Постанова

від 24.09.2019 по справі 360/2800/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року справа №360/2800/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Міронової Г.М., Ястребової Л.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року у справі № 360/2800/19 (головуючий 1 інстанції Смішлива Т.В. текст рішення складено у приміщенні суду за адресою: просп. Космонавтів, 18, м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Новопсковського районний відділ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі Ліквідаційної комісії Новопсковського районного відділу ГУМВС України в Луганській про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2019 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новопсковського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі Ліквідаційної комісії, в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідача на користь позивача за період з 16 вересня 2014 року по 31 грудня 2014 року винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення у розрахунку на місяць, а саме: 11123,56 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року позов задоволено частково.

Зобов`язано Новопсковський районний відділ ГУМВС України у Луганській області в особі Ліквідаційної комісії нарахувати та сплатити ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції з 01 по 08 листопада 2014 року та з 22 по 29 листопада 2014 року в сумі 1600,00 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Позивач з вказаним рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ, а також залучався до участі в антитерористичній операції в період з 16.09.2014 року, що підтверджено довідкою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 30.06.2015 року № ВДЗ/6480/А. Вважає, що обчислення винагороди за участь в АТО здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. На думку позивача, оскільки його відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 року № 158 залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 16.09.2014 року по 31.12.2014 року, то винагорода за участь в Антитерористичній операції повинна була сплачуватись за весь вказаний період.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Згідно вимог частин 1, 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, заслухав суддю доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, а також залучався до участі в антитерористичній операції, що підтверджено довідкою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 30.06.2015 року № ВДЗ/6480/А, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 в період з 16.09.2014 року по теперішній час безпосередньо бере участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (а.с. 9).

Згідно з витягом з наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 07.06.2015 року № 158 ОСОБА_1 значиться таким, що перебуває у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганських областей, забезпечені її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань старший лейтенант міліції ОСОБА_1 з 16.09.2014 року (а.с. 47-48).

Відповідно до довідки ліквідаційної комісії Новопсковського районного відділу ГУМВС України у Луганській області від 24.07.2019 року № 90 ОСОБА_1 у період 25.07.2014 року по 31.12.2014 року у черговій відпустці не перебував (а.с. 45).

Згідно із довідкою ліквідаційної комісії Новопсковського РВ ГУМВС України у Луганській області № 91 ОСОБА_1 у період з 25.07.2014 року по 31.12.2014 року не перебував на лікарняному (а.с. 46).

Згідно з довідкою від 24.07.2019 року № 87, виданою ліквідаційною комісією Новопсковського районного відділу ГУМВС України у Луганський області, грошове забезпечення позивача за спірний період складало у вересні 2014 року 2527,56 грн, у жовтні 2014 року 2524,63 грн, у листопаді 2014 року 2873,75 грн, у грудні 2014 року 3712,32 грн (а.с. 42).

Винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції позивачу у спірний період за вказаною довідкою не нараховувалась та не сплачувалась.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Спірні правовідносини щодо участі співробітників органів внутрішніх справи врегульованіЗаконом України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року № 638-IV(даліЗакон України «Про боротьбу з тероризмом»,Закон № 638-IV),постановою Кабінету Міністрів України № 158 від 4 червня 2014 року «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету»(даліпостанова Кабінету Міністрів України № 158),постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій»(далі - Постанова № 24),наказом Міністерства оборони України від 2 лютого 2015 року № 49 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій»(даліПорядок № 49), наказом МВС України від 3 лютого 2015 року № 123 «Про деякі питання відрядження до зони АТО» (даліНаказМВС № 123).

Частиною 1ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»встановлено, що антитерористична операціяце комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідківтерористичної діяльності.

Згідност. 5 вказаного Закону Міністерство внутрішніх справ Україниздійснює боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції органів внутрішніх справ; надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 158 встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою <…> особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ <…> починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Постановою Кабінету Міністрів України № 24 від 31 січня 2015 року «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичної операції»(п. 1) визначено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів <…> за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. <…> Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоровя після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Пунктом 3 вказаноїпостановизатверджено розмір винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 1.

При цьому, відповідно до п. 6 постанови № 24 визнано таким, що втратив чинність, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 158 у частині виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш як 3 тис. гривень, у розрахунку на місяць.

Разом із цим, Порядком № 49 врегульовно (з 10 лютого 2015 року) порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Згідно п. 6 розділу 1 даного Порядку виплата винагород військовослужбовцям здійснюється за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, визначених додатком 1 допостанови Кабінету Міністрів України № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій».

Пунктами 1, 2, 3 розділу ІІ Порядку № 49 передбачено, що військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на обєкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких обєктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обовязків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень. Винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).

Згідно п. 7 розділу ІІ Порядку № 49 безпосередня участь у відбитті збройного нападу на обєкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких обєктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою підтверджується: - журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки); - бойовим донесенням (підсумковим, терміновим та позатерміновим), рапортом керівника підрозділу, який виконував завдання. Крім того, підтвердними документами є: - бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони обєктів (несення служби на блокпостах, звільнення обєктів, які захоплені, тощо), письмовий наказ командира військової частини, який виконував завдання; - запис у книзі прикордонної служби підрозділу охорони державного кордону про виконання завдань прикордонними нарядами щодо відбиття збройного нападу на обєкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких обєктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; - постова відомість під час охорони обєкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначені особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань, книга служби нарядів та подій, що відбувалися.

Наказом МВС № 123 «Про деякі питання відрядження до зони АТО» передбачено, зокрема, начальникам головних управлінь, управлінь МВС України в областях <…> під час підготовки наказів про відрядження до зони проведення антитерористичних операцій чітко визначати перелік завдань відповідно до зазначеного вище Закону, що покладаються на відряджену особу або відряджаються на підконтрольну Україні територію для виконання завдань відповідно до покладених на осбу функціональних обовязків (п. 1).

Відповідно до п. 3 даного наказу начальникам головних управлінь, управлінь МВС України в областях <…> до 5 числа надавати до ДФЗБО МВС списки осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій.

Згідно п. 4 наказу Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС визначено забезпечити нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу апарату Міністерства, головних управлінь, управлінь МВС України в областях <…> відповідно до наданих списків; виплату грошової винагороди здійснювати за наказами міністра внутрішніх справ або особи, яка його заміщує, начальників головних управлінь, управлінь МВС України в областях, місті Києві <…> на підставі вмотивованих рапортів керівників підрозділів, погоджених керівником або заступником керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, із зазначенням конкретних місць несення служби (населений пункт, блокпост) та бойових зіткнень.

З аналізу наведених норм вбачається, що зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. Потім, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, Головним управлінням МВС України в області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи містяться наступні накази:

- наказ Новопскоського районного відділу ГУМВС України у Луганській області № 224 від 31.10.2014 року про відрядження з метою забезпечення охорони громадського порядку, боротьби з тероризмом, запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою в межах проведення АТО на території Луганської області, з 01 по 08 листопада 2014 року співробітників Новопсковського районного відділу ГУМВС України у Луганській області, у тому числі і ОСОБА_1 , для несення служби на блокпостах (а.с. 33).

- наказ Новопсковського районного відділу ГУМВС України у Луганській області № 249 від 21.11.2014 року, яким з метою забезпечення роботи гуманітарного коридору Луганськ-Металіст-Щастя, охорони громадського порядку боротьби з тероризмом, запобігання, виявлення та припинення кримінальних правопорушень терористичної спрямованості, вчинених в районах проведення АТО на території Луганської області, відряджено ОСОБА_1 з 22 по 29 листопада 2014 року в розпорядження старшого поста (а.с. 32).

Беручи до уваги інформацію у вказаних наказах, апеляційний суд зазначає, що позивач у періоди з 1 по 8 листопада 2014 року та з22 по 29 листопада 2014 року брав безпосередню участь в проведенні АТО а саме, направлявся у відрядження та на блокпости. Тобто, документально підтверджено, що позивач приймав безпосередню участь в антитерористичній операції у листопаді 2014 року 16 днів.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції, щодо часткового задоволення позову, оскільки відповідно до 16 денної безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, розмір винагороди за вказану участь повинен складати 1600,00 грн.

Щодо доводу апелянта стосовно сплати винагороди за участь в АТО за весь час, коли він відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 року № 158 був залучений до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 16.09.2017 року по 31.12.2014 року, то колегія суддів зазначає, що вказаний наказ підтверджує час залучення позивача до складу сил та засобів АТО, а не час фактичної участі його у відповідних заходах за що і сплачується винагорода за безпосередню участь в АТО.

Відповідно до положень ч.1ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року у справі № 360/2800/19 за позовом ОСОБА_1 до Новопсковського районний відділ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі Ліквідаційної комісії Новопсковського районного відділу ГУМВС України в Луганській про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року у справі № 360/2800/19 залишити без змін.

Повний текст постанови складений та підписаний 25 вересня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач:І.В. Геращенко

Судді:Г.М. Міронова

Л.В. Ястребова