Постанова

від 25.09.2019 по справі 826/10766/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10766/18 Суддя першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Файдюка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства Київтранспарксервіс та Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Гром на проголошене о 11 годині 57 хвилин рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2019 року, повний текст якого складено 19 липня 2019 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Самей до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи - Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство Київтранспарксервіс , Товариство з обмеженою відповідальністю Авто Гром , про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Самей (далі - Позивач, ТОВ Самей ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач, Департамент транспортної інфраструктури), треті особи - Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація (далі - Третя особа-1, Дарницька РДА), Комунальне підприємство Київтранспарксервіс (далі - Третя особа-2, КП Київтранспарксервіс ), Товариство з обмеженою відповідальністю Авто Гром (далі - Третя особа-3, ТОВ Авто Гром ), про визнання недійсним рішення Департаменту транспортної інфраструктури від 21.03.2017 року, яким затверджено схему організації дорожнього руху за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ТОВ Самей на праві власності належать нежитлові приміщення по АДРЕСА_1, на даху яких розташована автостоянка, то затвердження схеми дорожнього руху за адресою: АДРЕСА_2, якою фактично врегульовано схему дорожнього руху за адресою: АДРЕСА_1, перебуває поза площиною чинного законодавства.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, КП Київтранспарксервіс подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої доводи обґрунтовує тим, що судом не було враховано, що Департаментом транспортної інфраструктури не приймалося рішення про затвердження схеми дорожнього руху, а лише було затверджено таку схему. Викладене, на переконання Апелянта, свідчить про відсутність предмету судового оскарження. Крім того, наголошує, що матеріалами справи не підтверджується, що ТОВ Самей має будь-яке відношення до паркувального майданчика за адресою: АДРЕСА_2, як і доказів наявності прав на земельну ділянку по АДРЕСА_1, підкреслюючи, що дані обставини встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду. Окремо звертає увагу на пропуск Позивачем строку звернення до суду.

Крім того, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ Авто Гром подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким провадження у справі закрити. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що Відповідачем не приймалося оформлене письмове рішення про затвердження схеми дорожнього руху по АДРЕСА_2, а тому, оскільки даний спір стосується фактично укладеного між ТОВ Авто Гром і КП Київтранспарксервіс господарського договору, його не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства. Наголошує, що Позивачем пропущено строк звернення до суду. Звертає увагу на постанову Північного апеляційного господарського суду, в якій встановлено, що ТОВ Самей жодного відношення до автостоянки по АДРЕСА_1, не має. Крім того, стверджує, що суд не вказав, що саме порушив Департамент транспортної інфраструктури як суб`єкт владних повноважень.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25.09.2019 року.

У відзиві на апеляційні скарги ТОВ Самей просить залишити їх без задоволення, а рішення суду - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що ТОВ Авто Гром безпідставно посилається на відсутність предмету спору у даній справі, адже оскаржується у межах справи індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень, яким затверджено схему організації дорожнього руху. Зазначає, що про оскаржуване рішення дізнався у квітні-травні 2018 року, а тому звернення до суду у липні 2018 року здійснювалося у межах передбачених законом строків. Стверджує, що Позивач не має права власності на автостоянку, однак дах, на якій вона розташована, є об`єктом спільної сумісної власності власників комплексу, у тому числі ТОВ Самей . Окремо наголошує, що судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ Авто Гром експлуатує автостоянку за адресою: АДРЕСА_1, на що не має права. Звертає увагу суду, що експлуатацію автостоянки за адресою: АДРЕСА_1, здійснюється на підставі дозволу і рішення зборів власників.

У межах встановлених судом строків відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надійшло.

