторонами оплату за виконані роботи не здійснив. При цьому, вказав на наявність підстав для застосування строку позовної давності у даному спорі в частині обґрунтованих вимог про стягнення пені за договором № 20 від 12.06.2017 р. в сумі 1089,25 грн. за період з 11.07.2017 р. до 11.01.2018 р., який сплив до звернення позивача з позовом до суду першої інстанції. Строк позовної давності в частині вимог про стягнення пені за договором № 69 від 26.04.2017 р. в сумі 19770,68 грн. за період з 11.08.2017 р. до 11.02.2019 р. сплив частково, а саме - за період з 11.08.2017 р. до 16.01.2018 р., а в частині стягнення пені за період 17.01.2018 р. до 11.02.2018 р. в сумі 3176,73 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ч. 1 ст. 530 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським, кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Як визначено ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю Північно Будівельна компанія зобов`язань за договорами підряду № 69 від 26.04.2017 та № 20 від 12.06.2017 та наявності у останнього заборгованості в розмірі 144 037, 87 грн. за договором № 69 від 26.04.2017 та 8 222, 90 грн. за договором підряду № 20 від 12.06.2017, з чим погодився відповідач, оскільки в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржує.

В рішенні суду судом першої інстанції, встановлено, що розмір інфляційних втрат, який нарахований на суму заборгованості відповідача та підлягає до стягнення, становить 21 999,33 грн., у тому числі - за договором № 69 від 26.04.2017 р. за період з вересня 2017 року до листопада 2018 року на суму 144037,87 грн. в сумі 20811,25 грн. та за договором № 20 від 12.06.2017 р. за період з серпня 2017 року до листопада 2018 року на суму 8222,90 грн. в сумі 1188,08 грн.

Відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат, оскільки позивачем не доведено, що вони спричинили позивачу матеріальні втрати.

Проте з такими доводами апеляційної скарги колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Згідно із пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

При цьому в п. п. 5.1, 5.2 вказаної Постанови Пленум Вищого господарського суду України наголосив на тому, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов`язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов`язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав.

Отже, дії відповідача є підставою для здійснення захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов`язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 26.04.2017 р. у справі № 3-1522гс16.

Судом перевірено здійснений розрахунок суду першої інстанції інфляційних втрат нарахованих на заборгованість, яка виникла у відповідача перед позивачем та прийшов до висновку про його правильність.

Перевіривши нарахування інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок є арифметично вірним, а тому за прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань щодо оплати виконаних робіт в передбачений договором строк, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат за договором № 69 від 26.04.2017 р. за період з вересня 2017 року до листопада 2018 року нарахованих на суму 144037,87 грн. в сумі 20811,25 грн. та за договором № 20 від 12.06.2017 р. за період з серпня 2017 року до листопада 2018 року нарахованих на суму 8222,90 грн. в сумі 1188,08 грн. є вірним.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга - Закону".

Згідно з Рекомендаціями щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладеними у листі Верховного суду України від 03.04.97 р. № 62-97р., при розрахунку суми інфляційних слід враховувати, що сума боргу, яка сплачується з 1-го до 15-го дня відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16-го до 31-го дня місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1-го до 15-го дня відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без урахування цього місяця, а якщо з 16-го до 31-го дня місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.

Колегія суддів перевіривши розрахунок заявлених до стягнення з інфляційних втрат, за допомогою системи Ліга-Закон дійшла висновку, що до стягнення з відповідача підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 21999 грн. 33 коп.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Сумської області від 18.03.2019 року у справі № 920/877/18, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Північно Будівельна Компанія на рішення господарського суду Київської області від 23.05.2017р. у справі №911/222/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 23.05.2019р. у справі №911/222/19 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).

Матеріали справи № 911/222/19 повернути до місцевого господарського суду .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України

Повний текст постанови складено 26.09.2019

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко