Рішення

від 11.09.2019 по справі 918/319/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/319/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анласт" (33027, м. Рівне, вул. Виговського, буд. 45, код ЄДРПОУ 35717618)

до відповідача Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. В. Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 00039019);

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про визнання припиненим іпотечного договору №733/041-Д9М/1 та зобов`язання вчинити дії щодо припинення обтяження нерухомого майна

за участі представників:

від позивача: Шевчук О.А., посв.адв.№1029 від 05.09.15, договір про надання правової допомоги б/н від 26.04.19;

від відповідача: Блажевський П.І., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №000881 від 21.02.18, довіреність № 02-03/354 від 13.06.19.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Анласт" (далі Товариство) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі Банк), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі Третя особа), у якій просило визнати припиненим Іпотечний договір №733/041-Д9М/1 укладений 28.07.2008 між Банком та Товариством. Зобов`язати Банк вчинити дії щодо державної реєстрації відомостей про припинення іпотеки: будівлі оптово-роздрібного торгового дому "Бурштин", загальною площею 1 527,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5610100000:01:030:0197, яка виникла на підставі Іпотечного договору №733/041-Д9М/1 укладеного 28.07.2008 між Банком та Товариством.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилаючись на положення Закону України "Про іпотеку" та Цивільного кодексу України, зазначає про припинення іпотечного договору у зв`язку з припиненням забезпеченого ним зобов`язання - кредитного договору №733/041-Д9М від 28.07.2008 року укладеного між Банком та Третьою особою, а саме виконання його в повному обсязі. Оскільки відповідач заперечує стосовно належного виконання позичальником основного зобов`язання та припинення у зв`язку з цим іпотечного договору, позивач звернувся до суду з позовом про визнання припиненим іпотечного договору №733/041-Д9М/1 та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо припинення обтяження нерухомого майна.

13 травня 2019 року позовну заяву ТОВ "Анласт" залишено без руху, надано строк для усунення недоліків. 17.05.19 канцелярією суду було зареєстровано супровідний лист з додатками на виконання ухвали суду від 13.05.19.

У зв`язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви, суд ухвалою від 20.05.2019 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.06.19 розгляд справи відкладено у підготовчому засіданні на 25.06.19.

06.06.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній, посилаючись на норми Цивільного кодексу та Закону України "Про іпотеку" заперечує проти задоволення позову про визнання припиненим договору іпотеки №733/041-Д9М/1, оскільки, згідно розрахунку Банку станом на 24.04.2019 позичальником ОСОБА_1 не погашена заборгованість за основним зобов`язанням - кредитним договором №733/041-Д9М від 28.07.2008 року, та складає 275 168,77 доларів США.

11.06.2019 позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якого Товариство заперечує проти розрахунку заборгованості наданого Банком до відзиву, вказує, що останнім: не враховано трьохсторонній Додатковий договір №1 до Договору поруки №733/041-Д9М/3 від 28.07.2008 від 27.12.2013, яким змінено відсоткову ставку та валюту зобов`язання; проведено обрахунок без дотримання строків позовної давності та не враховано погашення заборгованості на підставі виконавчого листа №569/5813/14-ц від 16.09.2016 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Банку заборгованості в сумі 1 520 519,40 грн.

У судовому засіданні 25.06.2019 судом оголошувалась перерва до 04.07.2019.

01.07.2019 від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Останній вказав, що проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.07.19 підготовче провадження у справі № 918/319/19 закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті на 06.08.19.

06.08.2019 судом оголошувалася перерва у судовому засіданні до 15.08.19.

У судовому засіданні 15.08.2019 судом оголошувалась перерва до 03.09.2019.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.09.2019 розгляд справи по суті відкладено на 11.09.2019.

11.09.2019 від Банку надійшло клопотання про припинення провадження у справі у зв`язку з наявністю у іпотечному договорі №733/041-Д9М/1 угоди про вирішення спорів третейським суддею на підставі Закону України "Про третейські суди".

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Позивач у судовому засіданні 11.09.2019 заперечив проти передачі справи на вирішення до третейського суду. Таким чином, з позиції позивача вбачається, що після відкриття провадження у справі між сторонами не може бути укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду. Відтак, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.

Крім того, 11.09.2019 представником відповідача подано клопотання, відповідно до якого останній просив продовжити строк даної справи та призначити по справі підготовче засідання.

У судовому засіданні 11.09.2019 представник відповідача вказав, що є новим представником у даній справі та має право на висловлення своєї позиції, у зв`язку з чим підтримав вищевказане клопотання та просив його задоволити.

