Рішення

від 26.09.2019 по справі 811/1825/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2019 року м. Кропивницький Справа № 811/1825/18

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі головуючої судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за адміністративним позовом:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 38613719; адреса: вул. Пашутінська, 1, м. Кропивницький, 25015)

до відповідача:

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ),

третя особа:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімекс» (код ЄДРПОУ 23232724; адреса: вул.Героїв України (Леніна), буд. 9, кв. АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , Кіровоградська область, 27500)

про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (далі - позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімекс» (далі - третя особа), в якому просить суд:

- до повного усунення порушень вимог пожежної безпеки, зазначених у адміністративному позові, застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) у вигляді зупинення роботи експлуатації нежитлових приміщень будівлі магазині продовольчих та непродовольчих товарів, орендованих ФОП ОСОБА_1 та розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом заборони їх використання (експлуатації) та опечатування (опломбування) вхідних дверей до вказаних приміщень.

В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що в ході проведення перевірки встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим на підставі частини сьомої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України застосування заходів реагування за рішенням адміністративного суду.

Ухвалою суду від 23.06.2019 року було відкрито спрощене провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Вказана ухвала сторонам була направлена відповідно до вимоги Кодексу адміністративного судочинства України засобами поштового зв`язку, та отримана сторонами, про що свідчать відповідні поштові повідомлення про вручення судової кореспонденції (а.с.29-37).

Відповідач свій обов`язок щодо подання письмового відзиву на адміністративний позов не виконала.

Представник третьої особи своїм правом на подання письмових пояснень щодо даного адміністративного позову не скористався.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Згідно до ст. ст. 262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом розгляду даної справи є встановлення усунення відповідачем порушень вимог пожежної безпеки у приміщенні будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів, орендованих відповідачем та розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , що стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні в справі документи і матеріали, суд при винесенні рішення у даній справі враховує наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 07.04.2018 року начальником Світловодського МРВ Управління ДСНС України в Кіровоградській області прийнято наказ №7 про здійснення позапланових перевірок об`єктів різних форм власності, щодо дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки у торговельних підприємствах (торговельні центри, багатофункціональні будинки і комплекси), культурно-видовищних та дозвіллєвих закладах, дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах, закладах охорони здоров`я та стаціонарним лікуванням та запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, зокрема, серед інших, ФОП ОСОБА_1 магазин Маркет ОПТ , що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.19).

Відповідно до вказаного наказу видано відповідне посвідчення на проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 від 04.06.2018 року №79 (а.с.20).

У період з 04 по 08 червня 2018 року посадовою особою Світловодського відділу УДСНС України у Кіровоградській області проведена позапланова перевірка додержання ФОП ОСОБА_1 у нежитловому приміщені магазину продовольчих та непродовольчих товарів Маркет-ОПТ додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за наслідками якої складено акт №74 від 08.06.2018 року (а.с.21-23).

Вказаний акт підписаний ФОП ОСОБА_1 , без зауважень та примірник якого особисто отримано (а.с.23).

В акті зафіксовані порушення вимог законодавства з пожежної безпеки, а саме:

- посадовими особами не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (п.16 глави 1 розділу II ППБУ, п. 14 ПКМУ № 444);

- не подано декларацію відповідності матеріально - технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (стаття 57 глави 13 розділу V КЦЗУ, ПКМУ № 440, ПКМУ № 311, ПКМУ № 80);

- дерев`яні елементи горищного покриття (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (п. 2.5 глави 2 розділу III ППБУ);

- не забезпечено приміщення об`єкта відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (п. 8 глави 1 розділу II ППБУ);

- не забезпечено проведення замірів опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п. 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ, п.1.3 розділ І Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів);

- не забезпечено проведення технічного обслуговування вогнегасників п. 3.17 глави 3 розділу V ППБУ);

- для кожного приміщення об`єкта не розроблено та не затверджено керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки з подальшим розміщенням їх на видимих місцях (п. 4 глави 1 розділу II ППБУ);

- не укомплектовано пожежний щит комплектом засобів пожежогасіння згідно з нормами належності (п. 3.11 глави 3 розділу V);

- не забезпечено приміщення об`єкта первинними засобами пожежогасіння (п. 3.6, п. 3.8, п. 3.9 глави 3 розділу V);

- допущено встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, глухих ґрат. У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті) (п. 2.16 глави 2 розділу III ППБУ);

- не забезпечено розміщення табличок із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів біля телефонів на видимих місцях (п. 7 глави 1 розділу II ППБУ);

- не забезпечено розроблення планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі (п. 5 глави 1 розділу II ППБУ);

- для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлено вказівні знаки згідно з ДСТУ 180 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (п. 3.10 глави 3 розділу V ППБУ);

- електрощитові та складські приміщення не відокремлено від торговельних приміщень протипожежними дверима II типу ( п. 2.3 глави 2 розділу III ППБУ, п. 6.4, п. 6.17 ДБН В. 1.1-7:2016);

- допущено захаращення шляхів евакуації (п. 2.37 глави 2 розділу III ППБУ);

- не забезпечено дообладнання складських приміщень об`єкта системою протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією) (п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, п. п. 4.8.1.3, п. 4.8 таблиця А.1, додаток А ДБН В.2.5:56-2014);

- не пройдено функціональне навчання посадовими особами (керівником об`єкта, керівником навчальної групи та іншими) об`єкта, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту та пожежної безпеки (п. 15 глави 18 розділу VII ПКМУ № 819).

