Постанова

від 23.09.2019 по справі 903/705/17

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року Справа № 903/705/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від скаржника: Цвілюх Н.А. - представник за довіреністю від 06.02.2019р. №510/03-20-10-03-08

від кредиторів: не з`явились

від боржника: не з явився

арбітражний керуючий (ліквідатор): не з явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області, м.Луцьк

на ухвалу Господарського суду Волинської області, постановлену 22.10.18р. суддею Дем`як В.М. о 12:15 год. у м.Луцьку

у справі № 903/705/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ", с.Лище, Луцького району Волинської області

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.10.2018р. у справі №903/705/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" заяву Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника задоволено частково.

Визнано у встановленому порядку доведені грошові вимоги Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" на загальну суму 2662214,86грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 2658690,86грн. шоста черга задоволення; 3524,00грн. перша черга задоволення.

В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Луцька об`єднана державна податкової інспекція ГУ ДФС у Волинській області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати в частині відмови в задоволенні грошових вимог до боржника в сумі 1175349,48грн. та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" на суму 1175349,48грн.. Врешті ухвалу залишити без змін.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- не погоджується з таким рішенням в частині відмови в задоволенні грошових вимог до боржника в сумі 1 175 349,48грн. та вважає його в цій частині необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню;

- вказує, що відмовляючи в задоволенні грошових вимог Луцької ОДПІ до ТОВ "Топ-Світ" в сумі 1 175 349,48грн. суд першої інстанції виходив з того, що пеня в розмірі 1 175 349,48грн., на думку суду першої інстанції, нарахована вже після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури у даній справі. При цьому, звертає увагу, що судом першої інстанції було проігноровано норми статей 102, 129 Податкового кодексу України, а також не враховано специфіку процедури нарахування пені, порядок нарахування якої врегульовано спеціальним нормативно - правовим актом - Податковим кодексом України;

- зазначає, що станом на дату винесення ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів в ІКП платника-банкрута здійснюється остаточний розрахунок суми податкового боргу (заборгованості з єдиного внеску), що складається із: суми несплачених зобов`язань; суми штрафних санкцій; суми пені; плати за податковий кредит, та відображаються облікові показники (операції), що фіксують (виділяють) суми боргу (заборгованості). Пунктом 4 ухвали Господарського суду Волинської області від 10.10.2017р. про порушення провадження у справі про банкрутство було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Топ-Світ", у зв`язку з чим Луцькою ОДПІ здійснено остаточний розрахунок суми податкового боргу та на ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, внаслідок невчасної сплати податкових зобов`язань, нарахованої пеню в загальному розмірі 1 175 349,48грн.;

- покликається на позицію викладену в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2018р. у справі №903/985/16, в якій суд зазначив, що звернення із заявою про визнання грошових вимог до боржника після закінчення строку встановленого після подання заяви, не є конкурсними, а її вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

- з врахуванням викладеного, обґрунтовує, що несплачені у встановлені законодавством строки суми податкового зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019р. ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.10.2018р. у справі №903/705/17 скасовано в частині визнання грошових вимог Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" на загальну суму 2662214,86грн.. Прийнято в цій частині нове рішення про відхилення грошових вимог Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області.

Викладено резолютивну частину ухвали в наступній редакції:

- "Відхилити грошові вимоги Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" в сумі 3834040,34грн. повністю.".

Постановою Верховного Суду від 12.06.2019р. постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019р. у справі №903/705/17 скасовано, а справу №903/705/17 направлено на новий апеляційний розгляд до Північно-Західного апеляційного господарського суду.

В подальшому матеріали справи №903/705/17 надійшли до Північно-Західного апеляційного господарського суду.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №903/705/17 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2019р. прийнято апеляційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області на ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.10.2018р. у справі №903/705/17 до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І. та розгляд апеляційної скарги призначено на 23.09.2019р. об 12:00год., тощо.

10.09.2019р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Головного управління ДФС у Волинській області надійшли додаткові пояснення від 28.08.2019р. по справі.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відсутні учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з`явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

Учасники у справі не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Представник скаржника в судовому засіданні 23.09.2019р. підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає ухвалу місцевого суду незаконною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.10.2018р. у справі №903/705/17 скасувати в частині відмови в задоволенні грошових вимог до боржника в сумі 1175349,48грн. та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" на суму 1175349,48грн.. Врешті ухвалу залишити без змін.

