Ухвала

від 24.09.2019 по справі 500/2087/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/2087/19

24 вересня 2019 рокум. Тернопіль Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Хрущ В.Л., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Самойленка Афанасія Миколайовича, до Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Разом з тим, позовна заява не відповідає вимогам вищенаведених статей, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Частиною 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

У відповідності до частини 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.07.2018 року у справі №2а-2139/11/1370 (адміністративне провадження №К/9901/1138/18) вказує на необхідність долучення до матеріалів справи належним чином засвідчених письмових доказів на обґрунтування позовної заяви.

Засвідчувальний надпис позивача повинен бути здійснений на кожному аркуші світлокопії документа.

В даному випадку, зважаючи на те, що позивач є фізичною особою, - то відмітка про засвідчення копії документа має складатися зі слів "Згідно з оригіналом", особистого підпису позивача (як особи, яка засвідчує копію оригіналу, який знаходиться у неї), її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Однак, як видно із матеріалів справи, долучені до позовної заяви світлокопії документів, позивачем належним чином - у визначеному чинним законодавством порядку, не засвідчені, а саме: не містять ані надписів про відповідність копій оригіналам, які знаходяться у позивача, ані особистого підпису уповноваженої особи позивача, яка б мала право засвідчувати дані копії, із зазначенням дати такого засвідчення.

Наведені недоліки не можуть дозволити суду вважати такі світлокопії достовірними, та відповідно, розцінювати їх як письмові докази.

Окрім того, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI із змінами та доповненнями (надалі - Закон № 3674-VI).

Судовий збір згідно з частиною першої статті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з положеннями абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.

Таким чином, при зверненні до адміністративного суду позивач мала б сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 гривень (1921грн*0,4).

Позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору. Водночас, - заявлено клопотання про відстрочення сплати, з посиланням на ч.1 ст.133 КАС України та ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

В обґрунтування вищевказаного клопотання ОСОБА_1 посилається на те, що предметом її позову є захист соціальних прав.

Відповідно до положень частини 1 статті 133 КАС України суд , враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З даної норми видно, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан заявника.

Отже, вирішуючи питання про відстрочення позивачу сплати судового збору, - суд, враховує докази, подані на підтвердження майнового стану сторони.

Окрім того, відповідно до статті 8 зазначеного вище Закону № 3674-VI - враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

13 лютого 2018 року Велика Палата Верховного Суду в ухвалі № 800/533/17 висловила позицію про те, що доказами майнового стану особи можуть слугувати довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній рік.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справа Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Як вже було зазначено вище, доказів, які б підтверджували майновий стан позивача (в даному випадку - таким документом є довідка про доходи, отримана за попередній календарний рік, видана органом Державної фіскальної служби за місцем податкового обліку позивача), або інших доказів в обґрунтування вимоги про відстрочення сплати судового збору - позивачем до позовної заяви - не долучено, документів на підтвердження клопотання про відстрочення сплати судового збору - позивачем не надано.

Поряд з цим, посилання позивача на певний факт, не позбавляє конкретну особу права та можливості отримання інших доходів, з яких може бути сплачений судовий збір.

За таких обставин, суд вважає, що відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження посилань позивача та унеможливлює розгляд клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 94, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (пункт 2 частини другої статті 169 КАС України).

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 94, 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду:

- усіх документів, які долучені до позовної заяви, - в належним чином завірених копіях із зазначенням усіх необхідних реквізитів;

- доказів підтвердження матеріального становища позивача на обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору.

При цьому, суд зазначає, що вирішення питання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку, може бути здійснене лише після усунення визначених у даній ухвалі недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 94, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Самойленка Афанасія Миколайовича, - залишити без руху.

2. Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до 10 (десяти) днів з моменту вручення даної ухвали .

3. Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Хрущ В.Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В.Л.