Суд у судовому засіданні 11.09.2019 року, заслухавши доводи представника Банку, дійшов висновку про відхилення клопотання про продовження строку даної справи та призначення у справі підготовчого засідання, з огляду на те, що Банку, як і іншим учасникам, надавались строки в межах чинного процесуального законодавства для подачі відзиву, доказів, та здійснення інших процесуальних дій. Зміна представника юридичної особи не є підставою для відкладення розгляду справи чи достатньою підставою для продовження процесуальних строків. Крім того, вчинення судом такої дії, як перехід з розгляду справи по суті до підготовчого провадження не передбачено Господарським процесуальним кодексом України.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Анласт" є власником будівлі оптово-роздрібного торгового дому "Бурштин", загальною площею 1 527,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить йому на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , виданого 12 березня 2008 року виконавчим комітетом Рівненської міської ради та земельної ділянки площею 0,3888 га, що розташована за тією ж адресою, кадастровий номер 5610100000:01:030:0197, яка належить ТОВ "Анласт" на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 339603, виданого Рівненською міською радою 18 червня 2008 року .

28.07.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі Банк, Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №733/041-Д9М (далі Кредитний договір, а.с. 13-17).

Відповідно до п. 1.1.2 Кредитного договору повернення кредиту буде здійснюватись рівними частинами, періодично до 05 числа кожного місяця, в сумі 2 631,58 доларів США, починаючи з 05.02.2009 та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 27.07.2018 на умовах, визначених цим договором.

У відповідності до п. 1.4 Кредитного договору в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором за цим договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат, щодо задоволення вимог кредитора за договором, кредитор укладає, зокрема, з майновим поручителем - ТОВ "Анласт" іпотечний договір №733/041-Д9М/1 від 28.07.2008; поручителем ТОВ "Анласт" - Договір фінансової поруки №733/041-Д9М/3 від 28.07.2008.

28.07.2008, в якості забезпечення виконання Мединським A.B. зобов`язань за Кредитним договором, між Банком, Позичальником та Товариством було укладено Договір фінансової поруки №733/041-Д9М/3 (надалі - Договір фінансової поруки, а.с. 20,21), пунктом 1.1. якого передбачено, що поручитель зобов`язується перед Кредитором солідарно відповідати за виконання Позичальником у повному обсязі зобов`язань за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №733/041-Д9М від 28.07.2008, а саме: повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісії, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту.

Також, 28.07.2008, в якості забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов`язань за кредитним договором (основного зобов`язання), між Банком та майновим поручителем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Анласт" було укладено іпотечний договір №733/041-Д9М/1 (далі Договір іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Качан О.О. та зареєстрований в реєстрі за №1233, пунктом 1.1. якого передбачено, що у якості забезпечення виконання позичальником основного зобов`язання, Товариство передає в іпотеку будівлю оптово-роздрібного торгового дому "Бурштин", загальною площею 1 527,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,3888 га, що розташована за тією ж адресою, кадастровий номер 5610100000:01:030:0197 (далі - іпотечне майно).

Відповідно до пункту 6.3. Договору іпотеки передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення Основного зобов`язання.

У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором Банк звернувся до суду із позовом про стягнення усієї суми заборгованості, яка виникла із Кредитного договору.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 26.08.2016 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Анласт" про стягнення заборгованості, позов Банку до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість в сумі 1 520 519,40 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту - 1 338 017, 54 грн, заборгованості за процентами - 155 253,03 грн, комісії за кредитними операціями - 16 221,16 грн та пені - 11 027,68 грн а також 913,50 грн з кожного.

Враховуючи, що кінцевий термін погашення кредиту за Кредитним договором на момент звернення Банком до суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ще не настав, приймаючи до уваги порушення позичальником умов кредитного договору, Банк скористався своїм правом щодо дострокового стягнення заборгованості.

В матеріалах справи міститься копія постанови у виконавчому провадженні №52983826 з виконання виконавчого листа виданого Рівненським міським судом про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість в сумі 1 520 519,40 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту - 1 338 017, 54 грн, заборгованості за процентами - 155 253,03 грн, комісії за кредитними операціями - 16 221,16 грн., пені - 11 027,68 грн, а також судового збору в сумі 913,50 грн з кожного.

Судом встановлено, що станом на день винесення рішення у даній справі рішення у справі № 569/5813/14-ц про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості в сумі 1 520 519,40 грн. за Кредитним договором виконане в повному обсязі, що підтверджується постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП№52983826 від 01.03.2019 (а.с.32), якою встановлено фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Однак, Банк, після отримання задоволення своїх вимог, тобто після стягнення заборгованості за Кредитним договором продовжив нарахування заборгованості за кредитом, відсотками, комісіями, пенею за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасне повернення відсотків, що згідно розрахунку банку склала 275 168,77 доларів США, що еквівалентно 7 343 706,34 грн. (розрахунок на а.с. 70-72).

Проте, суд не погоджується з такою позицією Банку з огляду на наступне.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Сторони за Кредитним договором строк договору окремо не визначили, а погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов`язання (п. п. 1.1.1, 1.1.2 Кредитного договору): надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами, зі сплатою 14% річних за кредитом та комісій, з досягненням максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом в сумі 300 000,00 доларів США з повним завантаженням впродовж шести місяців з дати підписання даного договору; повернення кредиту буде здійснюватись рівними частинами, періодично до 05 числа кожного місяця в сумі 2 631,58 доларів США, починаючи з 05.02.2009 року та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 27.07.2018 року.

Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов`язання.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У відповідності до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3.2.2.2. Кредитного договору передбачено, що Кредитор має право вимагати від Позичальника дострокового виконання ним всіх своїх зобов`язань за цим Договором.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такої ж позиції дотримується Верховний суд. Так у постанові від 14.02.2018 у справі №564/2199/15-ц Верховний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вказав, що після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що Кредитний договір у даній справі припинив свою дію у зв`язку вимогою Банку до Позичальника про дострокове погашення всієї заборгованості, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надавало Банку право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Відтак, подальше нарахування Банком відсотків, комісії та пені після отримання задоволення своїх вимог про дострокове погашення боргу в повному обсязі на думку суду є неправомірним.

Крім того, представник Банку у судовому засіданні вказав, що сума основного боргу Позичальником сплачена не повністю, оскільки оплата проводилась у валюті гривні, однак зараховувалась Банком у валюті кредиту - доларах США.

Така позиція Банку на переконання суду є неправильною, оскільки рішенням апеляційного суду Рівненської області від 26.08.2016 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість в сумі 1 520 519,40 грн, тобто в гривнях, без зазначення їх доларового еквіваленту. Така ж сума і була сплачена позичальником на користь Банку.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку" передбачено підстави припинення іпотеки, а саме іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 509 ЦК України передбачено поняття зобов`язання та підстави його виникнення, а саме зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу; надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до, частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525 і 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від умов договору не допускається.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частина друга статті 598 ЦК України).

Виходячи зі змісту статей 526, 599 ЦК України зобов`язання буде вважатися виконаним належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначалось вище, пунктом 6.3. Іпотечного договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення Основного зобов 'язання. Дія цього Договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про іпотеку".

Підсумовуючи усе вищезазначене, суд дійшов висновоку, що юридичним наслідком належного виконання зобов`язання відповідно до статей 598, 599 ЦК України є припинення зобов`язання, а відповідно до ЗУ "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Отже, враховуючи вищенаведене, оскільки зобов`язання ОСОБА_1 перед Банком, які виникли на підставі Кредитного договору виконані в повному обсязі, тобто основне зобов`язання припинене, як наслідок дія Договору іпотеки також припиняється.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

З урахуванням зазначених норм іпотека припиняється в разі припинення основного зобов`язання, зокрема, на підставі його виконання проведеного належним чином. При цьому законодавство не вимагає від Іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних з припиненням іпотеки оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконанням основного зобов`язання.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном ст. 391 ЦК України.

Позивач зазначає, що з метою усунення припинення чинності усіх обмежень нерухомого майна та вчинення дій, щодо державної реєстрації відомостей про припинення іпотеки Товариство звернулося до Банку із відповідною заявою. Однак, 06.05.2019 Товариство отримало відповідь Банку із відмовою у вчиненні таких дій.

Таким чином, на переконання суду права позивача порушуються Банком та підлягають судовому захисту.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Норми ст. 16 Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

Нормами статті 13 Конституції України закріплено обов`язок держави забезпечувати захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання. Згідно статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до п. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Отже, враховуючи усе викладене вище у сукупності, суд дійшов висновку що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Анласт" до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання припиненим іпотечного договору №733/041-Д9М/1 та зобов`язання вчинити дії щодо припинення обтяження нерухомого майна слід задоволити повністю.

Судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати судового збору в розмірі 3 842,00 грн. покладаються на відповідача з підстав визначених п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України .

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 231, 237- 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Анласт" до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання припиненим іпотечного договору №733/041-Д9М/1 та зобов`язання вчинити дії щодо припинення обтяження нерухомого майна задовольнити.

2. Визнати припиненим Іпотечний договір № 733/041-Д9М/1 укладений 28.07.2008 між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Анласт".

3. Зобов`язати Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" вчинити дії щодо державної реєстрації відомостей про припинення іпотеки: будівлі оптово-роздрібного торгового дому "Бурштин", загальною площею 1 527,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5610100000:01:030:0197, яка виникла на підставі Іпотечного договору №733/041-Д9М/1 укладеного 28.07.2008 між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Анласт".

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. В. Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 00039019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Анласт" (33027, м. Рівне, вул. Виговського, буд. 45, код ЄДРПОУ 35717618) 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2019.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич