Постанова

від 05.09.2019 по справі 910/18919/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/18919/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Васьковського О.В., Катеринчук Л.Й.

за участі секретаря судового засідання Сотник А.С.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю Білбудінвест ,

ліквідатор ТОВ Білбудінвест арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. - Карасюк О.В., адвокат (Ордер №057517 від 03.09.2019, Договір про надання правової допомоги №3 від 09.01.2019),

кредитор (ініціюючий) - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк УКРГАЗБАНК ,

представник кредитора - Белименко О.В. (довіреність №618 від 18.12.2018),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк УКРГАЗБАНК

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2018

у складі судді: Пасько М.В.

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019

у складі колегії суддів: Верховець А.А. (головуючий), Зубець Л.П., Пантелієнко В.О.

у справі за заявою

Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк УКРГАЗБАНК

до Товариства з обмеженою відповідальністю Білбудінвест

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2013, за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк УКРГАЗБАНК (далі - АТ УКРГАЗБАНК , кредитор) порушено провадження у справі №910/18919/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Білбудінвест (далі - ТОВ Білбудінвест , боржник).

2. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 11.02.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Білбудінвест" на загальну суму 95 555 492,14 грн.

3. Постановою Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Загороднього О.М.

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2016, зокрема, замінено ліквідатора боржника на арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.

5. 26.11.2018 ліквідатором банкрута подано до суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс. 21.12.2018 ліквідатором банкрута подано до суду доповнення до звіту.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 у цій справі затверджено звіт ліквідатора; затверджено ліквідаційний баланс станом на 26.12.2018; ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Білбудінвест", як юридичну особу у зв`язку з банкрутством; провадження у справі №910/18919/13 закрито.

7. Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що згідно наданого ліквідатором на затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника, вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, у зв`язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 апеляційні скарги ОСОБА_1 та АТ УКРГАЗБАНК залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 у справі №910/18919/13 залишено без змін.

9. Погодившись з ухвалою суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вказав на те, що в порушення принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора та принципу диспозитивності при здійсненні провадження у справі про банкрутство, кредитори не обґрунтували, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси та, відповідно, не скористались своїм правом реагувати на дії чи бездіяльність ліквідатора при здійсненні ліквідаційної процедури шляхом подання відповідних скарг.

10. Під час апеляційного провадження суд встановив:

10.1. арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. з метою виявлення майнових активів (майна та майнових прав) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та в подальшому підлягають реалізації з метою задоволення вимог кредиторів, зокрема, було зроблено запити до відповідних державних органів та організацій;

10.2. Відсутність будь-якого рухомого та нерухомого майна боржника підтверджена матеріалами справи та доданими довідками відповідних органів (Київської міської митниці ДФС, ДВС України, Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві та Відділу ДВС Солом`янського районного управління юстиції, Головного Управління Держгеокадастру у Київській області та у м. Києві, Державної інспекції сільського господарства в м. Києві, Департаменту Держархбудінспекції у м. Києві, Державної авіаційної служби, Головного управління ДФС у м. Києві та ДПІ у Солом`янському районі м. Києва, Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві, ПАТ Укрзалізниця , Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, Державного космічного агентства України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Головного управління статистики у м. Києві, Головного управління Держпраці у Київській області та м. Києва, Голосіївського відділу Фонду соціального страхування України у м. Києві, Солом`янського районного центру зайнятості, Києво-Святошинського районного центру зайнятості, Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві), в тому числі інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №132046488, витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна ТОВ "Білбудінвест" №56468276 від 31.07.2018;

10.3. на виконання ч. 2 ст.41 Закону про банкрутство ліквідатором було проведено інвентаризацію майна ТОВ "Білбудінвест". За наслідками проведеної інвентаризації було виявлено дебіторську заборгованість у вигляді права вимоги до ТОВ Будівельна компанія Антар в сумі 16 074 932,20 грн.;

10.4. ліквідатором було встановлено, що до процедури банкрутства ТОВ "Білбудінвест" останнє володіло майновими правами на 121 квартиру площею 10 473,67 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , які одночасно були предметом забезпечення по договору іпотеки укладеного між ТОВ "Білбудінвест" та ПАТ АКБ Київ та передані банку в наступну іпотеку;

