Рішення

від 26.09.2019 по справі 160/5042/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року Справа № 160/5042/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформації до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВД ІНТЕРКОМ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Головне управління ДФС у Дніпропетровській області про анулювання дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів, -

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (далі - НКРЗІ) до Товариства з обмеженою відповідальністю СВД ІНТЕРКОМ , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить анулювати дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів широкосмугового радіо доступу №СРТ-12-0307548 від 17.01.2017 року, №СРТ-12-0307549 від 17.01.2017 року, №СРТ-12-0355319 від 09.06.2017 року, №СРТ-12-0355320 від 09.06.2017 року, №СРТ-12-0355321 від 09.06.2017 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що позивач отримав лист від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.04.2019 року №42882/10/04-36-12-03-16, яким НКРЗІ було повідомлено, що ТОВ СВД ІНТЕРКОМ не сплачує рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України більше шести місяців, чим порушує вимоги Закону України Про радіочастотний ресурс України . Так, відповідач здійснює користування радіочастотним ресурсом на підставі дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів широкосмугового радіо доступу №СРТ-12-0307548 від 17.01.2017 року, №СРТ-12-0307549 від 17.01.2017 року, №СРТ-12-0355319 від 09.06.2017 року, №СРТ-12-0355320 від 09.06.2017 року, №СРТ-12-0355321 від 09.06.2017 року, а відповідно до приписів ст.57 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" користування означеним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. Згідно з ч.3 ст.58 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" у разі несплати щомісячного збору протягом шести місяців дозволи на експлуатацію анулюються без компенсації збитків користувачу радіочастотного ресурсу України зі стягненням суми заборгованості в судовому порядку. У зв`язку із цим, позивач просить суд анулювати відповідні дозволи на експлуатацію РЕЗ, видані ТОВ СВД ІНТЕРКОМ .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2019р. вищевказана позовна заява НКРЗІ була залишена без руху у зв`язку із невідповідністю вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України (сплатою судового збору у неналежному розмірі).

26.06.2019р. на адресу суду надійшла заява НКРЗІ про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору в належному розмірі.

З урахуванням наведеного, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформації та відкрито провадження в адміністративній справі №160/5042/19, призначено цю справу до розгляду у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 30.07.2019 року о 11:00 год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Третя особа правом на подання пояснень до позовної заяви також не скористалася.

У судове засідання 30.07.2019р. представники сторін та третьої особи не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача 22.07.2019 року надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач причини неявки суд не повідомив.

30.07.2019р. від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на наведене, враховуючи заяви представника позивача та представника третьої особи щодо можливості здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження та відповідно до вимог ч.1,9 ст. 205 КАС України , суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України , за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258 КАС України, а також з урахуванням того, що з 27.08.2019р. по 25.09.2019р., включно, суддя Турова О.М. перебувала у відпустці та хворіла, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а повне судове рішення складено першого робочого дня.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації були видані Товариству з обмеженою відповідальністю "СВД ІНТЕРКОМ" наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів широкосмугового радіо доступу:

- №СРТ-12-0307548 від 17.01.2017 року з терміном дії до 25.01.2022 року;

- №СРТ-12-0307549 від 17.01.2017 року з терміном дії до 25.01.2022 року;

- №СРТ-12-0355319 від 09.06.2017 року з терміном дії до 17.07.2022 року ;

- №СРТ-12-0355320 від 09.06.2017 року з терміном дії до 17.07.2022 року ;

- №СРТ-12-0355321 від 09.06.2017 року з терміном дії до 17.07.2022 року .

Листом від 11.04.2019 року за вих..№42882/10/04-36-12-03-16 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомило НКРЗІ про те, що ТОВ "СВД ІНТЕРКОМ" за період з червня 2017 року - березень 2019 року податкові декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України до Соборного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області не подані та станом на 01.04.2019 року за відповідачем рахується податковий борг з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України у сумі 13770,00 грн., який виник 29.04.2018 року.

Позивач направив лист від 03.05.2019 року за вих.№01-2589/144 ТОВ "СВД ІНТЕРКОМ", у якому запропонував відповідачу здійснити сплату заборгованості з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України у термін до 17.05.2019 року, про що повідомити НКРЗІ та ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Однак, ТОВ "СВД ІНТЕРКОМ" на вказаний лист відповіді не надало, сплату заборгованості з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом не здійснило.

У зв`язку з цим, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про анулювання вказаних дозволів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові основи користування радіочастотним ресурсом України, повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов`язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України, визначені Законом України Про радіочастотний ресурс України від 01.06.2000 р. №1770-III (далі - Закон № 1770-III ).

Відповідно до ст.1 Закону № 1770-III радіочастотний ресурс - частина радіочастотного спектра, придатна для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами і яку можливо використовувати на території України та за її межами відповідно до законів України та міжнародного права, а також на виділених для України частотно-орбітальних позиціях.