З матеріалів справи судом встановлено, що у власності відповідача на підставі відповідного договору перебуває нежитлове приміщення, що знаходиться у будівлі магазину продовольчих і непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_3 , орендодавцем за даним договором виступає ТОВ Сімекс та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 року №306 (із змінами) віднесені до високого степеню ризику небезпеки (а.с.16-18).

За таких обставин позивача звернувся із даним позовом до суду.

Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

За змістом положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй (ст. 8). На ці обставини неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, рішенні №7-рп/2003 від 10.04.2003 року, рішенні №9-рп/2004 від 07.04.2004 року, рішенні №1-рп/2007, рішенні №19-рп/2008 від 02.10.2008 року.

При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема, принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т.ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року, Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, ДСНС України здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. ДСНС України здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 КЦЗ України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Статтями 68, 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Підставою для звернення з таким позовом до суду стали встановлені перевіркою та зафіксовані актом №74 від 08.06.2018 року порушень відповідачем вимог Кодексу цивільного захисту України №5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за №252/26697 та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, з яких 17 створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Як вбачається із матеріалів справи, порушення частина виявлених порушень, що зафіксовані у акті перевірки №74 є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

При цьому, сторонами не заперечується, що частина порушень відображених у Акті №74 від 08.06.2018 року усунуто відповідачем, зокрема, залишаються не усунутими 3, такі: 1) не забезпечено проведення замірів опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п.1.20 глави 1 розділу IV ППБУ, п. 1.3 розділ І Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів); 2) електрощитові та складські приміщення не відокремлено від торговельних приміщень протипожежними дверима ІІ типу (п.2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, п. 6.4. п.6.17 ДБН В.1.1-7:2016); 3) не забезпечено дообладнання складських приміщень об`єкта системою протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією) (п.1.2 глави 1 розділу V ППБУ, п. п. 4.8.1.3, п.4.8 таблиця А.1, додаток А ДБН В.2.5:56-2014), що відображено у Акті перевірки №133 від 29.10.2018 року (а.с.71-75).

Вказане, на думку суду свідчить про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.

Разом з цим, на час розгляду справи в суді, доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, та зазначені обставини не виключають, а навпаки підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених відповідачем, на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей.

Відтак, враховуючи наявність порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, подальша діяльність та експлуатація нежитлових приміщень будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів в умовах порушень протипожежних норм, норм техногенної безпеки та цивільного захисту створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, тому, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача заходів реагування.

При цьому, суд зазначає, що стаття 70 Кодексу цивільного захисту України визначений вичерпний перелік заходів реагування, про застосування яких може просити позивач, і які можуть бути застосовані судом, а саме - повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав буде застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи.

Опломбування всіх дверей (воріт) будівель, приміщень, відключення джерел енергопостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок повністю виключить (блокує) доступ до приміщень належного відповідачу об`єкту та можливість його технічної підтримки і обслуговування, у тому числі і з метою усунення виявлених актом №74 порушень.

Повне зупинення роботи нежитлових приміщень, будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів ФОП ОСОБА_1 передбачає припинення надання послуг без блокування доступу до приміщень та території об`єкту для осіб, які здійснюють його технічну підтримку, обслуговування та охорону, тощо, що явно виходить за межі такого заходу реагування, як повне зупинення роботи.

Таким чином, суд приходить висновку щодо необхідності зупинення роботи нежитлових приміщень, будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів ФОП ОСОБА_2 А ОСОБА_3 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень до повного усунення порушень.

Разом з тим, суд відзначає, що усунення відповідачем порушень, які стали підставою для застосування до нього відповідних заходів реагування, є правовою підставою для його звернення в порядку, визначеному законодавством, із заявою про скасування застосованих до нього заходів реагування, та не свідчить про відсутність підстав для застосування до відповідача заходів реагування.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За змістом частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів понесення витрат із залученням свідків та проведення експертиз, такі відповідно вимог статті 139 КАС України до стягнення не підлягають.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 242 - 246, 250, 251, 255, 260-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 38613719; адреса: вул. Пашутінська, 1, м. Кропивницький, 25015) до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімекс» (код ЄДРПОУ 23232724; адреса: вул. Героїв України (Леніна), буд. 9, кв. АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 . АДРЕСА_3 , Кіровоградська область, АДРЕСА_5 ) про застосування заходів реагування - задовольнити частково.

До повного усунення порушень вимог пожежної безпеки, зазначених у даному адміністративному позові, що стали підставою для подання його до суду, застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) у вигляді зупинення роботи (експлуатації) нежитлових приміщень будівлі магазині продовольчих та непродовольчих товарів, орендованих ФОП ОСОБА_1 та розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом заборони їх використання (експлуатації).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько