Рішення

від 04.09.2019 по справі 320/373/19

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 04.09.2019

Справа № 320/373/19

Провадження № 2/320/1366/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Бахаєва І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Фурсової Л.І.,

представника позивача - виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Запорізької області - Драчової Є.П.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Скворцової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів -

ВСТАНОВИВ:

Позивач виконавчий комітет Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому з урахуванням уточнень, просить відібрати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у батьків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку із загрозою її життю та здоров`ю, у таких, що ухиляються від виконання батьківських обов`язків та передати дитину для подальшого влаштування службі у справах дітей Мелітопольській районній державній адміністрації, як органу опіки та піклування, без позбавлення батьківських прав, а також стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з січня 2019 року і до повноліття дитини.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.01.2019 року до сільської ради надійшла інформація від мешканців села про те, що громадяни: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходяться в стані алкогольного сп`яніння, перебувають за межами села, разом з ними перебувала їх малолітня донька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була брудною, голодною та була в наляканому стані. Дана родина перебувала на обліку як родина, що опинилась в складних життєвих обставинах, у зв`язку з брудом в будинку, неналежним виконанням батьками своїх обов`язків, які в свою чергу не дбали про здоров`я та розвиток дитини, не мають виховного впливу на доньку. Таким чином, 02.01.2019 року батьки спричинили своїми діями загрозу життю та здоров`ю дитини, у зв`язку із чим було прийнято рішення про негайне відібрання дитини у батьків, яка в подальшому була влаштована службою у справах дітей Мелітопольської РДА до Мирненського реабілітаційного центру.

У зв`язку з невиконанням відповідачами своїх обов`язків по вихованню та утриманню дитини позивач вимушений звернутись до суду із вказаним позовом.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги та уточнення до них не визнала в повному та просила відмовити у їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги та уточнення до них не визнав в повному та просив відмовити у їх задоволенні.

Представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Скворцова О.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в помному обсязі та пояснила, що підставами для негайного відібрання дитини відповідно до рішення виконавчого комітету від 02 січня 2019 року №1 вказано те, що батьки, знаходяться в стані алкогольного сп`яніння, не контролюють свої дії, що може спричинити загрозу життю та здоров`ю дитини, було вирішено відібрати дитину у зв`язку із загрозою життю та здоров ю дитини. Однак зазначена міра не відповідає інтересам батьків та інтересам самої дитини. До позовної заяви долучено два акти обстеження житлових умов відповідачів, перший від 11 вересня 2018 року, у якому зазначено про незадовільні умови проживання, та другий від 02 січня 2019 року у якому зазначено що доступу до житла у уповноважених на обстеження осіб немає. Тобто фактично позивач у своєму позові посилається на акт обстеження житлових умов від 11 вересня 2018 року, після складення якого пройшло чотири місяці, і вважає що вказаного доказу достатньо для задоволення його позовних вимог. З вересня 2018 року по листопад 2018 року відповідачі усунули недоліки умов проживання, зробили у будинку ремонт та генеральне прибирання чим забезпечили санітарно гігієнічні умови проживання малолітньої дитини. Після негайного відібрання дитини у батьків її було влаштовано до Мирненського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей Запорізької обласної ради. За час перебування дитини у центрі з 03 січня 2019 року по 14 лютого 2019 року батьки її навідували 18 разів, про що свідчить інформація від 19 лютого 2019 року № 03-03М27 надана на адвокатський запит. Вказаний факт свідчить про їх активні дії та намагання щодо спілкування з дитиною та свідчить про їх бажання виховувати дитину.

На даний час дитину передано на тимчасове виховання бабусі ОСОБА_4 , під час перебування дитини під наглядом бабусі батьки також її навідують, дитина радіє при зустрічах з батьками, прохає батьків забрати її додому, запитує чому вони її не забирають, не розуміє чому вона мешкає окремо від батьків, питає чи її покарано за щось. На ці питання батьки вимушені щось вигадувати щоб не травмувати дитину. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що працює в Костянтинівській сільській раді Мелітопольського району Запорізької області. Сім`я ОСОБА_6 вже давно перебуває в них на обліку. В будинок їх не впускали, ОСОБА_7 пояснила що в них велика собака яку зачинити вона не може оскільки собака її не слухається. Взимку до сільської ради поступив телефонний дзвінок відповідно до якого була отримана інформація, що в кінці села жінка, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння і дитина сидять в калюжі. Вони одразу виїхали на місце вказане у телефонній розмові, коли приїхали за місцем побачили дитину, яка була вся мокра, від дитини відчувався неприємний запах. Вони підняли ОСОБА_8 та допомогли їй разом з дитиною дійти додому. Дитина дуже змерзла, йшла тремтіла та плакала. До двору будинку їх не впустили пояснюючу що в будинку велика собака. Вони забрали дитину та відвезли її до сільської ради де нагодували та зігріли, потім передали до комунального закладу для подальшого вирішення її влаштування. Вони надавали родині ОСОБА_6 гуманітарну допомогу, роз`яснювали інформацію щодо отримання субсидії.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що працює в Костянтинівській сільській раді Мелітопольського району Запорізької області заступником голови сільської ради. Сім`я Юрченко перебуває в них на обліку, як така, що потребує допомоги. Коли вони потрапили до будинку то побачили жахливі умови в яких мешкала дитина. Після новорічних свят до них у сільську раду надійшов телефонний дзвінок в якому повідомили що мати ОСОБА_7 знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, разом з нею її неповнолітня дитина. Вона поїхала за адресою зазначеною по телефону та побачила, що ОСОБА_7 лежить у калюжі, а дитина поряд з нею вся брудна, дитина справила свою потребу у штанці. Вона викликала поліцію, ввечері того ж дня було прийнято рішення про відібрання дитини. Особисто вона в будинку де мешкає родина ОСОБА_6 вона не була, її не впускали. Від мешканців села надходили скарги, що старша дитина ОСОБА_6 яка є інвалідом з психічними розладами погано себе поводить, батьки вживають спритні напої.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що є бабусею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина та даний час мешкає з нею, батьки її навідують, при телефонних розмовах цікавляться дитиною. Заперечує проти задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

Судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 17 березня 2007 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 158 .

Від вказаного шлюбу сторони мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до копії свідоцтва про народження.

В обґрунтування позовних вимоги ппозивачем надані акти обстеження житлових умов родини ОСОБА_6 , а саме від 11 вересня 2018 року в якому зазначено про незадовільні умови проживання, та від 02 січня 2019 року в якому зазначено що доступу до житла у уповноважених на обстеження осіб немає.

Так, 02.01.2019 року виконавчим комітетом Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької було прийнято рішення № 01 про відібрання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 , які проживають: АДРЕСА_1 , у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю дитини.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з таких норм чинного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України ).

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відібрання дитини без позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Згідно з ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 СК України невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Одним з таких наслідків є відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу , а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Згідно з п.п. 2-5, ч. 1 ст. 164 СК України , суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадку, якщо батьки: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України , регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Суд виходить з того, що відібрання дитини це, насамперед, спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим, у кожному випадку, треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 23-1 Закону України Про охорону дитинства , усі дії щодо дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги.

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як врегульовано ч. 1 ст. 170 СК України , під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

При цьому, за змістом ч. 5-6 ст. 19 СК України , суд має врахувати поданий висновок органу опіки та піклування щодо вирішення спору поданий на підставі. З даним висновком суд може не погодитися, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Справа Мамчур проти України , заява № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 2 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім 'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Крім того, статтею 8 Закону України Про охорону дитинства визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст.12 вказаного Закону , виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Судом встановлено, відповідно до довідки № 68 від 18.02.2019 року відповідач ОСОБА_2 працює в КП Чистота на посаді вантажника з 01.02.2019 року. За період роботи зарекомендував себе з позитивного боку. Відповідальний, комунікабельний, до роботи ставиться сумлінно. У колективі користується повагою. Порушень трудової дисципліни не має, у вживанні спиртних напоїв в робочий час помічений не був. Завжди зберігає оптимізм, витримку і позитивне ставлення до роботи і колегам. У трудовому колективі проявляє себе надійним товаришем, готовим надати допомогу співробітникам і підтримати їх в будь-якій ситуації.

Відповідно до характеристики виданої 05.02.2019 року головою Костянтинівської сільської ради ОСОБА_2 . працює в КП Чистота , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має склад родини: дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син дружини від першого шлюбу - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інвалід 2 групи, донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За останній місяць до сільської ради не надходили скарги, що ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями. Батьки покращили умови проживання родини, провівши ремонт у будинку, облаштувавши дитячу кімнату. Згідно із педагогічною характеристикою виданою 29.01.2019 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує ДНЗ Веселка Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Виховання дитини здійснюють батьки. Зовнішній вигляд дитини досить охайний, на вигляд дитина відповідає своєму віку. Соціально-побутові навички дитини та навички самообслуговування сформовані на достатньому рівні. Загальна та дрібна моторика дівчинки відповідає віку. Батьківство - дитячі відносини відбуваються в позитивному напрямку, дитина тягнеться до батьків, із задоволенням спілкується з ними, батьки забезпечують дитині наявність необхідного приладдя для засвоєння нею навчальної програми. З групи короткотривалого перебування батьки забирають дитину вчасно, знаходячись при цьому у належному психоемоційному і фізичному стані.

Відповідно до копії довідки № 07/03-01-10 від 23.01.2019 року ОСОБА_2 , 1972 року народження зареєстрований за адресою: Запорізька область АДРЕСА_2 Мелітопольський район АДРЕСА_2 с АДРЕСА_1 , не перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога.

Згідно із копією довідки № 804 003/61 від 12.02.2019 року ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ Мелітопольське об`єднане управління ПФУ і отримує пенсію по інвалідності з 19.10.2004 року.