Частиною 2 ст. 12 Закону № 1770-III встановлено, що органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, яка утворюється відповідно до Закону України "Про телекомунікації".

Згідно з п.п. 1,3 ч. 2 ст. 30 Закону № 1770-III користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію - суб`єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг, а також дозволів на експлуатацію - спеціальними користувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами.

Пунктом 5 частини 2 статті 6 Закону № 1770-ІІІ встановлено, що користувачі радіочастотного ресурсу України зобов`язані вносити платежі та збори, передбачені законом, а також у встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, порядку плату за радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування.

Згідно зі ст.57 Закону № 1770-ІІІ користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Податковим кодексом України .

Відповідно до вимог підпункту 254.1.4 пункту 254.1 етапі 254 ПК України , платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі дозволу на експлуатацію дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Підпунктом 254.5.3 пункту 254.5 статті 254 Кодексу встановлено, що платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу (вимоги).

Відповідно до підпункту 254.5.2 пункту 254.5 статті 254 Кодексу платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв`язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.

Підпунктом 254.5.3. пункту 254.5 статті 254 Кодексу встановлено, що сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.

Згідно з пунктом 257.2. статті 257 Кодексу платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань з рентної плати.

Підпунктом 257.3.3. пункту 257.3 статті 257 ПК України встановлено, що платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію , яка містить додатки, зокрема, з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України - за місцем податкової реєстрації.

Таким чином, ТОВ "СВД ІНТЕРКОМ" є платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Судом встановлено, що відповідач, починаючи з 29.04.2018 року не здійснює сплату збору (рентної плати) за користування радіочастотними ресурсами України, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в сумі 13770,00 грн.

Згідно з абз.1 п.п. 258.2.4 п. 258.2 ст. 258 ПК України у разі несплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України або сплати її в неповному обсязі платниками рентної плати протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про таких платників до НКРЗІ, для вжиття до них заходів згідно із законодавством.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом є лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.04.2019 року за вих.№42882/10/04-36-12-03-16, яким позивача повідомлено, що ТОВ СВД ІНТЕРКОМ не сплачує рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України більше шести місяців, чим порушує вимоги Закону України Про радіочастотний ресурс України .

Наявність вказаної податкової заборгованості ТОВ СВД ІНТЕРКОМ підтверджується витягом з Інтегрованої картки цього платника податків, яка надана ГУ ДФС у Дніпропетровській області 17.07.2019р. та долучена до матеріалів справи.

Відповідно до частини 1 статті 45 Закону №1770-ІІІ анулювання дозволу на експлуатацію здійснюється Українським державним центром радіочастот (далі - УДЦР) самостійно або за рішенням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.

Згідно з частиною 2 статті 45 Закону №1770-ІІІ підставами для прийняття національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, рішення про анулювання дозволу на експлуатацію є:

1) анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

2) анулювання ліцензії на мовлення або відповідного подання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо багатоканальних телесистем, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України;

3) акт про невиконання користувачем радіочастотного ресурсу України законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, або приписів та розпоряджень уповноважених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, посадових осіб;

4) акт про повторну відмову користувача радіочастотного ресурсу в допуску представників національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, для проведення перевірки, а також про вчинення інших перешкод, які не дозволяють здійснювати перевірку в повному обсязі;

5) акт про те, що користувач з власної вини не розпочав експлуатацію радіоелектронного засобу у визначені дозволом терміни;

6) невикористання радіоелектронного засобу більше одного року;

7) виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих користувачем радіочастотного ресурсу України для отримання дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою.

Частиною 3 статті 45 Закону №1770-ІІІ визначено, що УДЦР приймає рішення про анулювання дозволу на експлуатацію на підставі:

1) заяви користувача радіочастотного ресурсу України про анулювання дозволу;

2) скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання - користувача радіочастотного ресурсу України;

3) нотаріально засвідченої копії свідоцтва про смерть фізичної особи - користувача радіочастотного ресурсу України.

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону №1770-ІІІ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, або УДЦР має прийняти рішення про анулювання дозволу на експлуатацію протягом 20 робочих днів від дати прийняття рішення про анулювання ліцензії, складення акта про порушення, надходження заяви, копії свідоцтва про смерть, довідки про скасування державної реєстрації, встановлення інших підстав для анулювання дозволу, передбачених цим Законом. Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, передається до УДЦР та вручається або надсилається рекомендованим листом користувачу радіочастотного ресурсу України із зазначенням підстав анулювання дозволу не пізніше трьох робочих днів від дати прийняття рішення.

Частиною 6 статті 45 Закону №1770-ІІІ передбачено, що у разі виникнення підстав для анулювання дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів мовлення національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, звертається до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за погодженням рішення про анулювання відповідного дозволу. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення повинна прийняти відповідне рішення протягом місяця. У разі відмови в погодженні або недотримання зазначеного терміну дозвіл може бути анульований за рішенням суду.

Згідно з частиною 7 статті 45 Закону №1770-ІІІ дозвіл на експлуатацію радіоелектронних засобів мовлення може бути анульовано за поданням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Відповідно до частини 8 статті 45 Закону №1770-ІІІ рішення про анулювання дозволу на експлуатацію може бути оскаржено в судовому порядку.

За приписами частини 9 статті 45 Закону №1770-ІІІ рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, або УДЦР про анулювання дозволу на експлуатацію набирає чинності через десять днів від дня його прийняття. Якщо користувач радіочастотного ресурсу України протягом цього часу оскаржує дане рішення в судовому порядку, дія цього рішення призупиняється до завершення судового розгляду. УДЦР здійснює анулювання дозволу на експлуатацію за рішенням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, протягом п`яти робочих днів з дня надходження рішення.

Згідно з частиною 10 статті 45 Закону №1770-ІІІ порядок анулювання дозволів на експлуатацію у смугах радіочастот спеціального користування встановлюється Генеральним штабом Збройних Сил України.

Отже, даною нормою закону визначені повноваження УДЦР та національної комісії на самостійне анулювання виданих дозволів і підстави, за яких вказані органи є уповноваженими на таке анулювання. При цьому за жодною з передбачених законом підстав анулювання дозволу у звичайному порядку не передбачено необхідності звернення з цим питанням до суду. Лише у разі відмови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в погодженні рішення про анулювання відповідного дозволу або недотримання визначеного законом терміну для його погодження, дозвіл може бути анульований за рішенням суду.

Крім того, вказана норма права за структурою Закону передбачена Розділом VI Користування радіочастотним ресурсом України, тобто розділом щодо загальних правил користування радіочастотним ресурсом України. Натомість, Розділ VII Закону №1770-ІІІ встановлює особливості регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України загальними користувачами.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1770-ІІІ користувачі радіочастотного ресурсу України залежно від напрямів його використання поділяються на спеціальні і загальні.

Частиною другою статті 5 Закону №1770-ІІІ визначено, що до спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України відносяться підрозділи і організації Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері цивільного захисту, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сферах пожежної і техногенної безпеки, захисту державного кордону, виконання кримінальних покарань, єдиної державної податкової та митної політики (у частині застосування радіоелектронних засобів податковою міліцією), якщо їх діяльність пов`язана з використанням радіоелектронних засобів виключно для виконання функціональних обов`язків і за умови їх фінансування виключно за рахунок Державного бюджету України, Національної поліції, а також центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері транспорту, в частині застосування радіоелектронних засобів об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України та забезпечення польотів і в частині застосування радіоелектронних засобів Державною спеціальною службою транспорту системи екстреної медичної допомоги.

Згідно з частиною 3 статті 5 Закону №1770-ІІІ до загальних користувачів радіочастотного ресурсу України відносяться користувачі, які не внесені до переліку, визначеного частиною другою цієї статті.

Зважаючи на те, що ТОВ СВД ІНТЕРКОМ не внесений до переліку, визначеного частиною 2 статті 5 Закону №1770-ІІІ, то відповідач є загальним користувачем радіочастотним ресурсом, у зв`язку із чим у даній справі підлягають застосуванню норми, визначені також і VII Розділом Закону №1770-ІІІ, які визначають додаткові підстави та умови регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України.

Як зазначалося вище, статтею 57 Закону №1770-ІІІ передбачено, що користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. Збір за користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Податковим кодексом України.

Статтею 58 Закону №1770-ІІІ визначена відповідальність за порушення законодавства про радіочастотний ресурс України.

Частиною першою статті 58 Закону №1770-ІІІ встановлено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про радіочастотний ресурс України, несуть відповідальність у порядку, визначеному законами України.

Згідно з частиною 2 статті 58 Закону №1770-ІІІ за несвоєчасну сплату щомісячного збору за користування радіочастотним ресурсом України справляється пеня згідно із законами України.

Відповідно до частини 3 статті 58 Закону №1770-ІІІ у разі несплати щомісячного збору протягом шести місяців відповідна ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України, а також дозволи на експлуатацію анулюються без компенсації збитків користувачу радіочастотного ресурсу України зі стягненням суми заборгованості в судовому порядку.

Частиною 4 статті 58 Закону №1770-ІІІ визначено, що дохід (за винятком сплачених податків, зборів (обов`язкових платежів), отриманий користувачем радіочастотного ресурсу внаслідок користування радіочастотним ресурсом України без передбачених цим Законом ліцензій та експлуатації радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв без дозволів на експлуатацію, вилучається за рішенням суду і спрямовується до Державного бюджету України.

Таким чином, анулювання дозволу за несплату щомісячного збору протягом 6 місяців є додатковим видом відповідальності за порушення законодавства про радіочастотний ресурс України, який може бути застосований до загальних користувачів.

При цьому несплата такого збору не є порушенням виключно норм податкового законодавства, оскільки, з огляду на приписи статті 58 Закону №1770-ІІІ, сплата цього збору є однією із умов користування радіочастотним ресурсом.

Слід також зазначити, що процедуру здійснення державного нагляду за користуванням радіочастотним ресурсом України (далі - РЧР) у смугах радіочастот загального користування та додержанням суб`єктами господарювання, які здійснюють реалізацію радіоелектронних засобів (далі - РЕЗ) та випромінювальних пристроїв (далі - ВП), вимог законодавства України щодо реалізації РЕЗ та ВП, у тому числі порядку їх маркування (далі - державний нагляд) визначає Порядок здійснення державного нагляду за користуванням радіочастотним ресурсом України в смугах радіочастот загального користування, затвердженого Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 27 грудня 2012 року №684 (далі - Порядок №684).

Відповідно до п.1.3 Порядку №684, основними завданнями державного нагляду є запобігання, виявлення та усунення порушень законодавства при користуванні радіочастотним ресурсом (далі - РЧР).

Пунктом 7.16 Порядку №684 визначено, що у разі виявлення за наслідками перевірки обставин, що зазначені у частині другій статті 38 та частині третій статті 58 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", про виявлені факти зазначається в акті перевірки.

Розгляд НКРЗІ питання щодо анулювання ліцензії з підстав виявлених вищенаведених фактів здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про радіочастотний ресурс України".

Згідно з пунктом 7.17 Порядку №684 при виявленні за результатами перевірки фактів наявності підстав для анулювання дозволу на експлуатацію РЕЗ та ВП, визначених у пунктах 3-5 частини другої статті 45 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" , комісія складає за формою, наведеною у додатках 6, 12, 14 до цього Порядку, акти, що додаються до акта перевірки.

У разі виявлення за наслідками перевірки обставин, що зазначені у пунктах 6, 7 частини другої статті 45 та частині третій статті 58 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", про виявлені факти зазначається в акті перевірки.

Розгляд НКРЗІ питання щодо анулювання дозволу з підстав виявлених вищенаведених фактів здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про радіочастотний ресурс України".

На підставі наведеного, оскільки за нормами Закону № 1770-ІІІ за загальним правилом анулювання дозволу на експлуатацію радіочастотним ресурсом України здійснюється в позасудовому порядку на підставі рішення визначених цим законом органів, а також з урахуванням того, що синтаксичний аналіз положень частини 3 статті 58 Закону №1770-ІІІ вказує на те, що словосполучення в судовому порядку відноситься виключно до способу стягнення суми заборгованості, що іншим чином зроблено бути не може, суд доходить висновку, що саме до компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформації, відноситься анулювання дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу.

Отримання від податкового органу інформації про несплату відповідачем збору за користування РЧР є доказом порушення останнім законодавства у сфері користування РЧР, зокрема, Закону №1770-ІІІ, що є підставою для здійснення позивачем державного нагляду шляхом проведення позапланової перевірки відповідача, а не звернення до суду з позовом про анулювання дозволів на експлуатацію РЕЗ.

Виключенням є тільки передбачений частиною 6 статті 45 Закону №1770-ІІІ випадок анулювання дозволу за рішенням суду у разі відмови в погодженні Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення рішення про анулювання відповідного дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів мовлення.

Таким чином, у всіх інших випадках Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформації, самостійно приймає рішення про анулювання дозволу.

Водночас, в порядку ч.3 ст.58 Закону №1770-ІІІ до суду мають право звернутись відповідні державні органи з позовом про стягненням суми заборгованості зі сплати збору за користування радіочастотним ресурсом. Проте, вимог про стягнення такої заборгованості позивач не ставив.

Зважаючи на вищенаведене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову про анулювання дозволів на експлуатацію РЕЗ, оскільки це питання відноситься до компетенції позивача та не потребує судового розгляду.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.12.2018р. у справі №809/340/14 (адміністративне провадження №К/9901/3484/18).

В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, відповідно до статті 139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 241-246 , 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформації (код ЄДРПОУ 37994258, місцезнаходження: вул. Хрещатик. 22, м. Київ, 01001) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВД ІНТЕРКОМ" (код ЄДРПОУ 38676119, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд.10, кім.7, м. Дніпро, 49044), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000) про анулювання дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України .

Повний текст рішення суду складено 26.09.2019 року.

Суддя О.М. Турова