У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.09.2017р. порушено провадження у справі №903/705/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ-Світ" в спрощеному порядку відповідно до положень ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Волинської області від 10.10.2017р. визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" (45638, Волинська область, Луцький район, с.Лище, вул.Центральна 80, код 32313299), відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено Рабана Микиту Тарасовича, оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ".

18.10.2017р. згідно зазначеної постанови на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено повідомлення (оголошення) за №46511 про визнання ТОВ "Топ Світ" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 20.11.2017р. визнано вимоги Луцької ОДПІ на загальну суму 182831,75грн., які включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 179631,75грн. - четверта черга задоволення; 3200,00грн. перша черга задоволення.

02.10.2018р. до Господарського суду Волинської області надійшла заява Луцької ОДПІ ГУ ДФС У Волинській області про визнання кредиторських вимог до ТОВ "Топ-Світ" в сумі 3834040,34грн..

Обґрунтовуючи подану заяву кредитор зазначає, що за ТОВ "Топ-Світ" рахується податковий борг по платежах до бюджету, зокрема:

- з податку на прибуток приватних підприємств, який виник в результаті зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 20.09.2017р. №0009041403 в сумі 381782,00грн.. З врахуванням нарахованої пені в сумі 169825,00грн. та існуючої переплати в сумі 23,27грн. сума вимог становить 551583,73грн.;

- з податку на додану вартість, який виник за податковим повідомленням-рішенням від 20.09.2017р. №00090331403 в сумі 2237340,00грн. (1789872,00грн. основного платежу та 447468,00грн. штрафних санкцій). З врахуванням нарахованої пені в сумі 885618,86грн. та існуючої переплати в сумі 929,16грн. сума вимог становить 3122029,7грн.;

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який виник за податковими повідомленнями-рішеннями від 20.09.2017р. №009051403 в сумі 40351,29грн. (32281,03грн. основного платежу та 8070,26грн. штрафних санкцій) та від 20.09.2018р. №0009061403 в сумі 170,00грн.. З врахуванням нарахованої пені в сумі 6280,19грн. сума вимог становить 46801,48грн.;

- по земельному податку з юридичних осіб, який виник в результаті невчасної сплати податкових зобов`язань у зв`язку з нарахованою пенею в сумі 131,56грн.;

- по орендній платі з юридичних осіб, який виник в результаті невчасної сплати податкових зобов`язань у зв`язку з нарахованою пенею в сумі 113493,87грн..

З огляду на вказане, посилаючись на ст.ст.23, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" просить визнати вищевказані кредиторські вимоги.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 04.10.2018р. заяву кредитора призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ліквідатором ТОВ "Топ Світ" Рабаном М. Т. надано суду повідомлення №1 від 01.10.2018р. про визнання грошових вимог Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області на суму 2658690,86грн. та 3524,00грн. понесених судових витрат.

Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.10.2018р. у справі №903/705/17 заяву Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника задоволено частково.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001 зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч.1, ч.3 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до ч.8 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, стягнення заробітної плати, поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

За приписами ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України; кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Пунктом 1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до п.4 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Згідно п.2 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Згідно ч.8 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред`явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.09.2017р. порушено провадження у справі №903/705/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ-Світ" в спрощеному порядку відповідно до положень ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Волинської області від 10.10.2017р. ТОВ "Топ Світ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

18.10.2017р. згідно зазначеної постанови на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено повідомлення (оголошення) за №46511 про визнання ТОВ "Топ Світ" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника зазначено 18.11.2017р..

Згідно ч.3 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 20.11.2017р. визнано вимоги Луцької ОДПІ на загальну суму 182831,75грн., які включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 179631,75грн. - четверта черга задоволення; 3200,00грн. перша черга задоволення.

02.10.2018р. на адресу місцевого господарського суду від Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 3834040,34грн..

Зокрема, як вже зазначалось вище, обґрунтовуючи подану заяву кредитор зазначає, що за ТОВ "Топ-Світ" рахується податковий борг по платежах до бюджету, зокрема:

- з податку на прибуток приватних підприємств, який виник в результаті зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 20.09.2017р. №0009041403 в сумі 381782,00грн.. З врахуванням нарахованої пені в сумі 169825,00грн. та існуючої переплати в сумі 23,27грн. сума вимог становить 551583,73 грн.;

- з податку на додану вартість, який виник за податковим повідомленням-рішенням від 20.09.2017р. №00090331403 в сумі 2237340,00грн. (1789872,00грн. основного платежу та 447468,00грн. штрафних санкцій). З врахуванням нарахованої пені в сумі 885618,86грн. та існуючої переплати в сумі 929,16грн. сума вимог становить 3122029,7грн.;

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який виник за податковими повідомленнями-рішеннями від 20.09.2017р. №009051403 в сумі 40351,29грн. (32281,03грн. основного платежу та 8070,26грн. штрафних санкцій) та від 20.09.2018р. №0009061403 в сумі 170грн.. З врахуванням нарахованої пені в сумі 6280,19грн. сума вимог становить 46801,48грн.;

- по земельному податку з юридичних осіб, який виник в результаті невчасної сплати податкових зобов`язань у зв`язку з нарахованою пенею в сумі 131,56грн.;

- по орендній платі з юридичних осіб, який виник в результаті невчасної сплати податкових зобов`язань у зв`язку з нарахованою пенею в сумі 113493,87грн..

Водночас, як встановлено судом, що з наведеного заявником розрахунку заборгованості вбачається, що термін сплати по заявленому податковому боргу виник з 31.12.2017р. по 31.07.2018р., тобто після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

З огляду на вказане, посилаючись на ст.ст.23, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" просить визнати вищевказані кредиторські вимоги.

Як вбачається з доданих до заяви доказів в обґрунтування грошових вимог, Луцькою ОДПІ додано довідку про наявність боргу по платежах до бюджету, розрахунок сум податкового боргу, копії податкових повідомлень-рішень від 20.09.2017р., роздруківки зворотнього боку облікової картки боржника.

Додані копії податкових повідомлень-рішень №№0009041403, 0009031403, 0009051403, 0009061403 від 20.09.2017р. свідчать, що останні прийняті на підставі акту перевірки №288/6/99-99-11-01-02-25 від 06.12.2017р., який доданий до матеріалів справи згідно додаткових пояснень скаржника, що надійшли до апеляційного господарського суду 10.09.2019р..

Згідно п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Первинне нарахування грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 20.09.2017р. №№0009041403, 0009031403, 0009051403, 0009061403 відбулося 07.10.2017р. (тобто після спливу 10-денного строку за днем отримання податкового повідомлення-рішення - 25.09.2017р, що підтверджується корінцем повідомлення про вручення зі штриховим ідентифікатором 4301035301040). Дані нарахування відображені в облікових картках платника податків 25.10.2017р., які додані до матеріалів справи.

Як зазначено скаржником, у зв`язку з оскарженням товариством податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку та завершенням процедури адміністративного оскарження, нарахування згідно з останніми було поновлено в обліковій картці платника податків 10.04.2018р..

У відповідності до підпункту 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума грошового зобов`язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

За приписами п.102.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.102.4. ст.102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

У відповідності до п.129.1 статті 129 ПК України, нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Згідно п.129.4 ст.129 ПК України, на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 п.129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

У відповідності до п.129.5 ст.129 ПК України, зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов`язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Відповідно до підпункту 129.3.3 п.129.3 ст.129 ПК України, нарахування пені, зокрема закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань, а також у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України)

Згідно п.1 розділу 5 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016р. за №751/28881 (надалі - Порядок), після надходження до органу ДФС відповідного рішення (ухвали, постанови) господарського суду (про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, про порушення провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, про припинення провадження у справі про банкрутство, про введення процедури санації, про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі про банкрутство, про визнання мирової угоди недійсною та/або поновлення провадження у справі про банкрутство, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) дані судового рішення реєструються підрозділом судового оскарження в інформаційній системі органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, днем отримання від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу ДФС, або відповідальної особи, визначеної керівником органу ДФС для виконання таких функцій, із занесенням дати ухвали/постанови суду.

За даними скаржника, станом на дату винесення постанови суду про визнання боржника банкрутом і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів в ІКП платника-банкрута здійснюється остаточний розрахунок суми податкового боргу (заборгованості з єдиного внеску), що складається із: суми несплачених зобов`язань; суми штрафних санкцій; суми пені; плати за податковий кредит, та відображаються облікові показники (операції), що фіксують (виділяють) суми боргу (заборгованості).

Крім того, п.4 постанови Господарського суду Волинської області від 10.10.2017р. про визнання боржника банкрутом у справі №903/705/17 було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Toп-Світ".

Згідно розрахунку, Луцькою ОДПІ здійснено остаточний розрахунок суми податкового боргу, а також, внаслідок невчасної сплати податкових зобов`язань, нараховано пеню в загальному розмірі 1 175 349,48грн..

Зокрема, як зазначено скаржником, спірна пеня в сумі 169 825,00грн. та 885 618,86грн., нарахована у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань, що виникли в межах строку, визначеного ч.102.4. ст.102 ПК України. Вказаною правовою нормою законодавцем встановлено граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами проведення його податкової перевірки, у 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Зазначена пеня нарахована згідно з п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України. Відповідно до вказаної норми пеня нараховується у разі виявлення контролюючим органом заниження податкового зобов`язання на суму такого заниження, нарахованого в податковому повідомленні-рішенні, та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) у день настання строку погашення цього податкового зобов`язання.

Таким чином, оскільки зобов`язання зі сплати пені є похідним від зобов`язання зі сплати грошового зобов`язання згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 20.09.2017р. №0009041403 та №0009031403, у період 1095 днів до моменту порушення справи про банкрутство (25.09.2017), слід дійти висновку, що грошові вимоги в сумі 169 825,00грн. та 885 618,86грн. є обґрунтованими.

Також слід врахувати, що пеню, як зазначено скаржником, в сумі 113 493,87грн. з орендної плати з юридичних осіб, що нарахована у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань згідно з деклараціями №1534 від 27.01.2011р., №35838 від 07.09.2012р., №9006476846 від 14.02.2013р., №9016488997 від 28.03.2014р., та ППР №0008221503 від 26.10.2011р., №0005631503 від 10.09.2012р., №0006481503 від 02.10.2012р., факт наявності яких встановлено рішеннями суду про стягнення податкового боргу, що набрали законної сили, а саме: постановами Волинського окружного адміністративного суду за позовом Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області до ТОВ "Топ Світ" про стягнення податкового боргу від 23.04.2013р. у справі №803/742/13-а, а також від 29.09.2015р. у справі №803/3264/15.

Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу (п.102.4 ст.102 ПК України).

Відповідно до пп.129.3.3 п. 129.3 ст.129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство).

Таким чином, пеня за період після порушення провадження у справі про банкрутство (25.09.2017р.) контролюючим органом не нараховувалася. Як вбачається з наданого розрахунку пені, кінцевим терміном нарахування пені є 25.09.2017р.. Таким чином, грошові вимоги в частині нарахованої пені в сумі 113 493,87грн. є обґрунтованими.

З врахуванням викладеного несплачена у встановлені законодавством сума податкових зобов`язань набули статусу податкового боргу.

За вказаних обставин, розглянувши заяву Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області, судом встановлено, що заборгованість в сумі 2662214,86грн. податкового боргу та 11175349,48грн. нарахованої пені підтверджена належними та допустимими доказами.

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів вважає, що підлягають визнанню грошові вимоги Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" на загальну суму 3837564,34грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 3834040,34грн. шоста черга задоволення; 3524,00грн. перша черга задоволення.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з п.п.1, 4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, при цьому ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.10.2018р. у справі №903/705/17 слід скасувати в частині відмови у задоволенні грошових вимог до боржника в сумі 1175349,48грн.. Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ" на суму 1175349,48грн.. В решті ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.10.2018р. у справі №903/705/17 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області, м.Луцьк задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.10.2018р. у справі №903/705/17 скасувати в частині відмови у задоволенні грошових вимог до боржника в сумі 1175349,48грн.. Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області, м.Луцьк до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ", с.Лище, Луцького району Волинської області на суму 1175349,48грн.. В решті ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.10.2018р. у справі №903/705/17 залишити без змін. Резолютивну частину ухвали Господарського суду Волинської області від 22.10.2018р. у справі №903/705/17 викласти в наступній редакції:

"1. Заяву Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника задовольнити.

2. Визнати у встановленому порядку доведені грошові вимоги Луцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, м.Луцьк, майдан Київський 4, код 39497665) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Світ", (45638, Волинська область, Луцький район, с.Лище, вул.Центральна 80, код 32313299) на загальну суму 3837564,34грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:

- 3834040,34грн. шоста черга задоволення;

- 3524,00грн. перша черга задоволення.".

3. Справу №903/705/17 повернути до Господарського суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "25" вересня 2019 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.