10.5. в подальшому ТОВ "Білбудінвест" на виконання письмових вимог управителя - ПрАТ Фінансова компанія Сантанна про відступлення забудовником майнових прав на об`єкт будівництва, які отримані ТОВ "Білбудінвест" 07.10.2013 передало ПрАТ Фінансова компанія Сантанна об`єкт будівництва з двох секцій А та Б на 69 квартир та з двох секцій В та Г на 72 квартири дев`ятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ;

10.6. в жовтні 2016 ліквідатор банкрута звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання недійсним передачу об`єкта будівництва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2017 у справі №910/18919/13 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Білбудінвест" про спростування майнових дій боржника (постановою КАГС від 22.05.2018 дана ухвала залишена без змін);

10.7. під час ліквідаційної процедури ліквідатором встановлено, що в процедурі банкрутства ТОВ "Білбудінвест" між банкрутом та ТОВ МВБ-Інвест укладено договір суборенди земельної ділянки на якій розташовано об`єкт незавершеного будівництва.

Ліквідатором ТОВ "Білбудінвест", в рамках справи про банкрутство боржника, подано заяву про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у даній справі, заяву ТОВ "Білбудінвест" про визнання договору суборенди задоволено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.04.2017 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.04.2017 скасовано, а справу направлено на розгляд суду першої інстанції в новому складі суду;

10.8. ліквідатором ТОВ Білбудінвест встановлено, що майнові права на об`єкт будівництва, які передані банкрутом ПрАТ Фінансова компанія Сантанна були зареєстровані за ТОВ МВБ-Інвест після чого шляхом укладення ряду угод відчужені на користь ТОВ Фінансова компанія Толока .

За таких обставин, ліквідатором подано до Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву про скасування рішення державного реєстратора на підставі якого ТОВ МВБ Інвест зареєструвала за собою право власності на об`єкти незавершеного будівництва, які виникли з майнових прав, які раніше належали ТОВ Білбудінвест .

Проводження за цим позовом зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2016 у справі №826/14881/16;

10.9. в ході здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором банкрута було виявлено лише право вимоги до ТОВ Будівельна компанія Антар в сумі 16 074 932,20 грн, що було реалізовано на аукціоні, який проведено Товарною біржою Київська універсальна 21.06.2018, як цілісний майновий комплекс.

Отримані від реалізації майна кошти спрямовані ліквідатором на погашення вимог першої черги задоволення, зокрема на часткове відшкодування його витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора у цій справі. Кредиторські вимоги не погашались;

10.10. на засіданні комітету кредиторів 10.08.2018 (протокол №1) було прийнято рішення відкласти вирішення питання про схвалення звіту ліквідатора та затвердження ліквідаційного балансу ТОВ Білбудінвест ;

10.11. на засіданні комітету кредиторів 08.10.2018 (протокол №1) присутнім членом комітету кредиторів - ПАТ АБ УКРГАЗБАНК також прийнято рішення про відкладення вирішення питання про схвалення звіту ліквідатора та затвердження ліквідаційного балансу ТОВ Білбудінвест . Обґрунтовуючи дане рішення ПАТ АБ УКРГАЗБАНК зазначило, що станом на 08.10.2018 не завершено заходи, які вчиняються ліквідатором банкрута для повернення майна, зокрема, не завершено судові спори.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погодившись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019, АТ "УКРГАЗБАНК" звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду про скасування судових актів, з вимогою прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого (ліквідатора) Кучака Ю.Ф. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, поновити провадження у справі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/18919/13 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковського О.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019.

13. Ухвалою від 05.07.2019 Верховний Суд, у визначеному складі колегії суддів Касаційного господарського суду, прийняв справу № 910/18919/13 Господарського суду м. Києва до провадження; відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ УКРГАЗБАНК ; призначив розгляд справи на 03.09.2019.

14. 23.08.2019 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника, з проханням ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/18919/13 залишити без змін.

15. В судовому засіданні 03.09.2019 оголошено перерву до 05.09.2019 о 15:00, про що сторін (учасників) справи повідомлено під розписку (наявна в матеріалах справи).

16. Представник АТ УКРГАЗБАНК в засіданні суду касаційної інстанції повністю підтримав вимоги касаційної скарги, з підстав наведених у ній, просив Суд скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/18919/13, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого (ліквідатора) Кучака Ю.Ф. про затвердження звіту, скасувати припинення банкрута як юридичної особи, поновити провадження у справі № 910/18919/13.

