Рішення

від 12.09.2019 по справі 910/5100/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.09.2019Справа № 910/5100/19

За позовом Приватного підприємства Теплобудінвест в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" (м. Київ)

до ОСОБА_1 (м. Київ)

про стягнення 1.049.000,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Клименко А.Р .

Від відповідача: ОСОБА_3.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Теплобудінвест" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 1.049.000,00 грн. збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" у період з 01.01.17. по 29.08.17. отримував готівку з поточного рахунку товариства за допомогою корпоративної платіжної картки, однак, не надав до матеріалів бухгалтерського обліку товариства звіти про використання коштів разом з підтверджуючими документами, що, за твердженням позивача свідчить про отримання відповідачем коштів не для розрахунків щодо господарської діяльності товариства, а для власних потреб, що завдало збитки ТОВ "ПУСК" на пред`явлену до стягнення суму.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.19. відкрито провадження у справі № 910/5100/19, призначено підготовче засідання на 25.06.19., в порядку ст. 81 ГПК України витребувано від Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" докази, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору - Приватного сільськогосподарського підприємства "УШБА", оскільки позивачем не обґрунтовано, а судом станом на день відкриття провадження в даній справі не встановлено підстав для її залучення.

25.06.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 25.07.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.19. відмовлено в задоволенні клопотання про залучення третьої особи.

24.07.19. позивачем подано письмові пояснення по справі.

25.07.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/5100/19 до судового розгляду по суті на 08.08.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.19. зустрічну позовну заяву повернуто ОСОБА_1 .

08.08.19. судом за участі представників сторін та без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 12.09.19.

11.09.19. позивачем подано письмові пояснення, які 12.09.19. відповідною ухвалою суду повернуто позивачу без розгляду.

12.09.19. відповідачем подано промову до судових дебатів в письмовому вигляді.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті судом було заслухано вступне слово, з`ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

12.09.19. позивачем підтримано позовні вимоги.

Відповідач в судовому засіданні 12.09.19. проти позову заперечував.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 12.09.19. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача проти них, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" до АТ КБ Приватбанк від 25.04.14. Товариству з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" було відкрито розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 .

У відповідності до протоколу від 12.07.16. позачергових загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" ОСОБА_1 обрано директором з 13.07.16.

За твердженням позивача, перебуваючи на посаді директора, відповідач, як довірена особа, ідентифікована АТ КБ Приватбанк була власником корпоративної пластикової картки товариства та у період з 01.01.17. по 29.08.17. отримувала готівку з вказаного рахунку товариств за допомогою корпоративної платіжної картки.

Згідно протоколу від 29.08.17. позачергових загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" ОСОБА_1 звільнено з посади директора товариства з 29.08.17.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" у період з 01.01.17. по 29.08.17. отримував готівку з поточного рахунку товариства (№ НОМЕР_1 ) за допомогою корпоративної платіжної картки, однак, не надав до матеріалів бухгалтерського обліку товариства звіти про використання коштів разом з підтверджуючими документами, що, за твердженням позивача свідчить про отримання відповідачем коштів не для розрахунків щодо господарської діяльності товариства, а для власних потреб, що завдало збитки ТОВ "ПУСК" на пред`явлену до стягнення суму.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

З наданих позивачем до матеріалів справи звітів про дебетові та кредитові операції по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.17. по 31.12.17. вбачається видача готівки з банкомату по картці НОМЕР_2 , однак, не вбачається яка особа таку готівку отримувала.

Лист товариства від 01.09.17. не є доказом неповернення в тому числі матеріальних активів відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія", а є виключно доказом звернення товариства до відповідача з вимогою повернути товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи.

Актом № 1 від 27.05.19. позачергової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" за період з 01.01.17. по 29.08.17. підтверджено ненадання відповідачем до матеріалів бухгалтерського обліку товариства звітів про використання коштів, однак, не підтверджується використання таких коштів та їх використання саме відповідачем та для власних потреб.

Надана АТ КБ Приватбанк картка із зразком підпису відповідача підтверджує його ідентифікацію в банку, однак не підтверджує факту використання коштів в сумі 1.049.000,00 грн. відповідачем та їх використання ОСОБА_1 для власних потреб.

Інших доказі матеріали справи не містять.

За змістом положень статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов`язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов`язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов`язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов`язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов`язальних правовідносин.

Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду (ст. 22 ЦК України).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавала шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК відповідальність настає незалежно від вини.

Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:

діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;

діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;

діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;

бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків;

іншими винними діями посадової особи (ч. 2 ст. 89 Господарського кодексу України).

З ухвали від 14.12.17. у справі № 766/20742/17 слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області вбачається, що за результатами розгляду клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області встановлено, що слідчим відділом СУ ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017230030003921 від 27.09.17. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, з метою дослідження обставин в якому вказаною ухвалою суду надано дозвіл старшому слідчому відділу СУ ГУНП в Херсонській області тимчасового доступу до інформації, яка знаходиться в Херсонській філії Ат КБ Приватбанк та вилучення, в тому числі: завірених копій карток із зразками підписів ТОВ ПУСК (ЄДРПОУ 32267709) по розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.17. до 30.09.17.; роздруківок руху коштів по вказаному рахунку за період з 01.01.17. до 30.09.17. з наданням повного розшифрування проведених розрахунково-касових операцій, в тому числі адрес місць зняття коштів по кожній операції, фото та відео зображень особи, якою знімались кошти в тому числі і з вказаного рахунку.

Таким чином факт зняття готівки у період з 01.01.17. по 29.08.17. з поточного рахунку товариства № НОМЕР_1 за допомогою корпоративної платіжної картки саме відповідачем та факт вини відповідача у знятті готівки у період з 01.01.17. по 29.08.17. з поточного рахунку товариства № НОМЕР_1 та використанні її не для потреб товариства, може бути встановлений в тому числі і у вказаному кримінальному провадженні.

За вказаних підстав, з огляду на наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено протиправної поведінки заподіювача шкоди (відповідача), наявність його вини, не доведено факту наявності шкоди, та, як наслідок, наявності причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

З огляду на вказане позивачем не доведено, а судом, за результатами правової оцінки наданих до матеріалів справи документів, не встановлено наявності повного складу правопорушення відповідача для встановлення факту завдання збитків Товариству з обмеженою відповідальністю "Південна українська соєва компанія" Рубанець Русланою Ананіївною, як його посадовою особою.

Отже позов є передчасним та задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до приписів ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 26.09.19.

Суддя Т.М. Ващенко