Відповідно до характеристика виданої головою Костянтинівської сільської ради від 05.02.2019 року ОСОБА_1 не працює, постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Має склад родини: чоловік - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син від першого шлюбу - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інвалід 2 групи, донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За останній місяць до сільської ради не надходили скарги що ОСОБА_1 зловживає спиртні напої. Мати покращує умови проживання родини, провівши ремонт у будинку, облаштувавши дитячу кімнату.

Згідно з копією довідки № 03-03/127 від 19.02.2019 року до Комунального закладу Мирненський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей 02.01.2019 року була влаштована малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час перебування дитини у центрі батьки малолітньої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відвідували дитину декілька разів, а саме: 03.01.2019р., 11.01.2019р., 13.01.2019р., 14.01.2019р., 16.01.2019р., 18.01.2019р., 19.01.2019р., 20.01.2019р., 24.01.2019р., 25.01.2019р., 27.01.2019р., 28.01.2019р., 01.02.2019р., 03.02.2019р., 07.02.2019р., 09.02.2019р., 12.02.2019р., 14.02.2019р., цікавились здоров`ям та життям дівчинки, привозили дитині фрукти та різні солодощі.

14.02.2019 року малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було тимчасово влаштовано до сім`ї бабусі ОСОБА_4 на підставі наказу № 12 від 13.02.2019 року Про тимчасове влаштування дитини .

Відповідно до копії довідки № 07/03-01-09 від 23.01.2019 року ОСОБА_1 , 1970 року народження зареєстрована за адресою: Мелітопольський район, с. Костянтинівка не перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога.

Так, відповідно до копії акту обстеження житлових умов проживання родини ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що умови проживання задовільні, є місце для сну та відпочинку дитини, підготовки уроків. У будинку проведено ремонт, побілені стіни, облаштована дитяча кімната, проведено генеральне прибирання на кухні, є запаси продуктів харчування, овочі, м`ясні вироби. Зі слів сусідів батьки налаштовані на здоровий образ життя.

Так, положеннями Сімейного кодексу України передбачено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст. 150 , 151 , 152 , 155 СК України ).

Отже, відібрання дитини від батьків є мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, - як для батька (матері), так і для дитини, допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини в діях батьків.

Так, ЄСПЛ у рішенні по справі HUNT v. UKRAINE (заява N 31111/04 від 7 грудня 2006 року) зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати, що у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сімя виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною (рішення ЄСПЛ по справі MAMCHUR v. UKRAINE , заява № 10383/09 від 16 липня 2015 року).

Тому, при розгляді справ такої категорії, слід встановити: наявність винної поведінки батьків щодо ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків, а також, чи можливо змінити їх поведінку в кращу сторону, чи сприяє захисту інтересів дитини її відібрання від батьків та яке ставлення самої дитини до своїх батьків. При вирішенні питання щодо відібрання дитини від батьків необхідно впевнитись не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також, встановити, що батько (мати) ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він (вона) систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Таким чином, застосування судом такої міри, як відібрання дітей від батьків, можливе та доцільне тоді, коли всі інші засоби впливу виявились безрезультатними.

При розгляді цієї справи судом не встановлено, що відповідачі ухиляються від виконання батьківських обов`язків умисно, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними і допустимими доказами у справі.

Так, у справі відсутні докази застосування до відповідачів заходів впливу у вигляді попередження з боку органів поліції, притягнення до адміністративної відповідальності, попередження, зокрема, з боку органу опіки та піклування.

Підтримуючи позов у судовому засіданні, представник позивача не зазначив, як відібрання дитини від батьків буде відповідати інтересам дитини.

Разом з тим, під час судового розгляду судом встановлено, що відповідачам не байдужа доля їхньої доньки.

Таким чином, суд враховує, що відібрання дитини від батьків є заходом впливу на осіб, які не виконують батьківські обов`язки, те, що до батьків раніше не застосовувались попередження про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, а факт заперечення ними заявлених позовних вимог свідчить про наявність у них бажання піклуватись про свою доньку.

Відповідно до засад ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно висновку органу опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області від 18.06.2019 року № 01-24/593 орган опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області вважає за можливе підтримати позовну заяву органу опіки та піклування Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відібрання дитини без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи викладене, суд не погоджується із вказаним висновком органу опіки та піклування та вважає його недостатньо обґрунтованим та мотивованим, так як він не містить висновків про те, чи відповідає такий крайній захід інтересам дитини та яким чином відібрання дитини у відповідачів захистить інтереси дитини. Вказаний висновок не містить жодних посилань на обставини негативної поведінки відповідачів щодо дитини та у сукупності з іншими доказами у справі не дає підстав для задоволення позовних вимог. Крім того, висновок наданий лише на підставі наданих позивачем документів, інші обставини органом опіки та піклування не вивчалися та не враховувалися.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження доводів про те, що залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання, як і не було суду надано належних, допустимих та переконливих доказів того, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з нею, зловживають алкогольними напоями, вдаються до експлуатації дитини, примушує її до жебракування та бродяжництва.

Відтак, суд вважає, що у цій справі у зв`язку з вищенаведеними обставинами, на теперішній час не встановлено підстав для застосування такої міри, як відібрання дитини від батьків.

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку з повною відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 279 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