17. Представник арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. в судовому засіданні проти вимог та доводів скаржника та його представника заперечив, з підстав наведених у Відзиві арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. на касаційну скаргу, просив Суд ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/18919/13 залишити без змін.

18. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (АТ УКРГАЗБАНК )

19. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник вказує на неправильне застосування судами ст. 46 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також порушення норм процесуального права.

Доводи арбітражного керуючого (ліквідатора) Кучака Ю.Ф.

20. Арбітражний керуючий (у відзиві на касаційну скаргу) та представник боржника у судовому засіданні доводять, що, виконуючи свої обов`язки та користуючись правами, наданими арбітражному керуючому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатором було вчинено комплекс заходів з організації ліквідаційної процедури, а саме щодо отримання документів та інформації від попередніх ліквідаторів, здійснено пошук можливого наявного майна банкрута, шляхом направлення відповідних запитів та отримання на них відповідей, направлення інформації щодо емітентів і боржників, виїздів за їх місцезнаходженням, інше.

21. Арбітражний керуючий підтримує висновки апеляційного суду з приводу переданих ЗАТ Фінансова компанія Сантанна майнових прав на 212 квартиру, площею 10 473, 67 кв.м. та існування незавершених судових справ.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

23. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 46 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів та інші.

Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу.

Відповідно до ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом, є підставою для закриття провадження у справі.

Таким чином, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство. В зв`язку з цим, у засіданні суду, де розглядається звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс, суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства.

Поряд з цим, як вбачається зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 26.12.2018, рішення суду першої інстанції про припинення боржника як юридичної особи мотивоване тим, що згідно наданого ліквідатором на затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника, вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, у зв`язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.

Таким чином, затверджуючи поданий ліквідатором звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, місцевий господарський суд у порушення ст.ст. 41, 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обмежився лише констатацією обставин щодо наявності звіту та ліквідаційного балансу та незадоволення вимог кредиторів за відсутністю майна боржника.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

Колегія суддів вважає, що допущені процесуальні порушення на предмет повноти дослідження обставин справи, є такими помилками, які порушили принцип пропорційності господарського судочинства з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, яка розглядається. Рішення судів, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд.

Проте, суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу повторно (в межах наданих процесуальним законом повноважень), наведених помилок не врахував, про вказані вище порушення суду першої інстанції не зазначив та відповідної правової оцінки цим порушенням не дав, але зробив висновок про відсутність порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 у справі №910/18919/13 залишив без змін.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, розглядаючи доводи скаржника з урахуванням практики Європейського суду з прав людини із застосування статті 6 Конвенції, судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є не достатньо обґрунтованим, і за таких обставин суд апеляційної інстанції мав би на це вказати, навість реалізуючи повноваження суду першої інстанції та виправляючи допущені цим судом порушення норм процесуального права.

24. Щодо доводів заявника касаційної скарги про неповноту дій ліквідатора, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Суд зазначає, що у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута, тому ліквідатор у звіті має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута, а під час ліквідаційної процедури ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси.

Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора полягає також в тому, що кредитор повинен обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси.

Формулюючи викладені вище висновки, Суд враховує mutatis mutandis висновки Верховного Суду, які він послідовно надає стосовно ролі і завдання ліквідатора у ліквідаційній процедурі (постанови Верхового Суду від 30.01.2019 у справі №921/879/15-г/11 та від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012).

Процедури банкрутства, за приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мають строковий характер.

Всі учасники провадження у справі про банкрутство, мають належним чином користуватися наданими Законом правами та власними повноваженнями сприяти дотриманню визначених Законом про банкрутство строків судових процедур, задля зменшення негативних наслідків надмірною тривалістю цих процедур як для кредиторів так і боржника.

Так, ліквідаційна процедура у даній справі, в порушення приписів ст. 37 Закону про банкрутство, триває більше ніж 4 роки.

Закон не містить процесуального наслідку порушення строку процедури ліквідації, проте довготривалість процедури призводить до збільшення витрат як власне на саму процедуру, так і на оплату роботи ліквідатора, знецінення визнаних грошових вимог кредиторів (інфляція), інші негативні наслідки.

В разі, якщо ліквідатор працює, на думку учасників провадження неефективно (в тому числі і щодо строків здійснення процедури ліквідації), то його дії повинні своєчасно оскаржуватись у порядку норм ч. 11 ст. 41 Закону про банкрутство.

У зв`язку із цим та з урахуванням положень ст. 74 ГПК України Суд дійшов висновку, що, на кредитора або іншу особу, що відповідно до закону має право заперечувати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, зокрема з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноти виконаних ним дій у цій процедурі, покладений тягар доведення цих обставин, доведення того, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце і призвели до порушення порядку проведення дій у ліквідаційній процедурі, і тим самим вплинули на показники в ліквідаційному балансі боржника (змінили ці показники тощо), вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, і як результат - вплинули на результати проведеної ліквідаційної процедури боржника, а відповідно і на прийняття рішення за результатами розгляду та затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника.

Така правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 27.08.2019 у справі № 913/982/14.

При цьому, суди у цій справі не встановили обставин надходження скарг на дії ліквідатора Боржника або надходження від учасників даної судової справи інших документів, які б достеменно спростували зазначені ліквідатором Боржника відомості в звіті ліквідатора та в ліквідаційному балансі.

Так, судом апеляційної інстанції встановлені обставини пов`язані з вчинення дій ліквідатора щодо виявлення активів банкрута, інвентаризацією майна, реалізацією виявлених активів (п. 10 цієї Постанови). В даному випадку єдиним реальним виявленим під час ліквідаційної процедури активом стало лише право вимоги до ТОВ Будівельна компанія Антар , що було реалізовано на 21.06.2018 та отримані від реалізації майна кошти спрямовані ліквідатором на часткове відшкодування його витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора у цій справі.

Також, апеляційним судом встановлено, що на момент затвердження судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, в проваджені судів господарської та адміністративної юрисдикції наявні незавершені справи за позовними заявами ліквідатора ТОВ Білбудінвест арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. (справи № 910/18919/13 (про визнання договору суборенди недійсним) та № 926/14881/16).

Факт незавершених розглядом судових справ став підставою відкладення розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу комітетом кредиторів, а також підставою звернення АТ АБ УКРГАЗБАНК з апеляційною та касаційною скаргами.

З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Як про це вже вказувалось вище, процедури банкрутства мають строковий характер, ліквідаційна процедура у цій справі триває понад 4 роки, продовження такої процедури за відсутності реальної можливості наповнення ліквідаційної маси та вичерпаності дієвих заходів з боку ліквідатора призводить до збільшення витрат пов`язаних з ліквідаційною процедурою та знецінення визнаних грошових вимог кредиторів.

Також, слід вказати, що розгляд означених справ (заяв) триває з 2016 року.

Водночас, у даній справі предметом розгляду є договір суборенди земельної ділянки, яка перебуває у державній власності. Тобто, розгляд заяви ліквідатора ТОВ Білбудінвест арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. у справі № 910/18919/13 про визнання договору суборенди недійсним не призведе до наповнення ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів.

При цьому, колегія суддів має зауважити на тому, що у постанові від 31.10.2017 у цій справі Вищий господарський суд України визнав преюдиційними встановлені Київським апеляційним адміністративним судом (ухвала від 07.06.2016 у справі №810/4901/15) обставини передання 07.10.2013 ТОВ "Білбудінвест" на користь управителя спірного об`єкта будівництва на виконання письмової вимоги управителя - ПрАТ "Фінансова компанія "Сантанна" про відступлення забудовником майнових прав на об`єкт будівництва з двох секцій "А" та "Б" на 69 квартир та з двох секцій "В" та "Г" на 72 квартири дев`ятиповерхового житлового будинку по вул . 40-річчя Перемоги, 11 в селі Білогородка Києво-Святошинського району Київської області. А також, вказав на те, що таке передання майнових прав на спірний об`єкт будівництва забудовником на користь управителя фонду фінансування будівництва здійснено на виконання вимог ч. 3 ст. 18 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" у зв`язку з виявленням управителем ризиків порушення забудовником зобов`язань щодо завершення будівництва у погоджені сторонами строки у договорі про організацію спорудження об`єкта будівництва.

До того ж, Київський апеляційний господарський суд у постанові від 22.05.2018 у цій справі (за результатом розгляду заяви ТОВ "Білбудінвест" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про спростування майнових дій боржника) дійшов висновку, що передача боржником спірного майна на користь управителя (ПрАТ Фінансова компанія Сантанна яке в подальшому передало майно ТОВ МВБ Інвест ) відбулася на підставі ч. 3 ст. 18 Закону України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю .

Спірні відносини, що є предметами розгляду адміністративної справи № 826/14881/16 та справи № 910/18919/13 (щодо визнання недійсним договору суборенди) пов`язані між собою та стосуються земельної ділянки загальною площею 0,4550 га, розташованої за адресою: село Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область, вулиця 40-років Перемоги, кадастровий номер 3222480401:01:003:0004.

Таким чином, враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вирішення даних спорів не призведе до наповнення ліквідаційної маси та погашення вимог кредиторів, відповідно до мети ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

При цьому, слід вказати на те, що АТ АБ УКРГАЗБАНК у касаційній скарзі та представник Банку в судовому засіданні на наводять жодних аргументів та доводів щодо необхідності продовження ліквідаційної процедури за встановлених обставин, з огляду на невизначеність строку ліквідаційної процедури для виконання необхідних, на думку кредитора, дій ліквідатора та їх ефективність.

Частиною 1 ст. 2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України. Згідно з частиною першою статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Таким законом, який передбачає поряд із відповідальністю боржника додаткову (субсидіарну) відповідальність іншої особи, є Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Зокрема, ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство унормовано, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Водночас, норми ч.3 ст. 22 Закону про банкрутство встановлюють, що саме на розпорядника майна покладено обов`язок виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.

Поряд з цим, як вірно зазначив у своїй постанові суд апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази протиправної діяльності, яка б свідчила про доведення підприємства боржника до банкрутства, що не спростовано скаржником.

При цьому, саме під час ліквідаційної процедури кредитор вправі звернутися до ліквідатора для вирішення питання субсидіарної відповідальності осіб за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, а також зі скаргами на дії чи бездіяльність ліквідатора стосовно розгляду подібної заяви кредитора.

Докази звернення під час проведення ліквідаційної процедури скаржника з відповідними заявами до ліквідатора відсутні.

25. Стосовно схвалення/несхвалення комітетом кредиторів звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, слід зазначити наступне.

Нормами ч.6 ст. 26 Закону про банкрутство визначено, що під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє Комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Тобто, Комітет кредиторів є представницьким органом кредиторів у справі про банкрутство, який Законом наділений певними повноваженням щодо участі у справі.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на засіданнях комітету кредиторів 10.08.2018 (протокол №1) та 08.10.2018 (протокол № 1) були прийняті рішення про відкладення вирішення питання про схвалення звіту ліквідатора та затвердження ліквідаційного балансу ТОВ Білбудінвест , з підстав наявності незавершених заходів, які вчиняються ліквідатором банкрута для повернення майна (судові спори).

Означені обставини і є головним доводом касаційної скарги.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст.46 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків). Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Слід зазначити, що дії суду Закон про банкрутство пов`язує не з наявністю або відсутністю схвалення звіту, а із тим, яких висновків дійде суд за результатом його розгляду. Якщо суд дійде висновків, що за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилось майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута (ч. 2 ст. 46 Закону). У разі ж, якщо суд дійде висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, господарський суд виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку ч. 4 ст. 46 Закону.

Також, варто зауважити, що наявність різного роду схвалень та погоджень (плану санації, звіту ліквідатора, тощо) є лише додатковими гарантіями дотримання прав учасників провадження у справі про банкрутство. Господарський суд не зв`язаний такими погодженнями (або їх відсутністю) у своїх правових позиціях та у своїх процесуальних діях. Водночас він має їх досліджувати або обґрунтовано враховувати або відхиляти.

Таким чином, враховуючи наведене вище, зважаючи на тривалість ліквідаційної процедури впродовж чотирьох з половиною років (10.06.2014 боржника визнано банкрутом), відсутність майнових активів банкрута та безперспективність очікування завершення судових процесів, результати яких ніяким чином не вплинуть на збільшення (поповнення) ліквідаційної маси, приймаючи до уваги можливість настання негативних наслідків в результаті довготривалості ліквідаційної процедури, колегія судів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій про припинення боржника як юридичної особи та закриття провадження у цій справі, за результатами затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, є в даному випадку найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення даної справи.

26. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

При цьому за замістом ч. 4 ст. 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні, зокрема, його мотивувальної частини.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для зміни мотивувальної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 та ухвали Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 у цій справі.

27. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 311, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк УКРГАЗБАНК залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/18919/13 змінити шляхом доповнення та зміни їх мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

3. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/18919/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

Л.Й. Катеринчук