У поясненнях Департамент транспортної інфраструктури, підтримуючи вимоги апеляційних скарг, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ТОВ Самей відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що рішення Відповідачем не приймалося та не видавалося, адже оскаржувана схема організації дорожнього руху від 21.03.2017 року лише затверджена департаментом. Крім того, зазначає, що Позивачем не було надано доказів, що паркувальний майданчик по АДРЕСА_2, перебуває у власності чи користуванні ТОВ Самей , як і не надано відомостей щодо наявності права на земельну ділянку по АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник КП Київтранспарксервіс доводи апеляційної скарги підтримав та просив її вимоги задовольнити з підстав, викладених в останній. Проти задоволення апеляційної скарги ТОВ Авто Гром не заперечував.

Представник Третьої особи-3 наполягав на задоволенні власної апеляційної скарги, підтримуючи й доводи апеляційної скарги Третьої особи-2.

Представник Відповідача підтримав викладені в апеляційних скаргах доводи та вимоги.

Представники Позивача проти задоволення апеляційних скарг заперечували з викладених у відзиві підстав.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 22.01.2001 року розпорядженням Харківської (у даний час Дарницької) районної державної адміністрації міста Києва № 19 було затверджено акт приймання в експлуатацію завершеного об`єкта будівництва - підземної автостоянки за адресою: АДРЕСА_1.

ТОВ Самей є власником приміщень, що розташовані у підземній автостоянці за вказаною адресою та, разом з іншими власниками підземних гаражів, володіє на праві спільної сумісної власності автостоянкою на 45 паркувальних місць, які облаштовані на даху цих гаражів.

Крім того, зі змісту пояснень ТОВ Самей судом першої інстанції встановлено, що у 2002 році останній звернувся до Харківської (Дарницької) районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про влаштування автостоянки над підземним гаражем по АДРЕСА_1.

За наслідками розгляду звернення ТОВ Самей , Харківська (Дарницька) районна в місті Києві державна адміністрація листом від 11.04.2002 року № 1718/04 погодила влаштування автостоянки над вказаним підземним гаражем.

03.09.2004 року відбулися загальні збори власників боксів підземних гаражів по АДРЕСА_1, які ухвалили оформлене протоколом рішення про надання Позивачу згоди на створення автостоянки над гаражами та її подальшу експлуатацію.

На підставі вказаного дозволу Харківської (Дарницької) районної в місті Києві державної адміністрації та на підставі рішення загальних зборів власників боксів підземних гаражів ТОВ Самей здійснило облаштування автостоянки по АДРЕСА_1, і в подальшому здійснювало її обслуговування та експлуатацію.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 року №930/1591 Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві КП Київтранспарксервіс визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів в м. Києві.

Рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 року №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві (таблиця №1 Додатку 5) затверджений перелік паркувальних майданчиків, які закріплені за Комунальним підприємством Київтранспарксервіс . До даного переліку включено майданчик по АДРЕСА_2, як спеціально обладнаний майданчик для паркування, на 45 машиномісць.

За наслідками розгляду адвокатських запитів від 13.04.2018 року №13/04/01 та від 02.05.2018 року №02/05/02 адвоката ТОВ Самей листами КП Київтранспарксервіс від 23.04.2018 року №053/05-1146 та Департаменту транспортної інфраструктури від 10.05.2018 року №053-3754 було повідомлено, що 21.03.2017 року Департаментом транспортної інфраструктури затверджено схему організації дорожнього руху за адресою: АДРЕСА_2.

На підставі встановлених вище обставин, а також за наслідками системного аналізу приписів ст. 268-1 Податкового кодексу України, ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. ст. 9, 123 Земельного кодексу України, ряду положень Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року №1051/1051, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на безпідставність затвердження Департаментом транспортної інфраструктури схеми організації дорожнього руху за адресою, відмінною від фактично вказаної у такому рішенні.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на таке.

За правилами пп. 268-1.1.2 п. 286-1.1 ст. 268-1 Податкового кодексу України з урахуванням положень п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору, прийнятим на пленарному засіданні відповідної ради.

Наведені положення також узгоджуються з приписами ст. ст. 9, 123 Земельного кодексу України, якими регламентовано порядок надання земельних ділянок, зокрема, комунальної власності у користування.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 25.12.2008 року №1051/1051 Про правила благоустрою м. Києва експлуатація паркувальних майданчиків здійснюється лише оператором або контрагентами, які уклали з оператором відповідні договори.

Згідно пп. 17.3.2 п. 17.3 розділу XVII Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 (далі - Правила благоустрою), особливість умов користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця, полягає в розробці та погодженні в установленому цими Правилами порядку схем організації дорожнього руху, згідно з якими у оператора виникає право надання платних послуг паркування транспортних засобів та не потребує розроблення проектів відведення цих земельних ділянок.

Як вже було встановлено раніше, рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 року №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві (таблиця №1 Додатку 5) був затверджений перелік паркувальних майданчиків, які закріплені за комунальним підприємством КП Київтранспарксервіс , в тому числі паркувальний майданчик, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

При цьому суд першої інстанції вірно зазначив, що на момент розгляду справи, вищевказане рішення в частині закріплення адреси паркувального майданчику, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, в межах III територіальної зони паркування м. Києва, не скасовано, не оскаржено у судовому порядку, а тому є чинним. Тобто КП Київтранспарксервіс здійснює господарську діяльність з паркування на вказаній земельній ділянці на законних підставах, в тому числі укладення договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць для паркування.

Разом з тим, відповідно до п. 17.3.3 п. 17.3 розділу XVII Правил благоустрою оператор розробляє схеми організації дорожнього руху за погодженням з управлінням ДАІ ГУ МВС України в м. Києві (при розташуванні місць для паркування в межах червоних ліній міських вулиць і доріг), Головним управлінням транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а в випадках необхідності їх розміщення: в межах шляхопроводів, на тротуарах (при заниженні їх бордюрного каменя) - з комунальною корпорацією Київавтодор ; в межах міжквартальних територій - з КП УЖГ або КП ШЕУ виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій); на вулицях та в районі об`єктів відповідно постійного руху та відвідування осіб, яких охороняють відповідно до чинного законодавства, - з Управлінням державної охорони.

Як було встановлено судом першої інстанції, КП Київтранспарксервіс було розроблено та подано на затвердження до Департаменту транспортної інфраструктури схему організації дорожнього руху на паркувальному майданчику, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, на підставі якої у подальшому було укладено договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць для паркування.

21.03.2017 року Департаментом транспортної інфраструктури затверджено схему організації дорожнього руху за адресою АДРЕСА_2.

08.12.2017 року КП Київтранспарксервіс з ТОВ Авто Гром укладено договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-12/64, що розташовані за адресою АДРЕСА_2.

Водночас, матеріали справи свідчать, що фактично вказані місця паркування знаходяться за адресою АДРЕСА_1. Указані обставини підтверджуються також вже згаданою схемою організації дорожнього руху (а.с. 42), з якої випливає, що організація схема організації дорожнього руху затверджена Департаментом транспортної інфраструктури саме за адресою: АДРЕСА_1, а не АДРЕСА_2, як зазначено в оскаржуваному документі.

Натомість, як було підкреслено судом першої інстанції, ТОВ Самей є власником приміщень, що розташовані у підземній автостоянці за вказаною адресою та, разом з іншими власниками підземних гаражів володіє на праві спільної сумісної власності автостоянкою на 45 парковочних місць, які облаштовані на даху цих гаражів. На підставі дозволу Харківської (Дарницької) районної в місті Києві державної адміністрації та на підставі рішення загальних зборів власників боксів підземних гаражів Позивач здійснив облаштування автостоянки по АДРЕСА_1, і в подальшому здійснював її обслуговування та експлуатацію.

При цьому, суд першої інстанції звернув увагу, що допитані у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснили, що вони є власниками підземних гаражів за адресою АДРЕСА_1 , водночас, на дахах їх гаражів була облаштована автостоянка, яка на даний час використовується ТОВ Авто Гром .

Крім іншого, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановлюючи дійсну адресу автостоянки, зауважив, що відповідно до листа КП Київтранспарксервіс від 31.08.2017 року №053105-2941 працівниками даного комунального підприємства було проведено обстеження на предмет відповідності його облаштування та розміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Внаслідок проведеної перевірки, було встановлено, що фактична та поштова адреса автостоянки по АДРЕСА_1 , відрізняються від адреси, закріпленої рішенням Київської міської ради №242/5629 від 23.06.2011 року. Також, зазначеним листом КП Київтранспарксервіс повідомило, що буде вжито необхідних заходів щодо усунення недоліків, розірвання договору з товариством з обмеженою відповідальністю МТР ГРУП .

Системний аналіз наведених вище норм з огляду на встановлені вище обставини дають підстави для висновку, що у Департаменту транспортної інфраструктури в силу приписів Правил благоустрою виникає право здійснювати погодження розроблених оператором (КП Київтранспарксервіс ) схеми організації дорожнього руху виключно щодо паркувальних майданчиків, які закріплені за комунальним підприємством КП Київтранспарксервіс на підставі відповідного рішення Київської міської ради. Відсутність у затвердженому рішення Київської міської ради від 23.06.2011 року №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві переліку паркувального майданчику, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, унеможливлює затвердження схеми організації дорожнього руху Департаментом транспортної інфраструктури, розробленої КП Київтранспарксервіс .

Колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що у рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі Рисовський проти України надано визначено принципу належного урядування , який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Судова колегія звертає увагу, що законодавець не пов`язує право особи на звернення до суду із формою викладення індивідуального акту суб`єкта владних повноважень, який, на переконання позивача, порушує його права, свободи або законні інтереси.

З урахуванням викладеного судова колегія, перевіривши висновки суду першої інстанції з огляду на наявні у матеріалах справи документи та доводи учасників справи, вважає, що оскаржуваний акт про затвердження схеми організації дорожнього руху від 21.03.2017 року у розумінні положень процесуального закону належить до індивідуальних актів, прийнятих суб`єктом владних повноважень. Відтак, як вірно зазначив Окружний адміністративний суд міста Києва, останній може бути скасований у судовому порядку у випадку невідповідності вимогам і критеріям, визначеним у ст. 2 КАС України. Крім того, належність такого документу до індивідуальних актів нівелює твердження ТОВ Авто Гром про те, що даний спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, оскільки такий аргумент прямо суперечить ст. 19 КАС України.

Надаючи оцінку посиланню Апелянтів на обставини, встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 року у справі №910/5466/18, щодо відсутності у ТОВ Самей права на експлуатацію автостоянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а також доказів її використання ТОВ Авто Гром , судова колегія вважає за необхідне зауважити, що у межах даного спору не вирішується питання про право, оскільки відповідною компетенцією адміністративний суд не наділений. У рамках даної справи предметом доказування є лише правомірність прийняття Департаментом транспортної інфраструктури рішення про затвердження схеми організації дорожнього руху, яке, як було встановлено вище, не відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак підлягає скасуванню, адже не регулює питання організації дорожнього руху за адресою: АДРЕСА_2, а фактично організовує схему руху за іншою адресою - АДРЕСА_1. При цьому колегія суддів звертає увагу, що Позивачем не ставиться під сумнів доводи Третьої особи-2 про те, що ТОВ Самей не має будь-яких прав на паркувальний майданчик за адресою: АДРЕСА_2.

Твердження Апелянтів про пропуск Позивачем передбаченого ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду судова колегія вважає помилковим, оскільки, як було встановлено раніше та обґрунтовано підкреслено ТОВ Самей , про існування оскаржуваного рішення останнє дізналося після отримання листа КП Київтранспарксервіс від 23.04.2018 року №053/05-1146 із доданою до нього затвердженою схемою організації дорожнього руху. Відтак, звернення до суду 11.07.2018 року відбувалося у межах визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційних скаргах доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Комунального підприємства Київтранспарксервіс та Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Гром - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Файдюк

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено 25 вересня 2019 року.